25 березня 2008 року до господарського суду Дніпропетровської області звернувся позивач товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпаклайн" з позовною заявою до відповідача- 1 ТОВ "Петруцалек", відповідача-2 ПП "Тепла хата" про стягнення 1 821 899 грн.80 коп. заборгованості, інфляційних та річних.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовав тим, що 29.12.2007 року йому, позивачеві, ТОВ "Інлайн" продало право вимоги боргу за поставлений товар 2 січня 2007 року ним ТОВ "Петруцалек" тара разова полімерна. Про здійснення позивачем купівлі права вимоги суми 1 821 899 грн. 80 коп. позивач був повідомлений 8.01.2008 року. Відповідач-1 повинен був оплатити товар протягом 60 календарних днів з дня його передачі -26 лютого 2008 року, але станом на день подання позову відповідач-1 товар не оплатив. Відповідач-2 є солідарним боржником, оскільки ним укладено договір поруки з позивачем 03.01.2008 року.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2009 року задоволені позовні вимоги в повному обсязі (судді Манько Г.В., Мельниченко 1.Ф., Рудовська І.А.). Рішення мотивоване тим, що позивач придбав право вимоги грошових коштів у відповідача-2, останній був повідомлений про наявність договору купівлі-продажу; відповідно до договору поруки і відповідач -2 солідарно відповідає перед позивачем в тому ж обсязі, що і боржник; факт наявності заборгованості підтверджено і актом податкової інспекції від 3.06.2008 року.

В апеляційній скарзі відповідач-1 посилається на те, що :

- не дано оцінки тому, що в договорі поставки визначено умовою поставки попередню оплату;

- суд не призначив почеркознавчу експертизу на предмет перевірки справжності підписів у видаткових накладних;

- суд відмовив у клопотанні про зупинення розгляду справи;

- договір купівлі-продажу права вимоги є удаваним право,,, чином, укладеним з метою приховати іншу угоду;

- не встановлено, чи було оплачено таке право вимоги;

- неправильно відмовлено судом і у задоволенні клопотання про призначення експертизи на предмет дослідження підпису у додатковій угоді до договору поруки;

- не встановлено, чи відбувалася поставка у відповідності до наданих накладних, чи вони стосувалися іншого договору;

- не встановлено, чи виписувалися довіреності на отримання товару уповноваженими особами;

- з матеріалів справи зникло клопотання про призначення експертизи відповідності підписам у накладних підписам того переліку осіб, які мали право приймати товар.

Ці порушення перешкодили суду першої інстанції встановити істину у справі та прийняти законне і обґрунтоване рішення. Просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2009 року і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.04.2009 року прийнято до розгляду апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Петруцалек" м. Одесса та призначено на 26.05.2009 року.

Вислухавши представників сторін, дослідивши докази у справі, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона( боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію(передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Ч.1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

А) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відступлення права вимоги - це договірна передача вимог первісного кредитора (цедента) новому кредитору (цесіонарію).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ ПП "Інлайн-Україна" 02.01.2007 року уклало договір поставки товарів відповідачеві-1 тари разової полімерної для продуктів (т.1 а.с.128). На виконання умов цього договору відповідачеві-1 було поставлено товар на суму 1 821 899 грн.80 коп., що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними.

29 грудня 2007 року позивач придбав право вимоги за цим договором поставки.

Телеграмою відповідач-1 був повідомлений про наявність договору купівлі-продажу права вимоги( а.с.123), але не розрахувався за отриманий товар, внаслідок чого позивач змушений був звернутися за захистом своїх прав у судовому порядку.

Ці фактичні обставини справи, які правильно встановлені судом першої інстанції, не спростовані доводами апеляційної скарги.

Та обставина, що у договорі поставки визначена попередня форма оплати, як про це зазначено у апеляційній скарзі, спростовується п. 2 договору поставки, відповідно до якого покупець повинен провести оплату за придбаний товар протягом 60 календарних днів з дати передачі товара Поставником Покупцеві. Оплата проводиться у наступному порядку: в першу чергу здійснюється оплата вартості товару, поставленого по первинній і далі по кожній наступній видатковій накладній, незалежно від указания призначення платежу у платіжних документах. Таким чином передоплата товару договором поставки не передбачена.

У господарському процесі діє принцип диспозитивності, у відповідності до якого сторони вільно розпоряджаються своїми процесуальними правами і виконують процесуальні обов'язки. Одним із обов'язків сторін у справі є доказування тих оставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень ( ст. 33 ГПК України).

У апеляційній скарзі відповідач-1 ставить під сумнів справжність підписів у видаткових накладних на отримання товару, підпис у додатковій угоді до договору поруки ( хоча це самим поручителем не оспорюється), поставку товару саме за цим договором, факт виписування довіреностей на

отримання товару уповноваженими особами. Проте на виконання вимог ст. 33 ГПК України він не наводить доводів, які б давали йому підстави стверджувати про підроблення цих документів чи інші обставини, на яких ґрунтуються його сумніви. Між тим, відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 ГПК України судова експертиза призначається саме для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.

Не надано і доказів недійсності укладених угод- поставки і купівлі-

продажу права вимоги. Факт неоплати угоди купівлі-продажу не спричиняє

його недійсності, а наявність заборгованості підтверджена актом перевірки

податкової інспекції і не заперечується відповідачем -1.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено і не спростовано відповідачем- 1: а) факт отримання ним товару; б) факт не розрахунку ним на отриманий товар у терміни, передбачені п. 2 договору поставки; в) факт придбання позивачем права вимоги; г) факт наявності заборгованості.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі носять загальний характер і стосуються процесу доказування у справі, вони не спростовують висновків суду першої інстанції щодо доведеності цих обставин, які суд вважає доведеними. В апеляційній скарзі йдеться про достовірність доказів, про їх юридичну оцінку судом першої інстанції, яка відповідачем-2 не спростована.

Що стосується питання зупинення провадження у справі через наявність спору про визнання договорів недійсними, ця обставина правильно не прийнята судом першої інстанції до уваги, оскільки у разі прийняття відповідного рішення заінтересована сторона не позбавлена права звернутися з клопотанням про перегляд судових рішень у цій справі за нововиявленими обставинами.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, прийняв законне і обґрунтоване рішення, підстави для скасування якого відсутні.

Керуючись ст. ст. 101, 103- 105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Петруцалек" м. Одесса –залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2009 року у справі № 28/52-09(6/162-08(34/7-08))–залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена у місячний строк до Вищого господарського Суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.