розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Централь" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2011р. у справі № 37/437 господарського суду міста Києва за позовом Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Централь" про стягнення суми,

за участю представників:

Позивача: ОСОБА_1, дов. № 2-30д від 20.12.2010р.,

Відповідача: ОСОБА_2, дов. № 07/Д від 15.10.2010р.

Дочірня компанія "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі –ДК "Укргазвидобування", Позивач) звернулась до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Централь" (далі –ТОВ "Централь", Відповідач) про стягнення 576319,46 грн. штрафних санкцій у зв’язку з невиконанням зобов’язань за договором № 1074 від 20.07.2009р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.11.2010р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2011р., позов ДК "Укргазвидобування" задоволено повністю.

У касаційній скарзі Відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права і, зокрема, ст.ст. 22, 887- 891 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України (435-15) ), ст. 233 Господарського кодексу України (далі – ГК України (436-15) ), ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України (1798-12) ), просить скасувати прийняті у справі судові рішення повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 20.07.2009р. між ДК "Укргазвидобування" (Замовник) та ТОВ "Централь" (Підрядник) було укладено договір № 1074 (далі –Договір) відповідно до умов якого (пункти 1.1., 1.3.) Підрядник бере на себе зобов’язання в порядку та на умовах, визначених цим Договором, своїми силами і засобами за рахунок Замовника виконати роботи з "Облаштування Яблунівського НГКР. Установка комплексної підготовки нафти та стабілізації конденсату, що видобувається із Яблунівської групи родовищ. Проектно-вишукувальні роботи", а Замовник зобов’язується прийняти виконані роботи і сплатити Підряднику вартість виконаних робіт. Роботи за цим Договором Підрядник виконує на підставі діючих нормативних документів в обумовлений строк згідно вихідних даних та Завдання на проектування (додаток № 1) наданих йому Замовником.

Пунктами 2.1., 2.2. Договору передбачалось, що вартість робіт по виготовленню проектно-кошторисної документації згідно Договору визначена на підставі кошторису і складає без ПДВ 4140226,00 грн., крім того ПДВ 20% у розмірі 828045,20. Всього з урахуванням ПДВ 4968271,20 грн. Замовник здійснює оплату Підряднику за виконану роботу на протязі 51 банківського дня з дати підписання акту здачі-приймання проектно-кошторисної продукції, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Підрядника.

Згідно пунктів 4.1. - 4.7. Договору, Підрядник приступає до виконання робіт після отримання від Замовника підписаного Договору. При затримці Замовником виконання умов п. 4.1. Договору уточнюється календарний план (додаток № 3 до Договору) після підписання Договору. Закінчення виконання робіт – 10 місяців з дня підписання Договору. Підрядник виконує роботи по виготовленню проектно-кошторисної документації згідно календарного плану (додаток № 3 до Договору) та умов Договору. Після виконання повного обсягу робіт Підрядник передає Замовнику акт здачі-приймання виконаних робіт. Замовник зобов’язаний протягом семи календарних днів з моменту отримання, в разі відсутності обґрунтованих зауважень, підписати акт здачі-приймання виконаних робіт і передати його Підряднику. Якщо в цей строк Замовник не надасть Підряднику підписаний акт, або обґрунтовану відмову в його оформленні, то виконані роботи вважаються прийнятими Замовником. У разі обґрунтованої відмови Замовника сторонами складається акт з переліком необхідних доробок та термінів їх виконання. Недоліки Підрядник усуває за свій рахунок в погоджені із Замовником терміни. Після цього Замовник підписує акт здачі-приймання та передає його Підряднику в триденний термін. Оплата робіт за Договором проводиться у відповідності до положень п.п. 4.4. та 4.5. Договору, але не раніше отримання Замовником необхідних погоджень, експертиз та затверджень виконаного Підрядником робочого проекту.

Відповідно до пунктів 5.1., 5.2. Договору за порушення умов даного Договору винна сторона відшкодовує спричинені цим збитки, в тому числі втрачену вигоду, в порядку, передбаченому чинним законодавством. За порушення термінів закінчення робіт згідно п. 4.3. Договору Підрядник виплачує Замовнику штрафні санкції в розмірі 0,1% від вартості невиконаних робіт за кожен день прострочення, при простроченні понад 20 діб Підрядник також сплачує штраф у розмірі 7% від ціни Договору. Сплата штрафу Підрядником не звільняє його від виконання зобов’язань або усунення порушень.

Згідно п. 7.1. Договору, він набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.06.2010р.

Також, відповідно до умов Договору сторонами було підписано, погоджено та скріплено печатками Зведений кошторис (попередній) на проектні та вишукувальні роботи, календарний план виконання робіт по об’єкту: "Облаштування Яблунівського НГКР. Установка комплексної підготовки нафти та стабілізації конденсату, що видобувається із Яблунівської групи родовищ" та Завдання на проектування.

Вимогами Позивача у даній справі є стягнення 576319,46 грн. штрафних санкцій, через невиконання Відповідачем своїх зобов’язань за Договором, з посиланням на положення ст.ст. 526, 530, 546, 549 ЦК України, ст. 193 ГК України, та умови Договору і, зокрема, пункт 5.2. останнього.

Суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, з посиланням на приписи ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 546, 549, 629 ЦК України та умови Договору і те, що Відповідачем не було доведено суду належними та допустимими доказами виконання ним своїх зобов’язань за Договором, як і не було спростовано доводів та вимог Позивача про стягнення штрафних санкцій за порушення зобов’язання, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і їх задоволення у повному обсязі.

Проте, з такими висновками судів попередніх інстанцій у повній мірі погодитись не можна, оскільки такі, в порушення вимог ст. 43 ГПК України, були прийняті при неповному встановлені обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, з огляду на таке.

Згідно ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 11110 ГПК України (1798-12) , підставами для скасування чи зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо, зокрема, господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов’язків осіб, які не були залучені до участі у справі.

Також, судове рішення вважається законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.

Разом з тим, оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам у повній мірі не відповідають.

Так, згідно положень ст. 174 ГК України, однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є господарський договір.

Відповідно до приписів ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (436-15) .

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов’язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу (435-15) , якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 888 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов’язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов’язковим для сторін з моменту його затвердження замовником. Підрядник зобов’язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.

Пунктами 1 - 3 ч. 1 ст. 890 цього Кодексу також передбачено, що підрядник зобов’язаний, зокрема, виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором; погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності –також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування; передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт.

Як зазначалось вище, згідно умов укладеного між сторонами Договору (п. 1.1.), Підрядник зобов’язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, своїми силами і засобами за рахунок Замовника виконати роботи, обумовлені цим Договором ("Облаштування Яблунівського НГКР. Установка комплексної підготовки нафти та стабілізації конденсату, що видобувається із Яблунівської групи родовищ. Проектно-вишукувальні роботи"), а Замовник –прийняти виконані роботи і сплатити Підряднику вартість виконаних робіт.

При цьому, пунктом 1.3. Договору передбачалось, що роботи за цим Договором Підрядник виконує саме на підставі діючих нормативних документів в обумовлений строк, а також згідно вихідних даних та завдання на проектування, наданих йому Замовником.

Крім того, у розділі 3 Договору окремо визначено права та обов’язки сторін за Договором. Зокрема, у його п. 3.1. визначено обов’язок Замовника надати Виконавцю інформацію в обсязі та в терміни необхідні для виконання робіт по об’єкту зазначеному у п. 1.1. Договору.

У зв’язку з цим, погоджуючись з доводами та вимогами Позивача про невиконання (неналежне виконання) Відповідачем взятих на себе зобов’язань за Договором, суд першої інстанції, в порушення вимог ст. 43 ГПК України, не звернув належної уваги, як на вимоги вказаних норм матеріального права, а саме: ст.ст. 887 - 890 ЦК України, так і не врахував всіх умов Договору та належність їх виконання обома його сторонами і, зокрема, щодо виконання самим Позивачем своїх обов’язків по наданню Відповідачу усієї інформації та вихідних даних у обсягах і в терміни, необхідних для виконання робіт по об’єкту, як це передбачалось пунктами 1.3. та 3.1. Договору.

Між тим, з’ясування вказаних питань, на чому наполягав Відповідач у своїх клопотаннях, у тому числі –шляхом призначення по справі судової експертизи, має істотне значення для справи та впливає на правильність застосування судом норм матеріального права і, відповідно –обґрунтованості вирішення спору.

У той же час, суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, припустився тих же порушень, не надавши належної правової оцінки вказаним вище умовам Договору та вимогам норм матеріального права, що призвело до порушень частин 1, 2 ст. 101 ГПК України, за якими, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу та не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

За таких обставин, судові рішення судів попередніх інстанцій не можна визнати законними і обґрунтованими, а тому такі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, витребувати належні докази по справі, встановити фактичні обставини справи, з’ясувати підстави виникнення спору та дійсні права і обов’язки сторін, і в залежності від вставленого та вимог закону, прийняти законне та обґрунтоване рішення.