Приватне підприємство "Укртрансконтейнер" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілленіум 2003" про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору № 694-о від 31.10.2007 року про спільну діяльність.

З урахуванням уточнень та доповнень до позовної заяви, позивачем заявлені вимоги про визнання недійсним укладеного відповідачами у справі договору № 694-о від 31.10.2007 року про спільну діяльність, а також спонуканні ТОВ "Мілленіум 2003" повернути ДП "ІМТП" вклад останнього у спільну діяльність.

Відповідачами позовні вимоги заперечувались в повному обсязі з мотивів, викладених у відзивах на позовну заяву.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13 лютого 2009 року було залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" Міністерство транспорту та зв’язку України.

Рішенням господарського суду Одеської області від 13 березня 2009 року у справі №33/115-08-5229 (суддя Мазур Д.Т.) відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, Приватне підприємство "Укртрансконтейнер" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Одеської області від 13 березня 2009 року у справі №33/115-08-5229 скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Приватного підприємства "Укртрансконтейнер" задовольнити в повному обсязі.

Свої вимоги скаржник мотивує тим, що суд не повністю з’ясував обставини, що мають значення для справи та порушив норми матеріального та процесуального права.

15.04.2009 року через канцелярію суду від відповідача-1 надійшов відзив на апеляційну скаргу з додатками, в якому він просить залишити рішення господарського суду Одеської області від 13 березня 2009 року у справі №33/115-08-5229 без змін, апеляційну скаргу позивача без задоволення, оскільки, позивач не обґрунтував, яким чином укладений між Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілленіум 2003" договір про спільну діяльність № 694-о порушує його права та інтереси, а суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову Приватного підприємства "Укртрансконтейнер" та прийняв законне та обґрунтоване судове рішення, яке відповідає нормам ГПК України (1798-12) .

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції 23.04.2009 року представником відповідача-2 було надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 13 березня 2009 року у справі №33/115-08-5229 є законним, обґрунтованим та має залишатись без змін, а апеляційна скарга Приватного підприємства "Укртрансконтейнер" без задоволення.

Також у судовому засіданні суду апеляційної інстанції від 23.04.2009 року представником відповідача-2 було заявлено клопотання про оголошення повного тексту постанови, яке було задоволено судовою колегією.

У цьому ж засіданні суду апеляційної інстанції представником відповідача-1 було надано копію Листа Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.12.2007 року № 8421/27/10-07, яка була досліджена судовою колегією та залучена до матеріалів справи.

07.05.2009 року через канцелярію суду від позивача та відповідача-1 надійшли письмові пояснення, які були досліджені судовою колегією.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції від 07.05.2009 року представником відповідача-2 було надано письмові пояснення з додатками та додаткові докази, які були досліджені судовою колегією та залучені до матеріалів справи.

Сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать поштові повідомлення та розписки, а матеріали справи дають можливість розглянути справу у відсутності представника 3-ї особи, тим паче, що в ухвалі суду апеляційної інстанції від 03.04.2009 року про прийняття апеляційної скарги до провадження було зазначено, що незабезпечення сторонами в судове засідання своїх представників не буде перешкоджати розгляду апеляційної скарги.

Від 3-ї особи, представник якого не з’являвся у судові засідання апеляційної інстанції, ніякого клопотання не надходило.

У судовому засіданні 07.05.2009 року відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва для оголошення повного тексту постанови.

18.05.2009 року через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

Оскільки зазначене клопотання було заявлено під час знаходження суду у нарадчій кімнаті у момент опрацювання матеріалів справи до оголошення повного тексту постанови, то дане клопотання про витребування доказів було відхилено.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, пояснень та відзивів, наявні матеріали справи та обставини, на які посилається скаржник, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 215 ЦК України, зазначені підстави недійсності правочину, а саме недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною першою статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Саме на вказану правову норму посилається скаржник, як на обґрунтування своїх вимог відносно визнання недійсним договору №694-о, підтверджуючи вказані обставини відсутністю належного узгодження укладення договору із Міністерством транспорту та зв’язку України (надалі Міністерство), належної оцінки вкладу ДП "ІМТП" до спільної діяльності та невиконання сторонами умов статей 1130, 1132 ЦК України.

Скаржник наполягає на тому, що лист № 7174/27/10-07 від 17.10.2007 року (т.1, а.с.150), яким Міністерство надало згоду ДП "ІМТП" на укладення договору №694-о не є належним погодженням, оскільки лист:

не містить печатку Міністерства;

передбачає внесення змін до пунктів 3.1.2. та 13.2. проекту наданого для узгодження договору, тобто на думку скаржника не є остаточним;

ДП "ІМТП" під час звернення не було зазначено переліку майна, що передається до спільної діяльності у якості вкладу порту.

Що стосується відсутності печатки на листі № 7174/27/10-07 від 17.10.2007 року, то колегія суддів зазначає наступне. Лист № 7174/27/10-07 від 17.10.2007 року оформлений у відповідності до чинного законодавства, а саме п. 4.6.15. Постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 1997 року № 1153 "Про затвердження Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади" (1153-97-п) та п. 4.6.15. Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 06 лютого 2007 року № 95 "Про затвердження Інструкції з діловодства у Міністерстві транспорту та зв'язку України (v0095650-07) ".

Зазначеними нормативно правовим актами в редакції, що діяла на момент складання листа, зазначено, що гербова печатка повинна завіряти підпис відповідальної особи на документах, що засвідчують права громадян і юридичних осіб, фіксують факт витрати грошових коштів і матеріальних цінностей.

Гербова печатка ставиться також на положеннях (статутах) установ, договорах, посвідченнях, довіреностях.

Перелік інших документів, які необхідно скріплювати гербовою печаткою, визначається установою на підставі чинних нормативно-правових актів (додаток 13 до Постанови № 1153 (1153-97-п) та додаток 13 до Наказу № 95 (v0095650-07) ). Доречи, листи Міністерств в цьому переліку відсутні.

Також у Постанові № 1153 (1153-97-п) у вказаному пункті зазначено, що печатка, яка відтворює найменування відповідної установи або її структурного підрозділу (негербова), ставиться на копіях документів, що надсилаються в інші установи, та на розмножених примірниках розпорядчих документів у разі розсилання.

У наказі № 95 (v0095650-07) у вказаному пункті зазначено, що печатка відділу діловодства ставиться на завірених копіях наказів, копіях документів, що надсилаються в інші установи, та на копіях розпорядчих документів у разі їх розсилання.

Таким чином, лист Міністерства № 7174/27/10-07 від 17.10.2007 року не повинен містити гербову печатку Міністерства та печатку відділу діловодства.

Колегія суддів зазначає також, що вказаний лист відповідає вимогам п.4.1.3 "Інструкції з діловодства у Міністерстві транспорту та зв'язку України", пронумерований та містить усі реквізити, якими користується Міністерство (поштова адреса, номер телефону приймальні, номер факсу та електронна адреса).

Враховуючи положення п. 2.8. Порядку розгляду звернень установ та організацій, які ходять до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України, щодо розпорядження майном, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 211 (v0211650-06) від 03.03.2006 року, колегія суддів дійшла до висновку, що вказаний лист є належним погодженням Міністерством укладення ДП "ІМТП" договору № 694-о.

Слід також зазначити, що Міністерства транспорту та зв'язку України повністю погоджується з укладенням Договору № 694-о від 31.10.2007 року про сумісну діяльність, про що свідчить неподання ним апеляційної скарги на рішення господарського суду Одеської області у справі № 6/47-08-876 та відсутність яких-небудь заперечень щодо розглядаємої скарги у справі про визнання договору недійсним.

Крім того у справі є рішення господарського суду Одеської області від 13.05.2008 року по справі № 6/47-08-876 (т.2, а.с.61-64) за позовом Первинної профспілкової організації Іллічівського морського торговельного порту Профспілки робітників морського транспорту України, м. Іллічівськ до ДП "ІМТП", ТОВ "Мілленіум -2003", за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Науково-виробнича фірма "АЛІСА" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Міністерство транспорту та зв'язку України, про визнання недійсним договору № 694-о від 31.10.2007 року про спільну діяльність на території Іллічівського морського торговельного порту, укладеного між ДП "ІМТП" та ТОВ "Мілленіум 2003", яким була встановлена відповідність Договору № 694-о вимогам чинного законодавства.

Під час розгляду зазначеної справи, господарським судом були з'ясовані всі обставини справи, всебічно та повно досліджені надані сторонами докази та встановлено, що оспорюваний правочин містить усі істотні умови та у повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, що регулює такий вид правовідносин. Крім того, зазначеним рішенням, яке набрало законної сили в порядку ст. 85 ГПК України 25.05.2008 року, також встановлено, що Договір № 694-о від 31.10.2007 року, укладений з додержанням процедури розробки, погодження та укладання договорів про спільну діяльність, яка передбачена чинним законодавством України.

Відповідно ч.2 ст. 35 Господарсько-процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Тобто вказаним рішенням встановлений факт відповідності спірного договору вимогам чинного законодавства України. Таким чином твердження позивача, що умови Договору № 694-о суперечать ч. 2 ст. 1130, ч. 1 ст. 1132 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України (435-15) ), не заслуговують на увагу,

Щодо внесення змін до пунктів 3.1.2. та 13.2. проекту договору № 694-о та погодження переліку майна колегія суддів зазначає наступне.

Листом № 8/7-797 від 21.09.2007 року (т.1, а.с.149) ДП "ІМТП" звернулося до Міністерства із проханням розглянути проект договору про спільну діяльність із ТОВ "Мілленіум 2003" та погодити передачу до спільної діяльності у якості вкладу порту державного нерухомого майна. До вказаного листа було також додано проект договору, який містив невід'ємну частину договору - додатки №1,2,3.

Із аналізу тексту листа № 7174/27/10-07 від 17.10.2007 року колегія суддів робить висновок, що вказаний лист є відповіддю Міністерства на лист ДП "ІМТП" № 8/7-797 від 21.09.2007 р. щодо погодження укладення портом договору із ТОВ "Мілленіум 2003".

Слід зазначити, що у додатку №1 (т.1, а.с.142) до договору № 694-о чітко визначено перелік майна порту, що підлягає передачі до спільної діяльності в рамках першого етапу. Там також зазначено вартість майна, що підлягає передачі до спільної діяльності.

Крім того лист Міністерства №7174/27/10-07 від 17.10.2007 року містить в собі чітку і остаточну відповідь, що Міністерство "не заперечує щодо укладення ДП "Іллічівський морський торговельний порт" з ТОВ "Мілленіум 2003" відповідно до вимог діючого законодавства договору про спільну діяльність" за умови доповнення пунктів 3.1.2. та 13.2. проекту договору конкретним, вказаним у листі текстом.

При цьому, слід враховувати, що в листі не зазначено про необхідність повторного направлення до Міністерства тексту договору із вказаними правками, а вказано, що після укладення договору його копію з додатками необхідно надати до Міністерства.

В матеріалах справи наявна копія укладеного договору № 694-о (т.1, а.с.127-143) в редакції, що була узгоджена із Міністерством, зокрема з урахуванням пропозицій Міністерства щодо пунктів 3.1.2. та 13.2 та копія листа ДП "ІМТП" № 19/10-285 від 09.11.2007 року (т.2, а.с.29).

Про отримання Міністерством копії договору № 694-о із додатками свідчить лист Міністерства № 8421/27/10-07 від 07.12.2007 року.

Таким чином посилання скаржника на факт відсутності остаточного погодження із Міністерством питання відносно укладення договору № 694-о та відсутність погодженого переліку майна є безпідставним та спростовується матеріалами справи.

При розгляді апеляційної скарги ПП "УТК" наполягало на тому, що ДП "ІМТП" передало у спільну діяльність з ТОВ "Мілленіум 2003", у якості свого внеску, цілісний майновий комплекс (ЦМК), тому визначення вартості внеску ДП "ІМТП" у спільну діяльність за Договором № 694-0 від 31.10.2007року відповідачами мало здійснюватись на підставі оцінки ЦМК.

Це твердження не відповідає дійсності. Відповідно до Наказу фонду Державного майна України "Про Положення про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації" від 05.05.2001 року № 787, спільного нормативно-правового документу Фонду державного майна, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету "Про затвердження Положення про продаж цілісних майнових комплексів державних підприємств, які за класифікацією об'єктів приватизації віднесені до груп В, Г" від 26.07.2002 року, Постанови КМ України № 1440 від 10.09.2003 року "Про затвердження Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" (1440-2003-п) - цілісний майновий комплекс - це об'єкт, сукупність активів якого забезпечує провадження окремої господарської діяльності, що визначає загальнодержавне значення підприємства, на постійній і регулярній основі. Цілісними майновими комплексами можуть бути структурні підрозділи, які в установленому порядку відокремлюються в самостійні об'єкти зі складанням розподільчого балансу та у подальшому можуть бути зареєстровані як самостійні суб'єкти.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 2.1. Договору № 694-о та п.2 Додатку № 2 до Договору № 694-о, відповідачі об'єднують свої внески, без створення юридичної особи, та спільно діють з метою отримання прибутку, шляхом, спочатку, організації, тобто створення пункту усіх видів контролю та догляду, у т.ч. державними органами, автотранспорту та вантажу, що виїжджають за територію ДП "ІМТП" автотранспортом та для надання інших послуг, а згодом експлуатації цього пункту контролю та догляду, який Сторони умовно назвали "Комплексом". ТОВ "Міленіум 2003" наполягає на тому, що ця умовна назва пункту контролю та догляду і ввела в оману ПП "УТК".

Вбачаючи із положень Цивільного кодексу України (435-15) від 16.01.2003 року, Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 28.03.2006 року № 275 (v0275650-06) "Про затвердження Інструкції про проведення контрольних заходів фінансово-господарської діяльності підгалузей, об'єднань, підприємств, установ та організацій системи Міністерства транспорту та зв'язку України" та листа ФДМ України, від 11.05.2006 року № 10-15-6871 (v6871224-06) під поняттям "майна" взагалі, розуміються об'єкти, рухомі та нерухомі речі, які між собою функціонально можуть бути і не пов'язані та можуть входити до складу різних ЦМК (цілісних майнових комплексів).

Так, внеском ДП "ІМТП" у спільну діяльність за Договором № 694-о є склад ЦО, склад № 22, склад № 26, службово-побутові приміщення (Додаток №1 до договору № 694-о), тобто нерухоме майно - окремі будівлі.

Внеском ТОВ "Мілленіум 2003" є витрати, що направлені на створення вищезазначеного пункту контролю та догляду –"Комплексу" (Додаток №2 до Договору № 694-о).

Таким чином твердження ПП "УТК", що ДП "ІМТП" у якості свого внеску передало у спільну діяльність ЦМК, тому визначення вартості цього внеску відповідачами мало здійснюватись на підставі звіту про оцінку ЦМК –колегія суддів вважає помилковим.

Скаржник зазначає, що сторони договору № 694-о не погодили належним чином вартість майна порту, що було передане до спільної діяльності у якості вкладу.

Вказані обставини скаржник мотивує тим, що звіт про оцінку майна порту було замовлено ТОВ "Імператор", оцінка замовлялася для визначення ринкової вартості в довідкових цілях та для прийняття рішення відносно доцільності внесення об'єктів оцінки до спільної діяльності. Зважаючи на вказане скаржник вважає, що сторонами було порушено вимоги статей 1130, 1132 ЦК України та статтю 7 та частину 4 статті 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Колегія суддів з такою позицією позивача не може погодитися.

Статтею 1130 ЦК України передбачено, що за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. При цьому, спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство).

Як вбачається із матеріалів справи між відповідачами було укладено договір простого товариства, тобто спільна діяльність між сторонами здійснюється на основі об'єднання вкладів учасників.

Згідно зі статтею 1132 ЦК України, за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

Вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв'язки.

Вклади учасників вважаються рівними за вартістю, якщо інше не випливає із договору простого товариства або фактичних обставин. Грошова оцінка вкладу учасника провадиться за погодженням між учасниками (стаття 1133 ЦК України).

Пунктом 5.3. договору № 694-о встановлено, що вартість внесків сторін, які виражені в іншій, ніж грошовій формі, визначається на підставі проведеної незалежної експертної оцінки у встановленому чинним законодавством порядку.

Пунктом 5.15.1. договору № 694-о, додатками № 1, 3 (внесок ДП "ІМТП"), №2 (внесок ТОВ "Мілленіум 2003") до договору № 694-о - сторонами договору було належним чином погоджено та встановлено вклади учасників спільної діяльності.

Відтак, вклад державного підприємства склав 7 млн. 454,783 тис грн. (51% п'ятдесят один відсоток), вклад товариства склав 7 млн. 162,438 тис. грн. (49 % сорок дев'ять відсотків).

Пунктом 6.3. договору № 694-о встановлено, що відсоткове співвідношення розподілу прибутку визначається на підставі вартості вкладів Сторін, визнаної всіма учасниками договору, підтвердженої актами приймання-передачі та іншими документами. При цьому доля Порту в розподілу прибутку не може бути нижче ніж 51%.

У своїй апеляційній скарзі ПП "УТК" погоджується, що оцінка вкладу ДП "ІМТП" обов'язково повинна проводитись у випадку передбаченому абз.3 ч.2 ст.7 України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", тобто у разі виділення або визначення частки майна у спільному майні. Але колегія суддів зазначає, що майно, яке було передане у спільну діяльність, не є спільним майном, тому законодавство не містить вимоги про обов'язковість проведення оцінки, та оцінка може проводитись за згодою сторін у порядку, який було визначене за їх домовленостями.

Витяги зі звітів про оцінку майна, що ДП "ІМТП" передало у спільну діяльність із ТОВ "Мілленіум 2003", та позитивні рецензії є у справі (Додаток до письмових пояснень ТОВ "Мілленіум 2003" від 07.05.2009 року).

ТОВ "Мілленіум 2003" у відзиві на апеляційну скаргу ПП "УТК" вже посилалось на ч. 2 ст. 1133 Цивільного кодексу України, відповідно до якої грошова оцінка вкладу учасника провадиться за погодженням між учасниками.

Колегія суддів зазначає, що ст. 1133 Цивільного кодексу України є спеціальною нормою, відповідно до якої визначається одна із істотних, для договорів про спільну діяльність, умов, а саме, склад та порядок визначення вартості вкладів сторін у спільну діяльність.

Згідно до ч.1 ст. 7, ч. 4 ст. 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна проводиться, зокрема, на підставі договору та за згодою сторін. Істотними умовами договору на проведення оцінки майна, зокрема, є зазначення майна, що підлягає оцінці та мета, з якою проводиться оцінка. Отже, з урахуванням того, що оцінка майна - внеску ДП "ІМТП" у спільну діяльність, яка проводилась із дотриманням порядку, передбаченого чинним законодавством України, під час підготовки та погодження проекту Договору № 694-о та додатків до нього, мета проведення оцінки була визначена, як визначення ринкової вартості для прийняття рішення про доцільність внесення об'єкту оцінки у спільну діяльність. Колегія суддів вважає, що коли проект Договору з додатками до нього був погоджений в порядку, передбаченому Законом України "Про управління об'єктами державної власності" (185-16) , то не було доцільним отримувати аналогічний звіт про оцінку майна тільки з метою зміни мети оцінки, що вже була проведена, втрачаючи при цьому кошти.

Колегія суддів вважає за необхідне підкреслити, що предметом спору є визнання недійсним Договору № 694-о від 31.10.2007року на підставі ст. 215 Цивільного кодексу України, а не звіту про оцінку майна, що є внеском до спільної діяльності відповідачів.

ПП "УТК" наполягає на тому, що укладений між ДП "ІМТП" та ТОВ "Мілленіум 2003" Договір № 694-о перешкоджає реалізації раніше укладеного між ДП "ІМТП" та ПП "УТК" договору про спільну діяльність № 435-о від 22.06.2005 року та призводить до порушення прав та інтересів ПП "УТК".

Колегія суддів зазначає, що ПП "УТК" не надало суду першої інстанції доказів стосовно того, що ДП "ІМТП" та ПП "УТК", спільно, будь-яким чином конкретизували або скоректували перелік майна, що мав бути переданий у спільну діяльність з ПП "УТК" та погодили цей перелік з Міністерством транспорту та зв'язку України до 31.10.2007 року - моменту укладання Договору № 694-о, а обґрунтовує та базує свої вимоги лише на рішенні господарського суду Одеської області у справі № 15/83-08-2002, яке набрало законної сили тільки 25.07.2008 року, тобто через 5 місяців після укладання Договору № 694-о від 31.10.2007 року. Крім того, зазначене рішення господарського суду Одеської області у справі № 15/83-08-2002 було скасоване постановою Вищого господарського суду України від 05.03.2009 року.

Враховуючи викладене колегія суддів дійшла до висновку, що укладення між ДП "ІМТП" та ТОВ "Мілленіум 2003" Договору № 694-о не зачіпає та не призводить до порушення прав та інтересів ПП "УТК", тому що ПП "УТК" не є зацікавленою особою, та не може вимагати від суду визнання Договору № 694-о від 31.10.2007 року недійсним в порядку ч.3 ст. 215 ЦКУ.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

ПП "УТК" не надало суду інших доказів в обґрунтування своїх вимог, тому у суду першої інстанції не було підстав визнавати Договір № 694-о недійсним на підставі ч.1 ст. 215 ЦК України.

Отже, судом першої інстанції були досліджені всі докази, що є необхідними для вирішення спору, повно з'ясовані та доведені обставини справи, наданий ретельний порівнювальний аналіз правових норм, що регулюють правовідносини за договором про сумісну діяльність та договором оренди. Незважаючи на те, що він містить окремі ознаки, необхідні при укладанні договорів оренди, він не може вважатися таким, що регулює орендні правовідносини. Висновки, зроблені судом першої інстанції, відповідають обставинам справи та підтверджуються достовірними доказами, а справу вирішено у відповідності з нормами матеріального права, без порушень норм процесуального права.

Всі інші зауваження, викладені у апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу з підстав викладених вище.

На підставі викладеного, рішення господарського суду Одеської області від 13.03.2009 року у справі № 33/115-08-5229 є законним, обґрунтованим, а тому підстав для його скасування не має.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103- 105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Укртрансконтейнер", Одеська обл., м. Іллічівськ, на рішення господарського суду Одеської області від 13 березня 2009 року по справі №33/115-08-5229 залишити без задоволення, рішення господарського суду – без змін.