розглянув апеляційну скаргу Приватного підприємства "ТрастТер", м. Львів за вих. № ю-118 від 19.02.2010р.(вхідний канцелярії Господарського суду Львівської області №142-02 від 19.02.2010р., вхідний канцелярії Львівського апеляційного господарського суду № 930 від 09.07.2010р.)

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 09.02.2010р. про відмову у задоволенні скарги ПП "ТрастТер", м. Львів за вих. № ю-2047 від 30.12.2009р. на дії Залізничного відділу ДВС Львівського міського управління юстиції

за скаргою Приватного підприємства "ТрастТер", м. Львів

на дії Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, м. Львів

у справі № 2/137, суддя Мазовіта А.Б.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім", м. Львів

до Приватного підприємства "ТрастТер", м. Львів

про стягнення 80 885,61 грн. боргу

за участю представників

від стягувача: не з’явились;

від боржника: Яворський В.І.;

ДВС: не з’явились.

На клопотання скаржника здійснюється фіксація судового процесу технічними засобами.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 30.07.09р. у справі 2/137 з рахунку Приватного підприємства "ТрастТер", м. Львів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім", м. Львів стягнуто 70 023,67 грн. основного боргу, 1583,02 грн. інфляційних втрат, 4755,68 грн. 25% річних, 763,55 грн. державного мита та 297,36 грн. на ІТЗ судового процесу.

25 листопада 2009р. Господарським судом Львівської області видано наказ про примусове виконання вказаного рішення, який стягувачем пред’явлено до виконання у Залізничний відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції.

Постановою Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції від 10.12.09 було відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 25.11.2009р. у справі № 2/137. Вказаною постановою боржника зобов’язано виконати рішення суду в строк до 17.12.2009р.

18 грудня 2009р. державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, а 25.12.2009р. –постанову про арешт коштів боржника на суму 85 197, 60 грн.

21 січня 2010р. начальником Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції винесено постанови, якими постанову про відкриття виконавчого провадження від 10.12.2009р. та постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 18.12.2009р. скасовано з покликанням на те, що при оформленні наказу допущено помилку щодо зазначення адреси боржника.

22 січня 2010 р. державним виконавцем винесено постанову про скасування постанови про накладення арешту на кошти боржника.

15 січня 2010 р. стягувач звернувся до ДВС з листом про повернення виконавчого документа з метою звернення до місцевого господарського суду для виправлення помилки, допущеної в наказі від 25.11.2009р.

22 січня 2010р. державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Вважаючи дії Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції щодо - арешту коштів боржника, - внесення до постанови про арешт коштів боржника та до постанови про відкриття виконавчого провадження неправдивих відомостей, - винесення постанови про стягнення виконавчого збору, - не пересвідчення, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження, - не надсилання постанови про стягнення виконавчого збору та щодо затвердження постанови про стягнення виконавчого збору неправомірними, боржник –ПП "ТрастТер" звернувся до місцевого господарського суду зі скаргою вих. № ю-2047 від 30.12.2009р., з доповненням до неї № ю-37 від 15.01.2010р., з заявою про внесення змін до доповнення до скарги № ю-37 від 15.01.2010р., доповненням до скарги №ю-66 від 27.01.2010р. Крім того, 27.01.2010р. боржником подано доповнення до скарги № ю-2047, яким останній просив суд стягнути на користь ПП "ТрастТер" 20 000 грн. матеріальної шкоди, завданої Залізничним відділом державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції вищевказаними неправомірними діями.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.02.10р. у задоволенні скарги ПП "ТрастТер" на дії Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції за вих. № ю-2047 від 30.12.2009р. –відмовлено.

Суд мотивував ухвалу тим, зокрема, що дії Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції щодо виконання наказу Господарського суду Львівської області від 25.11.2009р. № 2/137 відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) та Інструкції про проведення виконавчих дій (z0865-99) , а відтак підстави для визнання їх неправомірними –відсутні. У задоволенні скарги боржника в частині стягнення з органу ДВС 20 000 грн. матеріальної шкоди судом відмовлено з тих підстав, що вказану вимогу слід розглядати в порядку позовного провадження, а не в порядку ст. 1212 ГПК України.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду, ПП "ТрастТер" звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою вих. № ю-118 від 19.02.2010р.(вхідний канцелярії Господарського суду Львівської області №142-02 від 19.02.2010р., вхідний канцелярії Львівського апеляційного господарського суду № 930 від 09.07.2010р.), в якій просить ухвалу Господарського суду Львівської області від 09.02.10р. скасувати в частині оскарження дій Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Стягувач –ТОВ "Компанія "Лізинговий дім" участі свого представника в судовому засіданні не забезпечив, причини неявки суду не повідомив.

Залізничний відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, подав на розгляд суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з перебуванням представника поданій справі у відпустці.

Судова колегія відмовила у задоволенні поданого клопотання, оскільки ухвалою суду від 28.07.2010р. участь представників сторін в судовому засіданні було визначено на власний розсуд.

Представник скаржника проти розгляду справи без участі стягувача та органу ДВС не заперечив.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження"виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі (606-14) , спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом (606-14) , іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону (606-14) та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону (606-14) підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 5 цього ж Закону державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом (606-14) , неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення.

В силу ч. 1 ст. 7 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

ПП "ТрастТер"звернулось до суду зі скаргою на дії органів Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, які полягають, зокрема, у внесенні державним виконавцем недостовірних даних щодо зазначення адреси боржника у постанову про відкриття виконавчого провадження, що зумовило неодержання її боржником (оскільки така була скерована за невірно зазначеною адресою).

Вказана обставина, на думку скаржника, слугувала невиконанням боржником постанови про відкриття виконавчого провадження у встановлений державним виконавцем строк (у зв’язку з неодержанням постанови про відкриття виконавчого провадження), що слугувало підставою для винесення державним виконавцем постанови про накладення арешту на кошти боржника та постанови про стягнення виконавчого збору.

Як правомірно встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.12.2009р. слугував наказ Господарського суду Львівської області від 25.11.2009р. № 2/137 із зазначенням в ньому адреси боржника: м. Львів, вул. Широка, 66/99 (а.с.84, т І).

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі повинні бути зазначені: найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо.

Наказ господарського суду, відповідно до ст. 116 ГПК України, п. 1 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", є виконавчим документом.

За змістом ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зокрема, за заявою стягувача.

Відповідно до п 3.6.5. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Мінюсту від 15.12.1999р. № 74/5 (z0865-99) , у разі, якщо після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження буде встановлено невідповідність виконавчого документа вимогам пункту 3 частини першої статті 19 Закону, державний виконавець відкладає проведення виконавчих дій у порядку, установленому статтею 32 Закону, та негайно повідомляє стягувачу про необхідність звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, про приведення виконавчого документа у відповідність до вимог чинного законодавства. У разі усунення обставин, що стали підставою для відкладення проведення виконавчих дій, державний виконавець продовжує виконання рішення у порядку, установленому Законом (606-14) . Якщо зазначені обставини до закінчення строку відкладення проведення виконавчих дій стягувачем не усунено, державний виконавець звертається з поданням до начальника органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для прийняття рішення відповідно до вимог Закону (606-14) .

Як було зазначено вище, 21 січня 2010р. начальником Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції було винесено постанови, якими постанову про відкриття виконавчого провадження від 10.12.2009р. та постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 18.12.2009р. скасовано з покликанням на те, що при оформленні наказу допущено помилку щодо зазначення адреси боржника.

22 січня 2010 р. державним виконавцем винесено постанову про скасування постанови про накладення арешту на кошти боржника у зв’язку із скасуванням постанови про відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, оскаржувані боржником дії органу ДВС, які знайшли своє відображення у постановах про відкриття виконавчого провадження, про накладення арешту на кошти боржника в межах суми стягнення та про стягнення виконавчого збору, не порушують прав боржника, оскільки втратили свою чинність у зв’язку з прийняттям начальником Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції та державним виконавцем вищезазначених постанов.

Таким чином, місцевий господарський суд правомірно дійшов висновку про відсутність підстав для визнання неправомірними дій державного виконавця, оскільки матеріали справи свідчать про належне виконання державним виконавцем обов’язків, покладених на нього Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .