розглянувши у порядку письмового провадження за винятковими обставинами за скаргою ОСОБА_1 справу за позовом ОСОБА_1 до Військового комісаріату Автономної Республіки Крим (далі - Військовий комісаріат) та Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про перерахунок і стягнення пенсії,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2005 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом, у якому просив: зобов'язати Військовий комісаріат провести перерахунок пенсії, призначеної йому за певні періоди часу, з урахуванням отриманих премій та надбавок до грошового забезпечення; установити з 1 січня 2005 року основний розмір пенсії у сумі 1 800 грн 77 коп.; зобов'язати Відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" доплатити пенсію згідно з проведеним Військовим комісаріатом перерахунком у сумі 32 088 грн 37 коп., а з 1 січня 2005 року - виплачувати її у розмірі 1 800 грн 77 коп. щомісяця.

Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим рішенням від 19 серпня 2005 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 8 листопада 2005 року, у позові відмовив.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення судів першої та апеляційної інстанцій Верховний Суд України ухвалою від 30 січня 2006 року передав на підставі пунктів 7, 10 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (далі - КАС), що набрав чинності 1 вересня 2005 року, до Вищого адміністративного суду України для вирішення питання про її прийняття.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 2 жовтня 2006 року залишив цю скаргу без розгляду і повернув скаржникові у зв'язку із пропуском установленого КАС строку касаційного оскарження.

У скарзі про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України за винятковими обставинами ОСОБА_1 зазначає, що при вирішенні питання про прийняття до розгляду касаційної скарги суд неоднаково, порівняно з іншими аналогічними випадками, застосував норми процесуального права і не врахував, що її подано в межах строків касаційного оскарження, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) , внаслідок чого помилково залишив скаргу без розгляду. Скаржник просить скасувати ухвалені у справі рішення та ухвалити нове - про задоволення позову.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що підстав для перегляду ухвали касаційного суду за винятковими обставинами немає.

Відповідно до статті 210 КАС судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Вищий адміністративний суд України.

У статті 5 КАС установлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) , цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (частина 1), а провадження в адміністративних справах - відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина 2).

Аналіз наведених норм процесуального права дає підстави для висновку, що до юрисдикції адміністративного суду касаційної інстанції належить перегляд судових рішень у справах, розглянутих у період дії КАС за встановленими ним правилами. Отже, Вищий адміністративний суд України не може переглядати рішення у справах, які розглянуто не за правилами цього Кодексу.

У справі, що розглядається, рішення було ухвалено судом першої інстанції у порядку цивільного судочинства та переглянуто апеляційним судом після набрання чинності КАС за нормами Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) . Ця обставина виключала можливість касаційного перегляду зазначеної справи Вищим адміністративним судом України незалежно від вирішення ним питання щодо пропуску строку подання касаційної скарги.

Згідно з частиною 1 статті 244 КАС Верховний Суд України відмовляє у задоволенні скарги, якщо обставини, які стали підставою для провадження за винятковими обставинами, не підтвердилися.

Керуючись статтею 244 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

постановила:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 про перегляд за винятковими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України від 2 жовтня 2006 року відмовити.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .