за позовом прокурора Городоцького району Хмельницької області в інтересах держави в особі Сатанівської селищної ради (смт. Сатанів Городоцького району Хмельницької області) та управління з контролю за використанням та охороною земель у Хмельницькій області (м. Хмельницький)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнадра" (м. Хмельницький)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Свято-Троїцького жіночого монастиря Кам'янець-Подільської єпархії Української православної церкви (смт. Сатанів Городоцького району Хмельницької області)

про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, знесення самовільно побудованої на ній споруди та стягнення завданої шкоди, -

У травні 2008 року прокурор Городоцького району Хмельницької областів інтересах держави в особі Сатанівської селищної ради та управління з контролю за використанням та охороною земель у Хмельницькій області звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнадра" про зобов'язання ТОВ "Укрнадра" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,10 га, знести самовільно побудовану на ній споруду у вигляді легкозбірного металевого цеху та стягнути на користь держави в особі Сатанівської селищної ради завдану державі шкоду в сумі 4 092,46 грн.

Прокурор у позовній заяві вказує, що самовільно зайнята ТОВ "Укрнадра" земельна ділянка знаходиться на території природоохоронного призначення - Національного природного парку "Подільські Товтри", відноситься до земель лісогосподарського призначення і перебуває в постійному користуванні державного підприємства "Ярмолинецьке лісове господарство".

Ухвалою суду від 27 серпня 2008 року Свято-Троїцький жіночий монастир Кам'янець-Подільської єпархії Української православної церкви залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 13 жовтня 2008 року у справі №20/3448 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, прокурор Городоцького району Хмельницької області вніс апеляційне подання, в якому просить скасувати зазначене рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на його неправомірність.

Прокурор в апеляційному поданні вказує, що Сатанівською селищною радою не приймалось рішення про виділення земельної ділянки монастирю і будь-яка землевпорядна документація Свято-Троїцьким жіночим монастирем не оформлялась.

Зазначає, що місцевим господарським судом не з'ясовано правовий режим спірних земель, не досліджено книгу записів реєстрації актів на право постійного користування землею із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок.

Прокурор вважає, що до виготовлення відповідної технічної документації на спірну земельну ділянку Свято-Троїцький жіночий монастир не вправі користуватися цією ділянкою.

Сатанівська селищна рада та Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель у Хмельницькій області у письмових відзивах на апеляційне подання зазначають про обґрунтованість подання.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрнадра" у письмовому відзиві на апеляційне подання зазначає про його необґрунтованість, просить відмовити в його задоволенні.

Прокурор в судовому засіданні апеляційне подання підтримує.

Представник Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Хмельницькій області вважає апеляційне подання обґрунтованим і просить його задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи вважають апеляційне подання необґрунтованим, просять залишити його без задоволення, а рішення господарського суду Хмельницької області від 13 жовтня 2008 року - без змін.

Представник Сатанівської селищної ради в судове засідання не з'явився, в надісланих на адресу суду листах позивач просить розглядати справу за відсутності його представника.

Заслухавши прокурора, представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційного подання, колегія суддів вважає, що подання задоволенню не підлягає.

При цьому виходить з наступного.

Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Хмельницькій області проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства товариством з обмеженою відповідальністю "Укрнадра". В ході перевірки встановлено, що ТОВ "Укрнадра" самовільно зайняло та використовує земельну ділянку орієнтовною площею 0,10 га, побудованим приміщенням у вигляді металевого легкозбірного цеху по розливу води, з земель лісогосподарського призначення на території Сатанівської селищної ради в смт.Сатанів-2 по вул. Монастирській, про що складено акт перевірки від 17 березня 2008 року.

На підставі акта перевірки винесено припис № 004582 від 17 березня 2008 року керівнику ТОВ "Укрнадра", яким зобов’язано в 30-ти денний строк усунути вищевказані порушення відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року за №963 (963-2007-п) , відповідачу нараховано шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття вищевказаної земельної ділянки, в розмірі 4 092,46 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Ч.2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України (в редакції на день складання акта перевірки) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Ст. 126 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", в редакції Закону на день складання акта перевірки, самовільне зайняття земельних ділянок визначено як будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Згідно зі ст.1, в редакції вищевказаного Закону від 15 квітня 2008 року, самовільне зайняття земельної ділянки визначено як будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Як вбачається з державного акта на право користування землею серії Б №042425 та рішення дванадцятої сесії Іванковецької сільської Ради народних депутатів від 15 травня 1992 року "Про закріплення землі за Троїцьким монастирем" спірна земельна ділянка була передана на праві постійного користування Свято-Троїцькому жіночому монастирю. А відповідно до укладеного між Свято-Троїцьким жіночим монастирем та товариством з обмеженою відповідальністю "Укрнадра" договору про співпрацю на земельній ділянці Свято-Троїцького жіночого монастиря розміщений легкозбірний ангар по розливу мінеральної води.

Ст. 21 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) встановлено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

У відповідності до ч.1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Ч.1 ст. 2 ГПК України передбачено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

За змістом ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту цивільних прав та інтересів судом визначені ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, позивачі мають довести наявність відповідного права та його порушення і спосіб захисту цього права повинен узгоджуватись із способами, визначеними чинним законодавством.

Позивачами не доведено фактів порушення їх прав та законних інтересів, не надано доказів на підтвердження доводів прокурора щодо віднесення спірних земель до земель лісогосподарського призначення та перебування їх у постійному користуванні ДП "Ярмолинецьке лісове господарство".

Прокурор та позивачі не мотивують позовні вимоги самовільним зайняттям спірної земельної ділянки Свято-Троїцьким жіночим монастирем Кам"янець-Подільської єпархії Української православної церкви.

Оскільки Свято-Троїцький жіночий монастир не висунув самостійних вимог на предмет спору, а ТОВ "Укрнадра" займає спірну земельну ділянку з дозволу монастиря згідно з укладеним договором і його право на ділянку є похідним від права монастиря, враховуючи вищезазначені вимоги законодавства, колегія суддів вважає непереконливими доводи прокурора та позивачів щодо самовільного зайняття спірної земельної ділянки відповідачем.

Невнесення Іванковецькою сільською радою в книгу записів державних актів на право користування землею даних про реєстрацію державного акта на право користування землею серії Б №042425, виданого Свято-Троїцькому монастирю, не може свідчити про самовільне зайняття спірної земельної ділянки відповідачем.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про необґрунтованість позовних вимог.

Рішення господарського суду Хмельницької області від 13 жовтня 2008 року у справі №20/3448 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 13 жовтня 2008 року залишити без змін, а апеляційне подання прокурора Городоцького району Хмельницької області - без задоволення.