ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23.09.2010 Справа № 4/123-10
( Додатково див. постанову Одеського апеляційного господарського суду (rs12527257) ) ( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs14346888) )
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Беловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МКП Прозерпіна" м. Херсон
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Херсон
про стягнення 22184грн.37 коп.
за участю представників сторін:
від позивача - юрист Савіна А.С.
від відповідача - ПП ОСОБА_1
Товариство з обмеженою відповідальністю "МКП Прозерпіна" (позивач по справі) звернулося з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) про стягнення 20950грн.94коп. основного боргу, 2499грн.пені, 341грн.23коп. річних та 379грн.23 коп. втрат від інфляції, посилаючись на невиконання відповідачем обов’язків по розрахунках за договором оренди від 01.04.2008року.
Заявою від 25.08.2010року №6646/08 позивач відповідно до ст. 22 ГПК України зменшив позовні вимоги та просить стягнути 20950грн.94коп. основного боргу 1065грн.30коп. пені, 168грн.13 коп. –3% річних, а всього – 22184грн.37коп. Заява позивача про зменшення суми позову прийнята судом, тому має місце нова ціна позову - 22184грн.37коп. в межах якої і вирішується спір.
Відповідач позовні вимоги визнає частково, посилаючись на те, що в листопаді, грудні 2009року та січні 2010року він не здійснював господарської діяльності з продажу товару. Відповідач зазначає, що позивач необґрунтовано нарахував орендну плату за квітень 2010року, оскільки договір діяв до 01.04.2010року. Крім того, він просить надати відстрочку терміном на 6 місяців та розстрочку на 12 місяців, посилаючись на скрутне матеріальне становище.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представників сторін, суд –
в с т а н о в и в:
01 квітня 2008року між товариством з обмеженою відповідальністю "МКП Прозерпіна" (позивач по справі) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач) укладено договір оренди згідно з яким в користування відповідача на умовах оренди позивачем передано частину нежитлової будівлі магазину "Антал" площею 6,25кв.м., що розташований в АДРЕСА_2..
Факт передачі майна в користування відповідача підтверджується наданим до матеріалів справи актом прийому-передачі від 01.04.2008року.
Строк дії оренди відповідно до пункту 2.2 договору та додаткового договору №2 від 02.01.2009року сторонами узгоджено по 01.04.2010року.
Таким чином між сторонами склалися господарські відносини з оренди майна. Згідно з ч.6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України (436-15) .
Статтею 764 ЦК України визначено, що у разі продовження наймачем використовувати майном після закінчення строку договору, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на новий строк.
Матеріали справи свідчать про те, що після 01.04.2010року відповідач продовжував користуватися орендованим майном і заперечень з боку позивача не було. Фактично орендоване майно відповідач повернув 21.04.2010року, що підтверджується наданим до матеріалів справи актом приймання-передачі від 21.04.2010року (аркуш справи 26). Таким чином, договір оренди діяв з 01.04.2008року по 21.04.2010року.
Відповідно до ч.1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
При цьому, відповідно до ч.1 ст. 286 ГК України орендар вносить орендну плату в строки, визначені договором, незалежно від наслідків господарської діяльності .
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, з урахуванням вимог вищезазначених норм закону, сторони повинні виконувати зобов'язання передбачені договором оренди від 01.04.2008року, в тому числі і щодо порядку здійснення розрахунків.
Пунктом 3.1 договору від 01.04.2008року встановлено обов'язок орендаря сплачувати орендну плату в розмірі 3472грн.00коп. в місяць, а з 01.01.2009року згідно з пунктом 3.1 додаткового договору №1 від 31.12.2008року –779грн.00коп. за 1 кв.м. (з урахуванням ПДВ), що на день укладення договору є еквівалентним 100 дол. США. При цьому орендна плата відповідно до пункту 3.2 договору підлягає корегуванню в залежності від збільшення курсу НБУ (гривна-долар) на кожне 5 число звітного місяця, але не менше курсу НБУ на дату укладення договору.
Згідно з пунктом 3.3 договору оренди орендна плата сплачується в безготівковому вигляді на відповідний розрахунковий рахунок позивача на підставі наданого позивачем рахунку на протязі 3-х банківських днів з дня його виставлення.
Таким чином конкретної дати виконання відповідачем зобов’язання по розрахунках (дати виставлення рахунку) сторони не узгодили.
Частиною 2 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо строк виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Документального підтвердження дати вручення (виставлення) відповідачу рахунків на оплату орендної плати позивач суду не надав, але 22.04.2010року він звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості, надіславши йому претензію – повідомлення №6192/04 про сплату боргу, яка отримана безпосередньо відповідачем, про що мається відмітка на претензії.
Таким чином, відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України відповідач зобов’язаний був сплатити заборгованість в семиденний строк від дня отримання претензії-вимоги, тобто до 29.04.2010року.
Документального підтвердження перерахування боргу відповідач суду не надав, тому 20950грн.94коп. основного боргу підлягають стягненню з нього на користь позивача.
Посилання відповідача на скрутне фінансове становище, яке склалося в нього в липні-грудні 2009року, січні 2010року не є підставою невиконання обов’язків за договором оренди, оскільки відповідно до ч.1 ст. 286 ГК України орендар вносить орендну плату в строки, визначені договором, незалежно від наслідків господарської діяльності. Належних доказів того, що він звертався до позивача з пропозицією про зменшення розміру орендної плати або звільнення від її сплати в певний період і зазначена пропозиція була прийнята позивачем відповідач суду не надав.
З урахуванням зазначеного вище, безпідставне і посилання відповідача на те, що строк дії договору припинився 01.04.2010року, оскільки матеріалами справи підтверджується, що договір припинився 21.04.2010року.
Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки (в тому числі і пені); відшкодування збитків.
Відповідно до статті 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом (436-15) та іншими законами.
Пункт 6 ст. 231 Господарського Кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до статті 1 Закону України №543/96-ВР від 22.11.1996року "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 зазначеного Закону (в редакції Закону від 10.01.2002року (2921-14) ) встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Пунктом 3.6 договору оренди (в редакції додаткового договору №1 від 31.12.2008року) сторони узгодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному розмірі, стягується з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ яка діяла на дату її нарахування від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Таким чином, з урахуванням вимог закону та договору, з відповідача підлягає стягненню нарахована позивачем пеня за період з 29.04.2010року по 25.08.2010року в сумі 1065грн.30коп.
Крім того, відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, тому з відповідача також підлягають стягненню 168грн.13коп., що становить 3% річних за період прострочки.
Клопотання відповідача про надання йому відстрочки виконання рішення на 6 місяців та розстрочки на 12 місяців задоволенню не підлягає, оскільки жодних доказів на підтвердження скрутного фінансового становища, яке б робило неможливим виконання рішення суду не надано.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача.
В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82- 85 ГПК України суд,
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (інші реквізити суду невідомі) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МКП Прозерпіна" м. Херсон вул.40 років Жовтня, 31-А р/р 26009310039001 в ФАБ "Південний" в м.Херсоні МФО 352640 код 21290781 - 20950грн.94коп. основного боргу, 1065грн.30коп. пені, 168грн.13 коп. –3% річних, 221 грн.84 коп. витрат по сплаті державного мита та 216грн.60коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя
З.І. Ємленінова
рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України (1798-12)
і підписано 24.09.2010року.
ГПК України (1798-12)