розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Промислового об'єднання "Укрпротез" про стягнення штрафних санкцій, за скаргою Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів про перегляд за винятковими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України від 25 січня 2007 року,

в с т а н о в и л а:

Позивач звернувся в суд із позовом до промислового об'єднання "Укрпротез" про стягнення штрафних санкцій в сумі 35244 грн. за невиконання ним нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2004 році.

Зазначав, що згідно зі "Звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за 2004 рік по формі 10-ПI, затвердженої наказом Мінпраці України від 29 грудня 2004 року №338 (z1671-04) , який надало до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів промислове об'єднання "Укрпротез", середньооблікова чисельність працівників облікового складу об'єднання у 2004 році становила 41 особу.

Тому, в силу вимог статті 19 Закону "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21 березня 1991 року №875-ХII (875-12) (далі - Закон), відповідач повинен був працевлаштувати двох інвалідів. Фактично ж, об'єднанням не було працевлаштовано жодного інваліда.

Зазначав, що відповідно до статті 20 Закону у відповідача утворилася заборгованість за невиконання нормативу по створенню робочих місць по працевлаштуванню інвалідів, яка, згідно з розрахунком, становить 35244 грн.

Посилаючись на вищевикладене просив про задоволення позову.

Рішенням господарського суду м. Києва від 21 грудня 2005 року позов задоволено. З промислового об'єднання "Укрпротез" на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів стягнуто 35244 грн. штрафу. В доход державного бюджету з промислового об'єднання "Укрпротез" стягнуто 352 грн. 44 коп. державного мита, а на користь ДП "Судовий інформаційний центр" - 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення. Постановлено видати накази.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19 квітня 2006 року зазначене рішення суду першої інстанції скасовано та постановлено про відмову у позові.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 січня 2007 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 19 квітня 2006 року залишено без змін.

У поданій скарзі Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 25 січня 2007 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19 квітня 2006 року й залишити в силі рішення господарського суду м. Києва від 21 грудня 2005 року. В обгрунтування скарги посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції вимог Положення про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 року №314 (314-95-п) .

Скарга Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 47 Закону України "Про судоустрій України" (3018-14) , Верховний Суд України є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції. Верховний Суд України здійснює правосуддя та забезпечує однакове застосування законодавства усіма судами загальної юрисдикції.

Згідно з частиною 1 статті 243 КАС України (2747-15) Верховний Суд України задовольняє скаргу в разі виявлення неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права.

Виконуючи завдання по здійсненню правосуддя та забезпеченню однакового застосування законодавства усіма судами загальної юрисдикції, перевіривши за матеріалами справи доводи скарги, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України не виявила неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права.

Частиною 1 статті 244 КАСУ встановлено, що Верховний Суд України відмовляє в задоволенні скарги, якщо обставини, які стали підставою для провадження за винятковими обставинами, не підтвердились.

Керуючись статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного суду України,

п о с т а н о в и л а :

У задоволенні скарги Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів відмовити.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України (rs525966) від 25 січня 2007 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .