розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2009р. у справі №20/302-08

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСТ Плюс", м.Полтава

до відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 6 829,54 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2009р. (суддя Пархоменко Н.В.) у справі №20/302-08 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСТ Плюс", м.Полтава, задоволено частково. З відповідача, відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, на користь позивача стягнуто 6 591,36 грн. основного боргу, 98,44 грн. держмита та 113,88 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з зазначеним рішенням, скаржник звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій називає останнє таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим просить дане рішення скасувати та прийняти нове, яким провадження у справі припинити, витрати на апеляційне оскарження покласти на позивача.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як видно із матеріалів справи, 25.02.2008р. між сторонами був укладений договір поставки №248д, за умовами якого позивач зобов’язався передати у власність відповідача товар, а той, в свою чергу, зобов’язався даний товар прийняти та оплатити на передбачених даним договором умовах.(а.с.5-7).

Позивач виконав свої зобов’язання за договором належним чином, товар відповідачеві поставив.

Факт поставки товару за договором №248д від 25.02.2008р. підтверджений наявними у матеріалах справи довіреностями на отримання останнього повноважним представником, а також, видатковими накладними №24201 від 13.08.2008р. на суму 31 123,20 грн. та №25505 від 29.08.2008р. на суму 6 591,36 грн., належним чином підписаними та скріпленими печатками сторін. (а.с.10-12,16).

Відповідач же, в свою чергу, свої зобов’язання за договором виконав частково, здійснивши оплату лише однієї накладної на суму 31 123,30 грн. платіжним дорученням №10501 від 03.09.2008р.(а.с.19), а суму боргу у розмірі 6 591,36 грн. так і не погасив, у зв’язку з чим позивач був змушений звернутись до суду з позовом за захистом порушеного права.

Отже, предметом спору є неналежне виконання грошових зобов’язань за договором.

У відзиві на позов відповідач зауважує на відсутності у позивача доказів поставки товару, доказів отримання відповідачем рахунків-фактур, податкових накладних тощо, а також стверджує, що не отримував з боку позивача письмової вимоги щодо погашення спірної заборгованості, а, отже, підстави для оплати поставленого товару, а тим більше, підстави для нарахування 3 % річних та інфляційних за прострочення виконання ним грошового зобов’язання –відсутні. (а.с.35).

Дані твердження не відповідають дійсності, оскільки в матеріалах справи наявна письмова вимога за №553 від 16.10.2008р. на суму 6 591,36 грн. та опис вкладення в цінний лист від 22.10.2008р.(а.с.15). Окрім того, позивачем у судове засідання було надано докази направлення відповідачу рахунку-фактури №25505 від 28.08.2008р. на суму 6 591,36 грн., вручення якого відповідачеві 05.02.2009р. підтверджено описом вкладення та квитанцією кур’єрської служби. Отже, згідно п.5.2. договору, строк оплати настав 19.02.2009р. (на протязі десяти банківських днів з дня виставлення рахунків-фактур та надання податкових накладних).

В апеляційній скарзі відповідач, навпаки, вже не заперечує проти отримання ним 05.02.2009р. рахунків-фактур та податкових накладних на оплату даного грошового зобов’язання, проте, замість погашення боргу, стверджує про необхідність припинення судом провадження у справі за відсутності предмету спору, що, на думку судової колегії, свідчить лише про бажання відповідача уникнути відповідальності щодо виконання грошового зобов’язання за договором №248д від 25.02.2008р.

Згідно ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином та у встановлений строк, згідно з умовами договору та вимогами цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вимог і умов –у відповідності зі звичаями ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не передбачене договором або законом.

Отже, на думку судової колегії, судом першої інстанції вірно визнано суму основного боргу у розмірі 6 591,36 грн. доведеною, а тому такою, що підлягає задоволенню.

Також, господарським судом Дніпропетровської області обґрунтовано відмовлено позивачеві в стягненні з відповідача суми інфляційних втрат та 3 % річних, оскільки період їх нарахування (серпень-жовтень 2008р.) передує виникненню самого зобов’язання по оплаті (19.02.2009р.).

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає викладені в апеляційній скарзі заперечення відповідача необґрунтованими та документально спростованими, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2009р. у справі №20/302-08 таким, що цілком відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому підстави для його скасування - відсутні.

Керуючись ст.ст. 101, 103- 105 ГПК України, суд,-

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2009р. у справі №20/302-08 –залишити без змін, а апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, –без задоволення.