Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

Головуючого судді Кузьменка М.В.,

суддів Васищака І.М.,

Палій В.М.,

розглянувши

касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства

"Рембудуправління-Вишків АТ"

на рішення Господарського суду Волинської області від 27.12.2010 р. та постанову Рівненського апеляційного

господарського суду від 14.02.2011 р.

у справі № 08/43-48 Господарського суду

Волинської області

за позовом Закритого акціонерного товариства "Луцькавтодор"

до Закритого акціонерного товариства

"Рембудуправління-Вишків АТ"

про стягнення 7000,00 грн.

за участю представників:

ЗАТ "Луцькавтодор" –Козак А.Ю.;

ЗАТ "Рембудуправління-Вишків АТ" –не з'явилися;

Закрите акціонерне товариство "Луцькавтодор" звернулось до Господарського суду Волинської області з позовом та просило суд стягнути з відповідача – Закритого акціонерного товариства "Рембудуправління-Вишків АТ" 7 000,00 грн. основної заборгованості.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання за умовами договору підряду № 18 від 29.10.2009 р. в частині оплати виконаних у червні 2010 р. робіт (а.с.2-4).

Відповідач у справі – ЗАТ "Рембудуправління-Вишків АТ" у відзиві на позов проти задоволення заявлених вимог заперечує, посилаючись на те, що:

- позивач роботи, передбачені договором, не виконував;

- акт виконаних робіт сторонами не підписувався та роботи належним чином не приймалися (а.с.28).

Рішенням Господарського суду Волинської області від 27.12.2010 р. позов задоволено повністю (а.с.33-35).

Задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не підписав направлений йому акт здачі-приймання виконаних робіт, мотиви такої відмови не навів, допустивши заборгованість у розмірі 7 000,00 грн.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.02.2011 р. рішення Господарського суду Волинської області від 27.12.2010 р. залишено без змін (а.с.57-59).

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ЗАТ "Рембудуправління-Вишків АТ" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати та припинити провадження у справі.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням норм процесуального права (а.с.63-65).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час вирішення спору по суті та перегляді прийнятого рішення в апеляційному порядку, судами першої та апеляційної інстанцій встановлені наступні обставини.

29.10.2009 р. між сторонами у справі –ЗАТ "Луцькавтодор" та ЗАТ "Рембудуправління-Вишків АТ" укладено договір підряду № 18.

За умовами зазначеного договору, позивач зобов'язався виконати роботи по ремонту дорожнього покриття вул. Заньковецької, м. Луцька, а відповідач –прийняти вказані роботи і оплатити їх на умовах, передбачених цим договором.

Судами правильно визначено правову природу укладеного договору та віднесено його до договорів підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Зазначений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов’язань, а саме майново-господарських зобов’язань.

Так, згідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України (436-15) , в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов’язання, згідно ст. 174 ГК України, є господарський договір.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарські зобов’язання, які є одним із видів господарських зобов’язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Предметом спору у даній справі є обов’язок відповідача оплатити виконані позивачем роботи за договором.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (436-15) , що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно п. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (436-15) .

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 3.1 договору вартість виконання робіт по даному договору складає 7 000,00 грн.

Умовами договору визначено, що здавання-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом приймання виконаних робіт. В ході приймання виконаних робіт сторонами підписуються акт приймання виконаних робіт форми КБ-2в та довідка про вартість виконаних робіт форми КБ-3. Підрядник повідомляє замовника про виконання робіт і направляє на його адресу акт приймання виконаних робіт та довідку про їх вартість у двох примірниках. Замовник зобов’язаний протягом трьох календарних днів після одержання акта від підрядника розглянути акт приймання виконаних робіт та довідку, заповнити зі своєї сторони всі необхідні реквізити та підписати їх. Один примірник підписаного акта та довідки негайно (протягом одного дня з моменту підписання) повернути на адресу підрядника. Несвоєчасне підписання акта замовником, а також необґрунтована претензія щодо фактичного виконання робіт розглядається як порушення умов даного договору. В такому випадку всі негативні наслідки пов’язані з цим несе замовник. При відсутності зауважень зі сторони замовника роботи вважаються зданими через п’ять днів з дня подачі підрядником документів про прийняття робіт. У разі необхідності по кожному етапу виконання робіт за цим договором сторонами складається акт про виконання прихованих робіт. При виявленні в процесі здавання-приймання робіт недоробок, сторонами складається акт з визначенням строків їх усунення. Під час підписання акта приймання виконаних робіт замовник зобов’язаний перевірити результати робіт щодо наявності відступів від договору та недоліків у виконаній роботі, і при виявленні останніх негайно повідомити про це підрядника. Якщо замовник не зробить такої заяви, то у подальшому він втрачає право посилатися на ці відступи від договору чи недоліки у виконаній роботі.

Судами встановлено, що позивачем на підтвердження проведених ним робіт підписаний відповідний акт приймання виконаних будівельних робіт 07.06.2010 р. на суму 7 000,00 грн.

Відхиляючи заявлені позовні вимоги, відповідач посилався на те, що вказаний акт не підписувався, отже, підстави для стягнення заборгованості відсутні.

Разом з тим, судами першої та апеляційної інстанції правильно не прийняті до уваги вказані твердження відповідача, враховуючи встановлені ними наступні обставини.

Акт здачі-приймання виконаних робіт від 07.06.2010 р. відповідачу був направлений 07.06.2010 р., що підтверджується наявним у матеріалах справи фіскальним чеком та повідомленням про вручення поштового відправлення, при цьому, від підписання акта відповідач відмовився, мотивовану відмову від його підписання не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передача робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Разом з тим, як вірно встановлено судами, відповідач не виконав вимог зазначеної норми, від підписання акта у встановленому порядку не відмовився, отже, виконані позивачем роботи у червні 2010 року вважаються прийнятими.

Твердження скаржника про те, що роботи виконані не на замовлення відповідача, так як виконані за іншою адресою, не приймаються до уваги, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами в порушення ст. 34 ГПК України. Так, відповідно до п. 1.1. договору, предметом даного договору є виконання робіт по ремонту дорожнього покриття вул. Заньковецької м. Луцька. Разом з тим, згідно акта приймання виконаних будівельних робіт за червень 2010 р., позивачем виконані роботи на суму 7 000,00 грн. саме за указаною у договорі адресою.

Оскільки судами встановлено, що відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання з оплати виконаних робіт у встановлений строк, допустивши заборгованість у розмірі 7 000,00 грн., ними зроблено правильний висновок про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості у вказаному розмірі.

За таких обставин, підстав для зміни чи скасування постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 14.02.2011 р., якою залишено без змін рішення Господарського суду Волинської області від 27.12.2010 р., немає.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України (1798-12) , колегія суддів

постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.02.2011 р. у справі № 08/43-48 Господарського суду Волинської області залишити без змін, а касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Рембудуправління-Вишків АТ" –без задоволення.