ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2011 р.
№ 16/668
( Додатково див. рішення господарського суду м.Києва (rs10633638) ) ( Додатково див. постанову Київського апеляційного господарського суду (rs12386997) )
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого
Мирошниченка С.В.
Суддів
Барицької Т.Л.
Губенко Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ТОВ "Світ Плюс"
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2010 р.
на рішення
Господарського суду м. Києва від 22.07.2010 р.
у справі
№ 16/668 Господарського суду м. Києва
за позовом
Прокурора Солом’янського району м. Києва в інтересах держави в особі Солом’янської районної у м. Києві ради
до
1) ТОВ "Світ Плюс",
2)Солом’янської районної у м. Києві державної адміністрації
про
Розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу
за зустрічним позовом
ТОВ "Світ Плюс"
до
Солом’янської районної у м. Києві ради
про
внесення змін до договору та зобов’язання провести перерахунок орендної плати
за участю представників сторін:
позивача
не з’явилися
відповідача-1
відповідача-2
Ільїна В.Ю.
не з’явилися
від прокуратури
Савицька О.В.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м. Києва від 22.07.2010 (суддя Ярмак О.М.) первісний позов задоволено: розірвано договір оренди цілісного майнового комплексу від 15.05.2008, укладений між відповідачами, зобов’язано ТОВ "Світ Плюс" передати Солом’янській районній у м. Києві державній адміністрації по акту прийому-передачі цілісний майновий комплекс, розташований у м. Києві по вул. Молодогвардійській, 32, стягнуто з відповідача-1 в дохід Державного бюджету України судові витрати. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2010 (судді: Лосєв А.М., Іваненко Ю.Г., Сулім В.В.) вказане рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням та постановою у даній справі, ТОВ "Світ Плюс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило їх скасувати як такі, що прийняті з порушенням норм права та прийняти нове рішення, яким продовжити дію спірного договору оренди цілісного майнового комплексу.
Заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлених судами обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
З матеріалів справи вбачається, що прокурор Солом’янського району м. Києва звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Солом’янської районної в м. Києві ради про розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу від 15.05.2008, укладеного між Солом’янською районною в м. Києві державною адміністрацією та ТОВ "Світ Плюс", а також зобов’язання передати цілісний майновий комплекс за актом приймання-передачі Солом'янській районній в м. Києві державній адміністрації, обґрунтовуючи це порушенням відповідачем-2 за первісним позовом умов Договору в частині проведення своєчасної та повної оплати за користування майном, внаслідок чого місцевим бюджетом Солом’янського району м. Києва у 2009 році було недоотримано грошові кошти.
У процесі судового розгляду ТОВ "Світ Плюс" звернулося до господарського суду із зустрічним позовом про зобов'язання Солом'янської районної у м. Києві ради відповідно до рішення Постійної депутатської комісії Солом'янської районної у м. Києві ради з питань власності, приватизації та використання майна від 26.06.2009 внести зміни до Договору оренди цілісного майнового комплексу від 15.05.2008 відносно застосування зменшеної орендної ставки в розмірі 5% по орендній платі за Договором, починаючи з 26.06.2009, а також зобов'язати Солом'янську районну у м. Києві раду провести перерахунок орендної плати за Договором оренди цілісного майнового комплексу плодоовочевої бази КП "Світ" Солом'янського району м. Києва по орендній ставці 5%, починаючи з 26.06.2009р.
Суди попередніх інстанцій встановили, що 15.05.2008 р. відповідач-2 (орендодавець) та відповідач-1 (орендар), на підставі розпорядження Солом'янської районної в м. Києві держадміністрації №686 від 21.04.2008, уклали договір оренди цілісного майнового комплексу плодоовочевої бази Комунального підприємства "Світ" Солом'янського району міста Києва розташованого у м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32 терміном на 10 років (до 14.05.2018) (далі –Договір).
За умовами Договору (п.п.3, 5) орендна плата перераховується не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним в бюджет Солом'янського району м. Києва. Орендар зобов'язався своєчасно і повному обсязі сплачувати орендну плату до бюджету Солом'янського району м. Києва, щомісяця, до 20 числа, надавати орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати (копію платіжного доручення з відміткою банку).
Окрім того, відповідно до п.8.1.4 Рішення XIX сесії V скликання Солом'янської районної в місті Києві ради №369 від 18.03.2009 "Про бюджет Солом'янського району м. Києва на 2009 рік" 100% плати за оренду цілісних майнових комплексів спрямовуються до загального фонду районного бюджету.
Вимоги первісного позову обґрунтовані тим, що відповідач-1 неналежним чином виконував свої договірні зобов’язання в частині повної та своєчасної сплати орендних платежів, внаслідок чого виникла заборгованість і до бюджету Солом'янського району м. Києва не надійшли відповідні кошти.
Господарські суди з’ясували, що спірний цілісний майновий комплекс є комунальним майном і спір щодо нього повинен вирішуватися відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) .
Суди попередніх інстанцій зазначили, що відповідач-1 протягом 2009 р. неналежним чином виконував свої договірні зобов’язання в частині дотримання погоджених сторонами Договору порядку та строків здійснення орендних платежів, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 1 347 151,52 грн. і зазначені грошові кошти не надійшли до бюджету Солом'янського району міста Києва. Відповідач-1 не надав доказів на підтвердження своєчасного перерахування орендних платежів або погашення заборгованості.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.
В ст. ст. 26, 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України. При розірванні договору оренди орендар зобов'язаний повернути об'єкт оренди орендодавцю.
Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Зважаючи на систематичне порушення відповідачем-1 своїх договірних зобов’язань, що призвело як до виникнення значного боргу, так і до ненадходження коштів у місцевий бюджет, господарські суди прийшли до висновку про наявність істотного порушення умов договору та достатність підстав для дострокового розірвання Договору оренди цілісного майнового комплексу від 15.05.2008р. Відтак, вимоги первісного позову судами задоволено.
Крім того, господарські суди прийшли до висновку про необґрунтованість вимог зустрічного позову, оскільки Солом’янська районна у м. Києві рада, до якої заявлено зустрічний позов про внесення змін до Договору оренди цілісного майнового комплексу від 15.05.2008, не є стороною цього Договору і не може змінювати його умови.
Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, зважаючи на наступне.
Заслуговують на увагу доводи скаржника щодо передчасного висновку суду апеляційної інстанції щодо розірвання договору.
Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (ч.ч.1, 2 ст. 651 ЦК України).
У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч.ч.1, 2 ст. 652 ЦК України).
Вирішуючи спір, господарські суди зазначені вимоги законів не врахували та всупереч вимогам ст. 43 ГПК України, не встановили обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, зокрема, суди попередніх інстанцій не перевірили доводи ТОВ "Світ Плюс", що прокурор подав позов в інтересах особи, яка не є стороною спірного договору оренди та не перевірили наявності підстав для застосування ст. 651 ЦК України, якою визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (ч.ч.1, 2 ст. 651 ЦК України).
Касаційна інстанція відповідно до ч.2 ст. 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на викладене, оскаржувані рішення та постанова підлягають скасуванню.
При новому розгляді справи господарському суду необхідно врахувати викладене і вирішити спір у відповідності з вимогами закону і обставинами справи.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 11110, 11111 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТОВ "Світ Плюс" задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2010 р. та рішення господарського суду м. Києва від 22.07.2010 р. у справі № 16/668 скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Головуючий
С. Мирошниченко
Судді
Т. Барицька
Н. Губенко