Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна", м. Сєвєродонецьк Луганської області,

на рішення господарського суду міста Києва від 05.10.2010

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2010

зі справи № 27/287

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна" (далі –Товариство)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "Алвіго" (далі –Центр), м. Київ,

про стягнення 1 316 579,20 грн.,

за участю представників сторін:

позивача – Федорова С.В.,

відповідача – Карповича А.Р.,

Товариство звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Центру 800 000 грн. основного боргу, 445 600 грн. інфляційних збитків та 70 979,20 грн. 3 % річних, а всього 1 316 579,20 грн. Позовні вимоги мотивовано невиконанням відповідачем зобов’язань відповідно до договору позики від 30.08.2006 № 49-НТЦ-2006 (далі - Договір) та угоди № 1 до Договору.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.10.2010 (суддя Дідиченко М.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2010 (колегія суддів у складі: Поляк О.І. –головуючий суддя, судді Буравльов С.І., Кропивна Л.В.), у позові відмовлено.

Прийняті судові рішення з посиланням, зокрема, на приписи статей 256, 261, 266 та 267 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України (435-15) ) з огляду на подану відповідачем заяву мотивовано спливом позовної давності за відсутності поважних причин пропуску цього строку.

У касаційній скарзі Товариство просить Вищий господарський суд України рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення про повне задоволення позову.

Центр подав відзив (заперечення) на касаційну скаргу, в якому зазначив про безпідставність її доводів та просив судові рішення зі справи залишити без змін, а скаргу –без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України (1798-12) ) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

У прийнятті оскаржуваних судових рішень місцевий та апеляційний господарські суди згідно з приписами статей 256, 257, 261, 263- 267, 525, 526, 530, 1046, 1049 ЦК України на підставі ретельної оцінки поданих сторонами доказів, повно та всебічно встановивши фактичні обставини, пов’язані з наявністю Договору, його змістом та невиконанням відповідачем договірних зобов’язань з повернення позики (у строк до 20.08.2007), беручи до уваги факт звернення позивача до суду з даним позовом 31.08.2010 (що підтверджується відповідними поштовими відмітками на конверті) і заяву відповідача про застосування позовної давності, дослідивши перебіг позовної давності (з 21.08.2007 по 21.08.2010) та відсутність відомостей щодо його зупинення чи переривання, за відсутності поважних причин пропущення Товариством позовної давності, дійшли обґрунтованих висновків щодо спливу позовної давності, а тому й правомірно відмовили в задоволенні даного позову.

Доводи скаржника щодо своєчасного подання ним первісної позовної заяви 10.08.2010, яку ухвалою господарського суду міста Києва від 17.08.2010 було повернуто Товариству без розгляду, не можуть бути підставами для задоволення його вимог, оскільки названу ухвалу місцевого суду у встановленому порядку не скасовано і така подія відповідно до чинного законодавства не свідчить про зупинення чи переривання перебігу позовної давності (статті 263, 264 ЦК України).

Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у судових рішеннях, що оскаржуються. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Отже, рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119-11111 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Рішення господарського суду міста Києва від 05.10.2010 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2010 зі справи № 27/287 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна" – без задоволення.