03 лютого 2009 р. Відкрите акціонерне товариство –лізингова компанія "Укртранслізинг"(далі –ВАТ "Укртранслізинг") звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Авіакомпанії "Південні Авіалінії"(далі –ТОВ "Південні Авіалінії") про стягнення лізингових платежів та штрафних санкцій у розмірі 1 946 440,26 грн., а також судових витрат, обґрунтовуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за укладеним між сторонами договором оперативного лізингу № 29/05/08 від 29.05.2008 р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 22.04.2009 р. (суддя Власова С.Г.) позовні вимоги ВАТ "Укртранслізинг"були задоволені частково. З ТОВ "Південні Авіалінії"на користь позивача стягнуто 1 739 239,97 грн. заборгованості, 3 % річних у розмірі 15727,11 грн., 65 656,31 грн. індексу інфляції, пеню в сумі 119 305,86 грн., а також 19 399,29 грн. держмита та 117,61 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з цим рішенням, ТОВ "Південні Авіалінії"в апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, оскільки п. 6 ст. 762 ЦК України передбачає, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Апелянт вказує на те, що факт та обставини, через які ТОВ "Південні Авіалінії"була позбавлена можливості користуватися предметом лізингу, були належним чином доведені в суді першої інстанції і які не були спростовані ані доводами позивача ані висновками господарського суду. ТОВ "Південні Авіалінії"зазначає, що п. 10.9 договору, відповідно до якого лізингоодержувач не має права затримувати лізингові платежі, строк сплати яких настав, навіть з причини пошкодження предмета лізингу, не відповідає вимогам законодавства і згідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України є недійсним з моменту його вчинення незалежно від того, чи визнав його таким суд. Крім цього, апелянт вказує на те, що ч. 1 ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України передбачено те, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин. Інцидент, який стався 06.09.2008 р. з повітряним судном, що є предметом лізингу, є форс-мажорною обставиною і відповідає ознакам надзвичайності і невідворотності, а розслідування авіаційної події, на підставі ст. 85 Повітряного кодексу України, належить до категорії робіт в умовах, які прирівнюються до робіт по ліквідації наслідків стихійного лиха. Серед інших підстав для скасування рішення суду першої інстанції апелянт також зазначає про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, що виявилося в тому, що у мотивувальній частині рішення суд не навив ті правові обґрунтування і доведені фактичні обставини, з огляду на які доводи відповідача не були взяті до уваги. Апелянт вказує на те, що згідно до п. 4 Роз`яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/422 від 10.12.1996 р. (v_422800-96) викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог ст. 4-2 ГПК України щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи, судова ко легія вважає апеляційну скаргу підлягаючою частковому задоволенню з наступних під став.

29 травня 2008 р. між сторонами був укладений договір № 29/05/08, за умовами якого ВАТ "Укртранслізинг"передало ТОВ "Південні Авіалінії"у платне строкове володіння та користування на умовах оперативного лізингу літак АН-140, реєстраційний номер UR-14004, виготовлений і поставлений відповідно до Технічних умов № 140.00.0000.000.000 ТУ, у комплектації та технічному стану згідно з Додатками № 5, № 7, № 8 та № 9, з комплектом льотної та технічної документації на літак; комплектом засобів наземного обслуговування для виконування робіт на двигуні ТВЗ-117ВМА-СБМ1, а ТОВ "Південні Авіалінії"зобов`язалось прийняти предмет лізингу та сплачувати протягом строку дії договору обумовлені лізингові платежі. Строк дії договору визначений сторонами в один рік.

Термін лізингу згідно до п. 2.2. договору починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі літака та обладнання.

20.06.2008 р. між сторонами відбулась передача літака та обладнання, що оформлено актом прийому-передачі за договором оперативного лізингу № 29/05/08. Згідно з цим актом літак напрацював з початку експлуатації 5 років 3 місяця та виконав 1893 посадок. Дефектів при прийому-передачі сторонами не виявлено.

Пунктом 10.2 договору передбачений розмір щомісячних лізингових платежів за користування предметом лізингу (літака та переданого обладнання) в сумі 217 405 грн., а п. 10.3. визначено, що такі платежі повинні сплачуватись не пізніше 10 числа поточного місяця дії договору за відповідний поточний місяць лізингу. При цьому, у відповідності до п. 10.9 договору лізингоодержувач не має права затримувати лізингові платежі, строк сплати яких настав, навіть з причин пошкодження предмета лізингу, а пунктом 10.10 цього ж договору встановлено обов`язок відповідача здійснювати лізингові платежі незалежно від факту користування предметом лізингу, за винятком видання компетентними державними органами влади актів, які унеможливлюють використання літака у зв`язку з обставинами, що виникли із зобов`язань лізингодавця перед третіми особами.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б підтверджували виконання ТОВ "Південні Авіалінії"своїх зобов`язань в частині оплати лізингових платежів. Між тим, у розрахунку позивача міститься відмітка про сплату відповідачем 18.08.2008 р. 79 715,20 грн.

Розмір заборгованості відповідача перед ВАТ "Укртранслізинг"на момент подання позову згідно розрахунку позивача становить 1 739 239,97 грн.

Згідно до п. 14.2.2. договору в разі порушення лізингоодержувачем (відповідачем по справі) термінів сплати лізингових платежів, ВАТ "Укртранслізинг"вправі стягнути пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої в строк суми за кожен день прострочення.

За розрахунком позивача, що доданий до позовної заяви, термін прострочення становить 216 днів й розмір пені складає 125 816,87 грн. Крім цього, позивачем у відповідності до ст. 625 ЦК України нараховані 3 % річних у розмірі 15 727,11 грн. та 65 656,31 грн. суми втрат від інфляції.

Приймаючи рішення та задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, індексу інфляції у повному обсязі, господарський суд виходив з того, що факт надання позивачем послуг за договором підтверджується актами здачі-прийняття робіт, відповідачем свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати лізингових платежів в порушення умов договору не виконані. Користуючись приписами п. 6 ст. 232 ГК України господарським судом було зменшено розмір пені до 119 305,86 грн..

Аналізуючи матеріали справи, судова колегія доходить до висновку про те, що судом першої інстанції, яким, до речі, правильно встановлено наявність факту заборгованості відповідача, між тим було невірно визначено розмір такої заборгованості та, як наслідок, й усіх супутніх штрафних санкцій, що повинні відраховуватися від суми основного боргу, в зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно до ч. 1 ст. 292 ГК України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Статтею 806 ЦК України передбачено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності й було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). Частиною другою цієї норми встановлено, що до договору лізингу застосовуються загальні положення про найом (оренду).

Згідно до ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 762 ЦК України наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Частиною 6 цієї статті передбачений випадок звільнення наймача від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.09.2008 р. при виконанні рейсу по маршруту Івано-Франківськ - Київ в аеропорту "Бориспіль", при заході на посадку, стався серйозний інцидент (не випустилося шасі) з повітряним судном АН-140, реєстраційний номер UR-14004, експлуатантом якого є ТОВ "Південні авіалінії".

У відповідності до п. 5.2., 5.3 Правил розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами в Україні, затверджених наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 13 грудня 2005 р. № 943 (z1588-05) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2005 р. за № 1588/11868 (z1588-05) , наказом Державної авіаційної адміністрації Міністерства транспорту та зв`язку України № 618 від 08.09.2008 р. була призначена комісія для розслідування зазначеного інциденту.

Згідно з актом комісії щодо стану робіт по розслідуванню серйозного інциденту із літаком, який стався 06.09.2008 р. /а.с.43-46/, вини екіпажу, експлуатанта або власника літака не встановлено, технічну причину невипуску шасі виявити не вдалося. Попередньою причиною інциденту заявлено: наявність "плаваючого"дефекту на повітряному судні.

Листом від 11.03.2009 р. за № 1.18-1844 /а.с. 79/ Державна авіаційна адміністрація Міністерства транспорту та зв`язку України вказала на те, що стався саме серйозний інцидент, підтвердила причину інциденту та зазначила про неможливість експлуатації літака до моменту отримання свідоцтва льотної придатності на літак, яке буде надано ТОВ "Південні авіалінії"після складення всієї необхідної технічної документації та виконання ремонтних робіт АНТК ім. Антонова, який є розробником даного типу повітряного судна.

З акту огляду літака Авіаційного науково-технічного комплексу ім. Антонова та додатку до нього встановлені дефекти та пошкодження на літаку, у тому числі виявлено конструктивну особливість, при якій двигуни при посадці без передньої опори шасі вимикаються, наслідком чого є неспрацьовування автомату розгальмування коліс.

Отже, розслідуванням комісії, створеної Державною авіаційною адміністрацією Міністерства транспорту та зв`язку України не було встановлено вини ТОВ "Південні авіалінії", а з матеріалів справи вбачається вплив обставин, які сторони спору не могли передбачити та які відбулися незалежно від волі й бажання сторін.

Згідно з п. 13.1 Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу, затверджених наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 14.03.2006 р. № 187 (z0706-06) , зареєстровані в Міністерстві юстиції України 13.06.2006 р. за № 706/12580 (z0706-06) , якими встановлені загальні умови перевезення пасажирів і багажу повітряним транспортом, за яких забезпечуються належний рівень безпеки польотів та якості обслуговування, форс-мажорними обставинами визнаються: несприятливі метеорологічні умови, надзвичайні ситуації у контролі за повітряним рухом, страйки, бунти, громадянські безлади, ембарго, війни, ворожі дії, порушення спокою, неврегульовані міжнародні відносини, технічні проблеми або інші складнощі, які фактично загрожують або унеможливлюють безпечне виконання польоту.

Пунктом 17.1 договору оперативного лізингу обставинами непереборної сили сторонами визнаються обставини, які безпосередньо вплинули на виконання договору, а саме: пожежа, повінь, землетрус, військові дії, втручання державних органів, а також інші обставини надзвичайного характеру.

Так, відповідно до ст. 85 Повітряного кодексу України розслідування, що проводиться на місці авіаційної події, належить до категорії робіт в особливих умовах, які прирівнюються до робіт по ліквідації наслідків стихійного лиха.

Згідно до ст. 27 цього Кодексу, а також Правил видачі сертифікатів льотної придатності цивільних повітряних суден України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 07.09.1999 р. № 435 (z0638-99) і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22.09.1999 р. за № 638/3931 (z0638-99) польоти повітряного судна без чинного сертифіката льотної придатності заборонені.

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У відповідності до ст. 218 ГК підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Цим обставинам суд першої інстанції належної оцінки не дав.

Крім цього, мотивувальна частина оскаржуваного рішення не містить правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які доводи та докази ТОВ "Південні авіалінії"не були взяті до уваги при прийнятті оскаржуваного рішення.

Виходячи з п. 4 Роз`яснення Вищого господарського суду України від 10.12.96 р. № 02-5/422 (v_422800-96) "Про судове рішення", п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 р. № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) , відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 4-2 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Таким чином, враховуючи відсутність вини відповідача, заборону з боку Державної авіаційної адміністрації Міністерства транспорту та зв`язку України експлуатації предмета лізингу, а також те, що обставини серйозного інциденту, який стався 06.09.2008 р. з літаком, мають ознаки надзвичайних подій, судова колегія вважає, що заборгованість відповідача слід відраховувати саме до моменту настання обставин непереборної сили, з врахуванням також підтвердження цієї заборгованості актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2008 р., від 31.07.2008 р., від 31.08.2008 р., підписаними ТОВ "Південні авіалінії". При цьому, інші акти здачі-приймання робіт /а.с. 99-102/ відповідачем не підписувалися, що спростовує висновок суду першої інстанції з цього приводу.

Посилання ВАТ "Укртранслізинг"на положення пунктів 10.9, 10.10 договору оперативного лізингу № 29/05/08 від 29.05.2008 р., судова колегія вважає неспроможними з огляду на таке.

Дійсно, виходячи з ст. 627 ЦК України та відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, однак з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст правочину становлять права та обов'язки, про набуття, зміну або припинення яких учасники правочину домовилися. Зміст договору чи іншого правочину закріплюється у його статтях (пунктах).

У ст. 203 ЦК України, в якій визначено основні критерії чинності правочину, зазначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Зазначені положення договору, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, є такими, що суперечать приписам ст. 762 ЦК України, яка, виходячи з структури згаданої правової норми, носить імперативний характер.

Права та обов`язки, що встановлені у п. 10.9, 10.10 договору оперативного лізингу є такими, які призводять до звуження змісту та обсягу існуючих прав, передбачених ч. 2 ст. 286 ГК України та ст. 762 ЦК України, що суперечить ч. 1 ст. 19 Конституції України, за приписами якої правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

До того ж, системний аналіз положень договору дозволяє дійти до висновку про встановлення сторонами випадків звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання саме у зв`язку з форс-мажорними обставинами, настання яких підтверджене Державною авіаційною адміністрацією Міністерства транспорту та зв`язку України.

Отже, сума заборгованості відповідача з 20.06.2008 р. по 06.09.2008 р. становить 434 809,97 грн., з урахуванням часткової оплати в сумі 79 715,20 грн.

Згідно до п. 14.2.2 договору та з врахуванням приписів ст. 232 ГК України сума пені складає:

- за лізинговий платіж за червень 2008 р. в період з 10.07.2008 р. по 18.08.2008 р.: 79715,17 грн. * 39 дн./366 * 24 % (діюча на той період подвійна облікова ставка НБУ) = 254,83 грн.;

- за лізинговий платіж за липень 2008 р. в період з 10.07.2008 р. по 10.01.2009 р.: 217 405 грн. * 184 дн./366 дн. * 24 % = 26 231,16 грн.;

- за лізинговий платіж за серпень 2008 р. в період з 10.08.2008 р. по 10.02.2009 р.: 217 405 грн. * 184 дн./366 дн. * 24 % = 26 231,16 грн., а всього 52 717,15 грн.

У відповідності до ст. 625 ЦК України інфляційні втрати позивача становлять 41 741,76 грн., а 3 % річних складають 5217,72 грн.

За таких обставин, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення господарського суду Одеської області підлягає зміні. З ТОВ "Південні авіалінії"на користь ВАТ "Укртранслізинг"підлягає стягненню 434 809,97 грн. заборгованості, 52 717,15 грн. пені, 41 741,76 грн. інфляційних збитків, 5217,72 грн. 3 % річних, а також у відповідності до ст. ст. 44, 49 ГПК України 5450,03 грн. (28% від розміру сплаченого держмита пропорційно розміру задоволених вимог) держмита та 33,04 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. За розгляд апеляційної скарги ТОВ "Південні авіалінії"було сплачно 9699,65 грн., які у відповідності до ст. ст. 44, 49 ГПК України підлягають стягненню з ВАТ "Укртранслізинг"в сумі 6983,75 грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 103- 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Авіакомпанія "Південні авіалінії"задовольнити частково, а рішення господарського суду Одеської області від 22.04.2009 р. по справі № 11/12-09-28 –змінити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Авіакомпанія "Південні авіалінії"(юрид.адреса: 65062, м. Одеса, вул. Тіниста, 16/14, фактична адреса: 65054, м. Одеса, Аеропорт ЦА, код ЄДРПОУ 30377235, п/р 26001016733001 в АКБ "Імексбанк", МФО 328384) на користь Відкритого акціонерного товариства –лізингова компанія "Укртранслізинг"(01103, м. Київ, вул. Драгомирова, 4 оф. 120, код ЄДРПОУ 30674235, п/р 26003301009850 в ВАТ "ВТБ Банк", МФО 32167) 434 809,97 грн. заборгованості, 52 717,15 грн. пені, 41 741,76 грн. інфляційних збитків, 5217,72 грн. 3 % річних, а також 5450,03 грн. держмита та 33,04 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.