Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

у судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: Заварзін Д.О. дог. №3 від 14.07.2010 р.

від відповідача: Гурез І.О. дов. №376/1/18 від 08.10.2010 р.

Рішенням господарського суду м. Києва від 23.11.2010 року у справі №11/382 (суддя Смирнова Ю.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2011 року у справі №11/382 (судді: Баранець О.М., Чорна Л.В., Рєпіна Л.О.) позов задоволено частково, стягнуто з Всеукраїнської громадської організації "Асоціація платників податків України" на користь ФОП ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати у розмірі 78 758 грн. 11 коп., 3% річних у розмірі 2 707 грн. 89 коп., інфляційні втрати у розмірі 6 445 грн. 49 коп., державне мито у розмірі 1 438 грн. 43 коп. та 224 грн. 07 коп. витрат на ІТЗ судового процесу; зобов'язано Всеукраїнську громадську організацію "Асоціація платників податків України" звільнити приміщення об'єкту оренди за договором оренди приміщення №02/07/08 від 08.07.2008 року, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; в іншій частині позову відмовлено.

У касаційній скарзі Всеукраїнська громадська організація "Асоціація платників податків України" просить суд скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2011 року у справі №11/382 та рішення господарського суду м. Києва від 23.11.2010 року по справі №11/382, і направити справу на новий розгляд до господарського суду м. Києва, посилаючись на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, оскільки суди попередніх інстанцій не надали оцінки наявним у справі доказам, в т.ч. розрахунку суми заборгованості з орендної плати (не підтвердженому відповідними доказами), зробленому позивачем без врахування додаткової угоди від 20.04.2010 року до договору оренди приміщення №№ 02/07/08 від 08.07.2008 року, у зв'язку з чим з відповідача безпідставно було стягнуто зайвих 11 997, 18 грн. заборгованості з орендної плати.

В судовому засіданні 28.04.2011 р. оголошувалась перерва до 12.05.2011 року о 12 год. 30 хв.

До Вищого господарського суду України від позивача у даній справі надійшла заява від 10.05.2011 року, в якій він (з врахуванням умов додаткової угоди від 20.04.2010 року) зменшує розмір основного боргу (заборгованості з орендної плати) і просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в розмірі 75 083, 13 грн.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи, повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

08.07.2008 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (орендодавець) та Всеукраїнською громадською організацією "Асоціація платників податків України" (орендар) укладено Договір № 02/07/08 оренди приміщення (далі - Договір).

За умовами вказаного Договору орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове користування приміщення площею 90 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (далі - об’єкт оренди), для використання в якості приміщення під офіс.

Згідно п. 2.1 Договору орендна плата за об’єкт оренди складає 5525 дол. США по курсу НБУ на момент оплати, в місяць та перераховується на розрахунковий рахунок орендодавця до 30 числа поточного місяця за наступний місяць.

Згідно п. 3.1 Договору орендар зобов’язаний сплачувати орендну плату в повному обсязі та в строк, який передбачений п. 2 даного Договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору даний договір вступає в силу з 08.07.2008 року та діє до 07.07.2011 року.

Додатковою угодою від 21.01.2009 року до Договору сторони погодили, що розмір орендної плати в місяць за об’єкт оренди складає 4850 дол. США по курсу НБУ на день оплати.

Відповідно до Додаткової угоди від 30.11.2009 року орендна плата за об’єкт оренди становить 2100 дол. США по курсу НБУ станом на день оплати в місяць.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди від 20.04.2010 року до Договору оренди приміщення № 02/07/08 від 08.07.2008 року Договір оренди № 02/07/08 від 08.07.2008 року вважається достроково розірваним з 15.05.2010 року.

За період з серпня 2009 року по 15.05.2010 року позивачем нараховано відповідачу орендну плату у розмірі 245780,11 грн.

Проте, зобов’язання за Договором № 02/07/08 оренди приміщення від 08.07.2008 року щодо внесення орендної плати за період з 30.07.2009 року по 15.05.2010 року відповідачем виконані не в повному обсязі.

З огляду на наведене ФОП ОСОБА_1 звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до Всеукраїнської громадської організації "Асоціація платників податків України" про стягнення з відповідача суми заборгованості з орендної плати за договором №02/07/08 від 08.07.2008 року оренди приміщення в розмірі 94 597,14 грн. 3% річних у розмірі 2 808, 61 грн., інфляційних втрат у розмірі 6 685,49 грн., що в цілому становить 104 091,24 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 23.11.2010 року) та зобов'язання звільнити приміщення.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 78 758,11 коп., 3% річних у розмірі 2 707,89 грн., інфляційних втрат у розмірі 6 445, 49 грн. та зобов'язання звільнити приміщення об'єкту оренди за договором оренди приміщення № 02/07/08 від 08.07.2008 року, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, господарські суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що: по-перше, відповідно до розрахунку позивача за спірний період позивачем нараховано орендну плату в розмірі 245 780, 11 грн., яка була лише частково сплачена відповідачем; по-друге, відповідачем не надано доказів повернення в установленому законом порядку орендованого приміщення позивачу після розірвання договору оренди.

Висновки господарських судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог у частині зобов'язання відповідача звільнити приміщення, яке є об'єктом оренди за договором оренди приміщення від 08.07.2008 року № 02/07/08, є законними і обґрунтованими, оскільки, як встановлено господарськими судами і не заперечується відповідачем, сторони у додатковій угоді від 20.04.2010 року до договору від 08.07.2008 року № 02/07/08 дійшли згоди про дострокове розірвання договору оренди від 08.07.2008 року № 02/07/08 з 15.05.2010 року (а.с. 22).

Що стосується розміру заборгованості з орендної плати, 3% річних та інфляційних, які підлягають стягненню з відповідача, слід зазначити наступне.

Обмежившись посиланням на нарахування відповідачу у спірний період орендної плати в розмірі 245 780, 11 грн. і часткову сплату відповідачем орендної плати в період з 01.07.2009 року по 07.10.2010 р. в сумі 111 090 грн. та перерахування платіжним дорученням №699 від 08.10.2010 року на рахунок позивача ще 55 932 грн. в рахунок орендної плати, господарські суди не встановили обставини, що входять до предмету доказування у даній справі, не надали оцінки наявним у справі доказам.

Зокрема, господарськими судами не надано будь-якої оцінки умовам додаткової угоди від 20.04.2010 року до договору від 08.07.2008 року № 02/07/08 (на яку позивач посилається як на одну з підстав позову), якою встановлено розмір заборгованості відповідача за оренду приміщення станом на 01.05.2010 року в сумі 15480 у. о. і зобов'язання відповідача погасити всю заборгованість до 01.05.2010р. (включаючи орендну плату за період з 01.05.2010 року по 14.05.2010 р.), не встановлено ні розмір орендної плати, яка підлягає стягненню за період з 01.05.2010 року до 15.05.2010 р. (моменту розірвання договору), ні загальний розмір заборгованості з орендної плати з врахуванням умов додаткової угоди від 20.04.2010 року.

Про неправильний розрахунок заборгованості з орендної плати (і, відповідно, річних та інфляційних) свідчить і заява самого позивача на адресу Вищого господарського суду України від 10.05.2011р., в якій він зменшує суму основного боргу відповідача.

Викладене свідчить, що судами зроблено висновки при неповно вставлених обставинах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

У зв'язку з наведеним та врахуванням меж повноважень касаційної інстанції, встановлених ч. 2 ст. 111-5 та ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа —передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у зазначеній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством засоби для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та у відповідності з вимогами закону, вирішити спір.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, п. 3 ст. 1119, ст.ст. 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Всеукраїнської громадської організації "Асоціація платників податків України" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2011 р. у справі №11/382 задовольнити частково.

Рішення господарського суду м. Києва від 23.11.2010 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2011 року у справі №11/382 скасувати в частині позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати, 3% річних та інфляційних втрат. В цій частині справу направити на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

В іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2011 року залишити без змін.