Дочірнє підприємство "Управління баштових кранів" Відкритого акціонерного товариства "Будмеханізація" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Будсоцсервіс" про стягнення 57 099, 80 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов Договору № 104/1-2007 від 31.05.2007 року на виконання робіт баштовими кранами типу № КБ-403, в частині проведення своєчасних розрахунків у повному розмірі з позивачем, у відповідача виникла заборгованість по оплаті за виконані позивачем роботи в розмірі 57 099, 80 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.02.2009 року у справі № 47/49 позов задоволено. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Будсоцсервіс" на користь Дочірнього підприємства "Управління баштових кранів" Відкритого акціонерного товариства "Будмеханізація" суму основного боргу в розмірі 57 099, 80 грн., 580, 00 грн. - державного мита, 118 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 18.02.2009 року у справі № 47/49, а справу направити для розгляду по суті до суду першої інстанції.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, оскільки не було повно з’ясовано всі обставини, що мають значення для вирішення справи, викладені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.04.2009 року апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 21.05.2009 року.

Згідно з розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2009 року було змінено склад колегії суду.

21.05.2009 року представником позивача в судовому засіданні були подані копії рапорту № 63 про роботу баштового крану за період з 01.08.2008 року по 30.08.2008 року, рапорту № 23 про роботу баштового крану за період з 01.09.2008 року по 30.09.2008 року та рапорту № 63 про роботу баштового крану за період з 25.09.2008 року по 26.09.2008 року на підтвердження використання баштових кранів, які долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні представник відповідача звернувся до суду з усним клопотанням в якому просив колегію суддів визнати обов’язковою участь представників третьої особи в судовому засіданні.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення клопотання відповідача та зазначив про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представників третьої особи.

Колегія суддів клопотання представника відповідача про визнання обов’язковою участі представників третьої особи в судовому засіданні залишила без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції уточнив вимоги апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2009 року у справі № 47/49 скасувати, прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити у задоволенні скарги, а рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2009 року у справі № 47/49 - залишити без змін.

Представник третьої особи в судове засідання 21.05.2009 року не з’явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу в апеляційному порядку за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та без участі представників третьої особи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарським судом м. Києва встановлено, що 31.05.2007 року між відповідачем – Закритим акціонерним товариством "Будсоцсервіс", як інвестором - генпідрядником, Відкритим акціонерним товариством "Трест Міськбуд-4", як підрядником, та Дочірнім підприємством "Управління баштових кранів" Відкритого акціонерного товариства "Будмеханізація", як субпідрядником, було укладено Договір № 104/1-2007 на виконання робіт баштовими кранами типу КБ-403-2 одиниці на об'єкті "Будівництво адміністративно-виставочного центру на розі вулиці Вінницької та Повітрофлотського проспекту в м. Києві" (далі - Договір № 104/1-2007 від 31.05.2007 року), який підписано трьохсторонньо представниками сторін та посвідчено печатками підприємств.

Умовами Договору № 104/1-2007 від 31.05.2007 року сторони погодили, що позивач (субпідрядник) забезпечує будівництво об'єкту баштовими кранами типу КБ-403 - 2 одиниці, організовує їх роботу, підрядник (третя особа) проводить виконання робіт на об'єкті, а інвестор (відповідач) проводить оплату виконаних позивачем робіт (п. 1.2), інвестор (відповідач) оплату робіт підрядника (позивача) проводить безпосередньо на рахунок підрядника; оплата проводиться на підставі змінних рапортів та актів виконаних робіт оформлених підрядником (ВАТ "Трест Міськбуд-4") по цінах, згідно п. 3.1 договору (п. 2.1.1, 3.2), інвестор (відповідач) щомісячно в термін до 15 числа проводить оплату виконаних робіт за попередній місяць (п. 3.5).

Відповідно до Акту передання під охорону баштового крану від 11.11.2008 року, позивач передав, а ВАТ "Трест Міськбуд-4" прийняв під охорону на об'єкті "Адміністративна будівля на вулиці Вінницькій в м. Києві" баштовий кран типу № 403 инв. № 449, який належить ДП "Управління баштових кранів" ВАТ "Будмеханізація".

Згідно довідок про вартість виконаних підрядних робіт та витрат за липень 2008 року на суму 27156,00 грн., за серпень 2008 року на суму 22854,00 грн., за вересень 2008 року на суму 23146,80 грн., підписаних представниками відповідача (інвестора - генпідрядника), третьої особи (підрядника) та позивача (субпідрядником) і посвідчених печатками сторін, вартість виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт по об'єкту на вул. Вінницькій у місті Києві баштовим краном - 403 инв. № 449 склала загалом 73156,80 грн.

Як зазначав позивач у позові, відповідачем було здійснено часткову оплату виконаних позивачем робіт по Договору № 104/1-2007 від 31.05.2007 року, а саме на суму 16 057,00 грн.

Згідно претензії позивача № 887 від 20.11.2008 року, позивач просив відповідача погасити заборгованість по Договору № 104/1-2007 від 31.05.2007 року в сумі 57099,80 грн.

У відповідь на претензію позивача № 887 від 20.11.2008 року, відповідач надіслав лист № 359 від 04.12.2008, згідно якого відповідач не заперечував наявність заборгованості перед позивачем по оплаті виконаних робіт баштового крану, але зазначав, що у зв'язку з відсутністю коштів не має змогу її погасити. Також, відповідач зазначав про те, що заборгованість по Договору № 104/1-2007 від 31.05.2007 року буде погашена ВАТ "Трест Міськбуд-4".

У матеріалах справи наявний лист відповідача № 376 від 27.01.2009 року, належним чином засвідчену копію якого надано позивачем, і відповідно до якого відповідач, посилаючись на невиконання ВАТ "Трест Міськбуд-4" своїх функцій підрядника, відкликає підпис Голови правління ЗАТ "Будсоцсервіс" Тищенко А.А. під Договором № 104/1-2007 від 31.05.2007 року та вважає даний договір таким, що втратив чинність.

Як зазначав позивач у позові, заборгованість по Договору № 104/1-2007 від 31.05.2007 року в сумі 57 099,80 грн. за виконані позивачем роботи, відповідач станом на момент звернення до суду з відповідним позовом - не погасив.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оплата виконаних робіт в сумі 57 099, 80 грн. у строк передбачений п. 3.5. Договору № 104/1-2007 від 31.05.2007 року, тобто щомісячно в термін до 15 числа за виконані роботи за попередній місяць – здійснена відповідачем не була і доказів протилежного викладеному суду станом на момент спору надано не було. Договір № 104/1-2007 від 31.05.2007 року станом на момент вирішення спору є правомірним в силу вимог статті 204 Цивільного кодексу України, а тому є обов'язковим для виконання сторонами, які є його учасниками, зокрема і відповідачем в частині оплати виконаних позивачем робіт. Належних та допустимих доказів (в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України) розірвання Договору № 104/1-2007 від 31.05.2007 року, визнання його недійсним або припинення зобов'язань у сторін по ньому - суду станом на момент вирішення спору не надано. Наявний у справі лист відповідача № 376 від 27.01.2009 року, у якому відповідач вважає Договір № 104/1-2007 від 31.05.2007 року таким, що втратив чинність - не приймається судом як належний доказ втрати чинності зазначеного договору, і відповідно, відсутності у відповідача будь-яких зобов'язань по ньому.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України (436-15) (ч.1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Статтею 193 Господарського кодексу України визначені загальні умови виконання господарських зобов’язань, згідно з якими суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (435-15) .

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом (435-15) , іншими законами або договором.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватися залежним чином відповідно до умов договору.

Згідно з приписами ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно статті 838 Цивільного кодексу України, підрядним має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником – як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов’язків за договором підряду, а перед замовником – за порушення субпідрядником свого обов’язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред’являти один одному вимоги, пов’язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним субпідрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Статтею 846 Цивільного кодексу України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань по Договору № 104/1-2007 від 31.05.2007 року щодо виконання робіт баштовим краном загалом на суму 73156,80 грн. підтверджується належним чином оформленими Довідками про вартість виконаних підрядних робіт та витрат за липень 2008 року на суму 27156,00 грн., за серпень 2008 року на суму 22854,00 грн., за вересень 2008 року на суму 23146,80 грн., загалом на суму 73156,80 грн., які підписані повноважними представниками сторін по Договору № 104/1-2007 від 31.05.2007 року та посвідчені їх печатками, і які відповідно до листа Державного комітету України з будівництва та архітектури від 15.04.2004 року N 8/8-437 (v-437509-04) , а саме пункту 4 - спільним наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 року №237/5 (v0237202-02) , введені в дію з 01.07. 2002 року, є первинною звітною формою документів по звіту в будівництві, якими підтверджуються об'єми виконаних підрядних робіт та їх вартість, а тому суд приходить до висновку, що позивач, як субпідрядник, умови по Договору № 104/1-2007 від 31.05.2007 року щодо виконання підрядних робіт баштовим краном, передбачених п. 1.2 зазначеного договору, виконав загалом на суму 73156,80 грн.

В свою чергу, відповідач свої зобов'язання щодо оплати виконаних позивачем робіт на суму 73156,80 грн. у строк передбачений п. 3.5 Договору № 104/1-2007 від 31.05.2007, тобто щомісячно в термін до 15 числа за виконані роботи за попередній місяць - не виконав у повному обсязі, оскільки відповідачем було перераховано на користь позивача лише 16057,00 грн.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на даний час у відповідача, як генпідрядника згідно ст. 838 Цивільного кодексу України та умов п. 3.5 Договору № 104/1-2007 від 31.05.2007 року, відповідно до якого саме відповідач здійснює оплату робіт, перед позивачем існує непогашена заборгованість в сумі 57099,80 грн. за Договором № 104/1-2007 від 31.05.2007 року, а тому суд визнає вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за виконані позивачем, але не оплачені відповідачем у повному обсязі підрядні роботи в розмірі 57 099,80 грн. законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на фактичне не виконання підрядником умов договору спростовуються довідками про вартість виконаних підрядних робіт та витрат, які підписані повноважними представниками сторін, посвідчені їх печатками (копії знаходяться у матеріалах справи).

Натомість, докази здійснення відповідачем оплати за виконані підрядні роботи або докази відмови від їх прийняття у зв’язку з невідповідністю встановленим стандартам у суду відсутні.

Також відповідач вказує на те, що в матеріалах справи немає жодного погодженого документу, який би свідчив про кількість відпрацьованих годин, тобто вартість виконаних робіт сторонами не погоджена.

Проте, позивачем були надані належним чином завірені копії рапорту № 63 про роботу баштового крану за період з 01.08.2008 року по 30.08.2008 року, рапорту № 23 про роботу баштового крану за період з 01.09.2008 року по 30.09.2008 року та рапорту № 63 про роботу баштового крану за період з 25.09.2008 року по 26.09.2008 року, в яких зазначено дні місяця та відпрацьовані години за зміну.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 1 постанови від 29.12.76 року N 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права є невмотивованим, оскільки з рішення Господарського суду м. Києва від 18.02.2009 року вбачається, що суд надав оцінку всім матеріалам, наявним у справі, з дотриманням процесуальних норм, про що зазначив у рішенні.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2009 року по справі № 47/49 прийнято з повним та всебічним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим, а тому апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства "Будсоцсервіс", з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає.