розглянувши в порядку письмового провадження справу за скаргою відкритого акціонерного товариства "Племінний завод "Бортничі" (далі - ВАТ "Племінний завод "Бортничі") до товариства з обмеженою відповідальністю "Таврис" (далі - ТОВ "Таврис"), Бориспільської районної державної адміністрації, Фермерського господарства "Росинка", Фермерського господарства "Журавушка" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, стягнення штрафу в розмірі 10 500,00 грн.,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2005 року ВАТ "Племінний завод "Бортничі" звернулося до суду з позовом до ТОВ "Таврис", Бориспільської районної державної адміністрації, фермерського господарства "Росинка", фермерського господарства "Журавушка" про визнання недійсним договору купівлі-продажу землі від 5 серпня 2004 року, укладеного між Бориспільською районною державною адміністрацією та фермерським господарством "Росинка", визнання недійсним договору купівлі-продажу землі від 5 серпня 2004 року, укладеного між Бориспільською районною державною адміністрацією та фермерським господарством "Журавушка", стягнення штрафу в розмірі 10 500,00 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 31 серпня 2005 року позов задоволено частково. Визнано недійсним договір купівлі-продажу землі від 5 серпня 2005 року, укладений між Бориспільською районною державною адміністрацією та фермерським господарством "Росинка", визнано недійсним договір купівлі-продажу землі від 5 серпня 2004 року, укладений між Бориспільською районною державною адміністрацією та фермерським господарством "Журавушка". В іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21 вересня 2005 року, що розглядав справу в порядку адміністративного судочинства, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 17 жовтня 2006 року касаційні скарги фермерського господарства "Росинка" та фермерського господарства "Журавушка" задоволено повністю. Рішення господарського суду м. Києва від 31 серпня 2005 року й ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 21 вересня 2005 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

ВАТ "Племінний завод "Бортничі" звернулося до Верховного Суду України зі скаргою про перегляд за винятковими обставинами й скасування вищезазначеної постанови Вищого адміністративного суду України, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції статей 3, 17 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (далі - КАС України (2747-15) ), та просило залишити в силі рішення судів першої та апеляційної інстанції у даній справі.

На підтвердження неоднакового застосування касаційним судом однієї й тієї ж норми права у подібних правовідносинах ВАТ "Племінний завод "Бортничі" надало ухвалу Вищого адміністративного суду України від 14 лютого 2007 року в аналогічній справі, якою закрито касаційне провадження з посиланням на те, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів вважає, що скарга ВАТ "Племінний завод "Бортничі" підлягає частковому задоволенню з нижченаведених підстав.

Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій, Вищий адміністративний суд України виходив з того, що вирішення даного спору належить до компетенції адміністративних судів України. Проте з таким висновком погодитися не можна, зважаючи на наведене нижче.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 КАС України (2747-15) справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 17 КАС України (2747-15) компетенція адміністративних судів поширюється на спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори з приводу укладання та виконання адміністративних договорів.

Стаття 3 КАС України (2747-15) визначає адміністративний договір як дво- або багатосторонню угоду, зміст якої складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін.

Договір, укладений суб'єктом владних повноважень на реалізацію своєї компетенції у сфері управління, проте на підставі вільного волевиявлення, на засадах рівності сторін, відповідно до норм цивільного законодавства, є цивільним, а не адміністративним, оскільки в змісті цього договору відсутні відносини влади і підпорядкування.

Судами встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу продажу Бориспільською районною державною адміністрацією земельних ділянок фермерському господарству "Росинка" та фермерському господарству "Журавушка", які нібито належали ВАТ "Племінний завод "Бортничі" на праві колективної власності.

Тобто, предмет спору в даній справі безпосередньо пов'язаний із реалізацією права власності на земельні ділянки, а саме з відновленням порушеного зі сторони третіх осіб права власності на земельні ділянки.

Отже, в даному випадку між сторонами існує спір про право, що в свою чергу виключає розгляд справи у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 157 КАС України (2747-15) суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Якщо ж провадження за заявою, яку не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, було помилково порушено, суд закриває провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 КАС України (2747-15) .

Згідно з положеннями пункту 4 частини першої статті 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) судові рішення апеляційного та касаційного судів підлягають скасуванню, провадження в адміністративній справі підлягає закриттю, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд у порядку господарського судочинства.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 157, статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а :

Скаргу відкритого акціонерного товариства "Племінний завод "Бортничі" задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 21 вересня 2005 року та постанову Вищого адміністративного суду України (rs232169) від 17 жовтня 2006 року скасувати.

Провадження в адміністративній справі закрити.

Справу направити до Київського апеляційного господарського суду на новий судовий розгляд у порядку господарського судочинства.

Постанова (rs543579) є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .