КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.06.2009 № 44/169
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs5923107) )
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сотнікова С.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Мальцев Д.П. (дов. від 07.06.2008р.);
від відповідача - Слюсар І.М. (дов. від 22.03.2008р.);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Рабен Україна"
на рішення Господарського суду м.Києва від 21.10.2008
у справі № 44/169 (суддя
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Київське детективно-охоронне агентство "Безпека ЛТД"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Рабен Україна"
про стягнення 310136,02 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.10.2008р. у справі № 44/169 позов задоволено повністю; стягнуто ТОВ "Рабен Україна" на користь ТОВ "Київське детективно – охоронне агентство "Безпека ЛТД" 304585,20 грн. боргу, 5124 грн. пені, 426,82 грн. - 3% річних, 3101,36 грн. 36 коп. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з рішенням суду відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, прийняти нове, яким в позові відмовити повністю з підстави порушення норм процесуального права. На думку апелянта, судом першої інстанції не було належним чином повідомлено відповідача про день та місце розгляду справи, що є підставою для скасування прийнятого рішення у даній справі. Крім того, у поясненнях до апеляційної скарги, відповідач зазначив про відсутність його обов’язку оплачувати надані позивачем послуги, оскільки вони були надані неякісно та не в повному обсязі. Також апелянт послався на неналежне виконання позивачем своїх зобов’язань за договором про надання послуг з охорони, чим йому завдано значних матеріальних збитків.
Ухвалою від 29.12.2008р. прийнято до розгляду апеляційну скаргу та порушено апеляційне провадження у даній справі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2009р. відмовлено у прийнятті касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське детективно-охоронне агентство "Безпека-ЛТД" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 29.12.2008р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2009р. продовжено строк розгляду справи № 44/169.
Ухвалою від 10.03.2009р. провадження у справі № 44/169 було зупинено у зв’язку з касаційним оскарженням ухвал Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2009р. та від 29.12.2008р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2009р. провадження у справі № 44/169 поновлено.
05.05.2009р. в судовому засіданні оголошено перерву до 19.05.2009р.
В судовому засіданні представник позивача просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції – без змін.
Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київське детективно-охоронне агентство "Безпека ЛТД" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рабен Україна" (замовник) був укладений договір № 892/ФО на охорону об’єкта (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов’язання щодо фізичної охорони об’єктів замовника, які знаходяться за адресами: Київська обл., Броварський район, смт. Велика Димера, вул. Броварська, 150 - вісімнадцять (18) цілодобових, (24 годинних) постів охорони; Київська обл., м. Бровари, вул. Вокзальна, 53 - два (2) цілодобових поста охорони.
Згідно п. 2.1.1 Договору виконавець зобов’язується організовувати та забезпечувати силами визначених у пункті 1.1 Договору постів охорони фізичну охорону об’єкта із зберіганням на ньому товарно-матеріальних цінностей та майна замовника від розкрадання, пошкодження чи знищення.
Пунктом 2.2.9 Договору визначений обов’язок замовника щодо своєчасного внесення плати за послуги охорони.
У п. 4.1 Договору оплата по договору визначається сторонами на основі домовленості та складає: щомісячно 170000,00 грн.
Оплата за послуги охорони здійснюється замовником щомісячно шляхом перерахування визначеної у договорі суми на поточний рахунок виконавця до 5-го числа місяця, наступного за оплачуваним на підставі рахунку-фактури (п. 4.3 договору).
10.02.2008р. сторони підписали доповнення № 2 до договору № 892/ФО на охорону об'єкта від 01 вересня 2007р., відповідно до якого було зменшено кількість цілодобових постів охорони, а вартість охоронних послуг, починаючи з 10 лютого 2008р. склала 153000,00 грн. на місяць.
01.04.2008р. сторони підписали доповнення № 3 до договору № 892/ФО на охорону об'єкта від 01 вересня 2007р., відповідно до якого вартість охоронних послуг, починаючи з 01 квітня 2008р. склала 199728,00 грн. на місяць.
Згідно п. 4.4 Договору по закінченню поточного місяця виконавець надає замовнику два примірники Акта приймання наданих послуг. Замовник протягом трьох робочих днів з моменту отримання Акта зобов’язаний підписати Акт і повернути один примірник виконавцю, або надати виконавцю обґрунтовану відмову у підписанні Акту.
На виконання умов Договору позивачем були надані відповідачу послуги з охорони за період з вересня 2007р. по червень 2008р.
06.06.2008р. позивач надіслав відповідачу претензію № 270 з повідомленням, що в разі несплати заборгованості за надані послуги з охорони, згідно п. 3.1.5 Договору № 892/ФО від 01.09.2007р. дія договору буде призупинена в односторонньому порядку з 16.06.2008р.
Листом від 10.06.2008р. № 284 позивач повідомив відповідача про розірвання договору № 892/ФО від 01.09.2007р. з 11.07.2008р.
16.06.2008р. позивач призупинив виконання Договору в зв’язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань по оплаті наданих послуг.
В додаток до листа № 323 від 27.06.2008р. позивач повторно направив на адресу відповідача рахунок-фактуру № СФ-0542 від 27.06.2008р., Акт здачі прийняття робіт № ОУ-0005755 за травень 2008р., рахунок-фактуру № СФ-0825 від 27.06.2008р., Акт здачі прийняття робіт № ОУ-0006004 за червень 2008р., Акт звірки по червень 2008р.
Відповіді на зазначені вище листи та докази на підтвердження сплати заборгованості за отримані послуги за травень та червень 2008 року, відповідач ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції не надав.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за отримані послуги з охорони складає за травень 2008р. – 199728 грн., за червень 2008р. (у період з 01.06 по 16.06) – 104857 грн.
Колегією суддів не береться до уваги доводи відповідача про неналежне виконання позивачем своїх зобов’язань за Договором, чим йому завдано значних матеріальних збитків, оскільки, не надано належних та допустимих доказів на їх підтвердження. Документи, що долучені відповідачем до пояснень до апеляційної скарги такими доказами вважатись не можуть згідно ст. 34, 36 ГПК України.
Так, відповідно до зазначених норм процесуального законодавства, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Крім того, на думку колегії суддів, посилання відповідача на п. 5.1 Договору у зв’язку з завданням йому матеріальних збитків позивачем можуть бути предметом розгляду в окремому позовному провадженні.
Згідно з частинами 2, 3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.
Частиною 7 зазначеної статті Господарського кодексу України (436-15) встановлено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 304585,20 грн. основної заборгованості за надані позивачем послуги охорони згідно Договору № 892/ФО від 01.09.2007р.
Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо вій не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
У відповідності до пункту 4.5. Договору у випадку ненадходження коштів за надані послуги з вини замовника в терміни згідно договору виконавцем нараховується пеня від суми заборгованості з початку наступного місяця за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у зазначений період.
Згідно розрахунку позивача, відповідачем було несвоєчасно оплачені отримані послуги охорони за листопад (прострочення оплати – 12 днів), грудень (2 дні) 2007р., січень (1 день), квітень (3 дні), травень (26 днів) 2008р.
Таким чином, апеляційна колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 5124,00 грн.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача трьох відсотків річних за прострочення оплати послуг за травень 2008 року в сумі 199728 грн. за період прострочення з 05.06.2008р. по 30.06.2008р. в розмірі 426,82 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, про що вірно вказано у рішенні суду першої інстанції.
Щодо доводів відповідача на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме неналежне повідомлення сторін про місце засідання суду, апеляційна колегія вважає їх безпідставними, оскільки, будь-яких доказів на їх підтвердження при апеляційному перегляді даної справи відповідачем не надано.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Апелянтом не надано беззаперечних доказів на підтвердження тих доводів, на які він посилається в апеляційній скарзі.
Згідно ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2008р. у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнято з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рабен Україна" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2008р. у справі № 44/169 – без змін.
Матеріали справи № 44/169 повернути Господарському суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
12.06.09 (відправлено)