За участю представників сторін: від позивача – Кофанова Н.В., довіреність від 25.04.09 р.; від відповідача – Панченко Т.І., довіреність №01/10-1 від 1.01.09 р.; від третьої особи 1 та від третьої особи 2 представники не зявились;

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Запорізький комбінат будматеріалів" на рішення господарського суду Запорізької області від 23.02.2009 р. у справі № 20/616/07-7/446/08

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Запорізький комбінат будматеріалів", м. Запоріжжя (далі ВАТ "ЗКБ");

до відповідача: Комунального підприємства "Виробниче ремонтно – експлуатаційне житлове об’єднання №10", м. Запоріжжя (далі КП "ВРЕЖО №10");

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж, м. Запоріжжя (далі ВАТ "Запоріжжяобленерго");

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Запорізька міська рада, м. Запоріжжя

про стягнення 26302,45 грн.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 985 від 26.05.2009 р. справу № 20/616/07-7/446/08 передано на розгляд колегії суддів у складі: Хуторной В.М. (головуючий, доповідач), Зубкова Т.П., Кричмаржевський В.А., якою справу прийнято до свого провадження.

Рішенням господарського суду Запорізької області (суддя Кутіщева Н.С.) від 23.02.2009 р. у справі № 20/616/07-7/446/08 в задоволені позову відмовлено.

Вказане рішення мотивовано тим, що позивачем не доведено належними доказами факт набуття або збереження майна відповідачем без достатньої правової підстави, а тому позовні вимоги з посиланням на ст. 1212 ЦК України задоволенню не підлягають.

Не погоджуючись з судовим рішенням, ВАТ "ЗКБ", позивач по справі звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та судом надана неправильна оцінка обставинам справи та наданим доказам. Так, посилання суду на ст. 35 ГПК України та на рішення господарського суду Запорізької області по справі №15/230/06-6/340/06 вважає безпідставним, оскільки зазначеним рішенням встановлено лише обов’язок позивача сплатити за спожиту електроенергію. На думку заявника апеляційної скарги, відповідач, з дати прийняття гуртожитку в повне господарське відання (з 28.10.2004 р.), зобов’язаний був укласти з енергопостачальною організацією договір про постачання електричної енергії в гуртожиток, і з цієї дати отримувати від мешканців гуртожитку кошти за спожиту електроенергію та проводити розрахунки із енергопостачальною організацією. Просить суд рішення від 23.02.2009 р. по даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

КП "ВРЕЖО №10", відповідач по справі, у поданому суду відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення законним, прийнятим із з’ясуванням всіх обставин по справі, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду - без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Треті особи відзивів на апеляційну скаргу не надали.

За клопотанням представників сторін судовий процес здійснювався без фіксації технічними засобами, за їх згодою в судовому засіданні 26.05.2009 р. оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови.

Відповідно до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Сутність спору: Рішенням господарського суду по справі № 15/230/06-6/340/06 позовні вимоги ВАТ "Запоріжжяобленерго" до ВАТ "ЗКБ" та КП "ВРЕЖО №10" про стягнення заборгованості за електричну енергію за договором №3607 від 09.07.1997 р. в період з червня 2003 р. по червень 2006 р .в сумі 65190,13 грн. задоволено в повному обсязі. Вказане рішення ніким не оскаржувалось та набрало законної сили. Заборгованість за судовим рішенням в сумі 65190,13 грн. ВАТ "ЗКБ" в сплатив повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 1726 від 09.10.2007 р. на суму 26302, 45 грн. та № 1812 від 19.10.2007 р. на суму 38887, 68 грн.(а. с. 10-11).

Проте, ВАТ "ЗБК" вважає, що відповідач безпідставно отримав грошові кошти в сумі 26302, 45 грн., що дорівнює вартості електроенергії, поставленої в будівлю гуртожитку за період з листопада 2004 р. по травень 2006 р., оскільки:

Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради №412/2 від 28.10.2004 р. до комунальної власності міста Запоріжжя прийнято гуртожиток по вулиці Цегельній, 13 від ВАТ "ЗКБ" та вирішено передати його в повне господарське відання КП "ВРЕЖО №10". Актом приймання – передачі від 28.10.2004 р. гуртожиток передано в комунальну власність. Згідно із свідоцтвом на право власності на нерухоме майно від 30.03.2007 р., будівля гуртожитку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Цегельна, 13 зареєстровано на праві власності за територіальною громадою м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.

Предметом розгляду в суді першої інстанції було стягнення з відповідача на підставі ст. 1212 ЦК України 26302, 45 грн. як відшкодування оплаченої позивачем вартості електричної енергії, поставленої в будівлю гуртожитку по. вул. Цегельній, 13 у м. Запоріжжі за період з листопада 2004 р. по травень 2006 р.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 23.02.2009 р. по справі № 20/616/07-7/446/08 в задоволені позову відмовлено, з чим не погодився позивач та оскаржує його в апеляційному порядку.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до Порядку застосування тарифів на електричну енергію, що відпускається населенню і населеним пунктам, затвердженого постановою НКРЕ від 10.03.1999 року № 309 (z0152-99) , розрахунки за спожиту електричну енергію здійснюються між юридичними особами-власником гуртожитку та енергопостачальником. При цьому, власник гуртожитку - юридична особа укладає договір про постачання електричної енергії з енергопостачальником та сплачує за електричну енергію спожиту мешканцями гуртожитку за показами загальнобудинкового приладу обліку.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що в період з листопада 2004 р. по травень 2006 р. діяв договір на користування електричною енергією №3607 від 09.07.1997 р., укладений між ВАТ "ЗКБ" та ВАТ "Запоріжжяобленерго". Лише в квітні 2007 року у зв'язку із підключенням до електромережі електроустановки КП "ВРЕЖО №10" за адресою: м. Запоріжжя, вул. Цегельна, 13, додатковою угодою внесено зміни до договору № 3601, який укладено між ВАТ "Запоріжжяобленерго" та КП "ВРЕЖО №10". Вказаною додатковою угодою визначено, що постачання електричної енергії ВАТ "Запоріжжяобленерго", а також оплата КП "ВРЕЖО № 10" за спожиту електроенергію за вказаною електроустановкою здійснюється в загальному порядку, що передбачений договором № 3601 від 22.05.2007 року.

Фактична передача гуртожитку в комунальну власність не тягне за собою перехід прав та обов'язків за господарськими договорами, що були укладені колишнім власником з підприємствами - постачальниками комунальних послуг.

На вимогу апеляційного суду, позивач надав наступні письмові пояснення. У зв'язку із неодноразовим порушенням відносно ВАТ "ЗКБ" провадження у справі про банкрутство, зміною керівництва та посадових осіб підприємства, ліквідацією ЖКК ВАТ "ЗКБ", бухгалтерські та будь-які інші документи щодо обліку спожитих мешканцями гуртожитку комунальних послуг та проведених розрахунків були втрачені. Після передачі гуртожитку на баланс КП "ВРЕЖО № 10" (з 28.10.2004 р.) поточні платежі мешканцям гуртожитку за комунальні послуги ВАТ "ЗКБМ" більше не нараховувались, й, відповідно, припинилось і нарахування заборгованості. Яким чином і з ким проводились розрахунки мешканців гуртожитку за спожиті комунальні послуги в подальшому (після передачі гуртожитку) ВАТ "ЗКБ" не відомо.

Представник відповідача в судовому засіданні не підтвердив того, що грошові кошти від мешканців гуртожитку за спожиту електроенергію, після передачі його в комунальну власність, надходили на рахунок КП "ВРЕЖО №10",

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено належними доказами факт набуття або збереження майна відповідачем без достатньої правової підстави.

Керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Запорізький комбінат будматеріалів" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 23.02.2009 р. у справі № 20/616/07-7/446/08 – без змін.