Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Львов Б.Ю. і Харченко В.М.

розглянув касаційні скарги виробничо –комерційного підприємства "Фаворит-2014" Всеукраїнської громадської організації інвалідів "Рух за рівні можливості", м.Черкаси

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2011

зі справи № 03/26/64/2011

за позовом виробничо –комерційного підприємства "Фаворит-2014" Всеукраїнської громадської організації інвалідів "Рух за рівні можливості", м.Черкаси

до Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Черкаси (далі відділення АМК України)

про визнання недійсним рішення.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача – Сурай С.В.;

відповідача –Мигаль Л.О.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

У січні 2011 року виробничо –комерційне підприємство "Фаворит-2014" Всеукраїнської громадської організації інвалідів "Рух за рівні можливості" звернулося з позовом до Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, згідно з яким просило визнати недійсним рішення Адміністративної колегії Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 62 від 29.12.2010р. у справі № 04-28-13/10.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 09.02.2011р. у справі № 03/26/64/2011 (суддя Єфіменко В.В.), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2011р. (колегія суддів у складі: суддя Калатай Н.Ф. –головуючий, судді Баранець О.М., Пашкіна С.А.), в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

У касаційних скаргах до Вищого господарського суду України виробниче –комерційне підприємство "Фаворит-2014" Всеукраїнської громадської організації інвалідів "Рух за рівні можливості" просить скасувати рішення господарського суду від 09.02.2011р., постанову апеляційного суду від 20.04.2011р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Скарги мотивовані тим, що судові рішення попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 6, 19 Конституції України, п.1-1 ст. 80 ГПК України, ст. 14, п.5 ст. 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України".

У відзиві на касаційну скаргу відділення АМК України посилається на законність та обґрунтованість прийнятих судових рішень у даній справі та просить залишити їх в силі, а касаційну скаргу без задоволення.

Перевіривши повноту встановлення місцевим та апеляційним господарськими судами обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційних скарг з урахуванням такого.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами розгляду матеріалів справи № 04-28-13/10 адміністративною колегією Черкаського обласного територіального відділення АМК України 29.12.2010 р. прийнято рішення № 62 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", яким визнано, що виробничо –комерційне підприємство "Фаворит-2014" Всеукраїнської громадської організації інвалідів "Рух за рівні можливості" вчинило порушення, передбачене п. 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації Черкаському обласному територіальному відділенню Антимонопольному комітету України на його вимоги від 20.09.2010р. № 04/1856, від 08.10.2010р. № 04/2120 у встановлений ним строк; за вчинені порушення законодавства про захист економічної конкуренції на позивача накладено штраф у загальному розмірі 34000,00 грн.

В основу оскаржуваного рішення Черкаського обласного територіального відділення АМК України були покладені такі обставини:

- вказаними вимогами Черкаське обласне територіальне відділення АМК України зобов’язало позивача у десятиденний термін з дня їх отримання надати інформацію, необхідну для вивчення питання щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції щодо досліджень ринку надання в оренду приміщень (площ) у Черкаській області;

- листом від 21.09.2010 року відповідач направив позивачу вимогу про надання інформації № 04/1856 від 20.09.2010 року, в якій запропонував позивачу в зв’язку зі здійсненням державного контролю за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, на підставі ст.ст. 7, 17, 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", у десятиденний строк з дня отримання цієї вимоги надати вищезазначену інформацію.

- вказаний лист був отриманий позивачем 23.09.2010р.;

- листом від 08.10.2010р. відповідач вдруге звернувся до позивача з вимогою № 04/2120, в якій запропонував у триденний строк з дня її отримання надати інформацію (зміст витребуваної інформації аналогічний тому, який був витребуваний вимогою про надання інформації № 04/1856 від 20.09.2010 року);

- вказаний лист був отриманий позивачем 11.10.2010р.;

- листом від 12.10.2010р. № 168 позивач відмовив відповідачу у наданні інформації на вимогу № 04/1856 від 20.09.2010р., посилаючись на те, що у відповідача відсутні правові підстави для її витребування;

- в подальшому, враховуючи неподання позивачем інформації стосовно питань, які були викладені у вимогах, розпорядженням адміністративної колегії Черкаського обласного територіального відділення АМК України від 04.11.2010р. № 50-РК розпочато розгляд справи за ознаками вчинення позивачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді неподання інформації Черкаському обласному територіальному відділенню Антимонопольному комітету України у встановлені у вимогах останнього від 20.09.2010р. та від 08.10.2010р. строки;

- листом від 05.11.2010р. № 04/2444 Черкаське обласне територіальне відділення АМК України надіслало позивачу копію вказаного розпорядження, яке було одержано останнім 12.11.2010р. згідно повідомлення про вручення поштового відправлення № 02901212.

Погоджуючись з рішенням суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, апеляційний господарський суд виходив з того, що обставини, які були встановлені відділенням АМК України та згідно яких позивач вчинив порушення, передбачене п.13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи.

З такими висновками попередніх судових інстанцій погодитись не можна.

Як це вбачається з наявних матеріалів справи, свої вимоги позивач мотивував тим, що в даному випадку у відповідача були відсутні передбачені законом підстави для витребування інформації.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 5 частини першої статті 17 Закону України від 26.11.1993 № 3659-XII "Про Антимонопольний комітет України" (далі –Закон № 3659) встановлено, що голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Аналогічні за змістом приписи містить й підпункт 5 пункту 8 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23.02.2001 № 32-р та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.03.2001 за № 291/5482 (z0291-01) .

У свою чергу, правовий аналіз наведених норм свідчить про те, що хоча вони й не містять вичерпного переліку підстав вимагати надання певної інформації, але направлення Відділенням відповідного запиту буде правомірним лише у випадку, прямо передбаченому законом.

Таким чином, питання наявності або відсутності у Відділення передбачених законом підстав вимагати від Товариства надання інформації входить до предмету доказування зі справи.

Разом з тим місцевий та апеляційний господарські суди, помилково пославшись на загальні повноваження Відділення з приводу здійснення ним контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, неправильно застосували пункт 5 частини першої статті 17 Закону № 3659, оскільки не встановили з необхідною повнотою фактичні обставини, пов’язані з наявністю або відсутністю у Відділення передбачених законом підстав для направлення згаданих запитів. Зокрема, судові рішення зі справи не містять відомостей стосовно такого: чи відбувався збір інформації Відділенням у межах розгляду заяви або справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; чи мало місце проведення відповідачем необхідної перевірки.

Отже, попередні судові інстанції припустилися неправильного застосування приписів частини першої статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до частини першої статті 11110 ГПК України (1798-12) є підставою для скасування судових рішень зі справи.

З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку та вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

1.Касаційні скарги виробничо –комерційного підприємства "Фаворит-2014" Всеукраїнської громадської організації інвалідів "Рух за рівні можливості" задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду Черкаської області від 09.02.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2011 у справі № 03/26/64/2011 скасувати.

3.Справу передати на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.