Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі :

головуючого судді Іноземцевої Л.В.

суддів Бородіної Л.І.

Якушенко Р.Є.

Склад судової колегії призначено розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 07.04.2009

при секретарі

судового засідання Жиленко Д.В.

за участю представників сторін:

від прокуратури Кадацький М.В., посвідчення № 295 від

14.06.2007, старший прокурор;

від позивача Вербицька В.А., дов. № 28338/10/10-013 від

12.12.2008, представник по довіреності;

від відповідача Петренко Ю.О., дов. № 02-07/20-49 від 06.04.2009,

представник по довіреності;

від третьої особи Ямщикова Н.В., дов. № 14-12/1-31 від 31.12.2008,

представник по довіреності; Нестеренко О.В., дов.

№ 14-12/1-68 від 06.02.2009, представник по

довіреності

Розглянув

апеляційне подання Заступника прокурора Луганської області,

м.Луганськ

апеляційну скаргу Головного управління Державного казначейства

України в Луганській області, м.Луганськ

апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по

роботі з великими платниками податків у

м. Луганську

на рішення

господарського суду Луганської області

від 16.03.2009

у справі № 18/19(10/128ад) (суддя –Корнієнко В.В.)

за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по

роботі з великими платниками податків у

м. Луганську

Суддя-доповідач

Іноземцева Л.В.

до відповідача Відкритого акціонерного товариства

"Луганськмлин", м.Луганськ

за участю третьої особи,

яка не заявляє

самостійних вимог на

предмет спору на

стороні позивача Головне управління Державного казначейства

України в Луганській області, м.Луганськ

про стягнення заборгованості у сумі 16469488 грн.

45 коп. за рахунок майна

Рішенням господарського суду Луганської області від 16.03.2009 у справі № 18/19(10/128ад) (суддя Корнієнко В.В.) відмовлено у задоволенні позову Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську (далі по тексту - СПДІ у м.Луганську), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головного управління Державного казначейства України в Луганській області (далі по тексту – ГУДК в Луганській області), м.Луганськ, до Відкритого акціонерного товариства "Луганськмлин" (далі по тексту - ВАТ "Луганськмлин"), м.Луганськ, про стягнення заборгованості в сумі 13622353 грн. 88 коп. та пені в сумі 2847134 грн. 57 коп. за бюджетними позичками.

Рішення суду з посиланням на Порядок надання і повернення бюджетної позички для фінансування дер жавного контакту 1995 року на поставку до державних ресурсів зерна, сортового і гібридного насіння зернових культур, затвердженого спільним наказом Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України та Міністерства сільського господарства і продовольства України від 12.07.1995 № 119/109/193, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.09.1996 за № 334/870 (z0334-95) (далі по тексту - Порядок 1995 року), Порядок надання і повернення бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна, елітного і сортового насіння за державним замовленням 1996 року, затвердженого наказом Міністерства фінансів України і Міністерством сільського господарства і продовольства України № 72/113 від 11.04.1996, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.06.1996 за № 265/1290 (z0265-96) (далі по тексту –Порядок 1996 року) та Порядок надання бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна і сортового насіння за державним замовленням 1997 року, затвердженого спільним наказом Міністерства фінансів України, Міністерства сільського господарства і продовольства України та ДАК "Хліб України" від 04.05.1997 № 70/54/18, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.06.1997 за № 212/2016 (z0212-97) (далі по тексту –Порядок 1997 року) мотивовано недоведеністю позивачем та третьою особою факту надання відповідачу в 1995 - 1997 роках бюджетних позичок щодо яких заявлено позовні вимоги. Позивачем не вказано ні договорів, укладених на виконання Порядків, ні виду бюджетних позичок (у грошовому чи натуральному виразі), ні суми бю джетних позичок, які надавалася відповідачу, не вказано суми бюджетних позичок, які по вернені до Державного бюджету України відповідачем або іншими підприємст вами.

Акти прийому-передачі заборгованості по бюджетній позичці не прийняті судом у якості доказів позовних вимог, оскільки за висновком суду зазначені акти не підтверджують факту надання відповідачу позички у певній сумі і складалися не з цього приводу.

У мотивувальній частині рішення суд також послався на пропуск позивачем строку, встановленого законом для стягнення заборго ваності за бюджетними позичками, що унеможливлює стягнення боргу за цими позичками якщо б він і існував та недоведеність позивачем можливості застосування положень Закону України "Про врегулювання заборгованості за бюджетними позичками, наданими дер жавним та іншим сільськогосподарським підприємствам усіх форм власності і господарюван ня через обслуговуючі, заготівельні і переробні підприємства, та реструктуризацію заборгова ності зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) переробних підприємств агропроми слового комплексу" (2237-14) від 18.01.2001 № 2237-ІІІ (далі по тексту - Закон 2237) щодо реструктуризації на 8 років починаючи з 1 січня 2004 року вказаної заборгованості.

На прийняте господарським судом рішення подані апеляційні скарги СПДІ у м. Луганську, Головним управлінням Державного казначейства України в Луганській області і внесено апеляційне подання заступником прокурора Луганської області, в яких заявники просять скасувати рішення господарського суду у зв’язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і постановити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

СПДІ у м. Луганську - позивач у справі на обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує наступне.

Місцевий суд безпідставно, в порушення статті 38 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту – ГПК України (1798-12) ), не задовольнив клопотання позивача щодо зобов'язання третьої особи - ГУДК в Луганській області надати розрахунок заявленої заборгованості ВАТ "Луганськмлин" за бюджетними позичками та надати документальне підтвердження (оригінали) надання та повернення бюджетних позичок, акти приймання - передачі бюджетної заборгованості ОП "Луганський комбінат хлібопродуктів", правонаступником якого є ВАТ "Луганськмлин" - на повну суму заборгованості.

Неправомірним є висновок суду про те, що акти приймання - передачі заборгованості по бюджетній позичці не підтверджують факту надання відповідачу позички. ОП "Луганський комбінат хлібопродуктів" протягом 1995 - 1997 років приймав заборгованість за бюджетною позичкою, наданою заготівельним організаціям для авансування кінцевих розрахунків за Держконтрактом у відповідному році, що підтверджується копіями документів, наданими позивачем, зокрема, актами прийому - передачі заборгованості, копіями протоколів взаєморозрахунків у відповідні роки. Зазначені акти складені на підставі та з дотриманням вимог Порядку 1996 року (z0265-96) та Порядку 1997 року (z0212-97) .

Відповідно до пунктів 8.1, 13.2 Порядку 1995 року (z0334-95) , пунктів 7.1, 10.3 Порядку 1996 року (z0265-96) , пунктів 6.1, 8.5 Порядку 1997 року (z0212-97) відповідальність за неповернення бюджетних позичок покладається на заготівельні підприємства, яким є ВАТ "Луганськмлин".

За даними ГУДК в Луганській області строк сплати за бюджетними позичками наступив, що підтверджуються довідками (звітами) про надання і повернення бюджетних позичок за формою № 16 за 1995 рік, за формою № 13 за 1996 рік, за формою № 11 за 1997 рік, за 2004, 2005, 2006 роки.

Висновок суду про пропуск строку для стягнення заборгованості за бюджетними позичками, наданими відповідачу у 1995 - 1997 роках, свідчить про неправомірне застосування судом підпункту 15.1.1 статті 15 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ "Про прядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі по тексту –Закон 2181), оскільки підпунктом 15.2.1 статті 15 цього Закону встановлено спеціальні строки давності щодо стягнення платежів до бюджету. Так, відповідно до підпункту 15.2.1 пункту 15.2 статті 15 Закону 2181 якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

ГУДК в Луганській області – третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує наступне.

Фактом прийняття відповідачем заборгованості по бюджетним позичкам, наданим на закупівлю сільськогосподарської продукції за державними контрактами 1995 - 1997 років, є акти передачі - прийому заборгованості по бюджетній позичці, які залучені до матеріалів справи.

Суд неправомірно, в порушення Порядку 1995 року (z0334-95) , Порядку 1996 року (z0265-96) , Порядку 1997 року (z0212-97) не прийняв зазначені акти у якості доказу одержання позички.

Відповідно до частини 4 статті І7 Бюджетного Кодексу України (2542-14) у разі невиконання юридичними особами своїх зобов'язань щодо погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов'язань, та стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок із Державного бюджету України, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками органи стягнення застосовують механізм стягнення цієї заборгованості у порядку, передбаченому законодавством для стягнення не внесених у строк податків і неоподаткованих платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників.

Норми Бюджетного кодексу України (2542-14) встановлюють механізм стягнення заборгованості, в тому числі з позичок із Державного бюджету незалежно від строків її виникнення.

А тому невірним є висновок суду про застосування строків давності, встановлених Законом 2181.

Відповідно до положень статті 17 Бюджетного кодексу України, статті 21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", відносини між сторонами є бюджетними, щодо яких в силу статті 1 Цивільного кодексу України положення цивільного законодавства не застосовуються, якщо інше не встановлено законом, у зв"язку з чим, правила статті 257 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України (435-15) ) щодо позовної давності в даному випадку не підлягають застосуванню.

ГУДК в Луганській області, вважає, що позивачем не був пропущений строк позовної давності, так як, ці відносини є бюджетними. Вони регулюються виключно Законом про Державний бюджет України та Бюджетним Кодексом України (2542-14) .

Заступник прокурора Луганської області на обґрунтування доводів апеляційного подання вказує доводи, аналогічні доводам апеляційних скарг СПДІ у м. Луганську і ГУДК в Луганській області.

Відрите акціонерне товариство "Луганськмлин" - відповідач у справі вважає доводи апеляційних скарг і апеляційного подання необґрунтованими, просить рішення господарського суду залишати без змін, апеляційну скаргу без задоволення про що викладено у відповідних відзивах (а. с. 44 –49, т. 5).

Заслухавши доповідь судді - доповідача, доводи апеляційного подання та апеляційних скарг, пояснення представників сторін, висновок прокурора, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з’ясування місцевим судом обставин справи апеляційний господарський суд

Відкрите акціонерне товариство "Луганськмлин", відповідач у справі, зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 12.05.1998, про що зроблено запис № 229/10271.

Відкрите акціонерне товариство "Луганськмлин" створено згідно з наказом Регіонального відділення фонду державного майна України в Луганській області від 08.05.1998 № 636 шляхом перетворення орендного підприємства "Луганський комбінат хлібопродуктів" та є правонаступником цього підприємства (а. с. 8 - 10, т. 1).

14.05.1998 ВАТ "Луганськмлин" взято на податковий облік в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську (а. с. 11, т. 1).

08.02.2007 Управління Державного казначейства у м. Луганську Головного управління Державного казначейства України в Луганській області надіслало СДПІ у м. Луганську подання за № 171 про стягнення з ВАТ "Луганськмлин" станом на 08.02.2007 прострочену заборгованість за отриману бюджетну позичку для фінансування державного контракту 1995 року у сумі 6382144 грн. 88 коп. та пеню у сумі 1358734 грн. 74 коп.; за державним замовленням 1996 року у сумі 3729489 грн. 15 коп. та пеню у сумі 793410 грн. 30 коп.; за державним замовленням 1997 року у сумі 3271267 грн. 00 коп. та пеню у сумі 694989 грн. 53 коп.; заборгованість в сумі 217385 грн. 34 коп., пеню в сумі 22067 грн. 51 коп., що виникли у зв"язку з коригуванням згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.06.1999 № 568-р (568-99-р) заборгованості, внаслідок чого ВАТ "Луганськмлин" зменшена заборгованість по державному замовленню 1997 року та збільшена заборгованість за Постановою Кабінету Міністрів України "Про фінансову допомогу на проведення комплексу робіт в осінньо - зимовий період 1997/98 року" від 11.09.1997 (1003-97-п) .

31.03.2007 СДПІ у м. Луганську подала адміністративний позов у господарський суд Луганської області (до повноважень якого відповідно до Прикінцевих та перехідних положень КАС України (2747-15) було віднесено розгляд адміністративних справ) до ВАТ "Луганськмлин" про стягнення з відповідача за рахунок його майна заборгованість перед Державним бюджетом України за бюджетними позичками у загальній сумі 16469488 грн. 45 коп. у тому числі:

-заборгованість за отриману бюджетну позичку для фінансування державного контракту 1995 року у сумі 6382144 грн. 88 коп. та пеню у сумі 1358734 грн. 74 коп.;

- заборгованість за отриману бюджетну позичку за державним замовленням 1996 року у сумі 3729489 грн. 15 коп. та пеню у сумі 793410 грн. 30 коп.;

- заборгованість за отриману бюджетну позичку за державним замовленням 1997 року у сумі 3271267 грн. 00 коп. та пеню у сумі 694989 грн. 53 коп.;

- заборгованість за фінансовою допомогою у сумі 217385 грн. 34 коп. та пеню у сумі 22067 грн. 51 коп.

На обґрунтування позовних вимог позивач вказав наступне.

Відповідно до Указу Президента України "Про державний контракт на сільськогосподарську продукцію на 1995 рік" від 16.01.1995 № 51/95 (51/95) , постанови Кабінету Міністрів України від 12.03.1996 № 323 "Про задоволення державних потреб у сільськогосподарській продукції на 1996 рік" (323-96-п) , постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.1997 № 124 "Про задоволення державних потреб у зерні в 1997 році" (124-97-п) закупівля зерна і сортового насіння у сільгоспвиробників для державного контракту і державного замовлення проводилася за рахунок наданих державою бюджетних позичок.

Відповідач, як правонаступник орендного підприємства "Луганський комбінат хлібопродуктів", має прострочену заборгованість перед Державним бюджетом України за отриману бюджетну позичку для фінансування державного контракту 1995, 1996 та 1997 років в загальній сумі 13382901 грн. 03 коп., зокрема, 6382144 грн. 88 коп. за 1995 рік, 3729489 грн. 15 коп. за 1996 рік та 3271267 грн. за 1997 рік.

Наявність вказаної заборгованості у відповідача підтверджується актами передачі - прийому заборгованості по бюджетній позичці, наданій заготівельному підприємству для авансування закупівлі зерна (остаточних розрахунків) за державним замовленням 1995, 1996 та 1997 років, які складені між органом Державного казначейства України, заготівельним підприємством –орендним підприємством "Луганський комбінат хлібопродуктів" (правонаступником якого є відповідач), а також довідками (звітами) про надання і повернення бюджетних позичок.

На підставі статті 2 Закону 2237 реструктуризується на 8 років з виплатою щороку рівними частинами починаючи з 1 січня 2004 року, решта заборгованості державних та інших сільськогосподарських підприємств усіх форм власності і господарювання, не врегульованої відповідно до статті 1 цього Закону, а також обслуговуючих, заготівельних та переробних підприємств, з якими такі сільськогосподарські підприємства уклали угоди на закупівлю зерна до державних ресурсів за державним замовленням (контрактом), за станом на 1 січня 2000 року за отримані ними в 1994-1999 роках бюджетні позички.

За розрахунком позивача (а. с. 15 - 16, т. 1), згідно додатка № 16 від 01.02.2007 заборгованість ВАТ "Луганськмлин" за 1995 рік, яка передана підприємствам системи "Птахопром" складає 16550500 грн., яка розбивається на 8 років, починаючи з 2004 року, що становить 2068812 грн. 50 коп. на рік; згідно додатка № 13 від 01.02.2007 за 1996 рік заборгованість складає 9671500 грн., яка розбивається на 8 років, починаючи з 2004 року, що становить 1208937 грн. 50 коп. на рік; згідно додатка № 11 від 01.02.2007 за 1997 рік заборгованість складає 8483214 грн. 66 коп., яка розбивається на 8 років, починаючи з 2004 року, що становить 1060401 грн. 83 коп. на рік. Позивачем нараховані відповідні суми за 3 роки і один місяць, а також відповідна пеня за кожен день прострочення виходячи із 1,2 ставки НБУ на підставі Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України № 290 від 11.06.2003 (z0522-03) .

Постановою господарського суду Луганської області від 16.07.2007 адміністративний позов був задоволений частково, стягнуто заборгованість по бюджетним позичкам за державним замовленням 1996 і 1997 років в сумі 4445030 грн. 00 коп., в решті позовних вимог відмовлено (а. с. 59 - 62, т. 3).

Постановою від 23.11.2007 Донецького апеляційного адміністративного суду рішення господарського суду скасовано і постановлено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог в сумі 1481676 грн. 83 коп., в решті позовних вимог відмовлено (а. с. 374 - 384, т. 3).

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 23.10.2008 скасував вищезазначені постанову господарського суду Луганської області і постанову Донецького апеляційного адміністративного суду, на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України закрив провадження у адміністративній справі з огляду на непідвідомчість даного спору адміністративним судам, справу направив на новий розгляд господарському суду Луганської області (а. с. 93 –96, т.4).

Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що даний спір виник з цивільних правовідносин (правовідносини засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності учасників), зокрема, з договору позики (а. с. 93 –94, т. 4).

Верховний Суд України ухвалою від 03.12.2008 відмовив позивачу у допускі його скарги до провадження за винятковими обставинами за відсутністю підстав (а. с. 105, т. 4).

Враховуючи правові позиції Вищого адміністративного суду України та Верховного Суду України, викладені в судових рішеннях по даній справі, новий розгляд даної справи здійснювався місцевим господарським судом за правилами ГПК України (1798-12) , правовідносини сторін кваліфіковані як цивільні, які виникли з договору позики.

Рішенням господарського суду від 16.03.2009 у задоволенні позову відмовлено з підстав викладених вище (а. с. 142 –149, т.4).

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційні скарги і апеляційне подання прокурора не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно пункту 1.2 Порядку 1995 року (z0334-95) за державним контрактом на 1995 рік закуповується зерно, обсяги якого визначаються виходячи із потреб держави та виділених для цього коштів.

Безвідсоткова бюджетна позичка на зазначені цілі надається заготівельним організаціям Мінсільгосппроду, які мають право державного замовника сільськогосподарської продукції (зерна) до державних ресурсів за державним контрактом, у межах коштів, передбачених на цю мету, на умовах забезпечення повернення і відповідальності за цільове і ефективне використання коштів (пункт 3.1.1 Порядку 1995 року (z0334-95) ).

Повернення позички здійснюється в міру реалізації продукції, але не пізніше 1 вересня 1996 року (пункт 3.2 Порядку 1995 року (z0334-95) ).

Кредитні відносини між Мінфіном і Мінсільгосппродом оформляються договорами, в яких визначаються: мета надання бюджетної позички, її сума та терміни повернення, фінансові санкції за порушення укладених договорів (абзац 1 пункту 3.3 Порядку 1995 року).

Аналогічні договори фінансові органи укладають із заготівельними організаціями та товаровиробниками, в яких передбачаються заходи щодо повернення в установлений термін, але не пізніше 1 вересня 1996 року, одержаної суми позички, згідно з додатками 2 - 5. Крім того, із товаровиробниками можуть укладатись договори під заставу майна (продукції) в сумі одержаного авансу (абзац 2 пункту 3.3 Порядку 1995 року (z0334-95) ).

Додатками 2 –5 до Порядку 1995 року (z0334-95) встановлена форма договорів про надання бюджетної позички, що укладаються фінансовими відділами та заготівельними організаціями.

При централізованій поставці матеріально-технічних ресурсів укладаються договори про надання бюджетної позички під авансування держконтракту між товаровиробником, постачальницько-збутовою та заготівельною організаціями. Один примірник цього договору подається фіноргану для контролю (абзац 3 пункту 3.3 Порядку 1995 року (z0334-95) ).

Зобов'язання по договору вважаються виконаними повністю після поставки до державних ресурсів продовольчого зерна в кількості, що відповідає сумі наданої позички, та повернення на рахунок Мінфіну наданої бюджетної позички в міру реалізації продукції, але не пізніше 1 вересня 1996 року; або закладання до державного резерву продовольчого зерна в кількості, що відповідає сумі наданої позички за письмовим підтвердженням Держкомрезерву (пункт 3.4 Порядку 1995 року (z0334-95) ).

Відповідно до пункту 3.1 Порядку 1996 року (z0265-96) безвідсоткова бюджетна позичка на закупівлю продовольчого зерна, елітного і сортового насіння надається заготівельним організаціям Мінсільгосппроду, а на закупівлю елітного насіння елітно-насінницьким господарствам у межах коштів, передбачених на цю мету, на умовах забезпечення повернення та встановлення відповідальності за цільове ефективне використання коштів.

Укладання договорів і видача авансів провадяться з урахуванням реальної можливості господарства щодо погашення зерном заборгованості за отримані грошові та матеріально-технічні ресурси у 1994 - 1995 роках, одержаної в 1995 - 1996 роках техніки, в частині, що припадає на 1996 рік, а також матеріально-технічних ресурсів, що централізовано постачаються в рахунок авансів під державне замовлення 1996 року (насіння, міндобрива, засоби захисту рослин та ін.) (абзац 1 пункту 3.2. Порядку 1996 року (z0265-96) ).

Не погашені в попередні роки аванси (грошові і матеріально-технічні) підлягають обов'язковому поверненню у 1996 році продовольчим зерном у кількості і за цінами, які діяли на момент їх отримання і не включаються до обсягів державного замовлення 1996 року. З такими господарствами укладаються договори в 1996 році без їх авансування (абзац 2 пункту 3.2 Порядку 1996 року (z0265-96) ).

Відділення Державного казначейства України в районах укладають договори із заготівельними підприємствами та товаровиробниками про надання бюджетної позички для авансування закупівлі зерна за державним замовленням 1996 року згідно з додатком № 2 на всю суму належного господарству авансу з подальшим уточненням фактичного його розміру (пункт 3.4 Порядку 1996 року).

Договори про надання бюджетної позички для остаточних розрахунків за зерно, закуплене за державним замовленням 1996 року, укладаються між відділеннями Державного казначейства в районах і заготівельними підприємствами згідно з додатком N 3.

Додатками 2-3 передбачена форма таких договорів.

У цих договорах передбачаються мета надання бюджетної позички, її сума, терміни повернення та санкції за порушення умов договору.

Аналогічні положення містяться і у Порядку надання бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна і сортового насіння за державним замовленням 1997 року, затвердженому спільним наказом Міністерства фінансів України, Міністерства сільського господарства і продовольства України та ДАК "Хліб України" від 04.05.1997 № 70/54/18 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 06.06.1997 за № 212/2016 (z0212-97) .

При з"ясуванні фактичних обставин справи апеляційна інстанція задовольнила клопотання позивача і зобов"язала третю особу подати документальне підтвердження надання бюджетних позичок відповідно до Порядку 1995 року (z0334-95) , Порядку 1996 року (z0265-96) , Порядку 1997 року (z0212-97) (відповідні договори, контракти, витяги з особового рахунку відповідача по бюджетній позичці за встановленою формою згідно Порядків, документальне підтвердження реструктуризації відповідачу заборгованості згідно Закону 2237 (2237-14) , зокрема, внесення відповідача до Переліку підприємств, заборгованість яких за бюджетними позичками реструктуризуються, протоколи тощо) (а. с. 130 - 134, т. 5).

Зазначені документи ГУДК в Луганській області не подані, згідно наданих пояснень договори про надання бюджетних позичок відсутні витяги з особових рахунків про надання бюджетної позички на підтвердження наявності заборгованості позивачем та третьою особою не представлені, оскільки особові рахунки, як це зазначено у пункті 4.3 Порядку 1995 року, пункті 4.10 Порядку 1996 року відділенням державного казначейства не ведуться.

А тому правомірним є висновок місцевого суду про відсутність в матеріалах справи доказів надання відповідачу в 1995-1997 роках бюджетних позичок щодо яких заявлені позовні вимоги.

З матеріалів справи не вбачається можливим встановити вид бюджетної позички, коли, кому вона видавалася в грошовому чи натуральному виразі, в якій сумі і на яких умовах, чи відбувалося її погашення та суму заборгованості.

В судове засідання апеляційної інстанції третьою особою подані ксерокопії розпоряджень голови Луганської обласної адміністрації від 12.08.1996 № 876, від 05.11.1996 № 1203, від 27.05.1997 № 452 та акти прийому-передачі заборгованості по бюджетній позичці 1995 року, за змістом яких виробниче об’єднання "Елеваторзернопром" передає заборгованість по бюджетній позичці 1995 року птахо- господарствам системи "Птахопром", на які покладено обов’язок забезпечити повернення бюджетної позички до 01.12.1996.

Таким чином зазначені документи не підтверджують, а навпаки спростовують доводи позовної заяви про наявність у відповідача заборгованості по бюджетній позичці 1995 року в сумі 6382144 грн. 88 коп. та про його обов’язок повернути зазначену заборгованість.

Стосовно доводів третьої особи про підтвердження позовних вимог актами прийому-передачі заборгованості апеляційна інстанція зазначає наступне.

Наявні в матеріалах справи акти прийому-передачі не підтверджують заявлену до стягнення суму, не підтверджують обов’язок відповідача повернути наведені в актах суми, оскільки акти, як правомірно вказав суд першої інстанції, складались не з цього приводу.

Обставини даної справи свідчать, що фінансовими органами та органами державного казначейства не було виконано вимог Порядків щодо обов’язкового укладання договорів про надання бюджетної позички, що унеможливлює встановити особу відповідальну за її повернення і межі відповідальності. Більш того, зазначеними органами у встановленому порядку не велись особові рахунки стосовно осіб, яким видавалась бюджетна позичка, не вживались заходи, встановлені Законом 2237 щодо реструктуризації бюджетної заборгованості, не здійснювалось звірення розрахунків за бюджетною позичкою, не контролювались, встановлені законодавством строки її повернення.

Враховуючи викладене апеляційна інстанція не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційних скарг і апеляційного подання прокурора та скасування рішення місцевого суду.

Питання строків давності апеляційним судом взагалі не досліджується, оскільки позивачем не доведено обґрунтованість позовних вимог та факту порушення відповідачем його прав.

Враховуючи викладене, апеляційне подання заступника прокурора Луганської області, апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську та Головного управління Державного казначейства України в Луганській області не підлягають задоволенню, рішення господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права.

Питання про розподіл судових витрат за результатом апеляційного провадження не вирішується у зв"язку із звільненням прокурора, СДПІ у м.Луганську та ГУДК в Луганській області від сплати державного мита згідно Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 "Про державне мито" (7-93) .

Відповідно до вимог статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись статтями 46, 49, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд

1. Апеляційне подання заступника прокурора Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 16.03.2009 у справі №18/19(10/128ад) залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на рішення господарського суду Луганської області від 16.03.2009 у справі №18/19(10/128ад) залишити без задоволення.

3. Апеляційну скаргу Головного управління Державного казначейства України в Луганській області на рішення господарського суду Луганської області від 16.03.2009 у справі №18/19(10/128ад) залишити без задоволення.

4. Рішення господарського суду Луганської області від 16.03.2009 у справі №18/19(10/128ад) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у місячний строк через апеляційний господарський суд.