Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників:

позивача: Більська Л.В. (представник за дов. від 10.01.2011р. № 3), Солтис Т.П. (представник за дов. від 23.12.2010р. № 13-16/1016),

відповідача: Богданов О.В. (представник за дов. від 25.01.2011р. б/н),

третьої особи на стороні позивача: не з’явився,

третіх осіб на стороні відповідача: не з’явився

Рішенням господарського суду Львівської області від 02.11.2010 р. у справі № 22/134 уточнений позов ДП "Санаторно-курортний комплекс "Моршинкурорт" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" до TOB "Регіональний девелопмент" про визнання права власності на частку нерухомого майна спального корпусу санаторію "Лаванда", розташованого в м. Моршин, вул. Франка, 33, у розмірі 1846/10000 та про витребування у відповідача зазначеної частини нерухомого майна задоволено повністю.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.02.2011р. у справі № 22/134 рішення господарського суду Львівської області від 02.11.2010р. скасовано та прийнято нове рішення, яким позов в частині визнання права власності на спірну будівлю в цілому залишено без розгляду, а в задоволені позову в частині витребування частини нерухомого майна в розмірі 1846/10000 будівлі спального корпусу санаторію "Лаванда" та стягнення судових витрат - відмовлено.

Не погоджуючись з постановою, ДП "Санаторно-курортний комплекс "Моршинкурорт" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить її скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі, мотивуючи скаргу порушенням судом норми матеріального та процесуального права.

У відзиві ТОВ "Регіональний девелопмент" просить оскаржувану постанову залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково, враховуючи наступне.

З матеріалів справи слідує, що ДП "Санаторно-курортний комплекс "Моршинкурорт" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до TOB "Регіональний девелопмент" за участю третіх осіб про витребування у TOB "Регіональний девелопмент" частини нерухомого майна в розмірі 1846/10000 будівлі спального корпусу санаторію "Лаванда", розташованого за адресою Львівська область, м. Моршин, вул. Франка, 33 та скасування реєстрації в Стрийському МБТІ права власності TOB "Регіональний девелопмент" на зазначену частку спального корпусу санаторію "Лаванда".

Заявою про зменшення позовних вимог від 15.09.2010р. позивач відмовився від позовних вимог в частині скасування реєстрації в Стрийському МБТІ права власності TOB "Регіональний девелопмент" на частку спального корпусу санаторію "Лаванда" у розмірі 1846/10000. що знаходиться за адресою Львівська область, м. Моршин. вул. І. Франка, 33.

У відповідності до положень ст. 78, 80 ГПК України, у разі відмови позивача від позову господарський суд виносить ухвалу про припинення провадження у справі.

Зміст вказаної заяви позивача та текст судових актів суду 1-ї і 2-ї інстанцій свідчить, що останній саме відмовився від позову в частині, натомість місцевий господарський суд лише констатував даний факт, залишивши цю обставину без належного процесуального оформлення у вигляді ухвали про припинення провадження у справі в цій частині.

З матеріалів справи також слідує, що в подальшому позивач 20.09.2010 р. звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог, в якій просив визнати за ним право власності на частку нерухомого майна спального корпусу санаторію "Лаванда" за адресою м. Моршин, вул. Франка, 33 у розмірі 1846/10000, та витребувати у TOB "Регіональний девелопмент" зазначену частину нерухомого майна в розмірі 1846/10000 будівлі спального корпусу санаторію "Лаванда".

Задовольняючи позовні вимоги повністю, суд 1-ї інстанції в порушення вимог ст. 83 ГПК України без клопотання позивача безпідставно вийшов за межі уточнених позовних вимог та визнав за позивачем право власності на будівлю спального корпусу санаторію "Лаванда" розташованого за адресою м. Моршин, вул. Франка, 33, в цілому .

Натомість господарський суд апеляційної інстанції на зазначене уваги не звернув та переглянувши справу залишив позов в частині визнання права власності на спірну будівлю спального корпусу санаторію "Лаванда", також, в цілому, без розгляду.

При цьому, мотиви суду апеляційної інстанції щодо залишення позову без розгляду, а саме прийняття судом першої інстанції в порушення вимог ст. 22 ГПК України до розгляду заяви про зміну предмета позову, які були подані позивачем після початку розгляду даної справи по суті, колегія вважає помилковими, оскільки в даному випадку зміна предмету позову не відбулася, а мало місце збільшення позовних вимог, яке у відповідності до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі був зробити до прийняття рішення по справі, що останнім і було вчинено без порушення норм процесуального права.

Слід також зазначити, що на момент подачі позивачем заяви про збільшення позовних вимог (20.09.2010р.) розгляд по суті даної справи судом 1-ї інстанції не розпочинався, про що свідчить ряд ухвал про відкладення розгляду справи з різних причин, прийняття яких суд апеляційної інстанції помилково вважає початком розгляду справи по суті.

За таких обставин колегія вважає, що в ході апеляційного перегляду даної справи нерозглянутою господарським судом 2-ї інстанції в силу наведених помилок залишилась вимога позивача щодо визнання за ним права власності на частку спірної будівлі, що враховуючи порушення норм процесуального права, допущені судом 1-ї інстанції, є підставою для скасування рішень суду обох інстанцій із направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11112 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.02.2011р. та рішення господарського суду Львівської області від 02.11.2010 р. у справі № 22/134 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Львівської області .