Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді,

суддів,

за участю представників сторін:

прокурор, Бучко Роман Васильович, посвідчення № 299 від 28.09.07, Заступник військового прокурора Військово-Морських Сил України;

представник позивача, не з'явився, Міністерство оборони України;

представник відповідача, Нанаров Олексій Олександрович, довіреність б/н від 26.05.09, товариство з обмеженою відповідальністю "Євроойл";

представник відповідача, не з'явився, Державне підприємство Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський";

прокурор, Пархоменко Дмитро Петрович, посвідчення № 325 від 12.11.08, Заступник військового прокурора Військово-Морських Сил України;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Євроойл" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Башилашвілі О.І.) від 02 квітня 2009 року у справі № 2-29/463-2009

за позовом заступника військового прокурора Військово-Морських Сил України (вул. Леніна, 41, місто Севастополь,99011)

в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (Повітрянофлотський пр-т, 6, місто Київ 1,01001)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Євроойл" (вул. Вінницька, 14/39, місто Київ 1,01001) (вул. Пушкіна, 11А, офіс 15, місто Сімферополь, АР Крим)

державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" (вул. Свєрдлова, 32, місто Ялта,98600)

про визнання контрактів недійсними,

Заступник військового прокурора Військово-Морських Сил України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Євроойл", державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" про визнання контрактів № 2210/07, № 2210/08 від 22 жовтня 2004 року купівлі - продажу будинків та споруд недійсними.

Позивач з посиланням на норми статей 203, 215 Цивільного кодексу України обґрунтовує свої вимоги тим, що у генерального директора державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" не було повноважень на укладення спірних контрактів. При цьому прокурор вказує на порушення відповідачами встановленого законодавством порядку відчуження військового майна.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 квітня 2009 року у справі № 2-29/463-2009 позов задоволено.

Визнано недійсним контракт № 2210/07 від 22 жовтня 2004 року купівлі - продажу будинків та споруд, укладений між державним підприємством Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" та товариством з обмеженою відповідальністю "Євроойл". Зобов'язано: 1) товариство з обмеженою відповідальністю "Євроойл" повернути державному підприємству Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" споруди та будівлі пляжного комплексу санаторію, що розташовані по вул. Дражинського, 37 у місті Ялта, а саме: основна частина літери "А", навіс літери "Д" (прохідна), туалет літери "Б", гараж літери "В", баня літери "Г", хвилеріз морський з навісом літери "Ж", огорожувальні та підпірні стіни з бутового каменю літери (№№1-29), будівля автопавільйону пляжного комплексу по вулиці Дражинського, 37 у місті Ялта (навіс літери "Е"); 2)державне підприємство Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Євроойл" грошові кошти в сумі 2 739 288,00 грн. Визнано недійсним контракт № 2210/08 від 22 жовтня 2004 року купівлі - продажу будинків та споруд, укладений між державним підприємством Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" та товариством з обмеженою відповідальністю "Євроойл". Зобов'язано: 1) товариство з обмеженою відповідальністю "Євроойл" повернути державному підприємству Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" будівлю їдальні №2 (літери "И") загальною площею 749,9 кв. м, розташовану по вулиці Свердлова, 38 у місті Ялта; 2)державне підприємство Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Євроойл" грошові кошти в сумі 717 954,00 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Судове рішення обґрунтоване загальними положеннями Цивільного кодексу України (435-15) про недійсність правочинів. В основу судового акту покладено висновок про те, що при укладенні спірних контрактів було порушено порядок відчуження військового майна, встановлений Законом України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" (1075-14) та Постановою Кабінету Міністрів України № 1919 від 28 грудня 2000 (1919-2000-п) року.

Не погодившись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Євроойл" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Заявник апеляційної скарги вказує на помилковість висновків місцевого господарського суду щодо приналежності до військового майна будівель і споруд, що є предметом спірних контрактів.

До суду апеляційної інстанції від Міністерства оборони України та прокурора надійшли відзиви на апеляційну скаргу, в яких вони викладають позицію щодо законності рішення місцевого господарського суду та безпідставності доводів апеляційної скарги.

У судовому засіданні, призначеному на 01 червня 2009 року, представником товариства з обмеженою відповідальністю "Євроойл" було заявлено клопотання про залучення до участі у справі товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморський берег"у зв’язку з тим, що воно є власником майна, що є предметом оскаржуваних контрактів.

Повторно переглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.

Наказом Міністра оборони України від 11 липня 2000 року "Про створення державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" на підставі Декрету Кабінету Міністрів України від 15 грудня 1992 року № 8-92 "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності" (8-92) та Закону України "Про підприємства в Україні" (698-12) на фондах розформованого (ліквідованого) військового санаторію "Ялтинський" створено його правонаступника - державне підприємство Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський", якому передано все майно військового санаторію з правом повного господарського відання.

Відповідно до Статуту Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський", затвердженого 11 липня 2000 року Міністром оборони України, підприємство засноване на державній власності і підпорядковане Міністерству оборони України, та є правонаступником Військового санаторію "Ялтинський ".

07 листопада 2000 року складений та затверджений Міністром оборони України Акт закріплення майна за державним підприємством Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" після розформування Ялтинського військового санаторію Міністерства оборони України, до якого ввійшли об’єкти нерухомого майна: - будівлі та споруди пляжного комплексу санаторію, хвилеріз морський (IV) з навісом, огородження та підпірні стіни з бутового каменю, будівля автопавільйону пляжного комплексу санаторію, будівля столової № 2.

Згідно з контрактами № 2210/07 та № 2210/08 від 22 жовтня 2004 року державне підприємство "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" продало, а товариство з обмеженою відповідальністю "Євроойл" купило приміщення столової № 2 (літ. І) по вул. Свердлова, 38; основну частину (літ. А); навіс (літ. Д, прохідна); туалет (літ. Б); гараж (літ. В); баню (літ. Г); морський хвилеріз з навісом (літ. Ж); огорожу з підпорними стінами із бутового каменю (№№ 1-29); приміщення автопавільйону пляжного комплексу санаторію по вул. Дражинського, 37 (літ. Е).

Контракти укладено на підставі дозволу № 227/4165, яким Міністерство оборони України в особі Директора Департаменту капітального будівництва та управління фондами Міністерства оборони України Веліжанського С.К., що діяв на підставі довіреності Міністерства оборони України від 06 квітня 2004 року № 148/929 дозволяє державному підприємству "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" відчуження майна підприємства, зазначеного в дозволі.

Спірні правовідносини у даній справі виникли у зв’язку з тим, що заступник військового прокурора вважає контракти купівлі –продажу № 2210/07 та № 2210/08 від 22 жовтня 2004 року недійсними, оскільки предметом оскаржуваних контрактів є військове майно, і його відчуження може здійснюватись відповідно до статті 6 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних силах України", проте санаторій здійснив відчуження майна без наявності необхідних документів та повноважень на реалізацію військового майна.

Переглянувши матеріали справи відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія дійшла висновку щодо необхідності припинення провадження у справі з огляду на наступне.

Як вбачається з оскаржуваного рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 квітня 2009 року підставою для задоволення позову та визнання недійсними спірних контрактів визначено, те, що майно, яке було предметом контрактів, є військовим, для відчуження якого Законом України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" (1075-14) та Постановою Кабінету Міністрів України № 1919 від 28 грудня 2000 року (1919-2000-п) визначено окремий порядок, який не був дотриманий відповідачами при укладенні оскаржуваних контрактів. Крім того, встановлено, що на момент укладення спірних контрактів у генерального директора державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" не було повноважень на вчинення таких дій.

З огляду на вищевикладене місцевий господарський суд прийшов до висновку, що відчуження військового майна без необхідного обсягу цивільної дієздатності, суперечить нормам загального цивільного законодавства та законодавства про правовий режим майна Збройних Силах України, тому контракти купівлі –продажу № 2210/07 та № 2210/08 від 22 жовтня 2004 року підлягають визнанню недійсними.

Разом з цим як вбачається з матеріалів справи вищенаведеним обставинам в повній мірі дано оцінку в рішенні господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 лютого 2008 року у справі № 2-8/17305.1-2007 (а. с. 23 - 28), залишеним без змін постановою Вищого господарського суду від 12 червня 2008 року (а. с. 14-20). Крім того, господарський суд Автономної Республіки Крим встановив, що контракти купівлі –продажу № 2210/07 та № 2210/08 від 22 жовтня 2004 року є нікчемними правочинами на підставі частини 1 статті 220 Цивільного кодексу України, оскільки вони укладенні з порушенням встановленої законом форми, зокрема без дотримання вимог щодо нотаріального посвідчення та державної реєстрації угод.

Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України, відповідно до якої недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Враховуючи те, рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 лютого 2008 року у справі № 2-8/17305.1-2007 відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю "Євроойл" у позові про визнання контрактів купівлі-продажу нерухомого майна № 2210/07 та № 2210/08 від 22 жовтня 2004 року дійсними, то з урахуванням приписів частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України, оскаржувані правочини є нікчемними.

З вищенаведеного вбачається, що на момент прийняття рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 квітня 2009 року у справі № 2-29/463-2009 вже було встановлено нікчемність (недійсність) спірних контрактів купівлі-продажу нерухомого майна № 2210/07 та № 2210/08 від 22 жовтня 2004 року, що свідчить про відсутність предмету спору у даній справі.

Отже, прийняте у справі судове рішення підлягає скасуванню, а провадження у справі –припиненню на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Євроойл" про залучення до участі у справі товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморський берег".

Керуючись пунктом 1-1 частини 1 статті 80, статтями 99, 101, пунктом 3 частини 1 статті 103, пунктом 3, 4 частини 1, частиною 2 статті 104,статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Євроойл" на задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 квітня 2009 року у справі № 2-29/463-2009 скасувати.

3. Провадження у справі припинити.