Законодавство України про бібліотеки та бібліотечну
справу базується на Конституції України i складається
з Основ законодавства України про культуру, Закону України
«Про бібліотеки i бібліотечну справу» (в новій редакції
від 16.03.2000 р. № 1561-III, далі — Закон № 1561-III),
міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких
надано Верховною Радою України, та інших нормативно-правових
актів.
Загальні положення про бібліотечну систему України
Передусім зазначимо, що бібліотека — це інформаційний,
культурний, освітній заклад, який має упорядкований
фонд документів i надає їх у тимчасове користування
фізичним та юридичним особам. Бібліотеки України є складовою
інформаційної системи держави.
Бібліотечна справа — галузь інформаційної, культурної,
освітньої діяльності суспільства, що включає створення
i розвиток мережі бібліотек, формування та обробку бібліотечних
фондів, організацію бібліотечного, інформаційного та
довідково-бібліографічного обслуговування користувачів
бібліотек, підготовку кадрів, наукове та методичне забезпечення
розвитку бібліотек.
Основою державної політики в галузі бібліотечної справи
є реалізація прав громадян на бібліотечне обслуговування,
забезпечення загальної доступності інформації та культурних
цінностей, що збираються, зберігаються та надаються
в тимчасове користування бібліотеками.
Слід підкреслити, що держава підтримує бібліотечну справу
та її розвиток шляхом гарантованого фінансування бібліотек,
пільгової податкової, кредитної та цінової політики.
Бібліотечна система України — розгалужена мережа бібліотек
різних видів, пов’язаних взаємодією i взаємовикористанням
бібліотечних ресурсів. Вона функціонує на основі скооперованого
комплектування фондів та обробки документів, довідково-пошукового
апарату, взаємовикористання бібліотечних ресурсів, а
також організації науково-дослідної, науково-бібліографічної
та науково-методичної роботи.
Розглянемо класифікацію бібліотек в Україні.
За значенням бібліотеки поділяються на: всеукраїнські
загальнодержавного значення (національні, державні);
республіканські (Автономної Республіки Крим); обласні;
міські; районні; селищні; сільські.
За змістом бібліотечних фондів бібліотеки є: універсальні,
галузеві, міжгалузеві.
За призначенням бібліотеки поділяються на: публічні
(загальнодоступні); спеціальні (академій наук, науково-дослідних
інститутів, навчальних закладів, підприємств, установ,
організацій); спеціалізовані (для дітей, юнацтва, осіб
з фізичними вадами). Публічні, спеціальні та спеціалізовані
бібліотеки можуть об’єднуватись у централізовані бібліотечні
системи.
Бібліотеки, незалежно від форм власності та підпорядкування,
зобов’язані виконувати відповідні норми та правила,
встановлені в галузі бібліотечної справи. Обслуговування
користувачів здійснюється згідно з правилами користування
бібліотекою, розробленими на основі типових правил,
затверджених спеціально уповноваженим центральним органом
виконавчої влади у сфері культури.
З метою забезпечення раціонального використання бібліотечних
ресурсів як складової інформаційних ресурсів держави
бібліотеки взаємодіють з підприємствами, установами
та організаціями, які мають бази даних та діяльність
яких пов’язана із створенням, збиранням, обробкою, накопиченням
та збереженням інформації.
Взаємодія бібліотек з підприємствами, установами та
організаціями може здійснюватися в рамках державних
i регіональних програм у межах своєї компетенції та
програм розвитку бібліотечної справи, а також на основі
укладених угод. Слід особливо підкреслити, що згідно
з чинним законодавством бібліотеки зобов’язані звітувати
про свою діяльність перед засновниками та громадськістю.
Створення, реєстрація та особливості
діяльності бібліотек
Бібліотеки створюються з урахуванням соціально-економічних,
національних, культурно-освітніх i виробничих потреб
суспільства згідно з соціальними нормативами, встановленими
відповідними органами державної влади.
Бібліотеки можуть створюватися на основі всіх форм власності,
передбачених законодавством України. Засновниками бібліотек
можуть бути органи державної влади, органи місцевого
самоврядування, самоврядні організації, фізичні та юридичні
особи, в тому числі іноземні, у порядку, передбаченому
законом.
Бібліотека набуває статусу юридичної особи з дня її
реєстрації. Свідоцтво про реєстрацію бібліотеки є підставою
для відкриття рахунків в установах банків. Бібліотеці,
зареєстрованій у встановленому законодавством порядку,
присвоюється як юридичній особі ідентифікаційний номер
Єдиного державного реєстру підприємств та організацій
України (ЄДРПОУ).
У разі зміни форми власності або назви бібліотеки її
перереєстрація здійснюється у порядку, встановленому
законодавством. Відмова в реєстрації бібліотеки може
бути оскаржена в суді в порядку, встановленому законом.
Бібліотека діє на основі статуту (положення), що затверджується
її засновником (засновниками). У статуті (положенні)
бібліотеки обов’язково визначаються її статус, форма
власності, джерела фінансування, вид i профіль діяльності.
Слід зазначити, що бібліотека може також не мати статусу
юридичної особи та перебувати у складі підприємства,
установи або організації. Такі бібліотеки, що не є юридичними
особами, реєстрації не підлягають. Бібліотека, яка входить
до складу централізованої бібліотечної системи, може
мати статус юридичної особи.
Щодо реорганізації бібліотек, то вона здійснюється відповідно
до законодавства України. Ліквідуються бібліотеки за
рішенням власника, засновника (за згодою власника) та
в інших випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до чинного законодавства бібліотеки в порядку,
передбаченому їх статутами (положеннями), мають право
самостійно:
визначати зміст, напрями та форми своєї діяльності;
здійснювати господарську діяльність;
відкривати в порядку, визначеному законодавством, рахунки
в установах банків, у тому числі валютні;
встановлювати перелік платних послуг (перелік додаткових
платних послуг, які можуть надаватися бібліотеками,
заснованими на державній та комунальній формі власності,
затверджено постановою Кабінету Міністрів України від
05.06.97 р. № 534);
визначати джерела комплектування своїх фондів;
встановлювати пільги для окремих категорій користувачів;
визначати при наданні користувачам бібліотеки документів
розмір коштів, що передаються бібліотеці як забезпечення
виконання зобов’язань щодо повернення одержаних у бібліотеці
документів, у випадках, передбачених правилами користування
бібліотеками;
визначати види та розміри компенсації шкоди, заподіяної
користувачами бібліотек, у тому числі пені за порушення
термінів користування документами;
визначати умови використання бібліотечних фондів на
основі договорів з юридичними та фізичними особами;
вилучати та реалізовувати документи зі своїх фондів
відповідно до нормативно-правових актів;
здійснювати у встановленому порядку співпрацю з бібліотеками
та іншими установами й організаціями іноземних держав,
вести міжнародний документообмін;
здійснювати іншу діяльність, спрямовану на виконання
статутних завдань, яка не суперечить закону.
Слід також зазначити, що бібліотеки згідно із законодавством
мають право на захист створених ними баз даних, інших
об’єктів інтелектуальної власності.
Щодо господарської діяльності бібліотек, то вона здійснюється
відповідно до законодавства та їх статутів (положень).
Бібліотеки мають право самостійно розпоряджатися доходами
від господарської діяльності, в тому числі від надання
платних послуг, i майном, придбаним за рахунок цих доходів.
Права громадян, підприємств i організацій на бібліотечне
обслуговування забезпечуються створенням мережі бібліотек
та безкоштовністю основних бібліотечних послуг. Бібліотечне
обслуговування може бути у формі абонемента (в тому
числі міжбібліотечного), системи читальних залів, дистанційного
обслуговування засобами телекомунікацій, бібліотечних
пунктів та пересувних бібліотек.
Фінансування та майнові права бібліотек
Основними джерелами фінансування бібліотек державної
i комунальної форм власності є кошти відповідно державного
та місцевих бюджетів, а бібліотек, заснованих на інших
формах власності, — кошти засновників.
За рахунок коштів державного та місцевих бюджетів здійснюються
фінансування розробки i реалізації програм розвитку
бібліотечної справи, будівництво та реконструкція бібліотечних
будівель, споруд, приміщень, дистаційне обслуговування
засобами телекомунікацій та інші форми обслуговування
жителів віддалених районів, осіб з фізичними вадами.
На кошти юридичних та фізичних осіб, у тому числі іноземних,
може здійснюватися додаткове фінансування бібліотек.
Крім того, як додаткові джерела можуть бути задіяні
кошти, одержані бібліотеками від господарської діяльності,
надання платних послуг, пожертвувань тощо. Розмір коштів,
що надходять із додаткових джерел фінансування, не підлягає
обмеженню. Ці кошти не можуть бути вилучені на кінець
бюджетного року, не враховуються при визначенні обсягів
бюджетного фінансування на наступний рік i повинні використовуватися
виключно на здійснення статутної діяльності бібліотек:
придбання літератури, технічних засобів тощо.
Фінансування приватних бібліотек здійснюється за рахунок
коштів власника та інших джерел, не заборонених чинним
законодавством. Що стосується майнових прав, то держава
гарантує захист майнових прав бібліотек усіх форм власності.
Земельні ділянки, на яких розташовані бібліотеки, що
є у державній i комунальній власності, передаються їм
у безстрокове користування відповідно до земельного
законодавства. Бібліотечний фонд, будівлі, споруди,
приміщення, обладнання та інше майно, що є державною
або комунальною власністю та передане засновником бібліотекам
державної або комунальної форм власності, належить їм
на правах оперативного управління.
Слід зазначити, що будівлі, споруди, приміщення, майно,
бібліотечні фонди, закріплені за державними бібліотеками
на правах оперативного управління, є державною власністю
незалежно від місця їх знаходження.
Комплектування бібліотечних фондів здійснюється шляхом
отримання обов’язкового примірника документів у порядку,
встановленому законом; документів, що випускаються за
цільовими програмами книговидання; придбання документів
за готівковий та безготівковий рахунки; документообміну;
отримання в дарунок, депонування та іншого безкоштовного
одержання документів. Облік, зберігання та використання
документів, що знаходяться в бібліотечних фондах, здійснюються
відповідно до правил, затверджених спеціально уповноваженим
центральним органом виконавчої влади у сфері культури.
Податковий облік бібліотек як юридичних осіб
Після отримання свідоцтва про реєстрацію бібліотека
зобов’язана у встановлений законодавством термін стати
на облік у податковому органі за її місцезнаходженням.
У випадку якщо бібліотека створена органом державної
влади або місцевого самоврядування i утримується за
рахунок коштів відповідних бюджетів, то відповідно до
пп. «а» пп. 7.11.1 п. 7.11 ст. 7 Закону України від
28.12.94 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку
підприємств» (у редакції Закону України від 22.05.97
р. № 283/97-ВР) зі змінами та доповненнями (далі — Закон
№ 334/94-ВР) така бібліотека відноситься до неприбуткових
установ та організацій.
ДПА України веде Реєстр усіх неприбуткових організацій,
які відповідно до законодавства звільняються від оподаткування.
Положення про Реєстр неприбуткових організацій та установ
затверджено наказом ДПА України від 11.07.97 р. № 232,
зареєстрованим у Мін’юсті України 06.08.97 р. за № 291/2095.
Для внесення до Реєстру бібліотека повинна подати до
органу державної податкової служби за її місцезнаходженням
реєстраційну заяву за формою № 1-РН (додаток до Положення
про Реєстр неприбуткових організацій та установ), а
також копії статутних та установчих документів. За результатами
розгляду заяви приймається рішення щодо внесення бібліотеки
до Реєстру неприбуткових організацій (установ). При
включенні бібліотеки в базу Реєстру їй за її ідентифікаційним
номером присвоюється ознака неприбуткової організації.
Порядок визначення структури ознаки неприбуткових установ
(організацій) затверджено наказом ДПА України від 03.07.2000 р. № 355, зареєстрованим у Мін’юсті України 27.07.2000
р. за № 451/4672 (зі змінами, внесеними наказами ДПА
України від 07.02.2002 р. № 59 та від 29.04.2002 р. № 203).
При визначенні структури ознаки неприбуткових організацій
(установ) для бібліотек, створених органами державної
влади України (0002), що утримуються за рахунок коштів
відповідних бюджетів, необхідно керуватися такими нормативно-правовими
актами: Конституцією України, Законом № 334/94-ВР, Указом
Президента України від 12.03.96 р. № 179/96 «Про загальне
положення про міністерство, інший центральний орган
державної виконавчої влади», Указом Президента України
від 15.12.99 р. № 1573/99 «Про зміни у структурі центральних
органів виконавчої влади», постановою Кабінету Міністрів
України від 08.04.92 р. № 182 «Про державні комітети
та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи
державної виконавчої влади».
При визначенні структури ознаки неприбуткових організацій
(установ) для бібліотек, створених органами місцевого
самоврядування (0004), що утримуються за рахунок коштів
відповідних бюджетів, необхідно керуватися Конституцією
України, Законом України від 21.05.97 р. № 280/97-ВР
«Про місцеве самоврядування в Україні» та Законом №
334/94-ВР, іншими нормативно-правовими актами.
У разі виникнення змін (доповнень) у даних бібліотеки,
визначених реєстраційною заявою, ця бібліотека зобов’язана
в 10-денний термін після їх виникнення подати до податкового
органу за місцезнаходженням документи із зазначеними
змінами (доповненнями) та додаткову реєстраційну заяву
з позначкою «зміни» або «доповнення». Ідентифікаційний
номер бібліотеки як юридичної особи при цьому не змінюється.
Якщо бібліотеку відповідно до чинного законодавства
не може бути віднесено до неприбуткової установи (організації)
та звільнено у встановленому порядку від оподаткування
отриманих доходів, то вона як юридична особа стає на
загальний податковий облік в органі державної податкової
служби за своїм місцезнаходженням.
Особливості в оподаткуванні та звітності бібліотек
Порядок оподаткування бібліотек, які відповідно до чинного
законодавства є неприбутковими установами, регулюється
п. 7.11 ст. 7 Закону № 334/94-ВР.
Передусім розглянемо перелік доходів бібліотек, створених
органами державної влади та місцевого самоврядування,
які відповідно до пп. 7.11.2 п. 7.11 ст. 7 Закону №
334/94-ВР звільняються від оподаткування. До них належать
доходи, отримані у вигляді:
коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді
безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань;
пасивних доходів;
коштів або майна, які надходять до таких неприбуткових
організацій як компенсація вартості отриманих державних
послуг.
Під безповоротною фінансовою допомогою слід розуміти
суму коштів, передану бібліотеці згідно з договорами
дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають
відповідної компенсації чи повернення таких коштів,
або без укладання таких угод (договорів). Безоплатне
надання майна також не передбачає грошової чи іншої
компенсації вартості таких матеріальних цінностей.
Необхідно зазначити, що підприємства та організації
— платники податку на прибуток (незалежно від форми
власності), які здійснюють пожертвування бібліотекам,
віднесеним згідно з п. 7.11 ст. 7 Закону № 334/94-ВР
до неприбуткових організацій, мають право включати до
складу валових витрат суми коштів або вартість майна,
добровільно перерахованих (переданих) таким бібліотекам,
але не більше ніж чотири відсотки оподатковуваного прибутку
попереднього звітного періоду, за винятком відрахувань,
установлених п. 5.8 ст. 5 цього Закону.
Підприємства, які передали майно, кошти та інші матеріальні
цінності до бібліотеки, що є неприбутковою організацією,
одержують звіт про використання зазначених майна, коштів
та цінностей. Якщо вони передані за цільовим призначенням,
то звіт про їхнє використання подається такому підприємству
бібліотекою в обов’язковому порядку.
Під пасивними доходами слід розуміти доходи, отримані
у вигляді процентів, дивідендів, страхових виплат, роялті.
У переліку доходів, звільнених від оподаткування, особливе
місце займають доходи, отримані зазначеними вище бібліотеками
у вигляді коштів або майна, що надходять до них як компенсація
вартості отриманих державних послуг.
Державні послуги — будь-які платні послуги, обов’язковість
одержання яких встановлюється законодавством i які надаються
фізичним або юридичним особам органами виконавчої влади,
органами місцевого самоврядування та створеними ними
установами й організаціями, що утримуються за рахунок
коштів відповідних бюджетів.
Перелік платних послуг, які можуть надаватися зазначеними
закладами, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Основні бібліотечні послуги згідно зі статтями 21 та
22 Закону № 1561-III користувачі бібліотек мають право
отримувати безоплатно. До таких послуг належать:
користування інформацією про склад бібліотечних фондів
через довідково-пошуковий апарат (крім комерційних баз
даних);
отримання консультаційної допомоги в пошуку та виборі
джерел інформації;
отримання у тимчасове користування документів із фондів
бібліотеки, крім документів, придбаних за кошти, одержані
від господарської діяльності бібліотеки.
Перелік платних послуг, які можуть надаватися закладами
культури i мистецтва, заснованими на державній та комунальній
формі власності, затверджено постановою Кабінету Міністрів
України від 05.06.97 р. № 534. Зміст додаткових бібліотечних
послуг визначено у пп. 16 п. 1 зазначеного переліку.
Розглянемо детальніше перелік платних додаткових бібліотечних
послуг, які можуть надаватися бібліотеками, заснованими
на державній та комунальній формі власності. До них
належать:
позачергове користування літературою підвищеного попиту
під заставу; нічний абонемент; продовження терміну користування
документами; резервування документів;
організація читальних комерційних залів букіністичної
літератури та рідкісних видань;
користування каталогами i журналами мод;
складання бібліографічних списків для курсових, дипломних
i наукових робіт, каталогів для особистих бібліотек
та бібліотек підприємств, установ i організацій;
інформаційно-бібліотечне обслуговування підприємств,
установ i організацій;
підготовка фактографічних, аналітичних довідок;
продаж організаціям i громадянам невикористаної літератури
з резервних i обмінних фондів бібліотек;
користування міжбібліотечним абонементом (пересилання
документів), дистанційний інтерактивний доступ до машинозчитувальних
баз даних;
надання послуг в оформленні реєстраційних документів
користувачів бібліотек.
Слід зауважити, що доходи, отримані від надання платних
бібліотечних послуг, звільняються від оподаткування
в порядку, передбаченому чинним законодавством, якщо
бібліотеки надають основні бібліотечні послуги на безкоштовній
основі. Це визначено ст. 29 Закону № 1561-III.
Доходи бібліотек, створених органами державної влади
та органами місцевого самоврядування, які утримуються
за рахунок коштів відповідних бюджетів, зараховуються
до складу кошторисів (на спеціальний рахунок) на утримання
таких бібліотек — неприбуткових організацій i використовуються
виключно на фінансування видатків такого кошторису (включаючи
фінансування господарської діяльності згідно з їх статутами),
розрахованого та затвердженого у порядку, встановленому
постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. № 228 (зі змінами та доповненнями, внесеними постановою
Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 р. № 489).
У разі коли за наслідками звітного (податкового) року
доходи кошторису на утримання зазначених бібліотек перевищують
суму визначених витрат, то сума перевищення враховується
у складі кошторису наступного року. При цьому із суми
перевищення доходів над витратами зазначених бібліотек
податок на прибуток, передбачений п. 10.1 ст. 10 Закону
№ 334/94-ВР, не сплачується.
За результатами кожного податкового періоду (кварталу,
року) бібліотека, яку згідно з чинним законодавством
включено до Реєстру неприбуткових організацій (установ),
складає Звіт про використання коштів неприбуткових організацій
i установ. Форму та порядок складання такого Звіту затверджено
наказом ДПА України від 11.07.97 р. № 233 (у новій редакції
від 29.04.2002 р. № 203, зареєстровано в Мін’юсті України
21.05.2002 р. за № 443/6731).
Звіт складається за встановленою формою (додаток до
Порядку складання Звіту) i подається до державної податкової
інспекції за місцезнаходженням бібліотеки в терміни,
визначені Законом України від 21.12.2000 р. № 2181-III
«Про порядок погашення зобов’язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами». Відповідно
до пп. «б» пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 зазначеного Закону
Звіт подається до податкового органу протягом 40 календарних
днів, наступних за останнім календарним днем звітного
(податкового) кварталу.
Слід також врахувати, що не пізніше ніж за 10 днів до
закінчення терміну подання Звіту його можна надіслати
до податкового органу поштою з повідомленням про вручення.
Порядок оформлення зазначених поштових відправлень установлено
постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.97 р. № 799 «Про затвердження Порядку оформлення поштових
відправлень із вкладеннями матеріалів звітності, розрахункових
документів i декларацій».
У разі якщо бібліотека згідно з чинним законодавством
не відноситься до неприбуткових організацій i установ
(не внесена до відповідного Реєстру або виключена з
нього в разі порушення Закону та/або інших нормативно-правових
актів про неприбуткові організації), вона повинна сплачувати
податок на прибуток на загальних підставах у порядку,
встановленому Законом № 334/94-ВР, та подавати у встановлені
терміни до органу державної податкової служби за своїм
місцезнаходженням податкові декларації.
Податок на додану вартість
Згідно з пп. 5.1.23 п. 5.1 ст. 5 Закону України від
03.04.97 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»
(зі змінами та доповненнями, далі — Закон № 168/97-ВР)
звільнено від оподаткування операції з надання бібліотеками,
що знаходяться в державній i комунальній власності,
платних послуг фізичним та юридичним особам. Ця пільга
набула чинності з дня опублікування Закону № 1561-III
(«Урядовий кур’єр» від 24.05.2000 р.).
Платні послуги, які надаються фізичним та юридичним
особам бібліотеками, заснованими на державній та комунальній
формі власності, звільнено від обкладання ПДВ з дня
набрання чинності Законом № 1561-III.
Операції з надання платних послуг фізичним та юридичним
особам бібліотеками інших, ніж державна та комунальна,
форм власності підлягають обкладанню ПДВ у встановленому
порядку за ставкою 20 відсотків. При цьому слід також
врахувати законодавчі вимоги щодо платників ПДВ, визначені
статтями 2 та 9 Закону № 168/97-ВР.
Плата за землю та податок з власників транспортних
засобів
Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання
землі в Україні є платним. Згідно зі ст. 2 Закону України
від 03.07.92 р. № 2535-ХІІ «Про плату за землю» (у редакції
Закону України від 19.09.96 р. № 378/96-ВР зі змінами
та доповненнями) плата за землю справляється у вигляді
земельного податку або орендної плати. Власники землі
та землекористувачі, крім орендарів, сплачують земельний
податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється
орендна плата. Відповідно до частини четвертої ст. 12
вищезазначеного Закону від сплати земельного податку
звільнено вітчизняні заклади культури, науки, освіти,
що використовуються за цільовим призначенням.
Враховуючи, що законодавством України бібліотеки визначено
як інформаційні, культурні та освітні заклади, на них
поширюється пільга щодо сплати земельного податку. Але
це стосується тільки вітчизняних бібліотек (незалежно
від форм власності).
Якщо бібліотека, що користується пільгами щодо земельного
податку, здає у тимчасове користування (оренду) земельні
ділянки, окремі будівлі або їх частини, податок за земельні
ділянки, зайняті цими будівлями (їх частинами), переданими
в тимчасове користування, сплачується у встановлених
розмірах на загальних підставах.
Що стосується податку з власників транспортних засобів,
то пільг для бібліотек щодо його сплати чинним законодавством
не передбачено.
Відповідно до Закону України від 11.12.91 р. № 1963-ХІІ
«Про податок з власників транспортних засобів та інших
самохідних машин та механізмів» (у редакції Закону України
від 18.02.97 р. № 75/97-ВР зі змінами та доповненнями)
платниками цього податку є підприємства, установи та
організації — юридичні особи, які мають зареєстровані
в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні
засоби, що є об’єктами оподаткування.
Соціальні гарантії та оподаткування доходів працівників
бібліотек
Соціальні гарантії працівників бібліотек визначено ст.
30 Закону № 1561-III. На них, незалежно від форм власності
та статусу бібліотеки, поширюються гарантії, встановлені
законодавством про працю, соціальне страхування, пенсійне
забезпечення.
У межах затвердженого фонду оплати праці співробітникам
бібліотек можуть встановлюватися надбавки та доплати.
Працівники бібліотек також мають право на доплату за
вислугу років у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів
України.
Бібліотеки (незалежно від форм власності) вносять до
Фонду державного соціального страхування i Пенсійного
фонду України відрахування в порядку i розмірах, встановлених
Законом України від 26.06.97 р. № 400/97-ВР «Про збір
на обов’язкове державне пенсійне страхування» (зі змінами
та доповненнями) та Законом України від 11.01.2001 р.
№ 2213-III «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового
державного соціального страхування».
Оподаткування одержуваних від роботи у бібліотеках доходів
громадян здійснюється за ставками, встановленими ст.
7 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р.
№ 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» (зі змінами
та доповненнями).
Особливостей щодо оподаткування доходів працівників
бібліотек чинним законодавством не передбачено. Обчислення
прибуткового податку та надання пільг окремим громадянам,
які працюють у бібліотеках, здійснюється на загальних
підставах відповідно до норм зазначеного Декрету.