Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2010р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя –Зеленін В.О., судді Дикунська С.Я., Буравльов С.І.) рішення суду першої інстанції у частині відмови у позові скасовано, прийнято в цій частині нове рішення, яким позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь бюджету із зарахуванням на р/р Новоселицької сільської ради 38094,26 грн. збитків, заподіяних самовільним водокористуванням, в іншій частині рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення господарського суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування і порушення апеляційним судом норм матеріального права.

Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

Позивач не використав наданого законом права на участь свого представника у судовому засіданні.

Переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, проведеною позивачем позаплановою перевіркою виявлено, що водопостачання відповідача в с. Новоселиця Чигиринського району Черкаської області здійснюється з поверхневого водоймища, яке є притокою річки Тясмин, за допомогою насоса (технічного пристрою), дозволу на спеціальне водокористування немає, журнали первинної облікової документації типових форм не ведуться, що є порушенням ст.ст. 44, 48, 49, 105, 110 Водного кодексу України. Фактів забруднення водних об’єктів, забруднення поверхневих та підземних вод не виявлено.

За наслідками перевірки складено акт від 09.07.2010р. та протокол про адміністративне правопорушення №002957 від 09.07.2010р. відносно керівника відповідача. Постановою позивача №002415 від 12.07.2010р. керівника відповідача як посадову особу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тясмин" на підставі статей 36, 48, 60, 61 ч. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за самовільне водокористування, порушення правил експлуатації водогосподарських споруд та пристроїв, порушення правил ведення первинного обліку кількості води, що забирається, тобто правопорушення, відповідальність за яке передбачено статтями 44, 48, 49, 98, 105, 110 Водного кодексу України.

Згідно довідки відповідача №52 від 09.07.2010р., ним використано води з відкритого водоймища: за 2008 рік –3600 м3, з 01.01.2009 по 31.08.2009 року - 3600 м3, з 01.09.2009 по 09.07.2010 року –2754 м3. Таким чином, позивачем на підставі Методики, затвердженої Наказом №290 (z0044-02) та Методики, затвердженої Наказом №389 (z0767-09) відповідачу нараховано 40822,32 грн. шкоди, завданої внаслідок самовільного водокористування, яку позивач просив стягнути з відповідача.

Суд першої інстанції, мотивуючи часткову відмову у позові посилався на ту обставину, що за порушення водного законодавства за період його вчинення за 2008 рік та з 01.01.2009р. по 09.07.2010р. для здійснення розрахунку розміру збитків підлягають застосуванню Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання ресурсів, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18.05.1995 р. N37 (z0162-95) та Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, затверджена наказом Державного комітету України по водному господарству від 29.12.2001 р. N290 (z0044-02) (далі Методика-1).

Суд апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови виходив з того, що розмір збитків за період з 01.09.2009 р. по 09.07.2010 р. повинен розраховуватись на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 р. №389 (z0767-09) ((чинній з 25.08.2009 р.)далі Методика-2)), що, як визначено цим судом, дозоляє зробити висновок про загальний розрахунок збитків за весь період водокористування у сумі, визначеній у позові для стягнення, а саме - 40822,32 грн.

У касаційній скарзі відповідач посилається, як на підставу своїх вимог, на те, що судом апеляційної інстанції неправомірно застосував до спірних правовідносин положення Методики-2 (z0767-09) при визначення розміру збитків за період з 01.09.2009р. по 09.07.2010р., посилаючись на те, що застосуванню підлягали положення Методики-1 (z0044-02) оскільки положення Методики-2 (z0767-09) мають застосовуватись у разі самовільного використання водних об’єктів, якщо воно призвело до їх забруднення, або забруднення підземних вод.

Між тим, з такими доводами погодитись не можна з наступних підстав.

Відповідно до приписів п. 9.1. Методики-2 (z0767-09) розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування та порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування (крім прісних підземних вод глибиною більше 20 м), грн., здійснюється за формулою

Зсам = 100 х W х Тар, (23)

де W - об'єм води, що використана самовільно без дозволу на спеціальне водокористування або з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, м3;

Тар - норматив збору за спеціальне водокористування, грн/м3, що діє в регіоні на момент виявлення порушення.

Норматив збору за спеціальне водокористування затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.99 N 836 (836-99-п) (п. 9.2. Методики-2).

Також, суд касаційної інстанції зазначає, що згідно п. 1.2. ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які призвели як до забруднення водних об'єктів, так і у зв’язку із самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування. При цьому положення цієї Методики не пов’язують таку відповідальність із одночасною наявністю у діях винних осіб як самовільного використання водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування, так забруднення водних об'єктів.

Відтак, з підстав, наведених у касаційній скарзі, постанова суду апеляційної інстанції скасуванню не підлягає.

Разом з тим, Відповідно до приписів статті 11110 ч.1 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Із встановлених судами обставин справи вбачається, що порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства мали місце у 2008 році, з 01.01.2009 по 31.08.2009 року, та з 01.09.2009 по 09.07.2010 року.

Приймаючи рішення як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції постановили стягнути збитки з відповідача на користь бюджету із зарахуванням на р/р Новоселицької сільської ради.

Між тим, статтею 7 п.41 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" установлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2008 рік у частині доходів є 65 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, а статтею 52 п.20 цього Закону установлено, що джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2008 році є 35 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до бюджетів місцевого самоврядування (сільських, селищних, міських) - 10 відсотків, обласних та республіканського Автономної Республіки Крим бюджетів - 25 відсотків, Київського та Севастопольського міських бюджетів - 35 відсотків.

Згідно ж статті 48 п.15 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" установлено, що джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2009 році є 100 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, що зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування.

Статтею 6 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" встановлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2010 рік у частині доходів є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності (п.49).

Відповідно до статті 33 цього Закону у 2010 році кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України згідно з окремими пунктами статей 6, 20 та 32 цього Закону, спрямовуються відповідно на заходи, пов'язані з охороною навколишнього природного середовища ((за рахунок джерел, визначених пунктами 48 та 49 статті 6 цього Закону) (п.65)).

Статтею 47 вказаного Закону встановлено, що джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2010 році є 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, що зараховуються до місцевих бюджетів згідно із статтею 46 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (п.7).

Відповідно до статті 22 ч.1 Бюджетного Кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Частиною 2 цієї статті визначено, що головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: 1) за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, - установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України (254к/96-ВР) , в особі їх керівників, а також Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників; 2) за бюджетними призначеннями, визначеними рішенням про бюджет Автономної Республіки Крим, - уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також міністерства та інші органи влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників; 3) за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), головні управління, управління, відділи та інші самостійні структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Згідно частини 3 цієї норми головні розпорядники коштів Державного бюджету України визначаються відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті та затверджуються законом про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень.

Відповідно до частини 4 вказаної норми головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет відповідно до пунктів 2 і 3 частини другої цієї статті.

Таким чином, господарський суд першої інстанції, стягуючи у 2010 році шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, у повному обсязі на користь місцевого бюджету порушив вищезазначені норми Закону України "Про державний бюджет України на 2010р." (2154-17) , та не дав правової оцінки вимогам позивача про стягнення коштів на користь бюджету в особі Державної екологічної інспекції в Черкаській області, не перевірив чи має ця інспекція право ототожнювати себе з відповідним бюджетом, і не дослідив у якій частині заявлених до стягнення коштів розпорядниками їх є відповідний бюджет, а відтак не перевірив, чи підлягають стягненню кошти на користь лише одного бюджету. Суд апеляційної інстанції цих недоліків не усунув.

Разом з тим, згідно приписів статей 84, 107 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції зазначає, що рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в його мотивувальній частині містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків.

Враховуючи викладене, Вищий господарський суд України зазначає, що суди не повно встановили всі обставини справи, що необхідні для правильного вирішення спору, порушили норми матеріального права, що підлягали застосуванню, а також прийняли рішення про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі в справі, тому прийняті рішення підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.