Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.02.2009 у справі 33/52 позов Акціонерного страхового товариства "АИС-Поліс" до Відкритого акціонерного товариства "Кредитпромбанк" про стягнення 209954,09 грн. задоволено частково.

Присуджено до стягнення з ВАТ "Кредитпромбанк" на користь Акціонерного страхового товариства "АИС-Поліс" пеню в розмірі 8052,00 грн., інфляційні в розмірі 10786,47 грн., три проценти річних в розмірі 1000,00 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 2051,25 грн. та 115,29 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення пені в розмірі 471,36 грн. відмовлено.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову мотивовано тим, що відповідно до частини 2 статті 1060 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором, отже відповідач не повернув вклад на вимогу позивача, тому за період з 15.10.2008 по 15.12.2008 з відповідача підлягають до стягнення пеня в сумі 8052,00 грн., 3% річних в сумі 1000,00 грн. та індекс інфляції в сумі 10786,47 грн. Позовні вимоги про стягнення з відповідача пені за період з 15.12.2008 по 20.01.2009 в сумі 471,36 грн. судом не задоволені, оскільки банківський вклад було повернено 15.12.2008, а також нарахування пені на штрафні санкції не передбачено законодавством України.

Не погодившись з рішенням суду, ВАТ "Кредитпромбанк" звернулося до Київського апеляційного господарського суду с апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2009 по справі № 33/52 та постановити нове рішення про відмову АСТ "АИС-Поліс" у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права. Скаржник звертає увагу, що відповідно до укладеного між сторонами договору № 10/ДС-85-08 від 09.09.2008 позивач має право вимагати повернення вкладу до спливу строку, встановленого в пункті 1.1. Договору, але в порядку, визначеному в пункті 1.5. Договору, а саме за згодою відповідача та за умови надання письмової вимоги позивачем з вказаною датою повернення, що відповідно до частини 2 статті 1060 Цивільного кодексу України є іншими умовами повернення, які встановлені договором.

У відзиві (запереченнях) на апеляційну скаргу позивач вважає її незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає відхиленню з підстав, викладених у відзиві, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2009 у справі № 33/52 – без змін.

Розглянувши в судових засіданнях апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне:

Акціонерне страхове товариство "АИС-Поліс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ВАТ "Кредитпромбанк" про стягнення 209 954,09 грн., в тому числі сума депозиту – 200 000,00 грн., пені 9 200,00 грн., 3% річних в сумі 754,09 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 09.09.2008 між ним та Кременчуцькою філією Відкритого акціонерного товариства "Кредитпромбанк" укладено договір № 10/ДС-85-08 строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи - резидента.

Відповідно до п. 1.1 договору № 10/ДС-85-08 від 09.09.2008 року вкладник передає банку вільні безготівкові кошти в сумі 200 000,00 грн. на умовах та в порядку, встановлених цим договором.

Згідно п.4.3.2 договору вкладник зобов'язаний повідомити банк письмово про свій намір отримати вклад за першою вимогою до спливу строку, встановленого в п.1.1 цього договору за три робочих дні до запропонованої дати дострокового витребування вкладу.

10.10.2008 до відповідача надійшов (факсом) лист позивача вих. № 3172 від 10.10.2008 з проханням достроково повернути грошовий вклад.

У відповідь на вищезазначений лист відповідачем факсом надіслано лист від 14.10.2008 вих. № 5095/20-2175-01, в якому відповідач відмовляється виконати договірні зобов'язання, посилаючись на постанову Національного банку України № 319 від 11.10.2008.

Згідно заяви про уточнення позовних вимог вих.№ 621 від 06.02.2009, у зв’язку з перерахуванням відповідачем 15.12.2008 депозитного вкладу в сумі 200 000 грн. позивач просив стягнути з відповідача 20765,58 грн., в тому числі 10786,47 грн. інфляційних, пеню в сумі 8052,00 грн. за період з 15.10.2008 по 15.12.2008, 3% річних в сумі 1000,00 грн., 471,36 грн. пені за період з 15.12.2008 по 20.01.2009, пеню в сумі 455,75 грн. за період з 20.01.2009 по 22.02.2009.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що 09.09.2008 між Відкритим акціонерним товариством "Кредитпромбанк" (банк) в особі заступника керуючого Кременчуцької філії ВАТ "Кредитпромбанк" та Акціонерним страховим товариством "АИС-Поліс" (вкладник) було укладено договір № 10/ДС-85-08 строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи-резидента (надалі – Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору вкладник передає банку, а банк приймає від вкладника на строковий депозитний рахунок №26518850000007 грошові кошти в розмірі 200 000,00 грн. строком до 15 грудня 2008 року та зобов'язується повернути вкладникові суму вкладу, що надійшла на рахунок, і проценти на неї на умовах та в порядку, встановлених цим договором.

10.10.2008 позивач направив відповідачу лист вих. № 3172 від 10.10.2008 з проханням достроково повернути депозитний вклад в сумі 200 000,00 грн. згідно договору банківського вкладу № 10/ДС-85-08 від 09.09.2008.

У відповідь на вищезазначений лист відповідачем надіслано лист від 14.10.2008 вих. № 5095/20-2175-01, в якому відповідач відмовився достроково повернути депозитний вклад, з посиланням на постанову НБУ № 319 від 11.10.2008.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ВАТ "Кредитпромбанк" підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2009 у справі №33/52 скасуванню в частині задоволення позовних вимог про стягнення пені в розмірі 8052,00 грн., індекс інфляції в розмірі 10786,47 грн., три проценти річних в розмірі 1000,00 грн., з огляду на наступне.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 стаття 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно частини 1 статті 1060 Цивільного кодексу України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.

Відповідно до частини 2 статті 1060 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Пунктом 4.3.2 договору № 10/ДС-85-08 від 09.09.2008 передбачено, що вкладник зобов'язаний повідомити банк письмово про свій намір отримати за першою вимогою до спливу строку, встановленого п.1.1 цього договору за 3 (три) робочих дні до запропонованої дати дострокового витребування вкладу.

Згідно з пунктом 4.4.3 договору №10/ДС-85-08 від 09.09.2008 року вкладник має право вимагати повернення вкладу до спливу строку, встановленого в п.1.1 цього договору в порядку, визначеному п.1.5 цього договору.

Пунктом 1.5 договору №10/ДС-85-08 від 09.09.2008 передбачено, що витребування вкладником вкладу або його частини допускається за згодою банку та за умови надання вкладником до банку письмової вимоги про дострокове повернення вкладу або його частини за 3 (три) робочих дні до запропонованої дати повернення.

Частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Таким чином, колегія суддів вважає, що сторони при укладенні Договору в пункті 1.5. Договору своїм волевиявленням встановили інший порядок повернення, згідно якого погодили, що дострокове повернення депозитного вкладу, на яке має право вкладник, можливо за його письмовою заявою та згодою банку.

Як вбачається з матеріалів справи, згоди на дострокове повернення банківського вкладу, яка передбачена пунктом 1.5 Договору, відповідачем надано не було.

15.12.2008 відповідач повернув позивачу вклад в розмірі 200 000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою та не заперечується сторонами, тобто в строк, встановлений Договором №10/ДС-85-08 від 09.09.2008.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає з боку відповідача порушення умов договору № 10/ДС-85-08 строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи-резидента, а тому відсутні підстави для настання відповідальності за невиконання зобов’язань у вигляді пені та застосування положень частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Що стосується постанови Національного банку України "Про додаткові заходи щодо діяльності банків" № 319 від 11.10.2008 (v0319500-08) , то вона правомірно не прийнята судом першої інстанції до уваги, оскільки вона не була належним чином зареєстрована в Міністерстві юстиції України відповідно до статті 56 Закону України "Про Національний банк України", Указу Президента України "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" (493/92) та у зв'язку з чим не набула чинності.

З урахуванням вищевикладеного, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2009 у справі №33/52 в частині задоволення позову підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 8052,00 грн., інфляційні в розмірі 10786,47 грн., три проценти річних в розмірі 1000,00 грн. Апеляційна скарга є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Кредитпромбанк" задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2009 у справі №33/52 скасувати частково.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 8052,00 грн., інфляційні в розмірі 10786,47 грн., три проценти річних в розмірі 1000,00 грн. відмовити.

В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2009 у справі №33/52 залишити без змін.

Стягнути з Акціонерного страхового товариства "АИС-Поліс" на користь Відкритого акціонерного товариства "Кредитпромбанк" 99 (дев’яносто дев’ять) грн. 19коп. державного мита за подання апеляційної скарги.