Вищий господарський суд України у складі колегії:

Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Південний" в особі філії Акціонерного банку "Південний" в м. Дніпропетровськ (далі –ПАТ АБ "Південний") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Флотилія" (далі –ТОВ "ТД "Флотилія") та Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" (далі - ТОВ "АТБ-Маркет") про стягнення 348 464,25 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2010 порушено провадження у справі № 33/307-10 за позовом ПАТ АБ "Південний" до ТОВ "ТД "Флотилія", ТОВ "АТБ-Маркет" про стягнення 348 464,25 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області (суддя Рудовська І.А.) від 24.02.2011 позов задоволено частково. Суд стягнув з ТОВ "ТД "Флотилія" на користь ПАТ АБ "Південний" 329 054,26 грн. заборгованості за наданими факторинговими платежами та 18 631,46 грн. пені. В частині позовних вимог про стягнення з ТОВ "АТБ-Маркет" - відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Швець В.В., судді Павловський П.П., Бахмат Р.М.) від 18.04.2011 апеляційну скаргу ПАТ АБ "Південний" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2011 - без змін.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2011 та постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.04.2011, ПАТ АБ "Південний" подало касаційну скаргу, в якій просить рішення та постанову, як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.06.2011 касаційну скаргу прийнято до розгляду та призначено на 22.06.2011.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.06.2011 продовжено строк розгляду справи №33/307-10 та відкладено розгляд касаційної скарги на 06.07.2011.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Господарськими судами встановлено, що 06.12.2008 між ТОВ "ТД Флотилія" (постачальник) та ТОВ "АТБ-Маркет" (покупець) укладено договір поставки № 11310, за умовами якого постачальник зобов’язався поставити товар покупцю, а покупець прийняти та оплатити товар.

На виконання своїх договірних зобов"язань, ТОВ "ТД Флотилія" поставило ТОВ "АТБ- Маркет" товар, що підтверджується видатковими накладними.

Відповідно до п. 3.1 договору поставки покупець після отримання товару та необхідних документів зобов'язаний здійснити оплату товару у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 60 календарних днів з моменту поставки.

Між ПАТ АБ "Південний", що є правонаступником всіх прав та обов"язків ВАТ АБ "Південний" ( Фактор) та ТОВ "ТД Флотлія" (Клієнт) 16.10.2009 укладено договір факторингу №03/10-09, за умовами якого Клієнт відступив Фактору право наявної та/або майбутньої грошової вимоги за договором поставки №11310 від 06.12.2008, який укладено між ТОВ "ТД "Флотилія" та ТОВ "АТБ-Маркет".

Між ПАТ АБ "Південний" та ТОВ "ТД "Флотилія" 23.12.2009 укладено додаткову угоду до договору факторингу, згідно якої було збільшено ліміт грошової вимоги, що може бути відступлена ТОВ "ТД "Флотилія" ПАТ АБ "Південний" та факторингового платежу до 428 500,00 грн.

Між ПАТ АБ "Південний" та ТОВ "ТД "Флотилія" 02.02.2010 укладено додаткову угоду до договору факторингу, згідно якої було внесено зміни до п.1.1 договору факторингу стосовно договору поставки, змінено строк дії договору факторингу та було збільшено ліміт грошової вимоги, що може бути відступлена ТОВ "ТД "Флотилія" ПАТ АБ "Південний" та факторингового платежу до 1 000 000,00 грн.

Також між ПАТ АБ "Південний" та ТОВ "ТД "Флотилія" 12.03.2010 укладено додаткову угоду до договору факторингу, згідно якої збільшено ліміт грошової вимоги, що може бути відступлена ТОВ "ТД "Флотилія" ПАТ АБ "Південний" та факторингового платежу до 1 428 500,00 грн. по договору поставки № 21700 від 01.01.2010.

Судами встановлено, що 16.10.2009 ПАТ АБ "Південний" (фактором) направлено ТОВ "АТБ-Маркет" повідомлення про те, що право грошової вимоги за договором поставки № 11310 від 06.12.2008 укладеного між ТОВ "АТБ-Маркет" та ТОВ "ТД "Флотилія", відступлено факторові –АКБ "Південний", відповідно до договору факторингу № 03/10-09 від 16.10.2009, а грошові кошти за договором поставки сплачуються боржником на рахунок банка.

При цьому суд першої інстанції зазначено, що в порушення ч. 1 ст. 1082 ЦК України у повідомленні від 16.10.2009 інформація про грошову вимогу та видаткові накладні, за якими був отриманий товар по договору відсутня, вказане повідомлення містить лише посилання на договір № 11310 від 06.12.2008. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази передачі права вимоги по договору № 21700 від 01.01.2010.

Також судами встановлено, що відповідно до реєстру розрахункових документів від 01.10.2009 по 08.12.2010, ТОВ "АТБ-Маркет" перераховано суму заборгованості на рахунок ТОВ "ТД "Флотилія".

До того ж позивачем заявлена вимога про стягнення 329 054,26 грн. саме заборгованості за наданими факторинговими платежами. Сторонами за вказаним договором факторингу є ПАТ АБ "Південний" та ТОВ "ТД "Флотилія", а ТОВ "АТБ "Маркет" не є стороною даної угоди і не може нести відповідальність, передбачену його умовами. ТОВ "АТБ "Маркет" може нести відповідальність виключно в обсязі та на умовах, передбачених договорами поставки № 11310 від 06.12.2008 та № 21700 від 01.01.2010.

Суд апеляційної інстанції, погодився з висновком суду першої інстанції про те, що основною умовою, за якої виникає обов"язок боржника здійснити платіж Фактору, є одержання останнім повідомлення із зазначенням в ньому грошової вимоги та відомостей про Фактора.

У разі неотримання повідомлення про відступлення права грошової вимоги Боржник має право виконати зобов"язання Клієнту, подальші негативні наслідки у такому випадку можуть настати для фактора.

Також суд апеляційної інстанції посилаючись на те, що відповідно до реєстру розрахункових документів від 01.10.2009 по 08.12.2010, ТОВ "АТБ-Маркет" перераховано суму заборгованості на рахунок ТОВ "ТД "Флотилія" і в платіжних документах в графі призначення платежу зазначено "за товар по договору № 11310 від 06.12.2008 року" та за товар по договору № 21700 від 01.10.2010 погодився з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволені позовних вимог в частині стягнення грошових коштів з ТОВ "АТБ "Маркет".

Однак колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку з огляду на таке.

Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Між ПАТ АБ "Південний", що є правонаступником всіх прав та обов"язків ВАТ АБ "Південний" ( Фактор) та ТОВ "ТД Флотлія" (Клієнт) 16.10.2009 укладено договір факторингу №03/10-09, за умовами якого Клієнт відступив Фактору право наявної та/або майбутньої грошової вимоги за договором поставки №11310 від 06.12.2008, який укладено між ТОВ "ТД "Флотилія" та ТОВ "АТБ-Маркет".

Згідно п.1.2. договору факторингу Фактор прийняв у Клієнта право грошової вимоги Клієнта до Боржника в межах ліміту.

Пунктом 2.2 договору факторингу передбачено, що Клієнт надає Фактору документи, що засвідчують відвантаження товару (надання послуг) Боржнику згідно з договором поставки. З моменту підписання Акту прийому –передачі оригіналів документів, що засвідчують відвантаження товару (надання послуг) Клієнтом, Фактор набуває всіх прав грошової вимоги до Боржника.

Після підписання Акту, Фактор надсилає Боржнику повідомлення про отримання права грошової вимоги до Боржника.

Відповідно до п. 2.3 договору факторингу Фактор надає Клієнту грошові кошти у розмірі факторингового платежу від суми отриманих прав грошової вимоги до Боржника, протягом трьох календарних днів з дня відвантаження товару (надання послуг) або тримання права грошової вимоги до Боржника згідно п.2.2 цього договору.

Згідно п. 2.5 договору факторингу у день перерахування факторингового платежу, Клієнт сплачує винагороду із розрахунку 27,00 процентів річних від суми факторингового платежу за період з дня, зазначеного в документі про відвантаження товару ( надання послуг) до останнього дня сплати платежу з урахуванням додаткового терміну.

Пунктом 5.4 договору факторингу сторони передбачили, що Клієнт виступає поручителем перед Фактором з приводу виконання Боржником зобов"язань за договорами, зазначеними в п. 1.1 цього договору. Клієнт несе солідарну з кожним Боржником відповідальність перед Фактором за своєчасність та повноту виконання Боржником зобов"язань перед Фактором. Моментом з якого Клієнт виступає Поручителем Боржника є момент підписання цього договору. Відповідальність Клієнта, як Поручителя, обмежена загальною сумою заборгованості за цим договором. У разі виконання Клієнтом, як Поручителем, зобов"язань Боржника перед Фактором, Клієнт набуває прав грошової вимоги Фактора до Боржника.

Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Отже, виходячи із змісту укладеного між сторонами договору факторингу він за своє правовою природою є змішаним, оскільки містить елементи договору поруки, оскільки, крім інших умов, договором передбачено, що Клієнт виступив Поручителем перед Фактором за виконання Боржником своїх зобов"язань по сплаті коштів за договором поставки, право вимоги по якому відступлено, та відповідно несе солідарну відповідальність з Боржником перед Фактором.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.( ч. 1 ст. 554 ЦК України).

Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

З огляду на те, що ТОВ "ТД "Флотилія" та ТОВ "АТБ-Маркет" є солідарними боржниками, то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, передчасно дійшли висновку, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог до ТОВ "АТБ –Маркет".

Також колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанції дійшли передчасного висновку, що повідомлення Фактора про те, що право грошової вимоги за договором поставки № 11310 від 06.12.2008 укладеного між ТОВ "АТБ-Маркет" та ТОВ "ТД "Флотилія", відступлено факторові –АКБ "Південний", відповідно до договору факторингу № 03/10-09 від 16.10.2009, а грошові кошти за договором поставки сплачуються боржником на рахунок банка не відповідає вимогам ст. 1082 ЦК України, оскільки у повідомленні інформація про грошову вимогу та видаткові накладні, за якими був отриманий товар по договору відсутня, вказане повідомлення містить лише посилання на договір № 11310 від 06.12.2008.

Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.

Отже, виходячи із змісту зазначеної статті, Клієнт та Фактор повинні повідомити у письмовій формі боржника про відступлення права вимоги і у такому повідомлені мають бути вказані: чітко визначене право вимоги, яке було передано, а також ідентифікаційні дані та реквізити фактора, включаючи розрахунковий рахунок, на який повинні бути перераховані грошові кошти.

Також, суди не дали оцінки тому, що в силу ч.2 ст. 1082 ЦК України Боржник має право вимагати від Фактора надання йому доказів того, що відступлення права грошової вимоги Факторові справді мало місце.

Окрім того, ст. 1088 ЦК України передбачено, що при здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків (чеків), розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту.

Сторони у договорі мають право обрати будь-який вид безготівкових розрахунків на свій розсуд.

Пунктом 3.1 договору поставки передбачено, що Покупець після прийняття товару і необхідних документів зобов"язаний провести оплату за товар в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 60 календарних днів з дня поставки.

Однак, суди попередніх інстанцій, досліджуючи питання щодо перерахування ТОВ "АТБ –Маркет" суми заборгованості ТОВ "ТД "Флотилія" за договором поставки, послались лише на реєстр розрахункових документів від 01.10.2009 по 08.12.2010 та не були досліджені первинні розрахункові документи, якими ТОВ "АТБ –Маркет" здійснювало перерахування коштів ТОВ "ТД "Флотилія" за договором поставки.

Наведене свідчить про неповне з"ясування судами першої та апеляційної інстанції фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а отже, і порушення вимог ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного та об"єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду (ч. 2 ст. 1115 ГПК України).

Згідно із ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Оскільки касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо встановлення обставин справи, а останні встановлені неповно, справа підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об"єктивного встановлення обставин справи, прав та обов"язків сторін і залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства вирішити спір.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України,-

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2011 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.04.2011 у справі № 33/307-10 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.