Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

розглянув касаційну скаргу

за участю представників:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився;

Генеральної прокуратури України: Рудак О.В., прокурор відділу, посвідчення від 14.04.2008 року №72;

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 13.04.2011 року (судді Т. Величко, Л. Бойко, О. Лавренюк) відмовлено заступнику прокурора Миколаївської області в задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги та у прийнятті апеляційної скарги, оскільки заявником не надано доказів в обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Не погоджуючись з прийнятим судовим актом, заступник прокурора Миколаївської області звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 13.04.2011 року та направити справу до Одеського апеляційного господарського суду для вирішення питання для відкриття в ній провадження, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Ознайомившись з матеріалами справи на предмет дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 25.11.2008 року (суддя В. Міщенко) позов задоволено, зобов’язано Очаківську районну державну адміністрацію прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність громадянину України ОСОБА_1 (голові ФРГ "Ларіч") площею 9,0 га для ведення фермерського господарства із земель, які знаходяться в постійному користуванні фермерського господарств "Ларіч" в межах території Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області та видати державний акт на вищевказану ділянку в приватну власність площею 9,0 га із земель, які знаходяться в межах території Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області.

11.04.2011р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Заступника прокурора Миколаївської області (вх. № 1271/11) на рішення господарського суду Миколаївської області від 25.11.2008р. по справі № 5/514/08.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 13.04.2011 року відмовлено заявнику у відновленні пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги та залишено скаргу без розгляду.

Приймаючи ухвалу про залишення апеляційної скарги заступника прокурора без розгляду, суд виходив з того, що звернення до суду з апеляційною скаргою після закінчення встановленого ч. 2 ст. 93 ГПК України (в редакції, чинній на дату прийняття оскаржуваного рішення) тримісячного строку виключає перегляд судових рішень першої інстанції в апеляційному порядку. При цьому, суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для відновлення строку на подання апеляційної скарги.

Крім того, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не містить будь-яких доводів щодо причин пропуску встановленого законодавством строку на подання апеляційної скарги та їх обґрунтування.

З огляду на викладене вище колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку, про що постановляється ухвала. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 ГПК україни.

У п.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №7 (v0007600-11) "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України (1798-12) " зазначено таке.

Господарським судам необхідно мати на увазі, що з урахуванням припису абзацу сьомого пункту 2 розділу XIII "Перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) при апеляційному оскарженні судових рішень місцевих господарських судів, прийнятих до набрання чинності цим Законом, застосовуються, зокрема, правила частини другої статті 93 ГПК (у редакції, яка була чинною на час прийняття таких рішень) щодо можливості відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги лише протягом трьох місяців з дня прийняття оскаржуваного судового рішення.

Це правило не поширюється на апеляційне оскарження прийнятих до набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) судових рішень місцевих господарських судів особами, які не брали участі у справі і стосовно яких господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, оскільки ГПК (1798-12) до набрання чинності названим Законом відповідним особам не надавалося право апеляційного оскарження судових рішень і щодо них не застосовувався присічний тримісячний строк подання апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, що прокурор не був залучений до участі у справі, а про оскаржуване рішення дізнався при проведенні перевірки законності відчуження та надання у користування земель, набуття права на земельні ділянки державної та комунальної власності (лист від 10.03.2011 №05-497-вих-11, додаток 1 до касаційної скарги).

Колегія суддів не може погодитися із твердженням апеляційного суду про те, що заступником прокурора Миколаївської області не наведено жодних поважних причин та не надано доказів неможливості подання апеляційної скарги у строки визначені Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) та доводів в обґрунтування клопотання про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги.

У апеляційній скарзі (а.с. 36) заступник прокурора зазначає, що пропущення строку подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Миколаївської області від 25.11.2008 року зумовлено тим, що про допущені порушення норм матеріального та процесуального права при прийнятті господарським судом Миколаївської області вказаного рішення прокуратурі Миколаївської області стало відомо лише 29.03.2011 року, після ознайомлення з матеріалами справи.

Тобто, заявляючи клопотання про поновлення порушеного строку на оскарження рішення, скаржник обґрунтував причину пропуску встановленого законом процесуального строку. Більше того, те, що про оскаржуване рішення прокурору стало відомо тільки після ознайомлення з матеріалами справи у зв'язку з проведенням перевірки має істотне значення при вирішенні питання про відновлення строку. Така ж правова позиція висловлюється у постанові Верховного Суду України від 30.05.2006 №06/220.

Відмовляючи у задоволенні заяви про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги, апеляційний господарський суд невірно застосував п.п.7 п.2 Перехідних положень розділу XIII Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) , що призвело до порушення ст.ст. 53, 93 ГПК України, та фактично позбавив права на оскарження як в апеляційному, так і в касаційному порядку зазначеного судового рішення.

Слід зазначити, що згідно зі ст. 107 ГПК України, рішення місцевого господарського суду може бути оскаржено лише після його перегляду в апеляційній інстанції. Таким чином апеляційний господарський суд позбавив прокурора права на оскарження рішення господарського суду Миколаївської області від 25.11.2008 року.

Станом на момент прийняття оскаржуваної ухвали судом апеляційної інстанції стаття 93 ГПК України не містила положення, що відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги можливе лише протягом 3-х місяців з дня прийняття рішення місцевим судом. Тобто, права апеляційного суду щодо відновлення строку на апеляційне оскарження не були законодавчо обмежені трьома місяцями.

Відповідно до частини 1 статті 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права і підлягає скасуванню.

Пропущений прокурором строк підлягає відновленню.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11113 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , - Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу першого заступника прокурора Миколаївської області задовольнити.

Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 13.04.2011 року скасувати.

Справу направити до Одеського апеляційного господарського суду для здійснення перегляду рішення господарського Миколаївської області від 25.11.2008 року в апеляційному порядку.