Дніпровський транспортний прокурор м.Києва звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської державної адміністрації (позивач-1), Комунального підприємства (надалі – КП) "Київський метрополітен" (позивач-2) з позовом до Відкритого акціонерного товариства (надалі – ВАТ) "Більшовик" (відповідач) про розірвання договору поставки та стягнення 1 732 100,79 грн., з яких 1 278 200,00 грн. передплати, здійсненої за договором № 1/068 від 08.05.2001 та 453 900,79 грн. пені за прострочення поставки.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.06.2006 у справі № 36/507 у задоволенні позову було відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції, зокрема, мотивовано тим, що підставою для відмови в прийнятті продукції та повернення її виконавцеві Інструкції П-6 і П-7 вказують задокументовані факти некомплектності чи неякісності обладнання, які мали бути встановлені в актах приймання продукції за кількістю та якістю. Оскільки актів приймання продукції замовником не складалось, належних доказів на підтвердження некомплектної чи неякісної поставки позивач не надав. Доводи позивача про невведення обладнання в експлуатацію є безпідставними, оскільки не випливають з договору. Також не доведено документального відношення коштів в сумі 1 278 200 грн. до договору №1/068. Таким чином, суду не подано належних доказів в обґрунтування позовних вимог, тому в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Дніпровський транспортний прокурор м.Києва в інтересах держави в особі Київської міської державної адміністрації, Комунального підприємства "Київський метрополітен" звернувся до Київського апеляційного господарського суду с апеляційним поданням, відповідно до якого просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2006 у справі № 36/507 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Апеляційне подання мотивовано тим, що рішення місцевого суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, є незаконним та необґрунтованим.

Так, зокрема, скаржник зазначив, що в порушення умов договору № 1/068 від 08.05.2001 та положень діючого законодавства, ВАТ "Більшовик" виготовив ескалатори, які не відповідають вимогам Технічного завдання, затвердженого сторонами; відповідачем не надано підтверджень щодо забезпечення відповідного рівня безпеки ескалаторів, в тому числі не надано сертифікату якості, немає гарантії безпеки надійної експлуатації; виготовлені та поставлені ВАТ "Більшовик" ескалатори не відповідають меті їх придбання та не забезпечують належного рівня безпеки їх експлуатації, мають недоліки, які відповідачем не ліквідовано; відповідач не надав належним чином оформленої документації, що підтверджує якість продукції, відповідність умовам договору та вимогам законодавства; також судом першої інстанції безпідставно зроблений висновок про те, що не доведено документального відношення коштів в сумі 1 278 200,00 грн. до договору № 1/068 від 08.05.2001, оскільки сторонами підписаний акт звірки взаємних розрахунків № 23 від 01.11.2004, згідно якого станом на 01.11.2004 сума заборгованості ВАТ "Більшовик" перед Комунальним підприємством "Київський метрополітен" по договору № 1/068 від 08.05.2001 складає 1 278 000,00 грн.

У запереченнях на апеляційне подання ВАТ "Більшовик" просив апеляційне подання Дніпровського транспортного прокурора м.Києва залишити без задоволення, а оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва без змін, зазначивши, що: предметом договору № 1/068 від 08.05.2001 права і обов’язки відповідача, як постачальника, обмежуються тільки виготовленням, поставкою і передачею обладнання у власність КП "Київський метрополітен"; постачальником виготовлені елементи ескалаторів, доставлені, розвантажені в місці передачі, змонтовані та запущені з оформленням відповідних актів на об’єкті КП "Київський метрополітен"; позивач не скористався своїм правом у разі поставки неякісної продукції відмовитися від цієї продукції та не склав акту про прийняття продукції по якості та кількості відповідно до Інструкцій №№ П-6 і П-7; посилання апелянта на документи в підтвердження обставин неякісності продукції, а саме " документи про зауваження по якості ескалаторів" від 16.08.2005 і акти перевірки спрацювання блокувальних та натяжних пристроїв від 25.08.2005 не можуть слугувати доказами неякісної поставки, оскільки вони складалися не у зв’язку з поставкою, а у зв’язку з правовідносинами, що виникли за договором монтування ескалаторів від 24.04.2003 № 62/009, укладеним ВАТ "Більшовик" з іншою юридичною особою – ВАТ "Київметробуд", апелянтом не оскаржувався висновок суду про те, що вказані кошти бюджетного фінансування не належать позивачу-2, а є власністю територіальної громади, тому вимоги перерахованої на бюджетний рахунок ВАТ "Більшовик" бюджетних коштів КП "Київський метрополітен" є безпідставними; будь-яких доказів невідповідності ескалаторів вимогам ГОСТ и ТУ позивачі суду не представили.

Представник КП "Київський метрополітен" надав пояснення, в яких погоджується з позовними вимогами та вказує, що з огляду на пункти 1.1. та 5.2. Договору № 1/068 від 08.05.2001 відсутні документи про прийняття ескалаторів як поставлених та переданих у власність КП "Київський метрополітен". Договір між ВАТ "Більшовик" та ВАТ "Київметробуд", згідно якого ВАТ "Більшовик" спірні ескалатори монтує та налагоджує для ВАТ "Київметробуд", також підтверджує той факт, що ескалатори відповідно до договору поставки не поставлено та не передано у власність. Примірник погодженого Технічного завдання ЕТХ-5,2.00.00.000 ТЗ відповідач КП "Київський метрополітен" не надав.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2006 до участі у справі № 36/507 було залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відкрите акціонерне товариство "Київметробуд".

У відзиві на позовну заяву та апеляційне подання ВАТ "Київметробуд" підтримує позовні вимоги та апеляційне подання, просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2006 у справі № 36/507 і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивачів в повному обсязі (відзив в матеріалах справи, т. 3, а.с. 74).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2006 у справі № 36/507 було призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої було доручено Київському експертно-технічному центру (м.Київ, вул. Ливарська, 1А), у зв’язку з чим на час проведення експертизи провадження у справі було зупинено.

Листом № 142 від 21.04.2009 Київський експертно-технічний центр повернув матеріали справи № 36/507, а ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2006 без виконання, у зв’язку з нездійсненням попередньої оплати за проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Також по даній справі ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2006 було призначено судову технічно-товарознавчу експертизу, проведення якої було доручено Київському науково - дослідному інституту судових експертиз.

Листом № 08/5б/1547/л від 03.03.2006 Київський науково-дослідний інститут судових експертиз повідомив про те, що в КНДІСЕ на даний час відсутні фахівці, спеціальні знання яких відповідають висунутим вимогам, у зв’язку з чим ухвалу суду залишено без виконання, а матеріали господарської справи № 36/507 повернуто до суду.

У зв’язку з розформуванням Дніпровської транспортної прокуратури м.Києва процесуальні документи Київського апеляційного господарського суду по справі № 36/507 були направлені Київській транспортній прокуратурі (вул. Тельмана, 1/32, м.Київ).

Розглянувши у судових засіданнях апеляційне подання, подані відзиви, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, судова колегія встановила наступне.

Розпорядженням № 920 від 14.06.2000 Київська міська державна адміністрація затвердила Програму розвитку Київського метрополітену на період до 2010 року.

08.05.2001 між Київським ВАТ "Більшовик" (виконавець за договором, відповідач у справі) та КП "Київський метрополітен" (замовник за договором, позивач-2 у справі) укладено договір № 1/068 (надалі – Договір), згідно пункту 1.1. якого відповідач зобов’язується виготовити, поставити та передати у власність позивача продукцію - ескалатори тунельні ЕТХ-5,2; Н=5,2 м в кількості 4-х комплектів для виходів №№2, 6 станції "Академмістечко" відповідно до Специфікації, а позивач-2 зобов’язується прийняти їх згідно Специфікації, яка являється частиною договору та оплатити їх на умовах даного Договору.

Згідно пунктів 2.1., 2.2. Договору загальна його сума на момент укладення становить 1 841 000 грн., може уточнюватися узгодженими додатковими угодами до Договору, асортимент та кількість продукції визначається Специфікацією, яка є невід’ємною частиною Договору.

Специфікацією (Додаток № 3 до Договору в редакції згідно додаткової угоди № 2 до Договору) встановлено найменування продукції, асортимент та її вартість зі строком поставки – 1 квартал 2003 року.

Якість та комплектність продукції, що поставляється, повинна відповідати вимогам технічних умов 101.560 ТУ і Договору, відповідач зобов’язується поставити позивачу продукцію в термін згідно Специфікації до даного Договору (пункти 3.1., 4.1. Договору).

Згідно пункту 3.3. Договору приймання продукції по кількості та якості здійснюється у відповідності з інструкціями Держарбітражу СРСР П-6 від 15.06.1965 (va006400-65) , П-7 від 25.04.1966 (va007400-66) .

Пунктами 3.4., 3.5. Договору передбачено, що при виявленні виробничих дефектів у продукції при її прийманні, а також при налагоджуванні та експлуатації в період гарантійного строку, виклик виконавця обов’язковий, термін усунення недоліків або заміни продукції в межах гарантійного терміну з моменту виявлення дефектів – місяць за рахунок виконавця.

Поставка згідно пункту 6.1. Договору здійснюється транспортом відповідача в зону монтажу обладнання.

Пунктом 7.2. Договору передбачено, що у випадку неможливості виконати обов’язки по поставці продукції з власної провини виконавець у 10-денний термін повинен повернути суму передплати з урахуванням виплати пені у двократному розмірі облікової ставки НБУ від загальної суми передплати за кожен день прострочки.

Платіжним дорученням № 398 від 04.02.2003 відповідачу було перераховано 547 800,00 грн. в оплату 30% вартості ескалатора тунельного ЕТХ, платіжним дорученням № 67 від 29.04.2003 відповідачу перераховано 730 400,00 грн. – часткова оплата за ескалатор тунельний ЕТХ згідно договору № 1/068 від 08.05.2001, всього 1 278 200 грн.

Між ВАТ "Більшовик" і КП "Київський метрополітен" складено акт № 23 звірки станом на 01.11.2004, в якому зазначено, що кошти в розмірі 1 278 200,00 грн. сплачені за договором №1/068 від 08.05.2001 (т. 1, а.с. 99).

Листом № 24/379 від 26.03.2004 КП "Київський метрополітен" звернувся до відповідача з вимогою оформити належним чином всі необхідні документи, та надати інформацію щодо заходів по усуненню технічних недоліків ескалаторів ЕТХ-5,2 на станції "Академмістечко", повідомити терміни випробування та передачу ескалаторів в експлуатацію (т.1, а.с. 57).

Листами № 1810-А від 26.07.2004 та № 2622-Н від 15.11.2004 КП "Київський метрополітен" повідомляє відповідача, що у разі відсутності конкретних пропозицій та дій щодо доведення ескалаторів до готовності, КП "Київський метрополітен" звертатиметься до суду про стягнення заборгованості та пені згідно пункту 7.2. Договору.

КП "Київський метрополітен" звернувся до відповідача з претензією від 03.12.2004 № 2801-Н на суму 1 482 712,00 грн. про розірвання договору № 1/068 від 08.05.2001 у зв’язку з невиконанням його умов та повернення коштів в сумі 1 278 200,00 грн. зі сплатою пені в сумі 204 512,00 грн. на підставі пункту 7.2. Договору.

Позовні вимоги про розірвання договору № 1/068 від 08.05.2001, укладеного між ВАТ "Більшовик" та КП "Київський метрополітен" та стягнення 1 732 100,79 грн. на користь КП "Київський метрополітен" мотивовано тим, що виготовлені ВАТ "Більшовик" та встановлені на станції чотири ескалатори по акту приймання-передачі КП "Київський метрополітен" не передані. В порушення пунктів 3.3., 3.4., 3.5. Договору відповідачем не проведено комплекс заводських, приймально-здавальних випробувань ескалаторів на станції "Академмістечко" і не підготовлено до пред’явлення державній приймальній комісії для введення ескалаторів в експлуатацію. Оскільки відповідачем порушено умови договору, позивач-2 на підставі статті 615 Цивільного кодексу України вправі відмовитись від зобов’язання та стягнути кошти, оплачені авансом за вказаним договором.

Згідно пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень, Цивільний кодекс України (435-15) застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України (435-15) , положення цього Кодексу (435-15) застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Пунктом 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України (436-15) встановлено, що Господарський кодекс України (436-15) застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями відповідно до цього розділу. До господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України (436-15) , зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

Відповідно до статей 526, 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства тощо, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 233 Цивільного кодексу Української РСР встановлено, що якість проданої речі повинна відповідати умовам договору, а при відсутності вказівок у договорі - вимогам, що звичайно ставляться. Річ, що продається торговельною організацією, повинна відповідати стандартові, технічним умовам або зразкам, встановленим для речей цього роду, якщо інше не випливає з характеру даного виду купівлі-продажу.

Відповідно до статті 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Стаття 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Враховуючи вищевикладене, для розірвання договору повинно бути доведено факт невиконання або належного виконання умов договору.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Пунктом 1.1. Договору встановлено обов’язок замовника прийняти продукцію згідно специфікації.

Прийняття продукції виробничо-технічного призначення за кількістю та якістю згідно пункту 3.3. Договору регламентується Інструкціями "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю", затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7 (va007400-66) та "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6 (va006400-65) .

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підставою для відмови в прийнятті продукції та повернення її виконавцеві Інструкції П-6 (va006400-65) та П-7 (va007400-66) вказують задокументовані факти некомплектності чи неякісності обладнання, які мали бути встановлені в актах приймання продукції за кількістю та якістю. Оскільки таких актів приймання продукції за якістю замовником не складалось, належних та допустимих доказів на підтвердження некомплектної чи неякісної продукції суду не надано. Доводи прокуратури та позивача-2 про невведення обладнання в експлуатацію правомірно не прийняти судом першої інстанції до уваги, оскільки не випливають з договору № 1/068 від 08.05.2001.

Крім того, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до статті 234 Цивільного кодексу Української РСР покупець, якому продано річ неналежної якості, якщо її недоліки не були застережені продавцем, вправі за своїм вибором вимагати: або заміни речі, визначеної в договорі родовими ознаками, річчю належної якості; або відповідного зменшення купівельної ціни; або безоплатного усунення недоліків речі продавцем чи відшкодування витрат покупця на їх виправлення; або розірвання договору з відшкодуванням покупцеві збитків; або заміни на такий же товар іншої моделі з відповідним перерахуванням купівельної ціни.

Згідно частини 1 статті 678 Цивільного кодексу покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Частиною 2 статті 678 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Як вбачається з наданих документів, КП "Київський метрополітен" не відмовилось від продукції та не вимагало заміни продукції.

Розпорядженням № 1161 від 27.06.2003 Київською міською державною адміністрацією було затверджено акт від 22.05.2003 державної приймальної комісії, створеної згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 16.05.2003 № 825 "Про створення державної приймальної комісії по прийняттю в експлуатацію закінченого будівництвом 1-го пускового комплексу від станції "Святошин" до станції "Академмістечко" дільниці Святошино-Броварської лінії Київського метрополітену від станції "Святошин" до станції "Новобіличі" із зворотним електродепо "Новобіличі".

В акті державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом і пускового комплексу від ст. "Святошин" до ст. "Академмістечко" дільниці Святошино-Броварської лінії Київського метрополітену від ст. "Святошин" до ст. "Новобіличі" із зворотним електродепо "Новобіличі" від 22.05.2003 зазначено про змонтування 4 ескалаторів типу ЕТХ-5,2, недоробки та дефекти, які виявлені робочою комісією підлягають усуненню в терміни, вказані в додатку до акту.

Протокол № 4 попередніх (заводських) випробувань головного зразка ескалатора ЕТХ 5,2 Інд 101560 (зав. № 01), затверджений В.о. Голови правління – Генерального директора ВАТ "Більшовик" 27.09.2006 підписаний з доповненнями та зауваженнями до Протоколу, в яких зазначено, що потребує доповнення п. 3 Протоколу № 4 та п. 7.2. Технічного звіту про необхідність вирішення зазначених в зауваженнях питань до проведення приймальних випробувань.

Згідно наказу № 132-Н від 10.04.2007 КП "Київський метрополітен" призначено робочу комісію для приймальних випробувань та вводу в постійну експлуатацію ескалаторів ЕТХ-5,2 на станції "Академмістечко", якій доручено провести перевірку якості монтажних і пусконалагоджувальних робіт змонтованого обладнання на відповідність затвердженому проекту, перевіривши весь обсяг в цілому для прийняття в експлуатацію робочою комісією та за результатами роботи підготувати висновки щодо готовності ескалаторів ЕТХ-5,2 на входах 2, 6 станції "Академмістечко" Святошино-Броварської лінії метрополітену у м.Києві до постійної експлуатації та після закінчення роботи робочої приймальної комісії всю заводську, виконавчу документацію передати ескалаторній службі КП "Київський метрополітен".

Таким чином, як вбачається з наданих суду документів (протоколів нарад, листування, висновку експертизи, актів робочої комісії тощо), вживаються заходи щодо усунення зауважень до роботи ескалаторів ЕТХ-5,2 на входах 2,6 станції "Академмістечко" Святошино-Броварської лінії метрополітену у м.Києві та введення їх у постійну експлуатацію.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційне подання є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

Апеляційне подання Дніпровського транспортного прокурора м.Києва в інтересах держави в особі Київської міської державної адміністрації, Комунального підприємства "Київський метрополітен" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2006 у справі №36/507 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2006 у справі №36/507 залишити без змін.