Ухвалою господарського суду Львівської області від 26 грудня 2008 року порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ресторан "Беркут", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів призначено дату підготовчого засідання.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 10 грудня 2009 року зобов'язано ПП "Полюс Партнер" у десятиденний строк подати до офіційних друкованих органах оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ресторан Беркут", розмір вимог ініціюючого кредитора було визначено в сумі 327 661 грн., призначено попереднє засідання суду, введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Василюка І.М., зобов’язано розпорядника майна подати суду реєстр вимог кредиторів, скликати збори кредиторів, тощо.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30 серпня 2010 року ухвалу господарського суду Львівської області від 10 грудня 2009 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 19 жовтня 2010 року задоволено касаційну скаргу ТОВ "Ресторан "Беркут", скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30 серпня 2010 року та ухвалу господарського суду Львівської області від 10 грудня 2009 року у справі, справу передано на розгляд до господарського суду Львівської області.

В обґрунтування постанови Вищий господарський суд України вказав, що суд першої інстанції не виконав вимог ч. 1, 4, 11 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які врегульовують питання щодо порушення провадження у справі про банкрутство, визначення вимог кредиторів, які подали заяву про порушення справи про банкрутство, складення розпорядником майна реєстру вимог кредиторів, тощо. Крім того, суд касаційної інстанції звернув увагу судів попередніх інстанцій на те, що ухвала суду не містить жодних посилань на заперечення боржника у справі, чи аналізу його заперечень.

Суд апеляційної інстанції, всупереч приписам ст. 101 ГПК України щодо повторного розгляду справи, вказаних недоліків не усунув, крім того, також встановив обставини щодо порушення провадження у справі про банкрутство, які суперечать матеріалам справи. Поза увагою суду апеляційної інстанції залишилися доводи апеляційної скарги про платоспроможність боржника, який посилається на наявність у його власності нерухомого майна, зокрема, нежитлових приміщень, значної дебіторської заборгованості, тощо.

Ухвалою підготовчого засідання господарського суду Львівської області від 24 лютого 2011 року (суддя –Морозюк А.Я.) визначено розмір вимог ініціюючого кредитора в сумі 327 661 грн., зобов'язано ПП "Полюс Партнер" у десятиденний строк подати до офіційних друкованих оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ресторан Беркут", введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Василюка І.М., зобов’язано розпорядника майна боржника скласти і подати суду реєстр вимог кредиторів, призначено попереднє засідання суду, тощо.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21 квітня 2011 року (колегія суддів: Давид Л.Л. – головуючий, Кордюк Г.Т., Мурська Х.В.) ухвалу місцевого господарського суду від 24 лютого 2011 року у даній справі залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями ТОВ "Ресторан Беркут" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить вказані судові акти скасувати, провадження у справі припинити. При цьому заявник посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) у підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника.

За результатами розгляду заяви кредитора та відзиву боржника у підготовчому засіданні виноситься ухвала, в якій визначаються:

розмір вимог кредиторів, які подали заяву про порушення справи про банкрутство; дата складення розпорядником майна реєстру вимог кредиторів, який має бути складений та поданий до господарського суду на затвердження не пізніше двох місяців та десяти днів після дати проведення підготовчого засідання суду; дата попереднього засідання суду, яке має відбутися не пізніше трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду; дата скликання перших загальних зборів кредиторів, які мають відбутися не пізніше трьох місяців і десяти днів після дати проведення підготовчого засідання суду; дата засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство, яке має відбутися не пізніше шести місяців після дати проведення підготовчого засідання суду. Суд виносить ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство за наявності підстав, передбачених ст. 40 цього Закону ( ч. 11 ст. 11 Закону).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що розмір грошових вимог ініціюючого кредитора до боржника складає 324 300 грн. боргу, що ґрунтується на рішенні суду від 24 січня 2008 року у справі № 15/354 господарського суду Львівської області, на виконання якого 4 лютого 2008 року господарським судом видано наказ.

Обґрунтовуючи ухвалу від 24 лютого 2011 року суд першої інстанції посилався на відсутність підстав для задоволення клопотання боржника про зупинення провадження у справі про банкрутство до набрання законної сили рішенням господарського суду Львівської області у справі № 3/93 за позовом ТОВ "Ресторан "Беркут" до ТОВ "Біля універмагу" про стягнення збитків, яким на користь ТОВ "Ресторан "Беркут" стягнуто 12 740 000 грн. дебіторської заборгованості.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що кредитором доведено неплатоспроможність боржника, що дає підстави для продовження провадження у справі про банкрутство. При цьому, ввів процедуру розпорядження майном, призначив розпорядника майна.

Суд апеляційної інстанції висновки суду першої інстанції визнав правомірними.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 13 квітня 2011 року боржника було зобов'язано подати документально обґрунтовані докази щодо його фінансової спроможності виконати рішення господарського суду Львівської області від 24 січня 2008 року у справі № 15/354. Однак, зазначивши, що такі докази не подані, суд апеляційної інстанції розглянув справу без додаткової перевірки обставин, на які посилався представник боржника.

Статтею 11112 ГПК України (1798-12) встановлено, що вказівки, які містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що місцевий господарський суд вимог ст. 11112 ГПК України (1798-12) при розгляді даної справи не виконав.

Як вже зазначалося, відповідно до ч. 11 ст. 11 Закону ухвала у підготовчому засіданні виноситься за результатами розгляду заяви кредитора та відзиву боржника. Саме у підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, розглядає заперечення боржника (ч. 4 ст. 11 Закону).

Проте, підготовче засідання суд першої інстанції провів без участі представника боржника, за відсутності відзиву боржника на заяву про порушення справи про банкрутство, у якому, відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону, має бути зазначена сума заборгованості боржника, відомості про наявне майно та кошти. Без належної перевірки залишилися обставини, на які посилався представник боржника у апеляційній та касаційній скаргах на ухвалу господарського суду Львівської області від 10 грудня 2009 року. Також не перевіреними є посилання у постанові суду касаційної інстанції на доводи представника боржника про його платоспроможність, наявність майна та дебіторської заборгованості.

Суд апеляційної інстанції, який відповідно до вимог процесуального закону розглядає справу повторно, наведених вище недоліків не усунув і не вжив достатніх заходів до належного з'ясування обставин справи, встановлення яких передбачене положеннями ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Оскільки суди попередніх інстанцій припустилися порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду Львівської області від 24 лютого 2011 року та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 21 квітня 2011 року підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.