Закрите акціонерне товариство страхова компанія "Полемін" звернулось з позовом до Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "АКВ Гарант" про стягнення з відповідача 294000,00 грн. основного боргу за договором про співробітництво по факультативному перестрахуванню від 01.08.99 р. №08/99 та ковер-нота від 22.02.2003 р.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.03.2009 р. У справі №51/142 позов задоволено.

Стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "АКВ Гарант" (03062, м. Київ, пр. Перемоги, 67, ідентифікаційний код 22887185) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Закритого акціонерного товариства страхова компанія "Полемін" (01042, м. Київ, вул. Патриса Лумумби, 15, ідентифікаційний код 24370575) суму страхового відшкодування у розмірі 294 000 (двісті дев’яносто чотири тисячі) грн. 00 коп., державне мито в сумі 2 940 (дві тисячі дев’ятсот сорок) грн. 00 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Закрите акціонерне товариства "Страхова компанія "АКВ Гарант" звернулась з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду просить апеляційну інстанцію рішення місцевого господарського суду скасувати і направити на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема апелянт стверджує, що ліквідатор зобов’язаний був подавати позов до ТОВ "УКРІНВЕСТ" про повернення авансового страхового платежу у розмірі 113400,78 грн., також позовна заява подана в особі ліквідатора Свінцицьким А.В., відсутня печатка позивача, надані матеріали до суду є неповними, не об’єктивними та такими, що не відповідають дійсності.

Представник позивача в своєму відзиві на апеляційну скаргу проти заявлених у апеляційній скарзі вимог заперечував та просив суд залишити рішення без змін, скаргу – без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

01.08.1999 р. між Закритим акціонерним товариством страхова компанія "Полемін" (надалі позивач) та Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "АКВ Гарант" (надалі відповідач) було укладено Договір № 08/99 про співробітництво по факультативному перестрахуванню.

В п.п. 2.1, 2.3., 2.4 вказаного Договору сторони погодили, що кожна з них може приймати від іншої або передавати їй в перестрахування ризики (частки ризиків); характер ризику, що підлягає перестрахуванню, а також ліміти відповідальності сторін визначаються конкретним факультативним договором перестрахування конвер-нотом окремо по кожному ризику; перестрахувальний ковер-нот або договір перестрахування є юридичним документом, невід’ємним доповненням до цього договору, що регулює конкретний перестрахований ризик.

04.02.2003 р. Закритим акціонерним товариством страхова компанія "Полемін" було укладено договір №05-с/13 добровільного страхування майна від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ з ТОВ "Укрінвест". Ризик виконання частини своїх обов’язків перед останнім за даним договором позивач перестраховував у відповідача, що підтверджується конвер-нотом №08/99-05-С/13 від 11.02.2003 р., у якому відповідальність перестраховика визначена в розмірі 3000 000,000 грн., а за вирахування суми безумовної франшизи у розмірі 2% (6 000,00 грн.), відповідальність перестраховика становить 294 000,00 грн.

Відповідно до п. 5.1 Договору №08/99 про співробітництво по факультативному перестрахуванню від 01.08.1999 р., відповідальність перестрахування починається з дати зарахування перестрахувальної премії на його розрахунковий рахунок. Згідно з п. 15 ковер-нота №08/99-05-С/13 від 11.02.2003 р., позивач мав сплатити на користь відповідача 750,00 грн. перестрахувальної премії, яка була перерахована позивачем 27.02.2003 р., у відповідності до платіжного доручення №90.

Згідно з п. 13.2 Договору №08/99, при настанні страхового випадку перестрахувальник перераховує страхувальнику відповідну частку страхового відшкодування в межах прийнятого на себе обсягу відповідальності.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.06.2003 р. Відбулась страхова подія за Договором добровільного страхування майна від вогневих ризиків та ризиків явищ №05-С/13 від 04.02.2003 р., у відповідності до страхового акту від 18.08.2004 р.

Відповідно до п. 13.2 Договору №08/99 при настанні страхового випадку перестраховик перестраховує страхувальнику відповідну частку страхового відшкодування.

Також, судом першої інстанції було встановлено, що рішенням Господарського суду м. Києва від 19.11.2007 р. у справі № 32/412 за позовом ТОВ "Укрінвест" до ЗАТ СК "Полемін" було задоволено повністю та у зв’язку з неможливістю виконання вищевказаного рішення, ТОВ "Укрінвест" виступило ініціюючим кредитором у справі про визнання банкрутом ЗАТ СК "Полемін".

Постановою Господарського суду м. Києва від 03.12.2008 р. у справі №44/112-б визнано банкрутом ЗАТ СК "Полемін" (ЄДРПОУ 244370575), відкрито ліквідаційну процедуру ЗАТ СК "Полемін", визнано вимоги ініціюючого кредитора – ТОВ "Укрінвест" у розмірі 19 943 081,50 грн., призначено ліквідатором ЗАТ СК "Полемін" арбітражного керуючого Свінцицького А.В.

А, отже відповідно до п.1 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідатор з дня свого призначення пред’являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту.

Згідно змісту ст.ст. 11, 14 та 509 ЦК України договір, зокрема, є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Крім того, згідно змісту ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. встановлюються загальне правило виконання зобов'язання, а саме - зобов'язання має виконуватися належним чином. Саме належне виконання зобов'язання означає досягнення тієї мети, яку сторони ставили перед собою, вступаючи у зобов'язання. Належне виконання тягне за собою припинення зобов'язання (ст. 599 ЦК). В ст. 629 ЦК України також зазначається, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 987 ЦК України визначено, що за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником. Страховик, який уклав договір перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі відповідно до договору страхування.

Ст. 12 Закону України "Про страхування" визначає перестрахування як - страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований. Відповідальним перед страхувальником в повному обсязі залишається страховик. Саме на нього покладається обов'язок виплатити страхувальнику повну суму страхової виплати. Відносини між страховиком та перестраховиком залишаються поза сферою контролю страхувальником.

Отже, можна зробити висновок, що у відповідності до рішення Господарського суду м. Києва від 19.11.2007 р. у справі №32/412, страховий випадок настав у відповідності до договору №05-С/13 від 04.02.2003 р. Тобто, відповідач має виконати зобов’язання перед позивачем за договором №08/99 від 01.08.1999 р. та ковер-нотом №08/99-05-С/13 від 11.02.2003 р.

Твердження апелянта про недодержання правил пожежної безпеки при зберіганні ТОВ "Укрінвест" майна на складі, спростовуються наступним, а саме Приписами державного пожежного нагляду УМВС України в Черкаській області від 19.12.2002 р., резолюцією Начальника Управління пожежної охорони УМВС України в Черкаській області від 15.01.2003 р., і Дозволом Відділу пожежної безпеки Управління МВС України в Черкаській області, а також Актом огляду об’єкту страхування від 27.01.2003 р.

За таких обставин вимоги Закритого акціонерного товариства страхова компанія "Полемін" про стягнення з відповідача 294000,00 грн. основного боргу за договором про співробітництво по факультативному перестрахуванню від 01.08.99 р. №08/99 та ковер-нота від 22.02.2003 р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного судова колегія вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 18.03.2009 року у справі № 51/142 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору.

У зв`язку з цим підстав для скасування прийнятого рішення Київський апеляційний господарський суд не вбачає, а отже апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "АКВ Гарант" підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

Рішення Господарського суду м. Києва від 18.03.2009 року у справі № 51/142 залишити без змін, а апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "АКВ Гарант" - без задоволення.