розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Алькона" (далі – ВАТ "СК "Алькона") до Державної податкової інспекції у м. Чернігові (далі – ДПІ) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення – за скаргою ВАТ "СК "Алькона" про перегляд за винятковими обставинами постанови Вищого адміністративного суду України від 31 травня 2007 року,

У травні 2004 року ВАТ "СК "Алькона" звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ від 16 квітня 2004 року № 0000062326/0. Цим рішенням Чернігівській філії ВАТ "СК "Алькона" (далі – Філія) за результатами планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 1 січня 2001 року по 31 грудня 2003 року визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток у сумі 14 835 грн, у тому числі, 9 890 грн – основний платіж та 4 945 грн – штрафні (фінансові) санкції.

Предметом спору є правомірність зменшення валових доходів одержаних Філією за договорами страхування, на суми, перераховані перестраховикам за договорами перестрахування, і віднесення до валових витрат частини витрат на заробітну плату працівників Філії та відповідні відрахування у соціальні фонди, на оренду приміщень, оплату банківського обслуговування, електроенергії, комунальних послуг пропорційно питомій вазі валових доходів від діяльності, не пов’язаної зі страхуванням (перестрахуванням), у загальному доході Філії. ДПІ визнала ці дії порушенням податкового законодавства і донарахувала Філії відповідно 8 500 грн та 1 410 грн.

Вважаючи такі дії відповідача незаконними, а свої – правомірними, позивач просив визнати зазначене податкове повідомлення-рішення недійсним.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Господарський суд Чернігівської області рішенням від 21 квітня 2005 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21 червня 2005 року, позов задовольнив.

Вищий адміністративний суд України постановою від 31 травня 2007 року рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасував й відмовив у задоволенні позовних вимог.

У скарзі про перегляд за винятковими обставинами зазначеної постанови Вищого адміністративного суду України ВАТ "СК "Алькона", посилаючись на неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм права, просить скасувати цю постанову й залишити в силі рішення Господарського суду Чернігівської області від 21 квітня 2005 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21 червня 2005 року.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України не знаходить підстав для її задоволення.

Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалюючи нове – про відмову в позові, касаційний суд правильно застосував матеріальний закон та дійшов обґрунтованого висновку про те, що, і Філія, і ВАТ "СК "Алькона" як самостійні платники податку на прибуток повинні були обліковувати операції кожен у своєму податковому обліку.

Правильним є також висновок Вищого адміністративного суду України про те, що проценти від розміщення коштів на депозитах не є доходами від страхової діяльності, а тому не повинні оподатковуватися за ставкою податку на прибуток, визначеною для таких доходів.

З урахуванням наведеного, донарахування ДПІ позивачеві суми податкового зобов’язання є правомірним.

За таких обставин у задоволенні касаційної скарги ВАТ "СК "Алькона" слід відмовити, а оскаржувану постанову – залишити без змін.

Керуючись статтями 241–244 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

У задоволенні скарги Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Алькона" відмовити.

Постанову Вищого адміністративного суду України (rs906695) від 31 травня 2007 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.