в провадженні господарського суду Харківської області знаходиться справа №Б-4857/2-25 про банкрутство колективного сільськогосподарського підприємства імені Калініна (далі –боржника) порушена ухвалою суду від 19.04.2001 року за заявою ТОВ фірма "Фрегат" (далі –ініціюючого кредитора) за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) (далі –Закону).

Постановою господарського суду Харківської області від 06.08.2001 року колективне сільськогосподарське підприємство імені Калініна визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.02.2010 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Усатий В.О., судді Присяжнюк О.О., Шатерніков М.І.) відмовлено ТОВ фірмі "Фрегат" в задоволенні скарг вих. №182 від 21.07.2003 року, вих. №104 від 07.12.2005року, вих. №020 від 20.03.2006 року, вих. №05 від 15.01.2007року, вих. №232 від 07.12.2007року. Припинено провадження за клопотанням ТОВ фірми "Фрегат" (вх. №16664 від 20.10.2008 року) про визнання недійсними договору купівлі-продажу від 28.05.2003 року, акту приймання-передачі від 23.05.2003 року та від 28.05.2003 року, авізо б/н та б/д та акту приймання-передачі від 24.12.2002 року. Затверджено наданий суду ліквідаційний звіт та ліквідаційний баланс. Ліквідовано юридичну особу –колективне сільськогосподарське підприємство імені Калініна, Провадження у справі припинено, зобов'язано державного реєстратора внести відповідний запис до ЄДРПОУ про припинення юридичної особи (том 16, а.с.159-169) .

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ініціюючий кредитор звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати зазначену ухвалу одночасно заявивши клопотання для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Харківської області від 10.02.2010 року.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 29.03.2011 року апеляційну скаргу ТОВ фірма "Фрегат" повернуто заявнику з підстав неподання доказів, які б свідчили про направлення копії апеляційної скарги ліквідатору колективного сільськогосподарського підприємства імені Калініна (том 16, а.с. 187-188) .

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ініціюючий кредитор звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, аргументуючи порушенням норм процесуального права, зокрема, статей 94, 97 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу суду апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, вислухавши представника АК "Харківобленерго", дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Статтею 4-2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

За приписами статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут).

За приписами частини 2 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута по управлінню банкрутом та розпорядженню його майном, якщо це не було зроблено раніше, керівник боржника звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис в його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо це не було зроблено раніше.

Відповідно до частини 25 Закону (2343-12) ліквідатор з дня свого призначення виконує функції по управлінню та розпорядженню майном банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю.

Повертаючи апеляційну скаргу ТОВ фірма "Фрегат", суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заявником не надано доказів, які б свідчили про направлення копії апеляційної скарги ліквідатору колективного сільськогосподарського підприємства імені Калініна.

Однак, з таким висновком суду апеляційної інстанції колегія суддів касаційного суду не погоджується з огляду на його невідповідність приписам статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка визначає статус ліквідатора, як керівника боржника в ході ліквідаційної процедури.

З додатку до матеріалів апеляційної скарги ТОВ фірма "Фрегат" вбачається, що фіскальний чек поштового відділення ВПЗ "Київ - 135" від 18.03.2011 року підтверджує обставини надіслання поштової кореспонденції (апеляційної скарги) боржнику у справі –колективному сільськогосподарському підприємству імені Калініна.

За таких обставин суд касаційної інстанцій дійшов висновку, що ТОВ фірма "Фрегат" надало суду апеляційної інстанції належні докази про надіслання копії апеляційної скарги ліквідатору у справі, який виконує повноваження керівника боржника та зобов'язаний отримувати поштову кореспонденцію за юридичною адресою боржника.

Відповідно до частини 3 пункту 4 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011року (v0007600-11) у застосуванні пункту 2 частини першої статті 97 ГПК України господарському суду необхідно враховувати таке. Розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії апеляційної скарги і доданих до неї документів. Доданий до апеляційної скарги реєстр поштових відправлень, поданий в оригіналі або в належній чином засвідченій копії, також може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні копії скарги; таким доказом може бути й засвідчений належним чином витяг з відповідного реєстру. Якщо ж у господарського суду з тих чи інших причин виникнуть сумніви у достовірності копії поштового реєстру або витягу з нього, він не позбавлений права і можливості у порядку підготовки до розгляду справи або у процесі її розгляду витребувати у скаржника не подані ним раніше касовий чек (розрахункову квитанцію), оригінал реєстру поштових відправлень з відбитком поштового штемпеля, за необхідності - відповідну довідку підприємства зв'язку тощо. Відсутність опису вкладення до листа не тягне за собою наслідків у вигляді повернення апеляційної скарги, оскільки законодавством не передбачено обов'язкового оформлення відправником такого опису (за винятком випадків, зазначених у пункті 60 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (270-2009-п) ), і у господарського суду відсутні правові підстави спонукати відправників до обов'язкового оформлення описів вкладення.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про скасування ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 29.03.2011 року та направлення апеляційної скарги ТОВ фірма "Фрегат" на ухвалу господарського суду Харківської області від 10.02.2010 року до Харківського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного розгляду.