Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

В судовому засіданні взяли участь представники :

- позивача: не з'явились

- відповідача: Гончарук О.П.

- третьої особи-1: не з'явились

- третьої особи-2: Кобець О.В.

У вересні 2010 року Закрите акціонерне товариство "ХХІ століття" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Берег-Інтертрейд" та за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Одеська міська рада, Відкрите акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" про визнання недійсними договору та додаткової угоди.

Рішенням господарського суду Одеської області від 17.11.2010р. (суддя Торчинська Л.О.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.02.2011 р. (у складі головуючого Савицького Я.Ф., суддів Гладищевої Т.Я., Лавренюк О.Т.) у справі № 22/160-10-3864 у задоволенні позовних вимог ЗАТ "ХХІ століття" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Берег-Інтертрейд" про визнання договору комісії №1/12 від 01.12.2004р. та додаткової угоди до договору комісії №1/12 від 01.12.2004р. недійсними - відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Закрите акціонерне товариство "ХХІ століття" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить їх скасувати з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Розпорядженням Секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 21.06.2011р. склад колегії суддів змінено та призначено колегію суддів у складі головуючого Кота О.В., суддів Шевчук С.Р., Іванової Л.Б. для розгляду касаційної скарги у справі № 22/160-10-3864 господарського суду Одеської області.

Відповідач та треті особи не скористались правом, наданим ст. 1112 ГПК України, не надіслали відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень статті 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Позивач та третя особа-1 не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

Клопотання відповідача про відкладення та продовження строку розгляду касаційної скарги з мотивів необхідності ознайомитись з матеріалами справи відхилено колегією суддів як необґрунтоване, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду касаційної скарги і в нього було достатньо часу для реалізації свого права на ознайомлення з матеріалами справи. При цьому, судом також враховано обмеженість строку касаційного провадження, встановленого ст. 1118 ГПК України.

Більш того, ухвалою Вищого господарського суду України від 24.06.2011р. строк розгляду даної справи в порядку ст. ст. 69, 1118 ГПК України вже продовжувався.

Крім того, відповідач подав до суду клопотання про оголошення повного тексту постанови за результатами розгляду даної справи.

Проте, дане клопотання відхиляється судовою колегією як необґрунтоване, оскільки нормами ГПК України (1798-12) не передбачено можливості заявлення такого клопотання на стадії касаційного провадження.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

01.12.2004р. між Закритим акціонерним товариством "ХХІ століття" (комітент; позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Берег-Інтертрейд" (комісіонер; відповідач) укладено договір комісії № 1/12, за умовами якого комісіонер зобов’язався за дорученням комітента за плату від свого імені провести організаційні заходи по будівництву житлового будинку за адресою: м.Одеса, пров. Онілової, 26/28, ввести його в експлуатацію та оформити права власності на об’єкти інвестування. З метою залучення коштів для будівництва житла комісіонер зобов’язався від власного імені укласти договори про спорудження по програмі ФФБ "Одеса" з АТ "ВАБанк" як управителем, а також самостійно виконувати усі необхідні процедури та укласти договори, передбачені Законом України "Про фінансово-кредитні механізми та управління майном при будівництві житла та операцій з нерухомістю" (978-15) . На підставі договору комісії комісіонер наділявся повноваженнями укласти з АТ ВАБанк: договір про спорудження, договір іпотеки майнових прав на об’єкт будівництва, договір відступлення майнових прав, крім того комісіонер зобов’язався укласти договори обов’язкового страхування зі страховиком, вказаним АТ ВАБанк. При цьому комітент зобов’язувався самостійно проводити будівельні роботи по спорудженню житлового будинку як генеральний підрядник.

Згідно з п. 2.1. договору комісії ТОВ "Берег-Інтертрейд" зобов’язувалося: виконати надане йому доручення згідно з вказівками комітента, викладеними в даному договорі, тобто власними силами та коштами за рахунок власних, залучених чи позичених коштів; прийняти на себе виконання функцій замовника та забудовника у повному обсязі, передбаченому діючим законодавством України, включаючи організацію розробки робочих креслень, підготовку та організацію будівництва житлового будинку за адресою: м. Одеса, пров. Онілової, 26/28, реалізацію та (або) передачу створеної в результаті будівництва нерухомості; з метою виконання умов даного договору прийняти від комітента майнові права на умовах Правил ФФС "Одеса"на об’єкт будівництва; повідомляти про хід виконання даного договору по вимозі комітента, зокрема, офіційно повідомити комітенту про зміни запланованих строків введення в експлуатацію та заселення будинку; передати не пізніше 6 місяців з дня введення в експлуатацію та повного завершення розрахунків, будинок в цілому експлуатуючій організації чи об’єднанню співвласників багатоквартирного будинку згідно з діючим законодавством України. При цьому у вказаному пункті зазначено, що умови договорів, укладених комісіонером на виконання договору комісії, визнаються сторонами як найбільш вигідні для комітента.

В свою чергу, за п. 2.2. договору комісії, ЗАТ "ХХІ століття" зобов’язалося: протягом 10 календарних днів надати комісіонеру документи та інформацію, необхідні для виконання даного договору, довіреність на право здійснення усіх дій, передбачених даним договором, передати комісіонеру функції замовника та забудовника, окрім представницьких, а саме: організації отримання технічних умов, проектно-кошторисної документації, передбачених діючим законодавством дозволів на будівництво; організації проведення технічного нагляду, супровід проектування, проходження експертизи та затвердження проекту та інших, не передбачених договором комісії; на протязі дії даного договору не втручатися у здійснення комісіонером функцій замовника та забудовника об’єкта будівництва, не розпоряджатися земельною ділянкою, на якій буде здійснюватися спорудження об’єкту будівництва, на користь третіх осіб; передати комісіонеру майнові права на об’єкт будівництва на умовах Правил ФФБ "Одеса"до введення об’єкту в експлуатацію та оформлення права власності на учасників ФФБ, які інвестували свої кошти в будівництво житла

Додатковою угодою від 27.12.2007р. до договору комісії № 1/12 від 01.12.2004р. ЗАТ "ХХІ століття"(комітент) та ТОВ "Берег-Інтертрейд"(комісіонер) домовились внести зміни до договору комісії № 1/12 від 01.12.2004р. шляхом викладення у новій редакції пунктів 1.2, 1.3, 1.4 та 5.3, а також доповнити його пунктами 3.4. та 3.5.

Так, згідно з п. 1.3. договору комісії № 1/12 від 01.12.2004р. (з урахуванням додаткової угоди) сторони дійшли згоди про те, що за виконання умов даного договору, комісіонер отримує комісійну винагороду в розмірі 100% прибутку від реалізації майнових прав, за винятком площ, вказаних у п. 1.3.1 даного договору, які будуть передані комітенту після здачі об’єкту будівництва в експлуатацію: комітент після завершення будівництва має право на оформлення права власності на частини об’єкту будівництва, а саме: шість паркінгів, загальною площею не більше 265 кв.м., два офіси на 2-му поверсі, загальною площею не більше 315,5 кв.м. та одну квартиру № 38 на 9-му поверсі, загальною площею не більше 317,7 кв.м.; у разі, якщо комітент, виконуючи функції підрядника будівництва об’єкта, перевищує суму фінансування будівництва в розмірі 62577982 грн., в т.ч. 10429663,67 грн. ПДВ (сума фінансування), настає один з наступних правових наслідків за вибором замовника: 1.3.2.1. комітент виплачує комісіонеру повну вартість незавершених робіт не пізніше 10 днів, починаючи з 02.05.2008р., яка буде визначена незалежним експертом, визначеним комісіонером; 1.3.2.2. загальна площа, яку комітент повинен отримати згідно з п. 1.3.1. договору, зменшується на кількість квадратних метрів, вартість яких дорівнює вартості робіт, невиконаних комітентом в зв’язку з перевищенням суми фінансування (тобто невиконання комітентом всього об’єму робіт в межах вказаного в даному пункті суми фінансування будівництва), місце розташування квадратних метрів, які перейдуть у власність замовнику, визначаються в наступному порядку: паркінги, офіси, квартира, у разі, якщо загальна кількість квадратних метрів, які будуть придбані комісіонером, є недостатнім для оформлення права власності на об’єкт (паркінг, квартиру або офіс) в цілому, комісіонер має право викупити недостатню кількість квадратних метрів у комітента, при цьому вартість квадратних метрів, які перейдуть у власність комісіонеру, визначається згідно з цінами ФФС "Одеса"для жилих приміщень та ринковою вартістю для паркінгів та офісів, яка визначається незалежним експертом, визначеним комісіонером; комітент вважається таким, що перевищив суму фінансування об’єкта, якщо в ході будівництва об’єкта комісіонером в час перевірки будівництва об’єкта буде встановлений факт неможливості завершення будівництва об’єкта та вводу його в експлуатацію в межах 62577982 грн. з ПДВ; у разі, якщо комітент не завершить будівництво об’єкта та ввід його в експлуатацію до 01.05.2008р. та/або в ході будівництва об’єкта комісіонером буде встановлено факт неможливості завершення будівництва об’єкта вищезазначений строк та/або комітентом буде порушено графік виконання робіт, комітент сплачує штраф в розмірі 10 % від вартості невиконаних в строк робіт, комісіонер на власний розсуд замість оплати штрафу, може зменшити отриману комітентом площу, на відповідну кількість квадратних метрів, вартість яких рівняється розміру штрафу; у разі, якщо комітент порушить графік виконання робіт та/або не завершить будівництво об’єкта та ввід його в експлуатацію до 01.05.2008р. та/або перевищить суму фінансування внаслідок несвоєчасності фінансування комісіонером по договору підряду, штрафні санкції та умови, вказані в п.п.1.3.2., 1.3.2.1., 1.3.2.2., 1.3.3. даного договору до комісіонера не застосовуються.

Відповідно до п. 3. додаткової угоди, розділ 3 договору комісії доповнено пунктом 3.4., в якому зазначено, що підписанням даної додаткової угоди сторони підтверджують, що комісіонер на дату підписання даної додаткової угоди виконав зобов’язання, передбачені договором комісії № 1/12 від 01.12.2004р., належним чином, комітент будь-яких претензій до комісіонера за договором комісії № 1/12 від 01.12.2004р. не має. Комітент підтверджує, що всі договори, укладені комісіонером, пов’язані з будівництвом об’єкту відповідають його (комітента) інтересам, укладені в межах виконання договору комісії та відповідають чинному законодавству України.

Пунктом 1.4. договору комісії (в редакції додаткової угоди) передбачено, що комітент передає комісіонеру на комісію майнові права на об’єкт будівництва для організації інвестування будівництва житла по програмі ФФБ "Одеса", управителем якою є ВАТ "ВіЕйБі Банк".

На виконання вимог п. 1.2. договору комісії, 01.12.2004р. між ВАТ "ВАБанк" та ТОВ "Берег-Інтертрейд" укладено договір про спорудження № 2/12, за яким ВАТ "ВАБанк" зобов’язалося створити Фонд фінансування будівництва "Одеса"(ФФБ) по програмі ЗАТ "ХХІ століття", в інтересах якого діє ТОВ "Берег-Інтертрейд", для залучення коштів фізичних та юридичних осіб (довірителів) з метою фінансування будівництва об’єкту будівництва, банк діючи в інтересах довірителів, зобов’язався замовити у ЗАТ "ХХІ століття" організацію спорудження об’єкту будівництва, а останній, як забудовник, прийняв на себе зобов’язання організувати будівництво об’єкту будівництва та передати право власності на відповідні об’єкти інвестування разом із правовстановлюючими документами довірителям.

У договорі про спорудження ТОВ "Берег-Інтертрейд" зобов’язалось виконувати функції замовника спорудження об’єкта будівництва на підставі договору комісії в інтересах ЗАТ "ХХІ століття".

ТОВ "Берег-Інтертрейд" відповідно до договору про спорудження власними силами та засобами за рахунок власних або запозичених коштів із застосуванням вітчизняних або імпортних матеріалів та обладнання зобов’язався будувати "під ключ" об’єкт будівництва на земельній ділянці, оформленій забудовником або третьою особою, що перебуває у договірних відносинах із забудовником, під будівництво, та здати приймальній комісії, а ВАТ "ВАБанк" зобов’язався заснувати ФФБ та замовити від імені своїх довірителів необхідну кількість квартир або приміщень соціально-побутового призначення.

ТОВ "Берег-Інтертрейд", виконуючи свої обов’язки за договором комісії №1/12 від 01.12.2004р., 07.12.2005р. уклало з ЗАТ "ХХІ століття" договір генерального підряду на будівництво житлового будинку №14 (договір підряду), відповідно до умов якого ЗАТ "ХХІ століття", як підрядник, зобов’язався по завданню ТОВ "Берег-Інтертрейд", як замовника будівництва, на свій страх та ризик, власними та залученими силами виконати будівельні, монтажні, пусконалагоджувальні та інші роботи по будівництву об’єкта будівництва та здати об’єкт будівництва замовнику в експлуатацію у встановлені договором строки, а замовник –ТОВ "Берег-Інтертрейд" зобов’язалося надати підряднику будівельний майданчик, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти завершений будівництвом об’єкт будівництва та сплатити його у встановлений договором строк.

10.03.2006р. з метою належного виконання обов’язків передбачених договором комісії між ВАТ "ВАБанк"та ТОВ "Берег-Інтертрейд" укладений кредитний договір №08/06ю, згідно з яким ВАТ "ВАБанк" надало ТОВ "Берег-Інтертрейд" у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в розмірі 1000000 доларів США під 14 % річних, кредит надавався ТОВ "Берег-Інтертрейд"для будівництва житлового будинку (п. 1.2. кредитного договору), термін користування кредитом –до 16:00 09.09.2007р., надалі, шляхом укладення додаткових угод розмір кредиту було збільшено до 3500000 доларів США під 16 % річних зі строком повернення до 16:00 01.06.2009р..

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, на виконання договору комісії ТОВ "Берег-Інтертрейд" також укладено наступні договори: іпотечний договір від 03.12.2004р. (між ВАТ "ВАБанк"та ТОВ "Берег-Інтертрейд"на забезпечення виконання договору про спорудження № 2/12 від 01.12.2004р.); іпотечний договір від 14.03.2006р. (між ВАТ "ВАБанк" та ТОВ "Берег-Інтертрейд" на забезпечення виконання кредитного договору №08/06ю від 10.03.2006р.); договір добровільного страхування будівельно-монтажних робіт №2601-05Р-247/05 від 05.12.2005р.; договір добровільного страхування відповідальності перед третіми особами при виконанні будівельно-монтажних робіт №2601-13Р-248/05 від 05.12.2005р.

Закрите акціонерне товариство "ХХІ століття" не погодившись з укладеним договором та додатковою угодою до нього, звернулось до господарського суду з позовом про визнання договору комісії №1/12 від 01.12.2004р. та додаткової угоди до договору комісії №1/12 від 01.12.2004р. недійсними з мотивів невідповідності даних правочинів вимогам 1011, 1013, 1014 та 1018 Цивільного кодексу України (435-15) . Окрім того, позивач посилається, зокрема, на те, що спірний договір з урахуванням додаткової угоди порушують його права та інтереси як комітента, умови договору не містять ознак договору комісії.

Відповідно до ст. 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. (ст. 215 ЦК України).

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (п. 1 роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 № 02-5/111 (v_111800-99) "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними").

Враховуючи фактичні взаємовідносини між сторонами по справі, умови узгодженого та підписаного сторонами договору комісії, факт виконання відповідачем своїх обов’язків щодо укладення договорів, укладення яких передбачене Законом України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" (978-15) , а також факт укладення відповідачем кредитного договору, отримані кошти за яким були спрямовані на будівництво об’єкту будівництва, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок судів першої та апеляційної інстанції про безпідставність доводів ЗАТ "ХХІ століття" про те, що оскаржуваний договір не містить в собі ознак договору комісії.

До того ж, фактичне виконання сторонами своїх обов’язків за договорами, укладеними на виконання договору комісії, факт завершення будівництва свідчить про намір сторін досягти саме тих цілей та результатів, що були закріплені у договорі комісії та додатковій угоді до нього.

В той же час, колегія суддів погоджується з висновками попередніх судових інстанцій в частині безпідставності тверджень ЗАТ "ХХІ століття" про те, що платою комісіонеру за виконання умов договору комісії є саме житловий будинок за адресою: м. Одеса, пров. Онілової 26/28, за умовами договору, проте всупереч змісту ст. 1022 Цивільного кодексу України, вказаний будинок не передається комісіонером комітенту, а натомість відповідно до п. 1.3 договору комісії у редакції додаткової угоди, підлягає реалізації із зарахуванням 100% прибутку (за виключенням площ, вказаних у п. 1.3.1 договору) комісіонеру у якості винагороди, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 1013 Цивільного кодексу України комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.

Згідно з п. 1.3. договору комісії № 1/12 від 01.12.2004р. (з врахуванням додаткової угоди) сторони дійшли згоди про те, що за виконання умов даного договору, комісіонер отримує комісійну винагороду в розмірі 100% прибутку від реалізації майнових прав, за винятком площ, вказаних у п. 1.3.1 даного договору, які будуть передані комітенту після здачі об’єкту будівництва в експлуатацію, так, комітент після завершення будівництва має право на оформлення права власності на частини об’єкту будівництва, а саме: шість паркінгів, загальною площею не більше 265 кв.м., два офіси на 2-му поверсі, загальною площею не більше 315,5 кв.м. та одну квартиру № 38 на 9-му поверсі, загальною площею не більше 317,7 кв.м.

До того ж, п.п. 2.1.3., 2.2.7 договору комісії встановлено, що комісіонер зобов’язується з метою виконання умов даного договору прийняти від комітента майнові права на умовах Правил ФФБ "Одеса", на об’єкт будівництва, комітент зобов’язується передати комісіонеру майнові права на об’єкт будівництва на умовах Правил ФФБ "Одеса" до введення об’єкту в експлуатацію та оформлення права власності на учасників ФФБ, які інвестували свої кошти в будівництво житла.

Таким чином, комісіонер внаслідок виконання договору комісії мав отримати комісійну винагороду в розмірі 100% прибутку від реалізації майнових прав.

Як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, згідно з п. 3.4. договору комісії (з врахуванням додаткової угоди) підписанням даної додаткової угоди сторони підтверджують, що комісіонер на дату підписання даної додаткової угоди виконав зобов’язання, передбачені договором комісії № 1/12 від 01.12.2004р., належним чином, комітент будь-яких претензій до комісіонера за договором комісії № 1/12 від 01.12.2004р. не має. В той же час, комітент підтверджує, що всі договори, укладені комісіонером, пов’язані з будівництвом об’єкту відповідають його інтересам (комітента), укладені в межах виконання договору комісії та відповідають чинному законодавству України.

Відтак, за встановленими у справі обставинами, суди дійшли вірного висновку, що відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема ст.ст. 1011- 1012 Цивільного кодексу України та Закону України "Про фінансово-кредитні механізми та управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" (978-15) , сторонами було погоджено всі істотні умови договору і дотримано вимоги встановлені ст. 203 ЦК України, а тому обґрунтовано відмовили в задоволенні позову про визнання договору комісії та додаткової угоди до нього недійсними.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що під час встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи не було допущено порушень ст. 43 ГПК України та оскільки в силу ст. 1117 ГПК України, колегія суддів позбавлена можливості самостійно оцінювати зібрані судом попередньої інстанції докази, колегія суддів погоджується з висновками попередніх судових інстанцій про відмову в позові в зв'язку з відсутністю підстав, з якими закон пов'язує можливість визнання договору недійсним та недоведеністю того, які саме матеріальні права позивача порушені договором комісії з урахуванням додаткової угоди.

Щодо доводів касаційної скарги, то вони не спростовують вказаних висновків судів, та, крім того, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "ХХІ століття" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.02.2011р. у справі № 22/160-10-3864 залишити без змін.