Як відобразити операції з реалізації активів підприємств,
що перебувають у податковій заставі?
Процедуру реалізації активів платника податків, які
перебувають у податковій заставі, визначено постановою
Кабінету Міністрів України від 15.04.2002 р. № 538.
Відповідно до Закону України від 16.07.99 р. № 996-ХІV
«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»
(далі — Закон № 996-ХІV) підставою для записів у регістрах
бухгалтерського обліку є первинні документи, які фіксують
факти здійснення господарської операції. На підставі
повідомлення податкового керуючого про реалізацію активів
платник податків (далі — підприємство) дебетує субрахунок
641 «Розрахунки за податками» у кореспонденції з кредитом
субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами». На
таку саму суму на підставі довіреності на одержання
покупцем від підприємства активів, що перебували у податковій
заставі, i первинних документів, якими оформлено відпуск
зазначених активів, підприємство дебетує субрахунок
377 у кореспонденції із субрахунками 712 «Дохід від
реалізації інших оборотних активів», 741 «Дохід від
реалізації фінансових інвестицій», 742 «Дохід від реалізації
необоротних активів». Одночасно балансова вартість вказаних
активів відображається за кредитом рахунків 10 «Основні
засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи», 12
«Нематеріальні активи», 20 «Виробничі запаси», 21 «Тварини
на вирощуванні i відгодівлі», 22 «Малоцінні та швидкозношувані
предмети», 23 «Виробництво», 25 «Напівфабрикати», 26
«Готова продукція», 27 «Продукція сільськогосподарського
виробництва», 28 «Товари» у кореспонденції з дебетом
субрахунків 901 «Собівартість реалізованої готової продукції»,
902 «Собівартість реалізованих товарів», 943 «Собівартість
реалізованих виробничих запасів», 971 «Собівартість
реалізованих фінансових інвестицій», 972 «Собівартість
реалізованих необоротних активів». Сума зносу реалізованих
необоротних активів, що перебували у податковій заставі,
відображається за дебетом рахунку 13 «Знос необоротних
активів» i кредитом рахунків 10 «Основні засоби», 11
«Інші необоротні матеріальні активи», 12 «Нематеріальні
активи».
В якому порядку підприємству відобразити у 2002
р. списання заборгованості бюджетних установ на підставі
ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2002 рік»?
Статтею 56 Закону України від 20.12.2001 р. № 2905-III
«Про Державний бюджет України на 2002 рік» вирішено
списати заборгованість бюджетних установ i бюджетів
усіх рівнів станом на 1 січня 2001 р. перед суб’єктами
господарювання незалежно від форми власності, яким заборгованість
із платежів до бюджету списано відповідно до ст. 18
Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III «Про порядок
погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами» та ст. 70 Закону України
від 07.12.2000 р. № 2120-III «Про Державний бюджет України
на 2001 рік» у відповідних обсягах та у порядку, визначеному
Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 р. № 961 затверджено Порядок списання заборгованості
бюджетних установ i бюджетів усіх рівнів на 1 січня
2001 р. перед суб’єктами господарювання незалежно від
форми власності, яким заборгованість з платежів до бюджету
списано у відповідних обсягах.
Згідно зі ст. 9 Закону України № 996-ХІV підставою для
бухгалтерського обліку є первинні документи, які фіксують
факти здійснення господарських операцій.
Порядок списання заборгованості передбачає складання
бюджетними установами i бюджетами усіх рівнів (далі
— розпорядники бюджетних коштів) із суб’єктами господарювання
актів звіряння заборгованості розпорядників бюджетних
коштів, що утворилася перед суб’єктами господарювання
на 1 січня 2001 р. та залишилася непогашеною на дату
складання акта звіряння. Акти звіряння заборгованості
розпорядники коштів державного бюджету подають органам
державного казначейства за місцем реєстрації суб’єктів
господарювання як платників податків, а розпорядники
коштів місцевих бюджетів — місцевим фінансовим органам,
керівники яких з урахуванням відомостей, одержаних від
податкових органів, оформлюють рішення про списання
заборгованості.
Суб’єкти господарювання на підставі копій рішень про
списання заборгованості, одержаних від розпорядників
коштів бюджету (які одержали рішення від територіальних
органів держказначейства i місцевих фінансових органів),
дебіторську заборгованість бюджетних установ та бюджетів
усіх рівнів списують з відображенням у порядку, передбаченому
пунктами 11 i 12 Положення (стандарту) бухгалтерського
обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого
наказом Мінфіну України від 08.10.99 р. № 237. Тобто
якщо така безнадійна дебіторська заборгованість утворилася
у зв’язку з відвантаженням бюджетній установі продукції
(товарів, робіт, послуг), то сума такої заборгованості
відображається суб’єктом господарювання за дебетом рахунку
38 «Резерв сумнівних боргів» i кредитом рахунку 36 «Розрахунки
з покупцями та замовниками». У разі недостатності на
дату списання суми утвореного резерву різниця такої
безнадійної заборгованості відображається за дебетом
рахунку 94 «Інші витрати операційної діяльності» i кредитом
рахунку 36. Якщо безнадійна дебіторська заборгованість
утворилася у зв’язку з іншими операціями, ніж відвантаження
бюджетній установі продукції (товарів, робіт, послуг),
то зазначена у рішенні про списання сума заборгованості
відображається за дебетом рахунку 94 i кредитом рахунку
37 «Розрахунки з різними дебіторами».
Як відобразити в бухгалтерському обліку операції
з повернення орендованих цілісних майнових комплексів?
Порядок повернення орендованих цілісних майнових комплексів
державних підприємств після зупинення або розірвання
договору оренди визначено наказом Фонду держмайна України
від 07.08.97 р. № 847.
Вартість орендованих необоротних активів, відображена
у фінансовій звітності станом на 1 січня 2000 р., при
поверненні відображається орендарем за кредитом рахунків
обліку необоротних активів 10 — 12 (первісна вартість)
та нерозподіленого прибутку 44 (у сумі нарахованої амортизації
за період оренди з 1 січня 2000 р. до дати повернення
необоротних активів) i дебетом рахунків обліку зносу
необоротних активів 13 (сума зносу) та додаткового капіталу
42 (у сумі, яку відповідно до п. 88 Методичних рекомендацій
Мінфіну України від 04.02.2000 р. № 18-424 зараховано
на субрахунок 425 «Інший додатковий капітал»).
Повернення залишку амортизаційних відрахувань на орендовані
необоротні активи орендар відображає зменшенням грошових
коштів — кредит рахунку 31 (або утворенням кредиторської
заборгованості — кредит рахунку 68 «Розрахунки за іншими
операціями») та нерозподіленого прибутку (дебет рахунку
44).
Компенсація вартості оборотних матеріальних засобів
відображається погашенням заборгованості за майно в
оренді (дебет рахунку 68 ) у кореспонденції з дебетом
рахунку обліку грошових коштів або інших активів.
Повернення орендодавцю грошових коштів i цінних паперів
орендар відображає за дебетом субрахунку 532 i кредитом
рахунків 31 i 14 (35).
При складанні форми № 2 «Звіт про фінансові результати»
у статті «Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів,
робіт, послуг)» (код рядка 010) дохід підприємства зазначається
з урахуванням знижки чи без її урахування?
(ВАТ «Аптека-Фармакон», м. Маріуполь, Донецька обл.)
Зміст i форма Звіту про фінансові результати, а також
загальні вимоги до розкриття його статей визначаються
Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 «Звіт
про фінансові результати», затвердженим наказом Мінфіну
України від 31.03.99 р. № 87 (зі змінами та доповненнями)
(далі — ПБО 3).
Відповідно до п. 4 ПБО 3 доходом є збільшення економічних
вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань,
які приводять до зростання власного капіталу (крім зростання
капіталу за рахунок внесків власників).
Пунктом 13 ПБО 3 зазначено, що у статті «Дохід (виручка)
від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» (код
рядка 010) відображається загальний дохід (виручка)
від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг,
тобто без вирахування наданих знижок, повернення проданих
товарів та непрямих податків (податку на додану вартість,
акцизного збору тощо).
А згідно з п. 17 ПБО 3 надані знижки, повернення товарів
та інші суми, що підлягають вирахуванню з доходу (виручки)
від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без
непрямих податків, відображаються у статті «Інші вирахування
з доходу» (код рядка 030).
При здійсненні товарообмінної операції підприємство
отримало товарно-матеріальні цінності на суму, що перевищила
суму, на яку ним було відвантажено продукцію. Як відображається
така бартерна (товарообмінна) операція в бухгалтерському
та податковому обліку?
(ВАТ «Новоград-Волинський хлібозавод», Житомирська обл.)
Згідно з п. 1.19 Закону України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР
«Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції
Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР) зі змінами
та доповненнями (далі — Закон № 334/94-ВР) бартер (товарний
обмін) — господарська операція, яка передбачає проведення
розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій
формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку
та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких
не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця
для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ст. 12 Указу Президента України від 07.08.98
р. № 857/98 «Про деякі зміни в оподаткуванні» під час
здійснення бартерних (товарообмінних) операцій на території
України ПДВ справляється на загальних підставах за повною
ставкою 20 відсотків, у тому числі під час обміну товарами
(роботами, послугами), операції з продажу яких звільняються
від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою.
Порядок визначення податкового зобов’язання та податкового
кредиту за бартерними операціями регулюється підпунктами
7.3.4 та 7.5.3 ст. 7 Закону України від 03.04.97 р.
№ 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», якими
зазначено, що датою виникнення податкових зобов’язань
під час здійснення бартерних (товарообмінних) операцій
вважається будь-яка з подій, що настала раніше: або
дата відвантаження платником податку товарів, а для
робіт (послуг) — дата оформлення документа, що засвідчує
факт виконання робіт (послуг) платником податку; або
оприбуткування платником податку товарів, а для робіт
(послуг) — дата оформлення документа, що засвідчує факт
отримання платником податку результатів роботи (послуг).
Датою виникнення права платника податку на податковий
кредит для бартерних (товарообмінних) операцій вважається
дата здійснення заключної (балансуючої) операції, що
відбулася після першої з подій, зазначених вище.
Таким чином, на дату здійснення бартерної (товарообмінної)
операції покупець товару збільшує податкові зобов’язання
на суму ПДВ за отриманими товарами, а на дату зустрічної
поставки товарів (робіт, послуг) i у продавця, i у покупця
виникає право на податковий кредит.
Датою збільшення валових витрат (валового доходу) у
разі здійснення бартерних операцій вважається будь-яка
з подій, зазначених вище, що сталася раніше (підпункти
11.2.3 i 11.3.4 Закону № 334/94-ВР).
Сторони, які беруть участь у договорі на проведення
бартерної (товарообмінної) операції, наділені правами
та обов’язками продавця i покупця відповідно до чинного
законодавства України.
Для збалансованості взаємних поставок, а також контролю
за виконанням зобов’язань договором на проведення бартерної
(товарообмінної) операції обумовлюється ціна на товар
(продукцію), який буде постачатися кожною зі сторін
— учасників договору.
Бухгалтерський облік бартерних (товарообмінних) операцій
відбувається на рахунках 63 «Розрахунки з постачальниками
та підрядниками» або 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»
та 37 «Розрахунки з різними дебіторами» (з безпосереднім
використанням субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами»).
На рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»
ведеться облік розрахунків з постачальниками та підрядниками
за одержані товарно-матеріальні цінності (ТМЦ), виконані
роботи i надані послуги. За кредитом цього рахунку відображається
заборгованість за одержані від постачальників та підрядників
ТМЦ, прийняті роботи, послуги, а за дебетом — її погашення,
списання тощо. При обліку бартерних операцій може бути
використаний або субрахунок 631 «Розрахунки з вітчизняними
постачальниками», або субрахунок 632 «Розрахунки з іноземними
постачальниками» залежно від того, є підприємство-партнер
резидентом чи нерезидентом.
На рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»
узагальнюється інформація про розрахунки з покупцями
та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконанні
роботи й послуги, крім заборгованості, яка забезпечена
векселем. При обліку операцій, пов’язаних з виконанням
бартерних контрактів, за дебетом рахунку відображається
продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних
робіт, наданих послуг, яка включає ПДВ, акциз та інші
податки, збори (обов’язкові платежі), що підлягають
перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів, за
кредитом — розрахунки за договорами на проведення бартерних
(товарообмінних) операцій.
На рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами» ведеться
облік розрахунків за поточною дебіторською заборгованістю
з різними дебіторами за авансами, виданими, нарахованими
доходами, за претензіями, за відшкодуванням завданих
збитків тощо та за іншими операціями. Для обліку господарських
операцій, які здійснюються за бартерним (товарообмінним)
договором, має використовуватися субрахунок 377 «Розрахунки
з іншими дебіторами», за яким ведеться облік розрахунків
за іншими операціями (у тому числі бартерними), що відображаються
на інших субрахунках даного рахунку. За дебетом рахунку
37 «Розрахунки з різними дебіторами» відображається
виникнення дебіторської заборгованості, за кредитом
— її погашення чи списання.
Для обліку бартерних (товарообмінних) операцій у випадку,
коли підприємство отримало ТМЦ на суму більшу, ніж ним
було відвантажено підприємству-партнеру, мають бути
використані субрахунки 631 «Розрахунки з вітчизняними
постачальниками» та 377 «Розрахунки з іншими дебіторами».
Розглянемо умовний приклад обліку бартерних операцій,
коли між підприємством «А» та підприємством «Б» укладено
бартерний договір на загальну суму 9000 грн. (у тому
числі ПДВ — 1500 грн.). Підприємство «А» протягом звітного
періоду (місяць, квартал, 9 місяців, рік) отримало від
підприємства «Б» ТМЦ на суму 3000 грн. (у тому числі
ПДВ — 500 грн.), а відвантажило — на суму 1200 грн.
(у тому числі ПДВ — 200 грн.).
Відображення господарських операцій матиме такий вигляд:
| № з/п |
Господарська операція |
Бухгалтерський облік |
Сума, грн. |
| Дт |
Кт |
| 1 |
Одержання ТМЦ від підприємства «Б» |
281«Товари на складі» |
631«Розрахунки з вітчизня-ни-ми постачальниками» |
2500 |
| Сума податкового кредиту з ПДВ |
644«Податковий кредит» |
631«Розрахунки з вітчизня-ними постачальниками» |
500 |
| 2 |
Податкове зобов’язання з ПДВ |
643«Податкові зобов’язання» |
641«Розрахунки за податками» |
500 |
| 3 |
Відвантаження ТМЦ підприємству «Б» |
377«Розрахунки з іншими дебіторами» |
281«Товари на складі» |
1000 |
| Сума податкового зобов’язання з ПДВ |
377«Розрахунки з іншими дебіторами» |
643«Податкові зобов’язання» |
200 |
| Залік заборгованості |
631«Розрахунки з вітчизня-ними постачальниками» |
377«Розрахунки з іншими дебіторами» |
1200 |
| 4 |
Право на подат-ко-вий кредит з ПДВ |
641«Розрахунки за податками» |
644«Податковий кредит» |
200 |
У даному випадку заборгованість, яка виникає у підприємства «А» перед
підприємством «Б» у кінці звітного періоду, формуватиметься за кредитом
субрахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».
Згідно з чинним законодавством України валовий дохід підприємства «А»
становитиме вартість отриманих ТМЦ від підприємства «Б» без урахування
суми ПДВ (у даному випадку валовий дохід становитиме 2500 грн.), а валові
витрати складатимуться з вартості відвантажених ТМЦ підприємству «Б» без
урахування суми ПДВ (у даному випадку — 1000 грн.).