У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2007 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Гнатенка А.В,
суддів: Берднік I.С., Гуменюка В.I.,
Григор'євої Л.I., Данчука В.Г., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом прокурора
Московського району м. Харкова в інтересах неповнолітньої
ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи : опікунська рада
Московської районної ради м. Харкова, служба у справах
неповнолітніх виконавчого комітету Московської районної в м.
Харкові ради, - про позбавлення батьківських прав та стягнення
аліментів, за касаційною скаргою ОСОБА_1на рішення Московського
районного суду м. Харкова від 20 листопада 2003 року й ухвалу
апеляційного суду Харківської області від 20 лютого 2004 року,
в с т а н о в и л а :
У січні 2003 року прокурор звернувся із зазначеним позовом у
суд.
Указував, що батьки неповнолітньої ОСОБА_1 офіційно розлучені
та проживають окремо один від одного.
З серпня 1999 року ОСОБА_1 проживала разом із батьком,
ОСОБА_2, та його співмешканкою - ОСОБА_4
Мати неповнолітньої ОСОБА_1, ОСОБА_3., проживала з іншим
чоловіком і вихованням дочки не займалася.
У березні 2002 року ОСОБА_2. пішов із сім'ї співмешканки,
став зловживати спиртними напоями, вихованням дочки не займається
і її життям не цікавиться.
Неповнолітня донька залишилася проживати в сім'ї ОСОБА_4,
фактично перебуває на її утриманні.
У зв'язку з цим прокурор просив позбавити батьківських прав
ОСОБА_2 та ОСОБА_3відносно неповнолітньої ОСОБА_1, стягнути з
відповідачів аліменти, призначити ОСОБА_4 піклувальником останньої
та закріпити за нею житло за адресою : АДРЕСА_1
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 20
листопада 2003 року у задоволенні позову про позбавлення
батьківських прав та стягнення аліментів відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 20 лютого
2004 року рішення суду першої інстанції змінено. За ОСОБА_1
визнано право на проживання в АДРЕСА_1 З ОСОБА_2, ОСОБА_3
постановлено стягнути на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/4
частини заробітку кожного з батьків, але не менше 1/2 частини
неоподаткованого мінімуму доходів громадян із кожного з квітня
2002 року до 1 червня 2003 року. У іншій частині рішення залишено
без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами
норм матеріального та процесуального права, просить скасувати
постановлені у справі судові рішення в частині позову щодо
позбавлення батьківських прав та закріплення житла, а справу
направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 71 КпШС України ( 2006-07 ) (2006-07)
та п. 23
постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998 року
№ 16 ( v0016700-98 ) (v0016700-98)
"Про застосування судами деяких норм Кодексу
про шлюб та сім'ю України", що діяли на час ухвалення рішення
судом першої інстанції, при розгляді вимог про позбавлення
батьківських прав обов'язковою є участь в судовому засіданні
представника органу опіки і піклування, якими є відділи й
управління освіти районних, районних у містах Києві та Севастополі
державних адміністрацій і виконавчих комітетів міських чи районних
у містах рад.
З матеріалів справи вбачається, що при розгляді справи в
судовому засіданні приймали участь представники опікунської ради
Московської районної ради м. Харкова, служби у справах
неповнолітніх виконавчого комітету Московської районної в м.
Харкові ради, які не є органами опіки та піклування, а орган опіки
та піклування до участі в справі не був залучений та його
представник участі в розгляді справи участі не брав.
Крім того, ухвалене судом у справі рішення не відповідає
вимогам ст.ст. 202-203 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, оскільки не
містить висновків суду щодо позовних вимог про призначення ОСОБА_4
піклувальником неповнолітньої ОСОБА_1 та закріплення за нею житла
за адресою АДРЕСА_1
Зазначені порушення норм процесуального права залишились поза
увагою суду апеляційної інстанції.
Одночасно апеляційний суд, змінюючи рішення суду першої
інстанції та стягуючи з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1
аліменти за період з квітня 2002 року до 1 червня 2003 року, в
порушення вимог ст. ст. 214, 215 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
(2004
року), не перевірив пояснення відповідачів про те, що рішенням
Московського районного суду м. Харкова від 4 жовтня 2001 року з
ОСОБА_3 вже стягнуто аліменти на утримання доньки - ОСОБА_1.
За таких обставин ухвалені у справі судові рішення підлягають
скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої
інстанції з підстав, передбачених ст. 338 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
.
Керуючись ст.ст. 336, 338, 345 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
,
колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду
України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1задовольнити.
Рішення Московського районного суду м. Харкова від 20
листопада 2003 року та ухвалу апеляційного суду Харківської
області від 20 лютого 2004 року скасувати.
Справу передати на розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.В. Гнатенко
Судді: I.С. Берднік
Л.I. Григор'єва
В.I. Гуменюк
В.Г. Данчук