Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

У січні 2010 року Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Рахів Закарпатської області" (далі –ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Рахів Закарпатської області") звернулося до господарського суду Закарпатської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Хутро" (далі –ВАТ "Хутро") про стягнення заборгованості за кредитним договором № 109 від 03.04.2006 р. в розмірі 1 362 863,19 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором № 109 від 03.04.2006 р. в частині своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.

Під час розгляду справи ВАТ "Хутро" звернулося із зустрічним позовом та з урахуванням уточнень позовних вимог просило суд визнати недійсним кредитний договір № 109 від 03.04.2006 р., укладений між позивачем та відповідачем.

Обґрунтовуючи підстави звернення з позовом, ВАТ "Хутро" зазначає про те, що спірний кредитний договір був укладений з боку позивача за зустрічним позовом особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності на його укладення.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 24.06.2010 р. у справі № 14/3 (суддя Карпинець В.І.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.11.2010 р. у справі 14/3 (колегія суддів у складі: Дубник О.П. –головуючого, Скрипчук О.С., Процика Т.С.), у задоволенні зустрічного позову в уточненому предметі позовних вимог відмовлено повністю; первісний позов задоволено повністю; стягнуто з ВАТ "Хутро" на користь ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Рахів Закарпатської області" заборгованість у загальній сумі 1 362 863,19 грн. за кредитним договором № 109 від 03.04.2006 р. (із внесеними змінами до нього), в тому числі сума 1 220 000,00 грн. –прострочена заборгованість за кредитом, сума 13 283,91 грн. –прострочена заборгованість по сплаті відсотків, сума 128 183,56 грн. - нарахована пеня за прострочення сплати кредиту та сума –1 395,72 грн. –нарахована пеня за прострочення сплати відсотків, а також судові витрати.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Закарпатської області від 24.06.2010 р. та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.11.2010 р., ВАТ "Хутро" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить суд скасувати вказані судові акти повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовної заяви ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Рахів Закарпатської області", а зустрічну позовну заяву ВАТ "Хутро" задовольнити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

Оскаржувачем заявлено клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.04.2011 р. колегією суддів у складі: Демидової А.М. –головуючого, Коваленко С.С., Шевчук С.Р., відновлено ВАТ "Хутро" строк для подання касаційної скарги на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.11.2010 р., прийнято касаційну скаргу ВАТ "Хутро" до касаційного провадження та призначено розгляд скарги у судовому засіданні на 26.04.2011 р. о 10 год. 05 хв.

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 21.04.2011 р. № 03.07-05/263 для розгляду справи № 14/3 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий - Демидова А.М., Волік І.М., Шевчук С.Р.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 03.04.2006 р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закритим акціонерним товариством) (правонаступник - ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк") в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Рахів Закарпатської області" (правонаступник - філія "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Рахів Закарпатської області") в особі керуючого філією Климпуш І.О. та ВАТ "Хутро" в особі голови правління Штайнкуглер Е.Г. було укладено кредитний договір № 109 (далі –Кредитний договір) зі змінами згідно з договором від 01.03.2007 р. про внесення змін № 1 до Кредитного договору.

Відповідно до п. 2 Кредитного договору Банк в особі філії зобов'язався надати Позичальнику кредит у сумі 1 500 000 грн. на умовах, передбачених цим Договором, з кінцевим терміном повернення кредиту не пізніше 02.04.2009 р. частинами у строки, визначені у пп. 2.2, з цільовим призначенням "для забезпечення поточних виробничих потреб".

Відповідно до пп. 3.2 п. 3 Кредитного договору Позичальник зобов'язався оплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 19% річних та згідно з договором від 01.03.2007 р. про внесення змін № 1 до Кредитного договору - у розмірі 16% річних, нарахування яких, відповідно до пп. 3.3 п. 3 Кредитного договору, починається з дати першої оплати розрахункових документів Позичальника з позичкового рахунку по день повного погашення кредиту на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом.

Згідно з пп. 3.1 п. 3 Кредитного договору кредит надається Банком в особі філії Позичальнику шляхом оплати протягом дії цього Договору розрахункових документів (платіжних доручень) Позичальника безпосередньо з позичкового рахунку № 20635352266091, відкритого Банком в особі філії, на рахунки контрагентів Позичальника.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним Кредитного договору, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що Положенням про правління ВАТ "Хутро", затвердженим рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ "Хутро" від 24.06.2005 р., передбачено, що голова правління Товариства здійснює без довіреності дії від імені Товариства. Зокрема, згідно з абз. 6 п. 8.3 цього Положення голова правління ВАТ "Хутро" вправі укладати кредитні угоди на суму до 40 відсотків балансової вартості активів Товариства за даними останньої річної звітності Товариства. Оскільки балансова вартість активів Товариства за 2005 рік становила 19 941 000 грн., то 40 відсотків від вказаної вартості становить 7 976 400 грн. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов до висновку про те, що вимоги Положення про правління ВАТ "Хутро" свідчать про делегування повноважень голові правління Товариства на отримання кредитів та, відповідно, на цій підставі правомірність здійснення головою правління дій щодо укладання з Банком в особі філії Кредитного договору, що, в свою чергу, спростовує доводи позивача за зустрічним позовом щодо відсутності у голови правління ВАТ "Хутро" повноважень на укладення від імені Товариства з Банком в особі філії спірного договору.

Задовольняючи первісний позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що факт виконання Банком в особі філії умов п.п. 3.1 п. 3 Кредитного договору шляхом оплати платіжних доручень ВАТ "Хутро" підтверджується платіжним дорученням ВАТ "Хутро" № 18 від 03.04.2006 р., згідно з яким з ВАТ "Хутро", у філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Рахів Закарпатської області", кредитного рахунку № 20629302266091, Банком в особі філії було перераховано суму 1 500 000 грн. на рахунок магазину "Іва-Хутро" ВАТ "Хутро" з призначенням платежу "оплата за сировину згідно договора б/н від 03.04.2006 р.". Помилковість відкриття Банком в особі філії позичкового рахунку ВАТ "Хутро" № 20629302266091 як короткострокового кредитного рахунку на підставі укладеного Кредитного договору замість позичкового рахунку № 20635352266091 як довгострокового кредитного рахунку, зазначеного у п.п. 3.1 п. 3 Кредитного договору, не може спростовувати обставину фактичного отримання ВАТ "Хутро" кредиту у сумі 1 500 000,00 грн. за Кредитним договором. Крім того, господарські суди встановили, що з урахуванням вимог Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України (із змінами та доповненнями), затвердженої постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 р. № 280 (z0918-04) , після здійснення оплати платіжного доручення ВАТ "Хутро" № 18 від 03.04.2006 р. Банком в особі філії 06.04.2006 р. було здійснено перенесення залишку виданого кредиту у сумі 1 500 000 грн. з короткострокового кредитного рахунку № 20629302266091 на довгостроковий кредитний рахунок № 20635352266091 згідно з меморіальним ордером від 06.04.2006 р. із зазначенням у графі призначення платежу - перенесення залишку у зв'язку з помилковим відкриттям позичкового рахунку № 20629302266091 згідно з кредитним договором № 109 від 03.04.2006 р. без ПДВ. З урахуванням здійснення ВАТ "Хутро" платежів в рахунок часткового погашення заборгованості за Кредитним договором, що підтверджується наявними у матеріалах справи засвідченими копіями з платіжних документів Товариства та витягів по основному рахунку Товариства за період 03.09.2008 р., 27.08.2008 р. та 29.09.2008 р., суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що залишок простроченої кредитної заборгованості за Кредитним договором становить 1 220 000 грн. та по простроченій заборгованості по сплаті відсотків - 13 283,91 грн., з огляду на що задовольнили вимоги за первісним позовом в цій частині. Враховуючи вищевикладене, суди дійшли до висновку про правомірність нарахування позивачем за первісним позовом 128 183,56 грн. пені за прострочення сплати кредиту та 1 395,72 грн. пені за прострочення сплати відсотків на підставі пп. 5.3 п. 5 Кредитного договору.

Проте, висновки господарських судів попередніх інстанцій є передчасними.

Так, надаючи правову оцінку Положенню про правління ВАТ "Хутро", господарські суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що копія вказаного Положення, що міститься у матеріалах справи, всупереч вимогам ч. 2 ст. 36 ГПК України, відповідно до якої письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, не засвідчена належним чином. Водночас, з оскаржуваних судових актів не вбачається, що судами досліджувалися оригінал чи належним чином засвідчена копія Положення про правління ВАТ "Хутро". Крім того, господарськими судами не досліджувалися питання щодо чинності вказаного Положення на момент укладення спірного договору, а також щодо відповідності положень зазначеного Положення в частині повноважень голови правління ВАТ "Хутро" положенням статуту ВАТ "Хутро". Крім того, господарськими судами попередніх інстанцій не надано правової оцінки доводам ВАТ "Хутро" щодо ненадання позивачем за первісним позовом доказів того, що така внутрішньобанківська операція як перенесення залишку виданого кредиту у сумі 1 500 000,00 грн. з короткострокового кредитного рахунку № 20629302266091 на довгостроковий кредитний рахунок № 20635352266091 відбулася, та у зв'язку з цим, недоведення позивачем за первісним позовом факту надання кредиту, з посиланням на Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затверджене постановою Національного банку України № 254 від 18.06.2003 р. (z0559-03)

За таких обставин, прийняті судові рішення не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки, в порушення вимог ч. 1 ст. 43 ГПК України, прийняті без повного та всебічного з'ясування всіх суттєвих обставин справи, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті.

У зв'язку з наведеним та врахуванням меж повноважень касаційної інстанції, встановлених ст. 1117 ГПК України, вказані судові акти підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід врахувати наведене, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, дати належну юридичну оцінку зібраним у справі доказам, доводам та запереченням сторін і, в залежності від встановленого та у відповідності з вимогами закону, вирішити спір.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Хутро" задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.11.2010 р. та рішення господарського суду Закарпатської області від 24.06.2010 р. у справі № 14/3 скасувати.

Справу № 14/3 передати на новий розгляд до господарського суду Закарпатської області.