КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
27.05.09 р. № 8/012-08
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs5068697) )
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Разіної Т. І (доповідач по справі),
суддів:
Агрикової О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: не з’явився;
від відповідача: Семенович Ю.О. –представник за дов. № 26/02-08Д від 26.02.2008 р.,
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг"на рішення господарського суду Київської області від 10.02.2009 року у справі № 8/012-09,
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "РіКо", м. Київ,
до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг", смт. Гостомель Київської області,
про стягнення 147 783 грн. 47 коп.,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "РіКо"(далі по тексту ТОВ "ТПК "РіКо", позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг" (далі по тексту ТОВ "Агрохолдинг", відповідач) про стягнення суми вартості відновлювального ремонту автомобіля з вирахуванням суми страхового відшкодування. Ціна позову становить 147783 грн. 47 коп.
Позовні вимоги обгрунтовані постановою Бородянського районного суду Київської області у справі № 3-8292/2008 від 14.11.2008 року, завершальною калькуляцією Національного Центру незалежних експертиз від 16.10.2008 року з посиланням на норми статей 1172, 1187, 1191 ЦК України.
Рішенням господарського суду Київської області від 10.02.2009 року (суддя Чорна Л.В.) позов ТОВ "Торгово-промислова компанія "РіКо"задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 137783 грн. 47 коп. - вартість відновлюваного ремонту пошкодженого автомобіля; 10000 грн. витрат по угоді від 21.11.2008 року за використання автомобіля для ведення господарської діяльності; 1477 грн. 84 коп. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. інформаційних.
При винесенні оскаржуваного рішення господарський суд посилався на завершальну калькуляцію Національго центру незалежних експертиз, якою визначено витрати у сумі 183594 грн. 64 коп., необхідні позивачу для здійснення ремонту автомобіля, який отримав механічні пошкодження та на норми статей 1166, 1172, 1187 ЦК України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 10.02.2009 року у справі № 8/012-09, прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Торгово-промислова компанія "РіКо"у позові.
Доводи апеляційної скарги відповідач обґрунтовує тим, що при винесенні рішення місцевим господарським судом порушено норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Зокрема, скаржник зазначає, що оскаржуване рішення було винесене господарським судом Київської області у відсутності уповноваженого представника відповідача, оскільки ухвала про відкриття провадження у справі не була отримана відповідачем, і, як наслідок, уповноважений представник відповідача не міг бути присутній в судовому засіданні, дана обставина позбавила відповідача, як сторону судового процесу скористатись правом на захист своїх інтересів та надати докази по справі.
Позивач 13.04.09 подав заперечення на апеляційну скаргу. Заперечення обґрунтовує п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України та зазначає, що апеляційна скарга є безпідставною, вимоги –необґрунтовані, а скарга такою, що не підлягає задоволенню. Також вказав, що отримав страхове відшкодування в розмірі 45811 грн. 17 коп. від страхової компанії "Об"єднана Страхова Компанія "ОСК РЕЗЕРВ".
Позивач 27.05.09 об 11 год. 32 хв. через відділ документального забезпечення апеляційного господарського суду подав доповнення № 2 до заперечень на апеляційну скаргу, в якому вказує, що шкода, завдана працівником скаржника під час виконання своїх трудових обов’язків, повинна відшкодовуватись скаржником як роботодавцем та власником джерела підвищеної небезпеки. Вважає рішення господарського суду міста Києва законним та обґрунтованим та просить суд відмовити ТОВ "Агрохолдинг"у задоволення апеляційної скарги у повному обсязі.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.03.2009 року апеляційну скаргу ТОВ "Агрохолдинг"на рішення господарського суду Київської області від 10.02.2009 року у справі № 8/012-09 було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 08.04.2009 року у складі колегії суддів: головуючий, суддя Разіна Т.І., судді: Агрикова О.В., Чорногуз М.Г.
За розпорядженням заступника голови Київського міжобласного апеляційного суду від 06.04.2009 року у зв’язку з відпусткою судді Чорногуза М.Г., склад колегії суддів було змінено, призначено розгляд справи № 8/012-09 у складі колегії суддів: головуючий, суддя Разіна Т.І., судді Агрикова О.В., Андрейцева Г.М.
За розпорядженням заступника голови Київського міжобласного апеляційного суду від 21.04.2009 року у зв’язку з перебуванням на лікарняному судді Андрейцевої Г.М., склад колегії суддів було змінено, призначено розгляд справи № 8/012-09 у складі колегії суддів: головуючий, суддя Разіна Т.І., судді Агрикова О.В., Зеленіна Н.І.
Під час розгляду апеляційної скарги в судових засіданнях представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення господарського суду Київської області від 10.02.2009 року (підписане 20.02.2009 року) у справі № 8/012-09; прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Торгово-промислова компанія "РіКо"у задоволенні позовних вимог.
Представник ТОВ "Торгово-промислова компанія "РіКо" в попередніх судових засіданнях підтримав вимоги, викладені в запереченні на апеляційну скаргу.
Представником відповідача в судовому засіданні 27.05.09 надано клопотання в порядку ст. 22 ГПК України про залучення документів - копії звіту № 4746 ПП "Національний центр незалежних експертиз" від 31.10.08 за вих. № 4949/10/08; оригінал угоди про задоволення регресної вимоги від 17 лютого 2009 року. Вказане клопотання колегією суддів задоволене.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесені оскаржуваного судового рішення, заслухавши пояснення представників сторін, які були присутні в судових засіданнях, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Як зазначається в частині першій ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтується вимога і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Із матеріалів справи вбачається, що 30 вересня 2008 року близько 7 години 30 хвилин, громадянка Моргалюк Г.Б., в смт. Ворзель по вул. Червоноармійській, керуючи автомобілем DADI DDD 1022SE, державний номер АІ 2926 ВО, не виконала вимогу дорожнього знаку 2.2 "Проїзд без зупинки заборонено", виїхала на перехрестя нерівнозначних доріг та допустила зіткнення з автомобілем HYUNDAI ELANTRA, державний номер АІ 2545 АЕ, який належить ТОВ "Торгово-промислова компанія "РіКо"на праві власності. Автомобіль рухався по головній вулиці К. Лібнехта смт. Ворзель, внаслідок зіткнення автомобілі отримали механічні пошкодження.
У відповідності до постанови Бородянського районного суду Київської області від 14.11.2008 року у справі № 3-8292/2008 гр. Моргалюк Г.Б. визнала свою вину (а.с. 13).
Відповідно до довідки відділення ДАІ з обслуговування Ірпінського регіону при УДАІ ГУ МВС України в Київській області про дорожньо-транспортну пригоду від 08.10.2008 року, автомобіль DADI DDD 1022SE, державний номер АІ 2926 ВО, належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг", поїздка, під час якої сталась дорожньо-транспортна пригода, була службовою.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль, який належав позивачу, отримав механічні пошкодження.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач в обґрунтування позовної заяви надав завершальну калькуляцію ПП "Національний центр незалежних експертиз" від 16.10.2008 року, якою визначені витрати на ремонт автомобіля - 152995 грн. 53 коп. в т.ч. ПДВ 30599 грн.11 коп., а разом 183594 грн. 64 коп. (а.с. 15).
Із матеріалів справи вбачається, що 07.07.2008 року позивач уклав із ЗАТ "Об"єднана Страхова Компанія "ОСК РЕЗЕРВ"договір добровільного страхування наземного транспорту № 08-121, згідно якого позивач застрахував автомобіль HYUNDAI ELANTRA, державний номер АІ 2545 АЕ на суму 61 000 грн. (а.с. 21-26). Згідно п. 1.1. укладеного договору Страховик взяв на себе ризики Страхувальника, пов’язані з предметом страхування, та зобов’язувався при настанні страхового випадку виплатити страхове відшкодування за нанесений матеріальний збиток.
Позивач в розрахунку ціни позову, який доданий до позовної заяви вказує, що страхове відшкодування сплачено в сумі 45811 грн. 17 коп. В листі (а.с. 29) зазначає, що суму матеріального збитку у розмірі 63527 грн. 38 коп. отримає від страхової компанії. До позову не було надано доказів в розумінні ст.ст. 32, 34 ГПК України, які підтвердили факт перерахування страховою компанією коштів.
Із копії звіту № 4504 "Про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу HYUNDAI ELANTRA (державний номер АІ 2545 АЕ), наданого апелянтом, вбачається, що за заявою СК "ОКС "Резерв"була виконана оцінка вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу. Мета оцінки –визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу HYUNDAI ELANTRA (державний номер АІ 2545 АЕ) в результаті пошкодження ДТЗ в ДТП для виплати відшкодування. Оцінювач у висновку від 17.10.2008 року встановив, що матеріальний збиток завданий власнику автомобіля HYUNDAI ELANTRA (державний номер АІ 2545 АЕ), внаслідок його пошкодження складає 63527 грн. 38 коп.
Апелянтом надано також копію звіту № 4746 "Про вартість залишків транспортного засобу HYUNDAI ELANTRA (державний номер АІ 2545 АЕ)", що складений за заявою ОКС "Резерв". Була виконана оцінка вартості залишків транспортного засобу. Мета оцінки –визначення вартості залишків транспортного засобу HYUNDAI ELANTRA (державний номер АІ 2545 АЕ) в результаті пошкодження при ДТП. Оцінювач приватного підприємства "Національний центр незалежних експертиз" у висновку від 30 жовтня 2008 року встановив, що вартість залишків ТЗ HYUNDAI ELANTRA (державний номер АІ 2545 АЕ), складає 15183 грн. 83 коп.
Посилання суду першої інстанції в рішенні на обставину, що 13.10.2008 року позивач в силу необхідності в господарській діяльності, уклав угоду про тимчасове використання при здійсненні своєї трудової діяльності автомобіля з Погребняк Олександром Володимировичем, який працює на посаді водія, автомобіль належить на праві володіння та користування (керування) Погребняку О.В. (а.с. 18-19). Відповідно до даної угоди винагорода становить 5000 грн. на один календарний місяць та виплачується роботодавцем працівникові не пізніше шостого числа кожного наступного місяця, протягом строку дії договору. Позивачем в підтвердження вказаної вимоги не надано суду доказів сплати 10 000 грн. Згідно видаткових касових ордерів від 28.11.08 та 21.11.08 працівником отримано готівки в сумі 5746 грн. 72 коп. (а.с.12).
Колегія суддів зазначає, що при задоволенні позову в цій сумі суд не обґрунтував причинний зв'язок між трудовою діяльністю водія Погребняка О.В. та стягнення з відповідача суми 10 000 грн., що становить винагороду за угодою з працівником № 13/10-08 від 13 жовтня 2008 року.
У відповідності до п. п. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.
Відповідно до ч.2 ст. 1187 ГПК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Статтею 1192 ЦК України встановлено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов’язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки в повному обсязі.
Розмір збитків, які підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Разом з тим, при визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, незалежно від форми власності належить виходити з того, що відшкодування шкоди здійснюється відповідно до реальної вартості втраченого або пошкодженого майна, а також робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ та усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди. Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність, були використані нові деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості.
Колегія суддів зазначає, що, скільки позивач не надав доказів, які підтверджували виконання робіт з ремонту автомобіля, докази сплати виставлених рахунків за виконані роботи, докази які свідчили, що проведений ремонт пов'язаний саме з пошкодженнями, отриманими під час дорожньо-транспортної пригоди; які деталі внаслідок технічних ушкоджень були замінені, а які відремонтовані (реставровані), то рішення місцевого суду про задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача вартості відновлюваного ремонту автомобіля та витрат за використання автомобіля для господарської діяльності підлягає скасування з підстав, передбачених ст. 104 ГПК України.
Колегія суддів зазначає, згідно ст. 104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду. В матеріалах справи відсутнє повідомлення про вручення поштового відправлення ТОВ "Агро холдинг"ухвали господарського суду Київської області від 26.012009 року про порушення провадження у справі.
Стаття 16 Цивільно кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, і відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Колегія суддів зазначає, що господарський суд при винесенні оскаржуваного рішення не взяв до уваги також приписи, викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (v0006700-92) (із змінами і доповненнями) та роз’ясненнях Вищого арбітражного суду України від 01.04.1994 р. № 02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з відшкодуванням шкоди" (v_215800-94) (із змінами і доповненнями) та рекомендаціях президії ВГСУ від 29.11.2007 року № 04-5/239 (va239600-07) "Про внесення змін та доповнень до роз’яснення президії Вищого господарського суду України від 01.04.1994 р. № 02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з відшкодуванням шкоди".
Згідно ст. 104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у п. 1 постанови від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", із змінами і доповненнями, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права при розгляді даної справи.
Порушення норм процесуального права, зазначених у пунктах 1-6 частини третьої статті 104 ГПК України, є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, в тому числі і тоді, коли суд першої інстанції повно з’ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. В таких випадках апеляційний суд скасовує рішення місцевого господарського суду повністю і згідно з пунктом 2 ст. 103 ГПК України приймає нове рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду зазначає, що місцевим господарським судом належним чином не досліджено обставини справи та справу розглянуто за відсутності відповідача, не повідомленого судом належним чином про місце засідання суду.
Керуючись ст.ст. 85, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг"на рішення господарського суду Київської області від 10.02.2009 року у справі № 8/012-09 задовольнити.
Рішення господарського суду Київської області від 10.02.2009 року у справі № 8/012-09 скасувати.
Прийняти нове рішення. В задоволені позову відмовити.
Справу № 8/012-09 повернути до господарського суду Київської області.
Копію постанови апеляційного господарського суду направити учасникам апеляційного провадження.
Головуючий суддя:
Судді:
Разіна Т. І
Агрикова О.В.
Зеленіна Н.І.
Дата відправки 15.06.09