розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційне подання військового прокурора Черкаського гарнізону, м. Черкаси на ухвалу господарського суду Київської області від 30.03.2009 року

по справі № 13/022-09 (головуючий суддя – Наріжний С.Ю.)

за позовом Військового прокурора Черкаського гарнізону в інтересах держави

в особі квартирно-експлуатаційного відділу, м. Черкаси

до державного підприємства Міністерства оборони України

"Білоцерківський військовий торг", м. Біла Церква,

Київська область

про стягнення 83 659,50 грн.

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Військового прокурора Черкаського гарнізону в інтересах держави в особі Квартирно -експлуатаційного відділу (далі - позивач) до Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг"(далі - відповідач) про стягнення 83 659, 50 грн. заборгованості в частині сплати за послуги по постачанню теплової енергії по договору № 5 від 01.10.2007 року, укладеного між сторонами.

В процесі судового розгляду 23.02.2009 року прокурор надав суду уточнення позовних вимог та зазначив, що згідно виписки з рахунку від 12.02.2009 р. відповідач частково погасив заборгованість на суму 2000 грн.

Ухвалою від 30.03.2009 року у справі № 13/022-09 господарський суд Київської області провадження у справі припинив на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційним поданням, в якому просить рішення господарського суду Київської області скасувати повністю та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги військового прокурора Черкаського гарнізону про стягнення на користь квартирно-експлуатаційного відділу у м. Черкаси з ДП "Білоцерківський військовий торг"заборгованість у сумі 81 659,50 грн.

Апеляційне подання мотивовано тим, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, а саме:

- у пункті 2 договору № 5 від 01.10.2007 року посадовими особами КЕВ м. Черкаси складено розрахунок опалювальних площ в якому зазначено, що загальна сума за опалення складає 2 899,51 х 3,193 х 12 міс. = 111097,63;

- сторони домовились про площу, тариф в місяць та загальну ціну, яка складає 111097,63 грн.;

- додаткові договори про зміну площі, тарифу чи ціни договору сторонами не укладалися.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 05.05.2009 року прийнято до провадження, а справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 28.05.2009 року о 09 год. 00 хв.

Військовий прокурор в судове засідання не з’явився, надіслав до апеляційного господарського суду заяву, якою просить суд ухвалу переглянути без участі представника військової прокуратури Черкаського гарнізону. Колегія суддів апеляційного господарського суду клопотання задовольняє.

Представник позивача подав до суду заяву, якою підтримує позовні вимоги та просить суд скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 30.03.2009 року, прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги позивача.

Представник відповідача заперечує проти вимог апеляційного подання з підстав, викладених у відзиві на апеляційне подання, та просить ухвалу місцевого суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, виступ представників сторін, обговоривши доводи апеляційного подання, перевіривши наявні матеріали справи та докази, подані до апеляційного подання, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвала господарського суду Київської області від 30.03.2009 року у справі № 13/022-09 підлягає скасуванню, а апеляційне подання –задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно ст. 106 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України (1798-12) .

Як вбачається з матеріалів справи, 13.04.2007 року між Міністерством оборони України та Державним підприємством міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг", було укладено договір № 251/4/207/12 від 13.04.2007 року (надалі по тексту Договір від 13.04.2007 року) про закупівлю послуг з організації харчування особового складу військових частин АЗ177, АЗ193 (с. Дубіївка), А4527 (м. Золотоноша), А1744 (м. Черкаси), А3335 (м. Сміла).

Додатковою угодою № 8 від 31.12.2007 року до договору № 251/4/2/07/12 від 13.04.2007 року строк дії договору було продовжено до 31.12.2008 року.

На виконання умов зазначеного договору між квартирно - експлуатаційним відділом м. Черкаси та ДП МОУ "Білоцерківський військовий торг"було укладено договір № 1 про забезпечення нерухомим військовим майном, розташованих у Черкаському, Золотоніському та Смілянському гарнізонах на умовах позички.

01 жовтня 2007 року між квартирно - експлуатаційним відділом м. Черкаси та ДП МОУ "Білоцерківський військовий торг"було укладено договір № 5 на постачання теплової енергії до військових частин № АЗ191, А1744, А3177, А4527, А3335, А4167 згідно доповнення. У відповідності до умов договору на постачання теплової енергії від 01.09.2007 року № 5 позивач зобов’язувався здійснювати постачання теплової енергії, а відповідач в свою чергу своєчасно сплачувати вартість наданих послуг.

Згідно п. 2 договору № 5 площа приміщень складає 2899,51 м.кв. Розрахунок на опалення згідно доповнення.

Пунктом 18 договору № 5 передбачено, що державне підприємство МО України "Білоцерківський військовий торг"оплачує щомісячно на протязі опалювального сезону - 3.193 грн. з ПДВ, а пунктом 19 договору передбачено, що розрахунок проводиться до 9 числа наступного місяця.

Згідно пояснень представника позивача № 542 від 06.03.2009 р. (а.с. 51) відповідно до п. 18 договору відповідач сплачує позивачу протягом опалювального сезону кошти з розрахунку 2899,51 х 3,193 = місячна плата, де 2899,51 - загальна площа приміщень, які ним орендуються; 3,193 - тариф на центральне опалення та гаряче водопостачання в гривнях. Таким чином місячна сума сплати за теплову енергію для відповідача становить 9258,13 грн.

Як зазначає прокурор в позовній заяві та апеляційній скарзі, в порушення умов договору та прийнятих на себе зобов’язань відповідач не сплатив в повному обсязі плату за теплову енергію за період дії договору за період з жовтня 2007 року по квітень 2008 року та з жовтня 2008 року по грудень 2008 року в зв’язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 81659,50 грн. згідно розрахунку доданого до позовної заяви (а.с. 52).

Однак, дослідивши доданий до договору розрахунок на опалення площ, що займані відповідачем на початок опалювального сезону періоду 2007 - 2008 рр., місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що він не може бути підставою для визначення розміру орендної плати відповідно до п. 2 договору, оскільки підписаний лише інженером КЕВ м. Черкаси та начальником паливної групи без участі відповідача. Таким чином зазначений розрахунок не може бути додатком до договору № 5 від 01.10.2007 р., а отже суд першої інстанції правомірно прийняв при розгляді даної справи розмір орендної плати, що визначений у п. 18 договору, який погодили сторони в розмірі 3,193 грн.

Крім того, в заяві, поданої до апеляційної інстанції, позивач погоджується з фактом неякісного складання договору № 5 від 01.10.2007 року посадовими особами КЕВ у м. Черкаси.

Ні прокурором, ні позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про те, що доданий до договору розрахунок на опалення площ, що займані відповідачем на початок опалювального сезону періоду 2007 - 2008 рр. погоджений відповідачем.

Враховуючи те, що позивачем у розрахунку ціни позову за період з жовтня 2007 р. по квітень 2008 р. та з жовтня 2008 р. по грудень 2008 р. зазначено про сплату відповідачем 10921,88 грн., що також підтверджується матеріалами справи, а сума по оплаті послуг за опалення за відповідні місяці згідно розрахунку зробленого місцевим судом на підставі п. 18 договору складає 31,93 грн. (3,193 х 10 місяців), апеляційний господарський суд підтримує висновок господарського суду Київської області, що на момент звернення прокурора до суду у відповідача був відсутній обов’язок по сплаті коштів за послуги по опаленню на підставі договору № 5 від 01.10.2007 р.

Відповідно до ч.1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, ні в апеляційному поданні, ні в судовому засіданні, що відбулось 19.03.2009 року, прокурор та позивач не навели обґрунтованих доводів своєї правової позиції.

Але, місцевий господарський суд неправомірно застосував положення п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.

Посилання на п.1-1 ст. 80 ГПК України шляхом припинення провадження у зв’язку з відсутністю предмета спору має місце тоді, якщо спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

В даному випадку відповідач перерахував 2000,00 грн. 12.01.2009 року (а.с. 64), а позов прокурором був поданий до господарського суду 30.01.2009 року, тобто спір був відсутній до моменту подачі позову, а тому в позові необхідно відмовляти.

Також слід зазначити, що припинення провадження у справі, порушеній за позовом прокурора не дає господарському суду права стягувати державне мито з позивача незалежно від підстав, на яких ґрунтується висновок господарського суду (Роз’яснення ВАСУ від 23.08.1994 року № 02-5/612 (v_612800-94) "Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України"(зі змінами та доповненнями)).

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 29.12.1976 року №11 "Про судове рішення" (v0011700-76) законним є рішення лише тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, а висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Таким чином, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, ухвала господарського суду Київської області від 30.03.2009 року у справі № 13/022-09 підлягає скасуванню та приймається нове рішення, яким в позові відмовляється.

З огляду на вищезазначене, керуючись ст. ст. 99, 101- 103, 105, 106 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд,

1. Апеляційне подання військового прокурора Черкаського гарнізону, м. Черкаси на ухвалу господарського суду Київської області від 30.03.2009 року у справі № 13/022-09 –задовольнити частково.