Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін:

ТОВ "Інтертранслогістик" –Поддашкіна О.Ю. (дов. від 10.09.2010),

ВАТ "Енергомашспецсталь" –Чумаков Д.В. (дов. від 10.01.2011);

У вересні 1010 року позивач - ВАТ "Енергомашспецсталь" звернувся до суду з позовом ТОВ "Інтертранслогістик" про стягнення різницю між перерахованою відповідачу передоплатою та вартість поставленого станка в сумі 20000,00 грн., а також 3% річних за прострочення її повернення в сумі 246,58 грн., всього 20 246,58 грн.

28.09.2010 позивач подав до суду заяву про зміну позовних вимог, просив стягнути з відповідача суму передоплати у розмірі 1 120 000,00 грн., пеню за прострочення виконання робіт в сумі 27000,00 грн., пеню за прострочення повернення передоплати в сумі 1080000,00 грн., відсотки за користування чужими грошовими коштами в сумі 43419,18 грн., 3% річних в сумі 356,71 грн., інфляційні в сумі 240,00, всього 2 271 015,89 грн.

Вказує, що відповідачем не виконав зобов'язання за договором від 18.06.2008 № 15/1018, відповідно до умов якого відповідач зобов'язувався передати у власність позивача продольно-фрезерний станок, а також виконати роботи по його монтажу, пуско-наладці, ревізії агрегатів та вузлів, доведення їх до робочого стану.

19.10.2010 ТОВ "Інтертранслогістик" подало до суду зустрічний позов до ВАТ "Енергомашспецсталь" про зобов'язання відповідача підписати акти виконаних робіт за договором купівлі-продажу № 15/1018 від 18.06.2008, стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 280000,00 грн. Вказує, що свої обов'язки за вказаним договором виконано, станок поставлено, здійснено його пуско-наладку, однак ВАТ в порушення п. 1.2 договору ухиляється від підписання акту виконаних робіт, послуги фактично не сплатив.

Рішенням господарського суду Харківської області від 08.11.2010 (суддя Добреля Н.С.) в задоволенні первісного позову ВАТ "Енергомашспецсталь" відмовлено повністю.

Зустрічний позов ТОВ "Інтертранслогістик" задоволено. Зобов'язано ВАТ "Енергомашспецсталь" підписати акт виконаних робіт за договором купівлі-продажу № 15/1018 від 18.06.2010. Стягнуто з ВАТ "Енергомашспецсталь" на користь ТОВ "Інтертранслогістик" суму заборгованості – 280000,00 грн., державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Місцевий господарський суд, на підставі з наявних в матеріалах справи доказів, дійшов висновку про невиконання відповідачем за зустрічним позовом своїх зобов'язань за договором № 15/1018 від 18.06.2010. в результаті чого утворилася заборгованість. При цьому суд встановив, що товар за укладеним договором було поставлено покупцю, останнім був прийнятий, станом на жовтень місяць 2009 року, тобто на час початку його опитно-промислової експлуатації у робочому стані, на протязі чотирьох місяців здійснювалась його дослідно-промислова експлуатація, повернення товару здійснено не було і вимог такого характеру не заявлялось. Однак, ВАТ "Енергомашспецсталь", отримавши акт здачі-приймання виконаних робіт, безпідставно відмовився від його підписання.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.02.2011 (колегія суддів у складі: Істоміна О.І. –головуючий, Барбашова С.В., Слободін М.М.) рішення господарського суду Харківської області від 08.11.2010 скасовано, прийнято нове рішення. Первісні позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути з ТОВ "Інтертранслогістик" на користь ВАТ "Енергомашспецсталь" 1120000,00 грн. попередньої оплати за договором № 15/1018 від 18.06.2010, 27000,00 грн. пені за несвоєчасне повернення попередньої оплати, 43419,18 грн. за користування чужими грошовими коштами, державне мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

постанова мотивована тим, що наявні у матеріалах справи докази свідчать про недоведеність ТОВ "Інтертранслогістик" факту своєчасного та належного виконання робіт за спірним договором.

В касаційній скарзі ТОВ "Інтертранслогістик" просить постанову Харківського апеляційного господарського суду віж 08.02.2011 скасувати, рішення господарського суду Харківської області від 08.11.2011 залишити в силі. В обґрунтування посилається на суттєві порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та невірне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України (436-15) , в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов’язання, згідно ст. 174 ГК України, є господарський договір.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 18.06.2008 між ВАТ "Енергомашспецсталь" (покупець) та ТОВ "Інтертранслогістик" (продавець) укладено договір № 15/1018 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 продавець зобов’язався передати у власність покупця на умовах СРТ м. Краматорськ склад покупця (Інкотермс 2000) продольно - фрезерний станок моделі 6620 зав. № 20, 1971 року випуску, стіл 6300х2000мм, 4 фрезерних головки, які були у застосуванні, виробництва Ульяновський завод важких та унікальних станків –1 шт., за ціною, що вказана у Специфікації № 1. Крім того, відповідно до умов Договору та Специфікації № 1 до нього відповідач взяв на себе обов’язок з виконання робіт, а саме: дефекації станка; специфікації за електричною, механічною, гідравлічною частинами станка, узгодженої зі спеціалістами покупця; монтаж та пуско - наладку станка; перевірку станка на технологічну точність, здачу за силовими показниками; ревізію вузлів та агрегатів станка; поновлення вузлів та агрегатів станка до їх робочого стану.

Позивач в свою чергу зобов’язався прийняти та оплатити товар та послуги відповідно до умов Договору.

Згідно п. 2.2. договору, доданої до договору специфікації № 1 сторони врегулювали загальну суму договору 1400000,00грн., у тому рахунку ПДВ 233333,33 грн., відповідно вартість продольно - фрезерного станку моделі 6620 зав. № 20, 1971 року випуску, стол 6300х2000мм, 4 фрезерних головки, виробництва Ульяновський завод важких та унікальних станків, бувшого у застосуванні 1100000,00 грн. з ПДВ, 916666,67 грн. без ПДВ, вартість послуг 250000,00грн. без ПДВ, 300000,00 грн. з ПДВ. Згідно умов п.п.2.3., 2.4. договору сторони домовилися, що зміни ціни можливі виключно за згодою сторін з обов’язковим оформленням додаткової угоди, після перерахування попередньої оплати ціна зміні не підлягає. Оплата виконується покупцем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця у національній валюті України наступним чином 80% вартості за договором попередня оплата на протязі 10 календарних днів від дати підписання договору та виставлення рахунку –фактури; 20% вартості за договором –на протязі 10 банківських днів зі дня підписання Акту виконаних робіт (п.п. 12.1., 12.2. договору).

За приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов договору позивач перерахував на банківський рахунок відповідача 1120000,00 грн., тобто 80% вартості за договором, а відповідач передав у власність позивача на умовах СРТ м. Краматорськ склад покупця (Інкотермс 2000) продольно - фрезерний станок моделі 6620 зав. № 20, 1971 року випуску, стол 6300х2000мм, 4 фрезерних головки, бувший у застосуванні, виробництва Ульяновський завод важких та унікальних станків.

Після отримання попередньої оплати відповідач 17.07.2008р. по видатковій накладній № РН-0000016 здійснив на адресу позивача поставку обумовленого Договором товару.

Згідно п.п. 3.3.6. договору позивач зобов’язався вчинити підготовку фундаменту для виконання відповідачем монтажних робіт, надати відповідачу закладні та крепежні частини (матеріали) для виконання відповідачем монтажних і пуско - налагоджуваних робіт станка, надати продавцю з метою виконання послуг ГСМ у необхідній кількості (п.п. 3.3.7, 3.3.8. договору).

У п.п. 3.3.6., 3.3.7, 3.3.8. договору сторони встановили, що до обов’язку позивача у справі, що безпосередньо пов'язаний із можливістю відповідача виконати свої зобов’язання за договором віднесено: влаштування підготовки фундаменту для виконання відповідачем монтажних робіт, надання відповідачу закладних та крепіжних частин (матеріалів) для виконання відповідачем монтажних та пуско - наладгоджуваних робіт станку, надання відповідачу з метою виконання послуг за договором горюче замазочних матеріалів у необхідній кількості.

Відповідно до умов Договору та Специфікації № 1 до нього відповідач взяв на себе обов’язок з виконання робіт, а саме: дефекації станка; специфікації за електричною, механічною, гідравлічною частинами станка, узгодженої зі спеціалістами покупця; монтаж та пуско - наладку станка; перевірку станка на технологічну точність, здачу за силовими показниками; ревізію вузлів та агрегатів станка;поновлення вузлів та агрегатів станка до їх робочого стану (п. 3.1 договору)

Згідно положень договору купівлі-продажу (п. 11.4) після отримання послуг складається акт виконаних робіт на території покупця.

ТОВ "Інтертранслогістик" надавав ВАТ "Енергомашспецсталь" складені безпосередньо після закінчення здійснення господарської операції акти виконаних робіт за вищевказаним договором купівлі-продажу, які ВАТ підписані не були.

Звернувшись з первісним позовом, позивач вказує, що 19.12.2008 закінчив облаштування фундаменту під станок, 31.12.2008р. направив про це повідомлення на адресу відповідача, відповідач розпочав виконання робіт по Договору 26.01.2009р. та в порушення його умов, зокрема пункту 8.4. Договору, в установлений термін (в строк до 16.04.2009р.) ці роботи не виконав, про що свідчить наявне у справі листування сторін.

Листами від 19.01.2008 № 21/0010, від 02.02.2008 № 21/0038 позивач вимагає від відповідача проведення обсягу робіт з модернізації продольно-фрезерного станку.

Листом № 21/24 від 13.01.2010 ВАТ "Енергомашспецсталь" повідомив ТОВ "Інтертранслогістик" про те, що станок не був доведений до робочого стану, як то передбачено умовами Договору. Також додав про наявність кола недоліків, які ТОВ "Інтертранслогістик"повинно усунути, в зв’язку з чим відповідачу запропоновано прибути на територію ВАТ "Енергомашспецсталь" 19.01.2010 -20.01.2010 для обговорення недоробок та прийняття по ним конкретних рішень.

На підтвердження фактів, викладених у цьому листі, а також за результатами отримання № 21/24 сторонами складено протокол технічної наради від 22.01.2010. Даний протокол підписано ТОВ "Інтертранслогістик" без зауважень, за виключенням пункту 6 протоколу.

Місцевий господарський суд, відмовляючи у задоволенні первісного позову та задовольняючи зустрічний позов виходив з того, що згідно наявного у матеріалах справи акту перевірки рівня масла в масло станціях продольно - фрезерного станка моделі 6620 в ЦРМП від 12.01.2010 року у жовтні місяці 2009 року ВАТ "Енергомашспецсталь" приступив до опитно-промислової експлуатації продольно - фрезерного станку моделі 6620. За текстом даного документу у термін опитно-промислової експлуатації з жовтня місяця 2009 року по січень місяць 2010 року виконувалися регулярні перевірки рівня масла згідно паспортних даних та виконувався долів до необхідного уроню. Згідно висновків комісії підприємства відповідача за зустрічним позовом у ході опитно-промислової експлуатації втрачено 850л. індустріального масла.

Актом технічного стану продольно - фрезерного станка моделі 6620 зав. № 20 1971 р.в. перед розбиранням, що знаходиться в ЦРМП, при температурі в цеху –8 градусів по С згідно протоколу технічної наради від 22.01.2010р. встановлено, що станок знаходиться в зібраному стані, комплектний, електрообладнання в робочому стані (п.п. 1,6), у п.п. 2-9 висловлені зауваження до якості станку, необхідність його поточного ремонту.

А тому суд дійшов висновку, що згідно згаданих доказів, приступивши у жовтні місяці 2009 року до опитно-промислової експлуатації продольно - фрезерного станку моделі 6620, позивач таким чином засвідчив факт знаходження станом на цей термін часу предмет договору у робочому стані.

При цьому, як стверджує суд, позивач за первісним позовом так і не зміг надати суду конкретні пояснення підстав не підписання актів виконаних робіт, отриманих від відповідача протягом жовтня –листопада 2009 року та відповідно підстав не підписання таких актів протягом опитно-промислової експлуатації станку, що відбувалася чотири місяці (жовтень 2009-січень 2010р.р.).

Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи первісний позов, вказані посилання на картку перевірки станка на технологічну точність від вересня 2009 року та акт перевірки рівня масла у масло станціях продольно-фрезерного станка моделі 6620 в ЦРМП від 12.01.2010р., яким була зафіксована дослідно-промислова експлуатація станка в період з жовтня 2009 року по січень 2010 року, не прийняв до уваги, оскільки в ході виконання робіт (перелік яких визначено пунктом 1.1. Договору та специфікацією № 1 до нього) необхідно було провести включення станка та провести з ним відповідні операції, які в подальшому були визначені позивачем загальним терміном "дослідно-промислова експлуатація станка, що ТОВ зроблено не було. А тому суд дійшов висновку, станом на 22.01.2010 обумовлені договором роботи, відповідачем так і не були виконані.

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У частині 3 статті 510 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Згідно із ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом договору купівлі-продажу є такий, що був в експлуатації з 1971 року продольно - фрезерний станок моделі 6620., виконання робіт з його пуско-наладки без заміни та модернізації, з приводу ч ого й виникли спірні правовідносини.

При цьому, суди надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам дійшли до прямо протилежних висновків:

- першої інстанції, що карта перевірки стану на технологічну точність та акт від 12.01.2010 до робочого стану свідчать про знаходження продольно - фрезерного станка моделі 6620 станом на жовтень місяць 2009 року, тобто на час початку його опитно-промислової експлуатації у робочому стані. Конкретних пояснення підстав не підписання актів виконаних робіт, отриманих від відповідача протягом жовтня –листопада 2009 року та відповідно підстав не підписання таких актів протягом опитно-промислової експлуатації станку, що відбувалася чотири місяці (жовтень 2009-січень 2010) суду не надано;

- апеляційної інстанції, що вище вказана перевірка була проведена не у повному обсязі з-за неготовності для їх виконання станка та неможливості забезпечення проведення цих робіт представниками ТОВ "Інтертранслогістик", а акт перевірки рівня масла у масло станціях продольно-фрезерного станка моделі 6620 в ЦРМП від 12.01.2010 підтверджує лише факт витікання масла з вузлів станка поряд з іншими актами/протоколами від 22.01.2010р., від 03.02.2010р. та від 01.03.2010.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, поза увагою судів залишилися твердження ТОВ "Інтертранслогістик", позивача за зустрічним позовом про те, що приступивши у жовтні 2009 року до опитно-промислової експлуатації станку, ВАТ "Енергомашспецсталь" засвідчив факт знаходження станку у робочому стані, а необхідність у поточному ремонті станка виникла у подальшому, у процесі, що тривала понад чотири місяці промислової експлуатації станка, що виникла в результаті його неналежної експлуатації, що підтверджується актом технічного стану продольно-фрезерного станка, в цеху ЦРМП без жодної системи опалення, при -8 градусів С, що прямо суперечить міжнародному стандарту ГОСТ 20799 та паспорту станка, в яких зазначено, що експлуатація станка можлива лише та виключно к певному температурному режимі, при температурі від +5 до +28 градусів С при відсутності хімічно активних парів та газів, допустима вологість –75%. Згідно акту від 12.10.2010 експлуатація станка проводилась у зимовий період.

В силу наданих процесуальним законодавством суду касаційної інстанції повноважень, останній не має права оцінювати чи переоцінювати надані сторонами докази, та встановлювати нові обставини, проте процесуальне законодавство не обмежує право суду касаційної інстанції зауважити своє критичне ставлення до тих чи інших висновків, зроблених судами на підставі тих чи інших доказів. А тому, касаційна інстанція вважає за необхідне зазначити, що наявні у справі докази є суперечливими, а тому суди не надали обґрунтованої відповіді на питання з приводу виконання (невиконання) ТОВ "Інтертранслогістик" пуско-налагоджувальних робіт продольно-фрезерного станка та вирішення спору з приводу недоліків виконаної роботи за договором № 15/1018 від 18.06.2008, оскільки для встановлення фактичних обставин щодо введення продольно-фрезерного станка в експлуатацію в робочому стані, а також належної (наналежної) його подальшої експлуатації, необхідні спеціальні знання.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 853 ЦК України у разі виникнення між замовником та підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.

Згідно зі ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Вищий господарський суд України вважає, що прийняті у даній справі судові рішення, наведеним вимогам не відповідають, що є підставою для їх скасування з передачею справи на новий розгляд до місцевого господарського суду, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку, і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись статтями 85, 1117, 1119 - 11111 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертранслогістик" задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.02.2011 та рішення господарського суду Харківської області від 08.11.2010 у справі № 64/246-10 скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області.