ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" липня 2011 р.
Справа № 5002-5/5586-2010
( Додатково див. рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (rs13723205) )
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Могил С.К. –головуючого,
Бернацької Ж.О. –доповідача,
Борденюк Є.М.,
розглянувши касаційну скаргу
Торгівельно-виробничої компанії "Трансенерго"
на постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.03.2011
у справі
№ 5002-5/5586-2010
за позовом
Торгівельно-виробничої компанії "Трансенерго"
до
Фонду майна Автономної Республіки Крим
про
внесення змін до договору купівлі-продажу,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явилися,
від відповідача: не з'явилися,
В С Т А Н О В И В:
Торгівельно-виробнича компанія "Трансенерго" звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Фонду майна Автономної Республіки Крим про внесення змін до підпункту "а" пункту 5.1. договору купівлі-продажу під розбирання об'єкту незавершеного будівництва дитячого садку-ясел на 640 місць № 234 від 22.04.2004, в частині строку розбору об’єкту, вказавши до 17.05.2018.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.01.2011 (суддя Гаврилюк М.П.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.03.2011 (колегія суддів: Маслова З.Д. –головуючий, Латинін О.А., Градова О.Г.), у справі №5002-5/5586-2010 у задоволені позовних вимоги відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що Фонд майна Автономної Республіки Крим має право вимагати від Торгівельно-виробничої компанії "Трансенерго" подання інших документів для з’ясування доцільності прийняття рішення щодо внесення змін до спірного договору, у тому числі і рішення органу місцевого самоврядування (Сімферопольської міської ради) про продовження строків розбирання об’єкту із встановленням конкретної дати, що не є зміною істотних умов договору; виконання умов договору з приватизації державного майна (перелік зобов’язань покупця) може здійснюватися лише протягом 5-ти років.
Торгівельно-виробнича компанія "Трансенерго" звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.01.2011 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.03.2011 у справі № 5002-5/5586-2010, і прийняти нове рішення.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача Бернацьку Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального права та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 02.04.2004 між Торгівельно-виробничою компанією "Трансенерго" (покупець) та Фондом майна Автономної Республіки Крим (продавець) укладено договір купівлі-продажу під розбирання об'єкту незавершеного будівництва дитячого садку-ясел на 640 місць, що знаходиться на балансі Управління капітального будівництва виконавчого комітету Сімферопольської міської ради.
При розгляді справи № 2-21/7027.1-2007 (2-20/9710-2006) судовими інстанціями встановлено, що Торгівельно-виробнича компанія "Трансенерго" перерахувала кошти в сумі 66398,40 грн. на поточний рахунок відповідача та актом прийому-передачі від 29.06.2004 прийняла у власність об’єкт незавершеного будівництва "Дитячий садок-ясла на 640 місць" в мікрорайоні Залісся м. Сімферополя, що підтверджується актом поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об’єкту, складеним Фондом майна Автономної Республіки Крим за № 58 від 28.03.2005.
Підпунктом "а" пункту 5.1. нотаріально посвідченого договору № 234 від 22.04.2004 та зареєстрованого виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради 22.03.2005 за № 9 встановлено обов'язок Торгівельно-виробничої компанії "Трансенерго" розібрати об'єкт незавершеного будівництва та привести будівельний майданчик в належний стан протягом двох років з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.
Вказаний договір купівлі-продажу не передбачує можливості передачі покупцеві земельної ділянки під об’єктом незавершеного будівництва, тобто, не є предметом укладеного договору.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.08.2007, що вступило в законну силу) у справі 2-21/7027.1-2007, внесені зміни до підпункту "а" пункту 5.1 договору, згідно якого Торгівельно-виробнича компанія "Трансенерго" повинна розібрати об’єкт у строк до 17.09.2010.
Судовими інстанціями встановлено, що на момент звернення до суду та розгляду справи в апеляційній інстанції, розбирання об’єкту незавершеного будівництва не здійснено.
Посилання позивача на неможливість одержання земельної ділянки під об’єктом розбирання незавершеного будівництва та неможливість одержання дозволу на виконання будівельних робіт правомірно не прийнято до уваги судом 1-ої інстанції, оскільки предметом договору купівлі-продажу є купівля-продаж під розбирання об’єкту незавершеного будівництва.
Частиною 2 статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" передбачено обов’язки покупця, що підлягають включенню у договір купівлі-продажу, у тому числі інших зобов’язань покупця за згодою сторін, термін дії яких не повинен перевищувати 5-ти років.
Договором купівлі-продажу № 234 від 22.04.2004 сторони передбачили, що позивач зобов’язаний розібрати об’єкт і привести будівничий майданчик у належний стан протягом встановленого строку, який був подовжений до 17.10.2010 на підставі рішення суду, тобто, більше ніж 5-ть років.
Неодержання позивачем земельної ділянки в користування під об’єктом розбирання не відноситься до повноважень відповідача у справі - Фонду майна Автономної Республіки Крим, так як вирішення земельних питань, у тому числі надання в користування земельної ділянки відноситься до повноважень органів місцевого самоврядування.
Згідно з пунктом 4.3. Положення про внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України 29.10.1998 року № 2041 (z0717-98) , орган приватизації в тижневий термін з моменту надходження пропозицій щодо внесення змін до договору купівлі-продажу визначає перелік документів, потрібних для розгляду питання та прийняття рішення і повідомляє про це заявника листом.
До складу цих документів входять: техніко-економічне обґрунтування внесення змін до договору; уточнений бізнес-план розвитку підприємства в частині інвестиційних зобов'язань; звіт про стан виконання покупцем договірних зобов'язань на день подання пропозиції про внесення змін до договору з підтверджуючими документами; проект додаткової угоди, що містить зміни до договору купівлі-продажу; письмову згоду з проектом додаткової угоди підприємства або акціонерного товариства, майно (пакет акцій) якого було об'єктом купівлі-продажу (відповідно до статуту письмова згода керівника, рішення правління або загальних зборів, завірене печаткою).
Тому Фонд майна Автономної Республіки Крим правомірно витребував у позивача документи, які були необхідні для прийняття рішення про подовження строку виконання обов’язків покупцем, в тому числі рішення виконкому Сімферопольської міської ради в частині продовження строків розбирання об’єкту з встановленням конкретної дати.
Відповідно до статті 652 Цивільного кодексу України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або укладали б його на інших умовах.
Місцевий та апеляційний господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність істотних змін обставин сторін договору, так як питання користування земельною ділянкою під об’єктом розбирання незавершеного будівництва не було включено до умов договору купівлі-продажу № 234 від 22.04.2004.
Стаття 188 Господарського кодексу України визначає, що сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Фонд майна Автономної Республіки Крим 11.10.2010 повідомив Торгівельно-виробничу компанію "Трансенерго" про відсутність підстав для укладення додаткової угоди до договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва - дитячого садку-ясел на 640 місць.
Статтею 124 Земельного кодексу України передбачено, що необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, що перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки. Але жодним пунктом спірного договору купівлі-продажу під розбирання об’єкту незавершеного будівництва не передбачено ставлення сторін до настання певних обставин або виконання певних зобов’язань в залежність від оформлення позивачем права користування на земельну ділянку під об’єктом розбирання, у зв’язку з чим неможливість Торгівельно-виробничою компанєю "Трансенерго" оформити право користування земельною ділянкою під об’єктом розбирання не є істотною зміною умов договору.
Крім того, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) не визначений строк прийняття органом місцевого самоврядування рішення про надання у користування земельної ділянки, у зв’язку з чим на момент укладення спірного договору, позивач був вільним в прийнятті пропозицій чи відмові від укладення спірного договору купівлі-продажу, оскільки підприємницька діяльність - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (стаття 42 Господарського кодексу України), позивач повинен був передбачити доцільність укладення цього договору.
З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені апеляційним господарським судом на підставі всебічного, повного і об’єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Торгівельно-виробничої компанії "Трансенерго" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.03.2011 у справі № 5002-5/5586-2010 залишити без задоволення.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.03.2011 у справі № 5002-5/5586-2010 залишити без змін.
Головуючий, суддя:
Могил С.К.
Судді:
Бернацька Ж.О.
Борденюк Є.М.