Відповідно до п. 1.11 ст. 1 Закону України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР «Про
податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями; далі — Закон № 168/97-ВР)
термін «основні фонди» слід розуміти у значенні, наведеному Законом України
від 28.12.94 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції
Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР) зі змінами та доповненнями (далі
— Закон № 334/94-ВР). А саме: згідно з пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону № 334/94-ВР
під терміном «основні фонди» слід розуміти матеріальні цінності, що використовуються
у виробничій діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365
календарних днів із дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей,
та вартість яких поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом.
При проведенні операцій з продажу фінансовими та банківськими установами основних
фондів, які були задіяні в неоподатковуваних операціях чи в тих, що не є об’єктом
оподаткування, база оподаткування та податкові зобов’язання обчислюються i виникають
відповідно до чинного законодавства.
При цьому на дату такої передачі до податкового кредиту відноситься частка
суми ПДВ, яка припадає на частину незамортизованої вартості основних фондів.
ВІСНИК ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ № 44 ЛИСТОПАД 2002 року