КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.05.2009 № 33/30
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача : Тараненко О.Г. (дов. №1 від 12.01.2009);
від відповідача: Деменко А.В. (дов. №141 від 26.12.2008);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерний комерційний банк "Національний кредит"
на рішення Господарського суду м.Києва від 03.03.2009
у справі № 33/30 (суддя
за позовом ЗАТ "Ліки Кіровоградщини"
до Акціонерний комерційний банк "Національний кредит"
про стягнення 126840,06 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.03.2009р. у справі № 33/30 позов задоволено: стягнуто з Акціонерного комерційного банку "Національний кредит" на користь Закритого акціонерного товариства "Ліки Кіровоградщини" 123601,27 грн. - основного боргу, 1380,06 грн. - пені та судові витрати.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення від 03.03.2009р. у справі № 33/30 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі відповідач звертає увагу на те, що він, дотримуючись вимог Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої постановою Національного банку України №22 від 21.01.2004р. (z0377-04) , прийняв платіжне доручення позивача № 142 від 27.02.2009р. та взяв його на облік за позабалансовим рахунком 9804. Тобто, грошові кошти позивача в сумі 123 601,27 грн. залишились на його рахунку і не були списані, в зв’язку з цим суд першої інстанції дійшов неправильного висновку щодо блокування відповідачем грошових коштів на рахунку № 26000301361147, який відкритий позивачу.
Крім того, відповідач вважає, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку про стягнення 1 380,06 грн. пені, оскільки відповідно до Постанови Національного банку України № 439 від 19.12.2008р. "Про призначення тимчасової адміністрації в Акціонерному комерційному банку "Національний кредит" з метою забезпечення схоронності капіталу й активів банку, відновлення платоспроможності та ліквідності, стабілізації діяльності в АКБ "Національний кредит" введений мораторій на задоволення вимог кредиторів з 19.12.2008р. по 18.06.2009р.
Позивач у запереченнях на апеляційну скаргу заперечує проти доводів, які в ній викладені, та зазначає, що з вини відповідача на його рахуноку №26000301361147 було заблоковано грошові кошти, якими Світловодська філія – ЦРА №101 ЗАТ "Ліки Кіровоградщини" не має можливості в повному обсязі користуватися та здійснювати відповідні розрахунки за лікарські засоби та послуги і тому позовні вимоги є обгрунтованими, в зв’язку з чим оскаржуване рішення Господарського суду м. Києва просить залишити без змін.
Ухвалою від 28.04.2009р. розгляд апеляційної скарги було призначено на 26.05.2009.
Представники сторін у судове засідання з’явилися, представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив оскаржуване рішення скасувати.
Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне:
До Господарського суду м.Києва звернулося Закрите акціонерне товариство "Ліки Кіровоградщини" про стягнення з Акціонерного комерційного банку "Національний кредит" 126 840,06 грн. у тому числі: 125460,00 грн. – залишок заблокованих грошових коштів на розрахунковому рахунку №26000301361147 та 1380,06 грн. - пені.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Закрите акціонерне товариство "Ліки Кіровоградщини" посилається на те, що відповідачем було порушено умови Договору банківського рахунку №10/08 від 06.10.2008, а саме станом на 15.12.2008р. з вини Акціонерного комерційного банку "Національний кредит" в особі філії АКБ "Національний кредит" м.Світловодськ не виконано розрахунково – касову операцію по платіжному дорученню від 01.12.2008р. №828 Світловодської філії – ЦРА №101 ЗАТ "Ліки Кіровоградщини" з переказу грошових коштів в сумі 125460,00 грн., що призвело до прострочення платежу.
У відзиві на позовну заяву відповідач повністю не погоджується з позовними вимогами, посилаючись на те, що Постановою Правління Націонльного банку України від 19.12.2008 №439 у АКБ "Національний кредит" призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік - з 19.12.2008 до 18.12.2009 та з метою створення сприятливих умов для фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 19.12.2008 до 18.06.2009 року, а тому, враховуючи вимоги і ч.2 статті 58 та статті 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність", банк не має можливості виконати позовні вимоги позивача та просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
В судовому засіданні 16.02.2009 року представник позивача уточнив позовні вимоги, зв’язку з тим, що відповідач частково повернув 2 020,00 грн., а тому просив стягнути з відповідача 123601,27 грн. - залишок заблокованих грошових коштів на розрахунковому рахунку №26000301361147 та 1380,06 грн. - пені.
Судова колегія повністю підтримує позицію суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне:
Між Акціонерним комерційним банком "Національний кредит" в особі керуючого філією АКБ "Національний кредит" м. Світловодськ, Кіровоградської області та Світловодська філія - центральна районна аптека № 101 Закритого акціонерного товариства "Ліки Кіровоградщини" було укладено Договір банківського рахунку №10/08 від 06.10.2008 року (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору банк (відповідач) відкриває клієнту (позивач) поточний рахунок № 26000301361147 та надає послуги клієнту, пов’язанні з прийманням і зарахуванням грошових коштів на рахунок, передбачені Додатками до цього Договору, а клієнт здійснює оплату наданих банком послуг у розмірі, строки та в порядку, передбаченому цим Договором та Додатками до нього.
Світловодською філією - центральна районна аптека № 101 ЗAT "Ліки Кіровоградщини" було відкритий поточний рахунок № 26000301361147 у філії АКБ "Національний кредит" м. Світловодськ для зберігання і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних документів.
Розділом 2 Договору передбачено, що банк взяв на себе зобов’язання виконувати розрахункові операції по документах, прийнятих від клієнта протягом операційного часу з урахуванням документів на відкликання шляхом подання цих документів уповноваженою особою клієнта безпосередньо відповідальному виконавцю банку, виключно у межах залишків на рахунку і врахуванням поточних надходжень.
Позивачем в період з 13.10.2008 року по 27.10.2008 року було перераховано грошові кошти за платіжними дорученнями на оплату лікарських засобів, товарів медичного призначення та послуги постачальникам, виконавцям через відповідача на загальну суму 139 948,72 грн. (платіжне доручення від 13.10.2008р. № 702, отримувач ЗАТ "Ліки Кіровоградщини" на суму 28 000,00 грн.; платіжне доручення від 14.10.2008р. №703,отримувач КП "Світловодська міськ друкарня" – 438,84 грн.; платіжне доручення від 14.10.2008р. № 704, отримувач ЗАТ "Ліки Кіровоградщини" - 19000,00 грн.; 16.10.2008р. № 706, отримувач управління Пенсійного фонду України в м. Світловодськ - 6 000,00 грн.; платіжне доручення від 17.10.2008р. №713, отримувач ЗАТ "Ліки Кіровоградщини" -15 000,00 грн.; платіжне доручення від 20.10.2008р. № 721, отримувач ЗАТ "Ліки Кіровоградщини" - 12 000,00 грн.; платіжне доручення від 20.10.2008р. № 714, отримувач ПП ВКФ "Рубікон" - 21,00 грн.; платіжне доручення від 20.10.2008р. № 722, отримувач ВАТ "Полтаваобленерго" - 87,73 грн.; платіжне доручення від 20.10.2008р. №716, отримувач КП "Кассіопея" -89,05 грн.; платіжне доручення від 20.10.2008р. №717, отримувач ПП "Ефект" -100,00 гри.; платіжне доручення від 20.10.2008р. №720, отримувач ЗАТ "Ліки Кіровоградщини" -132,10 гри.; платіжне доручення від 20.10.2008р. № 715, отримувач ПП Криворучко В.І. - 280,00 гри.; 24.10.2008р. № 726, отримувач ЗАТ "Ліки Кіровоградщини" - 20 800,00 грн.; платіжне доручення від 27.10.2008р. № 704, отримувач ЗАТ "Ліки Кіровоградщини" - 38 000,00 грн.).
В свою чергу, відповідачем розрахунково-касові операції з переказу грошових коштів по вищезазначених платіжних дорученнях проведено не було, в зв’язку з тим, що розпорядженням центрального офісу АКБ "Національний кредит" призупинено будь-які розрахунково-касові операції.
Тобто, станом на 29.10.2008 року з вини відповідача на рахунок №26000301361147 Світловодської філії - центральна районна аптека № 101 ЗАТ "Ліки Кіровоградщини" було заблоковано грошові кошти в сумі 180 409 грн. 50 коп., якими Світловодська філія ЦРА № 101 ЗАТ ЗАТ "Ліки Кіровоградщини" не мала можливості в повному обсязі користуватися та здійснювати відповідні розрахунки за лікарські засоби та послуги.
Відповідно до умов Договору Світловодською філією - ЦРА № 101 ЗАТ "Ліки Кіровоградщини" 31.10.2008р., 14.11.2008р., 17.11.2008р. та 18.11.2008р. було отримано готівкові кошти з розрахункового рахунку №26000301361147, що відкритий у філії АКБ "Національний кредит" м. Світловодська в сумі 21 000 грн. 00 коп., а також утримано банком за здійснення розрахунково-касової операції комісію в сумі 228 грн. 20 коп.
Крім того, 04 листопада, 06 листопада та 10 листопада 2008 року філією АКБ "Національний кредит" м. Світловодська було здійснено чотири розрахунково-касові операції з переказу грошових коштів з розрахункового рахунку №26000301361147 Світловодської філії- центральна районна аптека №101 в сумі 33 800 грн. 00 коп. відповідно до платіжних доручень клієнта.
Зважаючи на вищезазначене, на час подачі позовної заяви у позивача на розрахунковому рахунку №26000301361147, який відкритий у відповідача, заблоковані кошти в сумі 125 463 грн. 42 коп., у зв’язку з чим банком порушено чинне законодавство України та право клієнта (позивача).
Стаття 626 ЦК України передбачає, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що Договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Внаслідок укладення Договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов’язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ст. 509 ЦК України).
Відповідно до умов Договору, який укладений між сторонами, банк відкриває клієнту поточний рахунок № 26000301361147 та надає послуги клієнту, пов’язанні з прийманням і зарахуванням грошових коштів на рахунок, передбачені Додатками до цього Договору, а клієнт здійснює оплату наданих банком послуг у розмірі, строки та в порядку, передбаченому Договором та Додатками до нього.
Частиною 1 стаття 1066 ЦК України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами (ч.1 ст. 1067 ЦК України).
Відповідно до п. 7.1.2 ст. 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
Банк взяв на себе зобов’язання виконувати розрахункові операції по документах, прийняті від клієнта протягом операційного часу з урахуванням документів на відкликання шляхом подання цих документів уповноваженою особин. Клієнта безпосередньо відповідальному виконавцю банку, виключно у межах залишків на рахунку і врахуванням поточних надходжень.
Світловодською філією - ЦРА 101 ЗАТ "Ліки Кіровоградщини" в період з 13.10.2008 по 27.10.2008 були перераховані грошові кошти за платіжними дорученнями на оплату лікарських засобів, товарів медичного призначення та послуги постачальникам, виконавцям через відповідача на загальну суму 139 948,72 грн.
Пунктом 1.30 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунку на рахунок отримувача. Розрахунковий документ - документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунку платника на рахунок отримувача (п. 1.35 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").
Відповідно до частини 1 статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Відповідно до ч. 3 ст. 1068 ЦК України банк зобов’язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банкуу відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Статтею 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.
За умовами Договору, Світловодською філією - ЦРА № 101 ЗАТ "Ліки Кіровоградщини" 31.10.2008, 14.11.2008, 17.11.2008 та 18.11.2008 були отриманні готівкові кошти з розрахункового рахунку № 26000301361147, що відкритий у філії АКБ "Національний кредит" м. Світловодська в сумі 21 000 грн. 00 коп., а також утримано банком за здійснення розрахунково-касової операції комісію в сумі 228 грн. 20 коп.
В свою чергу, 04 листопада, 06 листопада та 10 листопада 2008 року філією АКБ "Національний кредит" м. Світловодська було здійснено чотири розрахунково-касові операції з переказу грошових коштів з розрахункового рахунку № 26000301361147 Світловодської філії - центральна районна аптека № 101 на суму 33 800 грн. 00 коп. відповідно до платіжних і доручень клієнта, а 03.02.2009 року повернуто коштів на суму 2 020,00 грн.
Отже, на даний час на розрахунковому рахунку №26000301361147 Світловодської філії ЦРА №101 ЗAT "Ліки Кіровоградщини", який відкритий в АКБ "Національний кредит" філії м. Світловодська, заблоковані кошти позивача в сумі 123601 грн. 27коп.
Згідно пунктів 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі – ГК України (436-15) ) суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України (436-15) , іншими законами або договором.
Одностороння відмова від зобов’язання в силу ст. 525 ЦК України не допускається.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог ЦК України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частина1 статті 1074 ЦК України передбачає, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Зважаючи на вищезазначене, позивач виконав свої зобов’язання за Договором належним чином, а відповідач, в свою чергу, не надав ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції доказів того, що ним не порушено умови укладеного з позивачем Договору, у зв’язку з чим місцевий Господарський суд правомірно задовольнив позов в повному обсязі.
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 230 ГПК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання.
Частиною 2 статті 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов’язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.
Згідно з п. 5.1 Договору за невиконання або неналежне виконання зобов’язань згідно з цим Договором сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України і цього Договору.
Статтею 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" та п. 5.2 Договору передбачено, що у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом та Договором строків виконання доручення клієнта на переказ, цей банк зобов’язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
В зв’язку з вищезазначеним, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 1 380,06 грн. є обгрунтованими.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов’язок доказування, відповідно до приписів статті 33 ГПК України, розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог та заперечень. Це стосується і відповідача, який мав довести з посиланням на конкретні докази, що ним було виконано зобов’язання за Договором в повному обсязі та вчасно.
Судова колегія критично відноситься до доводів апеляційної скари, оскільки відповідно до статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" мораторій -зупинення виконання банком майнових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Згідно з ч.2 статті 58 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов’язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.
Відповідно до частини 1 статті 85 Закону України "Про банки та банківську діяльність", з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов’язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації (частина 2 статті 85 Закону України "Про банки та банківську діяльність").
Відповідно до частини 3 статі 85 Закону України "Про банки та банківську діяльність" (2121-14) протягом дії мораторію, зокрема, забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України.
Проте, частина 4 статті 85 Закону України "Про банки та банківську діяльність" передбачає, що мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв’зку із зобов’язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку.
Тобто, банками, в яких призначено тимчасову адміністрацію, платежі виконуються в залежності від надходжень на кореспондуючий рахунок банку, а також із дотриманням мораторію на задоволення вимог кредиторів.
За таких обставин, відповідач, обмеживши право позивача розпоряджатися своїм рахунком та не виконуючи відповідні розрахунково – касові опереції, порушив умови Договору та чинне законодавство України.
Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м. Києва від 03.03.2009р. у справі № 33/30 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування або зміни не вбачається. Апеляційна скарга є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Акціонерного комерційного банку "Національний кредит" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 03.03.2009р. у справі № 33/30 залишити без змін.
2. Матеріали справи №33/30 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Судді