У листопаді 2009 року Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Святослав", Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібосол", Товариства з обмеженою відповідальністю "Поляне", Дочірнього підприємства "Астра" про: звернення стягнення на нерухоме майно - нежилу будівлю, загальною площею 18,70 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, буд. 51 А; звернення стягнення на нерухоме майно - нежилі приміщення (в літері А) з № 1 по №14 (групи приміщень № 2), площею 357,00 кв.м., місця спільного користування площею 8,40кв.м., загальною площею 365,40 кв.м.; звернення стягнення на необоротні активи, перелік яких наведено в додатку 1 до договору застави №1 від 30.01.2009 p. (з урахуванням уточнень позовних вимог).

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.12.2010р. (суддя Борисенко І.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2011р. (у складі головуючого Шапрана В.В., суддів Моторного О.А., Кошіля В.В.) у справі №4/25 позов задоволено повністю.

У рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Святослав" у розмірі 128 806 228,40 гривень 40 копійок за кредитним договором № 90 від 26 грудня 2008 року, звернуто стягнення на нерухоме майно - нежилу будівлю, загальною площею 18,70 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, буд. 51 А, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Хлібосол", з початковою ціною продажу предмету іпотеки з прилюдних торгів в розмірі 90% від вартості предмета іпотеки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України.

У рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Святослав" у розмірі 128 806 228,40 гривень 40 копійок за кредитним договором № 90 від 26 грудня 2008 року, звернуто стягнення на нерухоме майно - нежилі приміщення (в літері А) з № 1 по № 14 (групи приміщень № 2), площею 357,00 кв.м., місця спільного користування площею 8,40 кв.м., загальною площею 365,40 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вулиця Порика Василя, буд. 13, які належать Дочірньому підприємству "Астра", з початковою ціною продажу предмету іпотеки з прилюдних торгів в розмірі 90% від вартості предмета іпотеки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України.

У рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Святослав" у розмірі 128 806 228,40 гривень 40 копійок за кредитним договором № 90 від 26 грудня 2008 року, звернуто стягнення на необоротні активи, перелік яких наведено в додатку 1 до договору застави № 1 від 30.01.2009 p., які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Поляне".

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібосол", Дочірнього підприємства "Астра", Товариства з обмеженою відповідальністю "Поляне" 25 500 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Дочірнє підприємство "Астра" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить їх скасувати та припинити провадження у справі.

Позивач та відповідач1-3 не скористались правом, наданим ст. 1112 ГПК України, не надіслали відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень статті 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Відповідачі не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що 26.12.2008 року між Відкритим акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Київського обласного управління Відкритого акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Святослав" (позичальник) був укладений кредитний договір № 90, за умовами якого кредитор надає позичальнику кредит в сумі 114 103 943,00 грн.; цільове призначення (мета) кредиту: на поповнення оборотних коштів; кредит надається з 26.12.2008 року строком на 12 місяців (п.п. 1.1., 1.3.1, 1.2. кредитного договору).

29.12.2008 року між кредитором та позичальником було укладено зміни та доповнення № 1 від 29.12.2008 року до кредитного договору.

Відповідно до підпункту 1.3.2. кредитного договору позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі: в термін, не пізніше 25 грудня 2009 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін до цього договору або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу IV цього договору.

Згідно до другого та третього абзаців п.п. 1.3.3. кредитного договору, у разі ненадходження платежів від Позичальника у встановлені дійсним договором строки суми не погашених у строк платежів визнаються простроченими та перераховуються на рахунки простроченої заборгованості наступного банківського дня. Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на відповідний рахунок Банку.

За користування кредитними коштами у межах встановленого в п.1.3. терміну кредитування процентна ставка встановлюється в розмірі 21% річних (п.п. 1.4.1. кредитного договору). При цьому, за користування кредитними коштами понад термін, зазначений в п.1.3. цього договору, процентна ставка встановлюється у розмірі 31% річних (п.п. 1.4.2. кредитного договору).

У відповідності до п.п. 1.4.4. кредитного договору, викладеного в новій редакції на підставі змін та доповнень № 7 від 12 травня 2009 року, строк сплати процентів - один раз в календарний квартал не пізніше 10-го числа першого місяця календарного кварталу, наступного за календарним кварталом користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п.1.3. цього договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору. У разі, якщо останній день сплати (погашення) процентів припадає на вихідний або святковий день, то така сплата здійснюється на передодні.

Проценти, що нараховані за період з 01.01.2009 року по 30.06.2009 року сплатити не пізніше 10.07.2009 року або в день дострокового погашення заборгованості, або в день дострокового розірвання договору. При цьому, проценти сплачуються на рахунок №37393147701/980, в ВАТ АБ "Укргазбанк", МФО 320478.

За умовами підпункту 3.1.1. кредитного договору, в редакції на підставі змін та доповнень № 1 від 29.12.2008 року, кредитор зобов'язується на умовах цього договору відкрити позичальнику позичковий рахунок № 20623147701/980 і рахунок для погашення заборгованості по кредиту, процентам за його використання та рахунок для погашення всіх комісійних платежів, передбачених цим договором № 37393147701/980 ВАТ АБ "Укргазбанк", МФО 320478 та надати позичальнику кредитні кошти на умовах, в сумі та термін, обумовлені цим договором за умови оформлення відповідного забезпечення, що задовольняє вимоги банку за цим договором.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ЦК України).

Як встановлено місцевим господарським судом, банк свої зобов’язання за кредитним договором виконав, що підтверджується випискою з рахунку № 20623147701.980 з 26.12.2008 року по 14.10.2009 року

Проте, Товариство з обмеженою відповідальністю "Святослав" свої зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконував й систематично порушував умови спірного договору, у зв’язку з чим, станом на 17.01.2010 р. утворилась заборгованість у сумі 102 999 108,88 грн. (за неповернуті кредитні кошти) та 23 090 153, 33 грн. (по нарахованим процентам за користування кредитними коштами).

За умовами п. 5.3. кредитного договору за порушення строків (визначених в цьому договорі) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості (суми основного боргу та/або процентів) за кожен день прострочення до моменту повного погашення заборгованості.

Отже, враховуючи порушення позичальником строків сплати кредиту, процентів, передбачених умовами кредитного договору, за позичальником станом на 17.01.2010 року нарахована пеня за неналежне виконання зобов'язання у сумі 1 214 825,11 грн. за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 1 502 141,08 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів.

Відповідно до п.п 3.2.7. кредитного договору, банк мав право відмовитися від надання позичальникові передбаченого договором кредиту частково або в повному обсязі, а також достроково вимагати погашення заборгованості Позичальника за кредитом, включаючи нараховані проценти за користування кредитом, комісії та штрафні санкції у випадках: невиконання Позичальником умов цього договору; невиконання умов укладених договорів забезпечення; наявності фактів невиконання Позичальником.

Внаслідок того, що позичальник порушив строки виконання зобов'язання щодо сплати процентів за кредитом, у банка на підставі п.п. 3.2.7. кредитного договору, виникло право звернутися до суду та достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом, включаючи нараховані проценти за користування кредитом, комісії та штрафні санкції та у рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на майно, відповідно до договорів іпотеки та застави.

У відповідності до п. 2.1. Розділу II "Умови забезпечення кредиту" кредитного договору, викладеного в новій редакції відповідно до змін та доповнень № 5 від 05.02.2009 року, в забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору, було укладено ряд договорів іпотеки.

Пунктом 2.2. Розділу II "Умови забезпечення кредиту" кредитного договору, викладеного в новій редакції відповідно до змін та доповнень № 5 від 05.02.2009 року, встановлено, що кредит, наданий банком, також забезпечується всім належним позичальнику майном і коштами, на які може бути звернене стягнення в порядку, установленому законодавством України.

Згідно договору іпотеки № 11 без оформлення заставної від 30.12.2008 року, укладеного між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хлібосол", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрованого в реєстрі за № 9953, товариство передає банку в іпотеку нерухоме майно - нежилу будівлю, загальною площею 18,70 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, буд. 51 А, яка належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу нежилої будівлі, посвідченого 07.09.2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим № 1876, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 07.09.2007 року за № 2334216 та зареєстрованого 18.01.2008 року КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна", записано в реєстрову книгу № 12П-68 за реєстровим № 1664-П.

Згідно з п. 2.2. договору іпотеки 11, за згодою сторін предмет іпотеки оцінено в 89 000 грн. 00 коп.

Сторони визначили початкову ціну продажу предмету іпотеки з прилюдних торгів у разі набуття права звернення стягнення на предмет іпотеки в розмірі 90% від вартості предмета, визначеної суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України.

Відповідно до договору іпотеки № 17 без оформлення заставної від 30.12.2008 року, укладеного між банком та Дочірнім підприємством "Астра", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрованого в реєстрі за № 9948, відповідач 2 передає банку в іпотеку нерухоме майно - нежилі приміщення (в літері А) з № 1 по №14 (групи приміщень № 2), площею 357,00 кв.м., місця спільного користування площею 8,40 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вулиця Порика Василя, буд. 13, загальною площею 365,40 кв.м., які належать іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору № 1080 купівлі-продажу нежилих приміщень комунальної власності, посвідченого 03.11.2005 р. ОСОБА_2., державним нотаріусом Першої Київської нотаріальної контори, за реєстровим № 1-2061, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 30.12.2008 року за № 3298784 та зареєстрованого 19.12.2005 року КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна", записано в реєстрову книгу № 95П-245 за реєстровим № 6378-П.

Згідно з п. 2.2. договору іпотеки 17, за згодою сторін предмет іпотеки оцінено в 7 240 000 грн. 00 коп.

Також, між банком (заставодержателем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Поляне" (заставодавцем), у забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором, було укладено договір застави (товарів в обороті) від 30.01.2009 року, відповідно до п. 1.1., дійсний договір забезпечує всі вимоги Заставодержателя, які випливають з кредитного договору № 90 від 26.12.2008 року (а також будь-якими додатковими угодами до нього).

Відповідно до п. 2.1. договору застави, предметом застави є товар в обороті згідно переліку, наведеному в додатку 1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною.

Згідно п. 2.2. договору застави, предмет застави оцінено сторонами в 1 670 250 грн. 07 коп.

За змістом ст. 3 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення боржником основного зобов’язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами.

У відповідності до ст. 7 Закону України "Про іпотеку", іпотекодержатель має право за рахунок предмета іпотеки задовольнити свою вимогу за основним зобов’язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь - якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов’язання.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 1 статті 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Як вже зазначалось, право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Статтею 589 ЦК України, передбачено, що у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язань, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв’язку із пред’явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

У ч. 2 ст. 590 ЦК України зазначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, виходячи із змісту вищенаведених статей та оскільки позичальником порушено зобов’язання за кредитним договором, у позивача, як іпотекодержателя та заставодержателя, виникло право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки та предмета застави за відповідними договорами.

За таких обставин, враховуючи відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться і одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції правомірно задовольнив уточнені позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки та предмет застави.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що вищезазначені висновки попередніх судових інстанцій зроблені з дотриманням вимог ст. ст. 43, 47, 43, 84, 107 ГПК України щодо повного і всебічного встановлення усіх обставин справи та правильного застосування законодавства під час розгляду справи. Скаржник в силу ст. 33 ГПК України не довів в установленому законом порядку тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене та враховуючи, що в силу вимог ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.

Щодо доводів касаційної скарги, то вони не спростовують вказаних висновків судів, спростовуються вищенаведеним, та, крім того, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень касаційної інстанції.