розглянувши в порядку письмового провадження скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова (далі – ДПІ) про перегляд за винятковими обставинами постанови Вищого адміністративного суду України від 2 листопада 2006 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІС" (далі - ТОВ "ХІС") до ДПІ про зобов’язання вчинити дії,

У листопаді 2005 року ТОВ "ХІС" звернулось до суду з позовом про зобов’язання відповідача внести зміни до особового рахунку позивача, відобразивши в його обліковій картці особового рахунку переплату вартості торгових патентів на право здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу, яка була вчинена протягом 1 кварталу 2004 року – 3 кварталу 2005 року, у сумі 225015,82 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що здійснений податковим органом розрахунок вартості торгових патентів за ставками, встановленими законами про державний бюджет України на 2004 та 2005 роки, є неправомірним.

Заявою від 15 грудня 2005 року позивач вказав на виявлені помилки у розрахунках надміру сплаченої вартості торгових патентів, наведених у позовній заяві, та збільшив суму позовних вимог до 258 525,5 грн. за період з 1 кварталу 2004 року по 4 квартал 2005 року.

Господарський суд Харківської області постановою від 22 грудня 2005 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20 лютого 2006 року, позов задовольнив повністю: зобов’язав ДПІ внести зміни до особового рахунку ТОВ "ХІС", відобразивши в обліковій картці переплату вартості торгових патентів на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу, сплачену за 1 квартал 2004 року – 4 квартал 2005 року у сумі 258 525,00 грн. Рішення мотивовано тим, що внесення бюджетним актом змін до спеціального закону з патентування на період бюджетного року не узгоджується з загальними принципами оподаткування, встановленими Законом України "Про систему оподаткування" (1251-12) , та Бюджетним кодексом України (2456-17) .

Постановою Вищого адміністративного суду України від 2 листопада 2006 року зазначені судові рішення у частині задоволення позовних вимог за період з 1 кварталу 2004 року по 2 квартал 2005 року на суму 166 865,70 грн. залишено в силі, в решті позову відмовлено.

Постанова суду касаційної інстанції ґрунтується на тому, що позивач не здійснював попередню оплату вартості торгових патентів за весь термін їх дії, а в такому разі у нього не виникло право на звільнення від додаткового внесення вартості торгових патентів за період 3 – 4 кварталів 2005 року у розмірі, визначеному законом про державний бюджет України на 2005 рік.

У своїй скарзі ДПІ, посилаючись на неоднакове застосування судом однієї й тієї самої норми матеріального права, ставить питання про перегляд за винятковими обставинами та скасування ухвалених у справі судових рішень та направлення справи на новий розгляд в суд першої інстанції.

В обґрунтування скарги зроблено посилання на неоднакове застосування судами касаційної інстанції статті 7 Закону України "Про систему оподаткування", пункту 5 статті 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" та їх неправильне застосування при вирішенні даної справи.

На підтвердження неоднакового застосування судами касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права ДПІ наводить постанову Вищого адміністративного суду України від 29 червня 2006 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ розваг" до Державної податкової інспекції, у якій за аналогічних обставин суд визнав правомірними вимоги податкових органів з проведення доплати вартості торгового патенту з надання послуг у сфері грального бізнесу при збільшенні його вартості за умови щоквартальної оплати.

Скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень статті 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами.

Вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу встановлюється у фіксованому розмірі (за рік) і, зокрема, для використання грального автомата з грошовим або майновим виграшем відповідно до частини 3 статті 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" у 2003 році становила 1400 грн.

Оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу провадиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу.

Статтею 57 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" було встановлено, що у 2004 році збільшується вартість торгового патенту на здійснення діяльності з обміну готівкових валютних цінностей, надання послуг у сфері грального бізнесу. Встановлені частиною третьою статті 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" стосовно вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу цифри, зокрема "1400", замінено цифрами "2800" (2800 грн. на рік, 700 грн. на квартал). Закон введено в дію з 1 січня 2004 року.

Статтею 47 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" встановлено, що у 2005 році збільшується вартість торгового патенту на здійснення діяльності з обміну готівкових валютних цінностей, надання послуг у сфері грального бізнесу. Встановлені частиною 3 статті 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" стосовно вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу цифри, зокрема "1400", замінено цифрами "4200". Цей Закон набрав чинності з 1 січня 2005 року.

Наведені норми цих законів неконституційними не визнані.

Відповідно до статті 75 Конституції Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.

В даній справі суди помилково обґрунтували свої висновки неможливістю застосування ставок встановлених бюджетним законом на бюджетний рік, а не Законом "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", посилаючись на неузгодженість таких змін із загальними принципами оподаткування, встановленими Законом України "Про систему оподаткування" (1251-12) , та Бюджетним кодексом України (2456-17) .

Суди порушили правила застосування норм матеріального права, надавши перевагу Закону "Про систему оподаткування" (1251-12) та Бюджетному кодексу (2456-17) , які в спірних правовідносинах є загальними. Перевагу ж мають спеціальні закони. Такими, за наведених обставин, є Закон України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) та окремі норми закону про державний бюджет України на 2004 та 2005 роки.

Відповідно до абзацу 3 частини 5 статті 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", попередня оплата вартості торгового патенту за весь термін дії торгового патенту звільняє від обов'язку доплати вартості торгового патенту в разі, якщо прийнятими після цього актами законодавства його вартість збільшується.

Судами встановлено, що позивач не сплачував вартість патентів за весь строк їх дії, тому доводи ОДПІ про обов’язковість щоквартальної сплати за ставками, встановленими бюджетними законами, відповідають вимогам чинного законодавства.

Плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності, згідно з пунктом 19 частини 1 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування", належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до частини 3 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування", обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу), або його скасуванням, або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Отже, зі сплатою позивачем до 15 грудня 2003 року вартості торгових патентів за 1 квартал 2004 року та до 15 грудня 2004 року за 1 квартал 2005 року у розмірі, встановленому чинним на той момент законодавством, його обов’язок зі сплати цих платежів припинився, і подальше донарахування податковим органом сум до сплати за вказаними платежами було безпідставним. Платежі за 2 – 4 квартали 2004 року та 2 – 3 квартали 2005 року мали здійснюватися з врахуванням внесених змін до розміру вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу.

Здійснюючи щоквартальну оплату вартості торгових патентів у сфері грального бізнесу ліцензіати мають керуватися нормами спеціального законодавства на час внесення оплати.

Виходячи з наведеного колегія суддів приходить до висновку про незаконність прийнятих у справі судових рішень, їх скасування та направлення справи на новий розгляд в суд першої інстанції.

Керуючись статтями 241 – 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України,

Скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова задовольнити.

Постанову Вищого адміністративного суду України (rs399598) від 2 листопада 2006 року, ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 20 лютого 2006 року, та постанову Господарського суду Харківської області від 22 грудня 2005 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.