на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.02.2011 р. та ухвалу господарського суду Одеської області від 24.01.2011 р. по справі № 1-7-2-32/93-04-3524 за заявою Балтської МДПІ Одеської області до Державного підприємства "Писарівський спиртзавод" про визнання банкрутом

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.06.2004 р. порушено провадження по справі про банкрутство Державного підприємства "Писарівський спиртзавод", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою підготовчого засідання господарського суду Одеської області від 16.08.2004 р. введено процедуру розпорядження майном ДП "Писарівський спиртзавод", призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Гриба Є.Г., визнано грошові вимоги Балтської МДПІ до боржника в сумі 525 195,25 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.10.2006 р. розпорядником майна боржника - ДП "Писарівський спиртзавод" було призначено арбітражного керуючого Дарієнко В.Д.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.05 2009 р., яка залишена без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.12.2009 р. та постановою ВГСУ від 17.03.2010 р., провадження по справі № 1-7-2-32/93-04-3524 про банкрутство ДП "Писарівський спиртзавод" припинено .

У липні 2010 р. розпорядник майна боржника - арбітражний керуючий Дарієнко В.Д. звернувся до господарського суду Одеської області з заявою про стягнення з боржника на його користь 149 049,33 грн. заборгованості по оплаті послуг та компенсації витрат розпорядника майна по справі про банкрутство ДП "Писарівський спиртзавод".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.01.2011 р. по справі № 1-7-2-32/93-04-3524 /суддя Найфлейш В.Д./ відмовлено в задоволенні заяви арбітражного керуючого Дарієнко В.Д. про стягнення заборгованості по оплаті послуг та компенсацій витрат розпорядника майна по справі про банкрутство ДП "Писарівський спиртзавод" в сумі 149 049,33 грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.02.2011 р. по справі № 1-7-2-32/93-04-3524 /судді : Жеков В.І., Картере В.І., Пироговський В.Т./ ухвалу господарського суду Одеської області від 24.01.2011 р. залишено без змін, а апеляційну скаргу арбітражного керуючого Дарієнко В.Д. без задоволення.

В касаційній скарзі арбітражний керуючий Дарієнко В.Д. просить скасувати Одеського апеляційного господарського суду від 23.02.2011 р. та ухвалу господарського суду Одеської області від 24.01.2011 р., посилаючись на те, що вони постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Представники сторін в судове засідання не з’явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, заява Дарієнко В.Д. обґрунтована тим, що господарським судом він був призначений в процедурі банкрутства ДП "Писарівський спиртзавод" розпорядником майна боржника, з яким уклав договір про оплату послуг арбітражного керуючого в розмірі 2500,00 грн. на місяць та розмір компенсації його витрат в сумі 2500,00грн. на місяць за рахунок боржника. Крім того,таку ж оплату послуг розпорядника майна і компенсацію його витрат було встановлено рішенням комітету кредиторів, затвердженим ухвалою господарського суду по даній справі про банкрутство, але боржник сплатив тільки частину заборгованості за виконану роботу розпорядника майна, в зв’язку з чим залишок коштів за період його діяльності розпорядником майна по справі про банкрутство ДП "Писарівський спиртзавод складає 149049,33 грн ./ за період з 19.10.2006 р. по 24.12.2009 р. за 38 місяців і 5 днів з урахуванням часткової сплати в розмірі 41 784,00 грн./.

Господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що підстав для задоволення заяви Дарієнко В.Д. не вбачається, з мотивів викладених в оскаржуваній ухвалі та апеляційній постанові та з того, що рішенням господарського суду Одеської області від 10.03.2010 р. по справі № 1/11-10-292, яке залишене без змін постановою ВГСУ від 20.07.2010 р., відмовлено в задоволенні позову суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Дарієнко В.Д. до ДП "Писарівський спиртзавод" про стягнення 149 049, 33 грн., а відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони; факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи.

Статтею 41 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Оскільки арбітражний керуючий (розпорядник майна) боржника відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є учасником провадження у справі про банкрутство, то у відношенні зобов’язань розпорядника майна, оплати його послуг та додаткових витрат слід керуватись названим Законом (2343-12) .

Відповідно до ч.10 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" оплата послуг і відшкодування додаткових витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв’язку з виконанням ним своїх обов’язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Згідно ч.12 ст. 3-1 цього Закону оплата послуг арбітражного керуючого за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство. Така середньомісячна заробітна плата керівника боржника, як вбачається із матеріалів справи, Дарієнку В.Д., як розпоряднику майна, не виплачувалась.

Частиною 13 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що кредитори мають право встановлювати і виплачувати арбітражному керуючому за результатами його діяльності додаткову винагороду, розмір якої затверджується господарським судом.

Із матеріалів справи вбачається,що розмір додаткових витрат в сумі 2500,00 грн., що був встановлений комітетом кредиторів боржника, згідно протоколу № 1 засідання від 12.12.2007 року, не був затверджений господарським судом.

Відповідно до ч. 14 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що звіт про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду.

Доказів складення такого звіту про виконану роботу та оплату послуг і відшкодування додаткових витрат, затвердженого рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду, арбітражний керуючий - розпорядник майна боржника Дарієнко В.Д. суду не надав, а посилання Дарієнка В.Д. на те, що укладений договір від 19.10.2006 року між ним і боржником є таким звітом, не може бути прийнято до уваги, оскільки цей договір не може змінювати порядок оплати праці арбітражного керуючого, встановлений Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Крім того, із матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду від 19.10.2006 року при призначенні Дарієнка В.Д. розпорядником майна боржника, розпорядник майна був зобов’язаний у місячний строк надати суду звіт про виконану роботу в процедурі розпорядження майном боржника, чого ним зроблено не було, що не заперечувалось розпорядником майна, вважаючи, що такий звіт не було необхідності надавати, оскільки провадження у справі про банкрутство боржника було припинено ухвалою господарського суду.

Відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) затвердження звіту про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого передує припиненню провадження у справі про банкрутство боржника, а оплата послуг арбітражного керуючого, як і відшкодування його витрат, відбувається в межах справи про банкрутство.

Частиною 7 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що розпорядник майна призначається на строк не більше ніж на шість місяців. Цей строк може бути продовжений або скорочений судом за клопотанням комітету кредиторів чи самого розпорядника майна або власника (органу, уповноваженого управляти майном) боржника, що не підтверджено арбітражним керуючим Дарієнко В.Д.

Крім того, згідно п. 60 Постанови Верховного Суду України №15 від 18.12.2009 року (v0015700-09) " Про судову практику в справах про банкрутство", ч.ч.10-14 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачено укладання з арбітражним керуючим договору про виконання ним своїх обов'язків у провадженні по справі про банкрутство. Відповідно до ст. 31, ч.1 ст. 11, ч.ч.1-3 ст. 17 та ч.1ст. 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" єдиною підставою для виконання арбітражним керуючим своїх обов'язків є ухвала суду про його призначення в процедурах розпорядження майном боржника, санації боржника та ліквідації банкрута.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.02.2008 р. затверджено розмір оплати праці арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. по справі про банкрутство ДП "Писарівський спиртзавод" у розмірі 2 500,00 грн. за кожен місяць роботи за рахунок майна боржника.

Як вбачається із матеріалів справи і не заперечувалось арбітражним керуючим Дарієнко В.Д. боржник - ДП "Писарівський спиртзавод" сплатив йому за період з 24.12.2009 р. за 38 місяців і 5 днів за роботу розпорядника майна боржника 41 784,00 грн.

Таким чином, господарські суди попередніх інстанцій дійшли до правильного висновку про те, що підстав для задоволення заяви арбітражного керуючого Дарієнко В.Д. про стягнення з боржника заборгованості в сумі 149 049,33 грн. не має.

За таких обставин, постанова Одеського апеляційного господарського суду від 23.02.2011 р. та ухвала господарського суду Одеської області від 24.01.2011 р. по справі про банкрутство ДП "Писарівський спиртзавод" постановлені у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.