Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 22.04.2011 р. у зв'язку з відрядженням судді Муравйова О.В., для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: головуючий –Полянський А.Г., судді - Сибіга О.М., Яценко О.В.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 30.11.2010 р. (суддя –Філатова С.Т.) задоволено позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" частково. Стягнуто на користь позивача з дочірнього підприємства "Агрофірма Луга-Нова" приватного підприємства "Універсам" 284 879,29 грн. заборгованості по розрахункам за отримані засоби захисту рослин, 20 321,19 грн. пені, 3052 грн. витрат на державне мито і 104,03 грн. витрат на оплату інформаційно-технічної послуги з забезпечення судового процесу. Відмовлено у позові в частині стягнення 28 133,28 грн. відсотків за користування товарним кредитом. Припинено провадження у справі в частині стягнення 12 762,63 грн. боргу відповідно до п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.02.2011 р. (судді –Маціщук А.В., Бригінець Л.М., Демидюк О.О.) рішення Господарського суду Волинської області від 30.11.2010 р. залишено без змін.

Не погоджуючиcь з рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційного господарського суду, ДП Агрофірма "Луга-Нова" ПП "Універсам"

звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх частково скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Відповідач не скористався наданим процесуальним правом участі у суді касаційної інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити без змін постанову апеляційного господарського суду.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що 17.05.2007 р. сторонами був укладений договір купівлі-продажу № 593-КЧ, згідно якого продавець (позивач) передає покупцю (відповідачу) засоби захисту рослин, а покупець зобов’язаний оплатити товари в порядку, визначеному у п.4.1 договору та в спеціфікаціях: до передачі товару зобов’язаний перерахувати суму попередньої оплати у розмірі, вказаному у спеціфікаціях, а на залишок заборгованості продавець надає товарний кредит строком до 25.10.2007 р. на умовах сплати 0,01% річних за користування товарним кредитом та здійснює нарахування процентів на фактичну суму заборгованності у день остаточного погашення основного боргу. Товар вважається оплаченим у момент надходження грошей на розрахунковий рахунок продавця.

Специфікації є невід’ємною частиною даного договору.

Специфікаціями № № 1, 2,3 від 17.05.2007 р., 28.06.2007 р., 22.07.2007 р., підписаними представниками сторін позивач зобов'язаний був поставити покупцю засоби захисту рослин в асортименті на загальну суму 496 973,48 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2010 р. у справі № 11/170-10 про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 593-КЧ від 17.05.2007 р. відмовлено у задоволенні позову.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.08.2010 р. рішення у справі № 11/170-10 залишено без змін.

Відповідно до норм ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні іншого спору, в якому беруть участь ті самі сторони.

Вказаними рішеннями є встановленим, що договір купівлі-продажу № 593-КЧ від 17.05.2007 р. та специфікації № № 1, 2, 3 від 17.05.2007 р., 28.06.2007 р., 22.07.2007 р. підписані повноважними особами та скріплені печатками сторін.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов спірного договору ТОВ "Агросфера" передало дочірньому підприємству "Агрофірма Луга-Нова" приватного підприємства "Універсам" засоби захисту рослин в асортименті на загальну суму 370008,74 грн. по видатковим накладним № 300551/19 від 29.05.2007 р., № 21611/19 від 21.06.2007 р., № 220618/19 від 22.06.2007 р., № 20701/19 від 02.07.2007 р., № 50714/19 від 05.07.2007 р., № 260711/18 від 26.07.2007 р., № 90805/19 від 09.08.2007 р. У видаткових накладних підставою відпуску товарів визначено договір № 593-КЧ від 17.05.2007 р.

Довіренності ЯНМ № 916180 від 13.06.2007 р., ЯНМ № 916193 від 21.06.2007 р., ЯНМ № 916867 від 30.06.2007 р., ЯНМ № 916884 від 05.07.2007 р., ЯНМ № 916903 від 26.07.2006 р., ЯНМ № 916913 від 08.08.2007 р. та генеральна довіреність від 01.05.2007 р. оформлені відповідно до Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіренностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.96 р.

Апеляційний господарський суд правомірно відзначив, що є не підтвердженими будь-якими належними і допустимими доказами заперечення відповідача щодо неотримання товарів за видатковими накладними № 210611/19 від 21.06.2007 р., № 220618/19 від 22.06.2007 р., № 20701/19 від 02.07.2007 р., № 50714/19 від 05.07.2007 р., № 260711/18 від 26.07.2007 р., оскільки товари, зазначені у цих накладних, відповідають за асортиментом товару, визначеному у специфікаціях до договору № № 1, 2, 3, і видаткові накладні містять посилання на договір № 593-КЧ від 17.05.2007 р.; підписи представників одержувача скріплені печаткою підприємства "Агрофірма Луга-Нова".

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судами встановлено, що банківськими виписками за 04.06.2007 р. та 07.08.2007 р. підтверджена оплата відповідачем позивачу 71 457,82 грн.

Оскільки відповідач надав сам докази перерахування, крім зазначених сум, суми 12 762,36 грн., яка була сплачена 26.06.2007 р. як "оплата за гербіциди за накл. № 640 від 14.06.07 р.", однак зарахована в рахунок відшкодування заборгованності лише 07.05.2008 р. на підставі листа відповідача № 968 від 07.05.2008 р. З урахуванням вказаного зарахування після звернення позивачем з позовом до суду, суд першої інстанції правомірно припинив провадження у справі в цій частині згідно з п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Враховуючи викладене, попередні судові інстанції правильно встановили факт заборгованності з урахуванням умов п. 4.1 договору та виконаної позивачем передачі товарів і виконаної відповідачем оплати.

Також, судом першої інстанції позовна вимога про стягнення пені була задоволена відповідно до п.7.1 договору обгрунтовано.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що у разі несвоєчасного погашення заборгованості за товарним кредитом у відповідності до п.4.1. договору з дати виникнення простроченої заборгованості на суму заборгованості нараховуються проценти за користування товарним кредитом з розрахунку 25% річних.

Судами обґрунтовано було відмовлено у позові в частині стягнення 28 133,28 грн. відсотків за користування товарним кредитом, обрахованих позивачем за період з 26.10.2007 р. по 12.03.2008 р., скільки суди дійшли висновку, що така позовна вимога ґрунтується на умовах договору, які суперечать нормам законодавства щодо змісту товарного кредиту.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суди в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об’єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін та дійшли обґрунтованих висновків.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з цим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України (1798-12) , суд

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства Агрофірма "Луга-Нова" ПП "Універсам" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Волинської області від 30.11.2010 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.02.2011 року у справі № 04/59-38 залишити без змін.