Прокурор Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до ТОВ "Лівадійське подвір'я" та Лівадійської селищної ради про визнання недійсними рішення 30 сесії 4 скликання Лівадійської селищної ради № 57 від 26.10.2005 р. "Про затвердження проекту землеустрою по відводу в оренду земельної ділянки ТОВ "Лівадійське подвір'я" для будівництва готелю на 30 місць по вул. Батурина, 46 у смт Лівадія" та договору оренди земельної ділянки площею 0,1034 га (кадастровий № 011947900:01:001:0127), укладений 20 січня 2006 року між Лівадійською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лівадійське подвір'я", зареєстрований 09 березня 2009 року за № 040602100009.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.01.2011 року (суддя Чумаченко С.А.) у справі № 5002-8/5161-2010 позовні вимоги прокурора АР Крим задоволено у повному обсязі.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.05.2011 року (судді: Маслова З.Д. –головуючий, Латиніна О.А., Котлярова О.Л.) рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 січня 2011 року у справі № 5002-8/5161-2010 скасовано. Прийнято нове рішення про відмову у позові.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Заступник прокурора Автономної Республіки Крим звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову у справі скасувати, залишити без змін рішення суду першої інстанції, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, Земельного кодексу України (2768-14) .

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим в інтересах Кабінету Міністрів України звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову у справі скасувати, залишити без змін рішення суду першої інстанції, також мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лівадійське подвір'я" надало відзив та просить постанову у справі залишити без змін, а касаційні скарги –без задоволення.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційних скаргах, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України судом касаційної інстанції є Вищий господарський суд України.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, на підставі рішення Лівадійської селищної ради від 20 вересня 1996 року № 119 санаторію "Лівадія" видано державний акт на право постійного користування землею П-КМ № 001974 на 6,59 га для санаторно-курортної діяльності.

На підставі договору купівлі-продажу від 24.12.2001 р. № 010104-2001/141 між ЗАТ "ЛОЗ профспілок України "Укрпрофоздоровниця", ДП "Ялтакурорт" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" за конкурсом ТОВ "Лівадійське подвір'я" набуло право власності на нежитлову будівлю аерофотарія санаторія "Лівадія", у м.Ялта, смт.Лівадія, вул.Батуріна, 44, літ. "Н", загальною площею 230,9 кв. м.

Також судами встановлено, що Лівадійська селищна рада 23-го скликання на 30-й сесії прийняла рішення №7 від 22.03.2002 р. (в редакції рішення Лівадійської селищної ради №84 від 29.09.2004 р.), яким надала ТОВ "Лівадійське подвір'я" дозвіл на виконання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1034 га, на якій розташований аерофотарій, що знаходиться у власності ТОВ "Лівадійське подвір'я".

Рішенням виконкому Лівадійської селищної ради №11 від 28.01.2005 р. нежитловій будівлі аерофотарію літ.Н по вул.Батуріна №44 в смт.Лівадія надана нова поштова адреса: смтЛівадія, вул.Батуріна №46, а рішенням виконкому Лівадійської селищної ради №82 від 24.04.2003 р. ТОВ "Лівадійське подвір'я" був наданий дозвіл на проектно-вишукувальні роботи по будівництву готелю на 30 місць на місті аерофотарія

26 жовтня 2005 року 30-ю сесією 4-ого скликання Лівадійської селищної ради прийнято рішення № 57 "Про затвердження проекту землеустрою по відводу в оренду земельної ділянки ТОВ "Лівадійське подвір'я" для будівництва готелю на 30 міст за адресою смт Лівадія, вул. Батурина,46".

Відповідно до рішення Лівадійської селищної ради №57 від 26 жовтня 2005 року:- вилучено з землекористування санаторія "Лівадія" земельну ділянку (0111947900:01:001:0127) площею 0,1034га і передано ТОВ "Лівадійське подвір'я" в оренду строком на 49 років для будівництва готелю на 30 міст у смт. Лівадія по вул. Батурина,46.

20.01.2006 року, на підставі рішення №57 від 26.10.2005 року, між Лівадійською селищною радою (Орендодавець) і ТОВ "Лівадійське подвір'я" (Орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до п.1 якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове на 49 років платне користування земельну ділянку для будівництва готелю на 30 міст, що знаходиться у смт Лівадія по вул. Батурина,46.

Пунктом 2 договору оренди від 20 січня 2006 року визначено, що в оренду передається земельна ділянка площею 0,1034 га, в тому числі з земель "оздоровчого призначення" стр.7.2., шифр 85, по угіддям: "Забудовані землі" в тому числі "загального призначення" в тому числі "оздоровчого призначення" - форма 6-зем., графа 34, в тому числі гр. 43,79.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову про визнання недійсними рішення ради та договору оренди, апеляційний господарський суд зазначив, що згідно статті 30 Земельного кодексу України від 18.12.1990 р. (в редакції, що діяла на момент переходу до ТОВ "Лівадійське подвір'я" права власності на будівлю), при передачі підприємствами, установами і організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установам і організаціям, разом з цими об'єктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки, передача у власність або користування здійснюється в порядку відведення.

Відповідно до ч.1 ст.120 ЗК України від 25.10.2001 р., що набрав чинності 01.01.2002 р. (в редакції на момент подачі клопотання відповідача від 19.02.2002 р. до органу місцевого самоврядування і на період відведення земельної ділянки площею 0,1034 га), при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.

Також судом апеляційної інстанції враховано, що оскільки розмежування земель державної і комунальної власності на території Ливадійської селищної ради не проводилось, Лівадійською селищною радою правомірно, було прийнято рішення про вилучення з земель оздоровчого призначення санаторія "Лівадія" та надання ТОВ "Лівадійське подвір'я" земельної ділянки площею 0,1034 га для будівництва готелю.

Однак, апеляційним господарським судом залишено поза увагою, що Лівадійський парк є пам'яткою садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.

Землекористувачами території парку, крім Адміністрації парків пам'ятків садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Місхорський, Массандровський, Лівадійський", є санаторій "Лівадія" та Лівадійский Палац-музей, що посвідчується відповідними державними актами.

Згідно висновку Республіканського комітету з охорони культурної спадщини, спірна земельна ділянка належить до заповідної території Лівадійського палацово-паркового комплексу, що є об'єктом культурного надбання державного значення.

За приписами ст. ст. 3, 4 Закону України "Про природно-заповідний фонд" пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення є об'єктом природно-заповідного фонду та власністю народу України.

За правилами ст. 7 названого Закону землі природно-заповідного фонду України, а також землі територій та об'єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є відповідно до статті 6 цього Закону об'єктами комплексної охорони, належать до земель природоохоронного та історико-культурного призначення.

Зі змісту ст. 324 Цивільного кодексу України вбачається, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади (щодо загальнодержавної власності) та органи місцевого самоврядування (щодо власності територіальної громади).

Вилучення земельної ділянки природно-заповідного фонду (загальнодержавного значення), як особливо цінної, можливе лише за відповідною постановою Кабінету Міністрів України у випадках, передбачених ст. 150 Земельного кодексу України.

З огляду на встановлені обставини та приписи вищенаведеного законодавства, господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що спірне рішення прийняте Лівадійською селищною радою з перевищенням повноважень, оскільки Лівадійський парк є загальнодержавною власністю, а не власністю територіальної громади, а відтак, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, прийнята у справі постанова не відповідає вимогам статті 105 Господарського процесуального кодексу України, а також вимогам, викладеним в роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 10.12.1996 року №02-5/422 (v_422800-96) "Про судове рішення" зі змінами та доповненнями.

В той же час рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, та підлягає залишенню без змін, відповідно до пункту 6 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 6 статті 1119, статтями 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційні скарги Заступника прокурора Автономної Республіки Крим, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим задовольнити.