розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2009р. у справі №2/6-09

за позовом військового прокурору Харківського гарнізону в інтересах держави,

в особі міністерства оборони України, в особі державного підприємства "126 Харківський автомобільний ремонтний завод", м.Харків

до відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 517 400,00 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2009р. (суддя Боділовська М.М.) у справі №2/6-09 позовні вимоги військового прокурору Харківського гарнізону в інтересах держави, в особі міністерства оборони України, в особі державного підприємства "126 Харківський автомобільний ремонтний завод", м.Харків, задоволено повністю.

З відповідача, відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, на користь позивача стягнуто 517 400,00 грн. основного боргу, 25 000,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з зазначеним рішенням, скаржник звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій називає останнє таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим просить дане рішення скасувати, провадження у справі №2/6-09 припинити в порядку п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, витрати на апеляційне оскарження покласти на позивача.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як видно із матеріалів справи, 27.02.2008р. між сторонами був укладений договір за №169а, за умовами якого позивач (Виконавець по договору) зобов’язався виконати роботи з капітального ремонту автомобілів КРАЗ 6510 у кількості 7 (сім) одиниць та автомобілів УРАЛ 43203 у кількості 2 (дві) одиниці з матеріалів та запасних частин Виконавця, а відповідач (Замовник за договором), в свою чергу, зобов’язався прийняти та оплатити виконані роботи на передбачених даним договором умовах.(а.с.9-10).

На виконання даного договору позивачем був здійснений капітальний ремонт автомобілів КРАЗ 6510 у кількості 3 (три) одиниці та автомобілю УРАЛ 43203 у кількості 1 (одна) одиниця, відремонтовані автомобілі, згідно з накладними №765,766,767 від 08.10.2008р. та №825 від 22.10.2008р., за наявними в матеріалах справи довіреностями та належним чином підписаними актами виконаних робіт передані Замовнику (відповідач).(а.с.12-19, 24-25).

Для отримання оплати у передбачений п.2.2. договору строк (10 банківських днів з дати підписання сторонами акту виконаних робіт), відповідачеві були надані рахунки-фактури для оплати №№8333, 8334, 8335 від 08.10.2008р. та №8353 від 22.10.2008р., які останнім сплачені не були, у відповідь на що позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія за вих.№1/352 від 11.11.2008р. з вимогою погасити заборгованість за договором №169а від 27.02.2008р. на загальну суму 517 400,00 грн., однак, дана вимога була залишена без відповіді.(а.с.26).

За результатами перевірки законності діяльності державного підприємства "126 Харківський автомобільний ремонтний завод", м.Харків, прокуратурою Харківського гарнізону було встановлено, що держава, в особі Міністерства оборони України, що є органом управління позивача, з приводу невиконання відповідачем зобов’язань за договором №169а від 27.02.2008р. недоотримала грошової суми у розмірі 517 400,00 грн. Отже, державі, в особі державного підприємства "126 Харківський автомобільний ремонтний завод", м.Харків, завдано шкоди шляхом порушення економічних й оборонних інтересів, у зв’язку з чим військовим прокурором Харківського гарнізону в інтересах держави, в особі міністерства оборони України, в особі державного підприємства "126 Харківський автомобільний ремонтний завод", м.Харків, і було подано позов про стягнення з відповідача 517 400,00 грн. .

На виконання ухвали суду першої інстанції від 26.02.2009р. у справі №2/6-09, позивачем було здійснено додаткові заходи для підписання та надання у судове засідання акту звірки взаємних розрахунків, для чого представники позивача особисто прибули на адресу відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, але даний акт звірки взаємних розрахунків відповідач підписати відмовився, зауважень на останній не надав.

Викладені в апеляційній скарзі заперечення відповідача, зокрема, щодо недоведеності факту отримання відповідачем рахунків-фактур на оплату, податкових накладних тощо, враховуючи відмову останнього підписати наданий особисто представниками позивача акт взаємних розрахунків, свідчить, на думку судової колегії, лише про бажання відповідача уникнути грошової відповідальності за договором, отже, до уваги не приймаються.

Окрім того, враховуючи, що позивач є державним підприємством, а також, що органом управління позивача є Міністерство оборони України, колегія суддів вважає заперечення скаржника щодо подання позову саме прокуратурою Харківського гарнізону, а не самим державним підприємством "126 Харківський автомобільний ремонтний завод", м.Харків, та, відповідно, вимоги скаржника щодо припинення провадження у даній справі з цього приводу –безпідставними та необґрунтованими.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач викладені в останній заперечення скаржника повністю спростовує, наявність у відповідача на дату розгляду справи суми боргу у розмірі 517 400,00 грн. підтверджує, більш того, в якості додаткових доказів надсилання відповідачеві рахунків-фактур надає фрагментарну копію "книги реєстрації рахунків на реалізацію продукції" з підписом представника відповідача під переліком отриманих на руки документів.

Згідно ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином та у встановлений строк, згідно з умовами договору та вимогами цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вимог і умов –у відповідності зі звичаями ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не передбачене договором або законом.

Отже, на думку судової колегії, судом першої інстанції вірно визнано суму основного боргу за договором №069а від 27.02.2008р. у розмірі 517 400,00 грн. документально доведеною, а тому такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також, господарським судом Дніпропетровської області обґрунтовано стягнуто з відповідача, як зі сторони, з вини якої виник спір, 25 000,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2009р. у справі №2/6-09 обґрунтованим та таким, що цілком відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 101, 103- 105 ГПК України, суд,-

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2009р. у справі №2/6-09 –залишити без змін, а апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, –без задоволення.