Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.03.2009 р. у справі №8/119 заяву ТОВ "Торговий дім "Сахалін" про забезпечення позову було задоволено. З метою забезпечення позову накладено арешт на грошові кошти у межах розміру суми позову – 200000 грн., що належать відповідачу.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятою ухвалою, оскаржив її до суду апеляційної інстанції з мотиву порушення та неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального й процесуального права.

В обґрунтування власної позиції відповідач посилається на неправомірність задоволення заяви позивача про застосування заходів забезпечення позову, оскільки позивачем не доведено факту наявності загрози щодо можливості невиконання в майбутньому відповідачем рішення суду. Крім того, обраний вид забезпечення позову, на думку відповідача, порушує його права, оскільки застосовані судом заходи можуть нашкодити його діловій репутації та паралізувати його господарську діяльність. За таких обставин відповідач просить суд скасувати застосовані заходи забезпечення позову.

Учасники спору були належним чином повідомлені про час та місце судових засідань (про що свідчать наявні в матеріалах поштові повідомлення про вручення ухвали суду про порушення провадження у справі). Однак, позивач, наданими йому процесуальними правами щодо прийняття участі в судовому засіданні не скористався, в судове засідання повноважного представника не направив, про причини своєї неявки в судове засідання суд не повідомив. Судова колегія, заслухавши думку інших представників, приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника позивача.

Дослідивши зібрані у справі матеріали та наявні докази, розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, та заслухавши пояснення представників відповідача, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків та правомірно ухвалою суду від 10.03.2009 р. застосував заходи забезпечення позову, враховуючи наступне.

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про розірвання попереднього договору купівлі-продажу майнових прав № 11/4 від 13.11.2008р., укладеного між ТОВ "Торговий дім Вікант" та ТОВ "Торгів дім "Сахалін" та стягнення з відповідача 100 000,00 грн. перерахованих позивачем на рахунок відповідача на виконання умов попереднього договору купівлі-продажу майнових прав та 100 000,00 грн. штрафу на підставі п.6.1.1 договору.

Пред'являючи позов до суду, позивач звернувся з заявою про забезпечення позову, в якій просив суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на рахунок відповідача на суму 200 000 грн.

Згідно положень ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Судова колегія звертає увагу на те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза не виконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою.

За змістом зазначеної статті заходи до забезпечення позову застосовується господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових чи охоронюваних законом інтересів особи або гарантія реального виконання рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для задоволення поданої позивачем заяви про вжиття заходів забезпечення позову (обрання такого заходу забезпечення як накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми позову) був висновок суду, що невжиття таких заходів може порушити майнові права та інтереси позивача та утруднити в майбутньому, у разі задоволення позову, виконання рішення суду.

Пунктом 3 роз'яснень Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 23.08.1994 № 02-5/611 (v_611800-94) визначено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія погоджується із висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості обрання вказаного заходу забезпечення позову (накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах ціни позову), з метою недопущення порушення законних прав позивача та гарантування можливості виконання в майбутньому рішення господарського суду.

З приводу заявлених доводів відповідача щодо порушення його інтересів застосуванням судом заходів забезпечення позову, що може призвести до порушення його господарської діяльності, колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Порядок накладання арештів на грошові кошти регламентовано Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22 (z0377-04) .

У відповідності до п.10.6. Глави 10 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, якщо на рахунку є кошти в сумі, що визначена документом про арешт коштів, то банк арештовує їх на цьому рахунку та продовжує виконання операцій за рахунком клієнта.

За таких обставин посилання відповідача на те, що накладання арешту на грошові кошти відповідача в межах ціни позову призведе до негативних наслідків, порушення його господарської діяльності, визнаються колегією необґрунтованими.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги у відповідності до вимог ст. 33 ГПК України скаржником не надано належних доказів, а тому апеляційна скарга визнається необґрунтованою, і задоволенню не підлягає.

Оскаржувана ухвала відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та зібраним у справі доказам на час її ухвалення, підстав для її скасування чи зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Вікант" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду м.Києва від 10.03.2009 р. про застосування заходів забезпечення позову у справі № 8/119 залишити без змін.

Матеріали справи № 8/119 повернути до Господарського суду м.Києва.

Постанова набуває чинності з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця.