ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
27.05.09 Справа № 04/40-38
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого-судді: Бойко С.М.,
суддів: Марко Р.І.,
Бонк Т.Б.,
при секретарі Гулик Н.Г.,
з участю представників:
від скаржника (відповідача) – не з"явився,
позивача – з"явився,
розглянув апеляційну скаргу колективного підприємства "Ковельбуд", м.Ковель
на рішення господарського суду Волинської області від 31.03.2009 року, суддя Філатова С.Т., у справі № 04/40-38
за позовом приватного підприємства "Міраж системи безпеки", м.Ковель
до відповідача колективного підприємства "Ковельбуд", м.Ковель
про стягнення 57542,04 грн.,
ВСТАНОВИВ:
рішенням господарського суду Волинської області від 31.03.2009 року частково задоволено позовні вимоги приватного підприємства "Міраж системи безпеки"в частині стягнення з колективного підприємства "Ковельбуд"заборгованості в розмірі 50173,2 грн. основного боргу, що складає заборгованість за договорами на поставку та монтаж обладнання №88/08 від 12.08.2008 року та №128/08 від 12.12.2008 року, а також 509,85 грн. пені, 321,86 грн. інфляційних втрат та 63,73 грн. три відсотки річних, нарахованих за прострочення виконання зобов"язання за період з 16.12.2008 року по 31.03.2009 року по договору №128/08.
Рішення суду мотивоване тим, що доказів оплати виконаних робіт відповідач суду не надав, а тому позовні вимоги про її стягнення підлягають до задоволення.
В частині позовних вимог про стягнення з відповідача 3151,95 грн. пені, 2358,91 грн. інфляційних втрат та 393,85 грн. три відсотки річних, в позові відмовлено з підстав того, що умовами договору передбачено термін розрахунку протягом трьох днів з дня підписання сторонами актів виконаних робіт, а подані в підтвердження виконаних робіт акти за листопад-грудень 2008 року дати підписання не містять, що не дає можливості суду встановити факт протермінування платежу.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині стягнення основного боргу на суму 18601,4 грн. та стягнення пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних, в цій частині в позові відмовити в зв"язку з неповним з"ясуванням місцевим судом обставин, що мають значення для справи, апелюючи тим, що суму боргу в розмірі 18601,4 грн. відповідачем погашено згідно платіжного доручення №12 від 05.01.2009 року.
Скаржник не погоджується з висновком суду про те, що дана сума платежу сплачена по іншому договору №136/225 від 18.12.2008 року, оскільки це не підтверджується жодними документами. Скаржник зазначає про те, що підставу сплати вказаної суми ним зазначено помилково, а даний факт підтверджується відсутністю актів виконаних робіт по договору №136/225 від 18.12.2008 року на таку суму та самого договору, які судом не витребовувались та відповідно не досліджувались для встановлення фактичних обставин справи.
Скаржник також не погоджується з висновком суду про стягнення з відповідача санкцій за несвоєчасну оплату виконаних робіт, покликаючись на те, що така прострочка платежу виникла не з його вини, а з вини банку, яким накладено згідно постанови НБУ №308 від 01.10.2008 року мораторій на кошти відповідача, що підтверджується відповідною довідкою банку.
У запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить в її задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що зазначені в апеляційній скарзі докази, а саме договір №136/225 від 18.12.2008 року, акти виконаних робіт по ньому та податкові накладні знаходяться в матеріалах справи та спростовують твердження скаржника щодо зменшення суми боргу в розмірі 18601,4 грн.
В судове засідання представники відповідача не з"явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання, а тому суд вважає за можливе розгляд справи провести за наявними в справі документами про права і обов"язки сторін.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав свою позицію, пояснення дав аналогічні, викладені в письмових поясненнях та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що між колективним підприємством "Ковельбуд" (замовник) та приватним підприємством "Міраж системи безпеки" (виконавець) укладено договори №88/08 від 12.08.2008 року та №128/08 від 18.12.2008 року на поставку та монтаж обладнання.
За умовами договору №88/08 (п.1.1) замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов’язання по постачанню, монтажу та налагодженню обладнання автоматичної пожежної сигналізації на об’єкті центру соціально-психологічної реабілітації дітей, що знаходиться за адресою м.Ковель, вул.Відродження, 12В.
Договором №88/08 (п.3.1, 3.3, 3.5) передбачено, що загальна вартість обладнання та монтажно-налагоджувальних робіт складає 65934 грн., оплата визначається в акті виконаних робіт. Кінцевий розрахунок проводиться в триденний термін з дня підписання обома сторонами акту виконаних робіт.
Згідно з п.1.1 договору №128/08 замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов’язання змонтувати та налагодити обладнання автоматичної пожежної сигналізації на об’єкті центру соціально-психологічної реабілітації дітей, що знаходиться за адресою м.Ковель, вул. Відродження, 12В.
Договором №128/08 (п.п.3.1,3.2) передбачено, що загальна вартість робіт складає 14630грн., оплата визначається в акті виконаних робіт. Замовник зобов’язувався оплатити не менше 50% суми, визначеної в п. 3.1, протягом трьох днів з моменту підписання договору сторонами. Кінцевий розрахунок проводиться в триденний термін з дня підписання обома сторонами акту виконаних робіт.
Виконання позивачем робіт за договорами №88/08 від 12.08.2008р., № 128/08 від 12.12.2008р. по поставці, монтажу та налагодженню обладнання підтверджується підписаними сторонами актами виконаних робіт за листопад, грудень 2008р. на суму 35542,80грн. та 14630,40грн..
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку, а згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов"язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За умовами ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Доказів виконання своїх зобов"язань за договором відповідачем не подано, а тому місцевий суд прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 50173,2 грн.
Покликання скаржника на те, що сума основного боргу в розмірі 18601,4 грн. погашена згідно платіжного доручення №12 від 05.01.2009 року судом до уваги не приймається, оскільки підставою перерахування вказаних коштів зазначено виконання робіт за договором від 18.12.2008 року (а.с.42). Безпідставним є також покликання скаржника на помилкове зазначення такої підстави в платіжному дорученні та відсутність факту укладення між сторонами договору від 18.12.2008 року, оскільки даний факт спростовується наявними в матеріалах справи договором від 18.12.2008 року (а.с.52), актом виконання підрядних робіт за грудень 2008 року та податковими накладними.
Згідно ст. 610 Цивільного Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Ст.611 ЦК передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, згідно п.3 сплата відсотків за користування товарним кредитом.
Пунктом 3.2 договору №128/08 від 12.12.2008р. передбачено, що замовник зобов’язаний оплатити не менше 50% суми, визначеної в п.3.1, протягом трьох днів з моменту підписання договору сторонами.
Пунктом 3.7 договору №128/08 від 12.12.2008р. передбачена відповідальність за порушення строків вказаних в п.3.2, а саме: пеня за кожен день прострочення виконання зобов’язання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми грошового зобов’язання.
З наведеного місцевий суд прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 509,85грн. пені по договору №128/08 від 12.12.2008р. за період з 16.12.2008р. по 31.03.2009р. за порушення термінів виконання зобов’язання.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З наведеного місцевий суд прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 321,86 грн. інфляційних втрат, 63,73 грн. 3% річних за період з 16.12.2008р. по 31.03.2009р. по виконанню зобов’язання за договором №128/08 від 12.12.2008р..
Покликання скаржника на відсутність його вини у простроченні виконання зобов"язання за договором судом до уваги не приймається, оскільки згідно вимог ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Щодо стягнення 3151,95грн. пені, 2358,91 грн. інфляційних втрат та 393,85 грн. 3% річних за договором №88/08 від 12.08.2008р. та № 128/08 від 12.12.2008р. то місцевим судом також підставно відмовлено в задоволенні позовних вимог в цій частині, оскільки п.3.5 договорів передбачено термін кінцевого розрахунку протягом трьох днів з дня підписання обома сторонами акту виконаних робіт. Наявні в матеріалах справи акти за листопад, грудень 2008р. не містять дати їх підписання, що унеможливлює визначення початку перебігу строку для нарахування штрафних санкцій. За змістом ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
З вищенаведеного доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.
Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, суд,
постановив:
рішення господарського суду Волинської області від 31.03.2009 року в справі за номером 04/40-38–залишити без змін, а апеляційну скаргу колективного підприємства "Ковельбуд"– без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий -суддя: С.М.Бойко Судді: Т.Б.Бонк Р.І.Марко