Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів: Новосад Д.Ф.

Михалюк О.В.

розглянувши апеляційне подання першого заступника прокурора Волинської області № 05-67 вих. від 27.02.2009 року

на ухвалу господарського суду Волинської області від 19.02.2009 року

за поданням першого заступника прокурора Волинської області в інтересах держави в особі Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Рівненського регіонального відділення, м. Рівне

про пере гляд ухвали господарського суду Волинської області від 23.04.2002 року за нововиявленими обставинами

у справі № 02/84-34

за позовом: прокурора Волинської області в інтересах Волинського регіонального відділення Української державної інноваційної компанії, м. Луцьк

до відповідача-1: Відкритого акціонерного товариства "Луцький картонно-руберойдовий комбінат", м. Луцьк

до відповідача-2: Національної акціонерної страхової компанії "Оранта", м. Київ

про стягнення 2 085 738,00 грн. інноваційної позики та пені,

За участю представників:

від прокуратури: Макогон Ю.І. –прокурор відділу (посвідчення № 28 від 12.03.2007 року);

від позивача: Мазурок А.І. (довіреність № 2173 від 19.12.2008 року);

від відповідача-1: Віценко А.Г. (довіреність № 34/03 від 02.02.2009 року);

від відповідача-2: Балан О.В. (довіреність від 21.04.2009 року),

Ухвалою господарського суду Волинської області (у складі колегії: головуючого-судді С.В. Костюк, суддів: С.В. Бондарєв та В.Л. Слупко) від 19.02.2009 року у справі № 02/84-34 відмовлено в задоволенні подання першого заступника прокурора Волинської області про перегляд ухвали господарського суду Волинської області від 23.04.2002 року за нововиявленими обставинами; ухвалу господарського суду Волинської області від 23.04.2002 року у справі № 02/84-34 залишено без змін.

Перший заступник прокурора Волинської області з постановленою ухвалою не погодився, звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційним поданням, в якому просить її скасувати та винести постанову, якою задоволити подання про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Волинської області від 23.04.2002 року у справі № 02/84-34, оскільки вважає дану ухвалу такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Свої вимоги скаржник аргументує, зокрема тим, що виявлені прокурором обставини мають істотне значення для справи та існували на момент розгляду даної справи в суді, однак не були відомі саме прокуратурі. При цьому, покликається на те, що місцевим господарським судом не враховано того, що під час розгляду даної справи прокурору не були відомі відомості про правовий статус Волинського регіонального відділення Української державної інноваційної компанії, оскільки позов подавався в інтересах Волинського регіонального відділення Державного інноваційного фонду. Звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що постановою Кабінету Міністрів України № 654 від 13.04.2000 року "Про утворення Української державної інноваційної компанії" (654-2000-п) правонаступником прав та обов’язків, у тому числі за договорами про надання інноваційних позик, Державного інноваційного фонду та його регіональних відділень було визнано Українську державну інноваційну компанію, однак на момент розгляду даної справи прокурору не було відомо про цю постанову, яка на його думку має істотне значення для справи, оскільки доводить правонаступництво Української державної інноваційної компанії стосовно повернення інноваційних позик, наданих Державним інноваційним фондом. Крім того, посилається на інформаційний лист Вищого господарського суду України № 01-8/1415 від 26.12.2001 року "Про деякі питання, пов’язані з діяльністю Української державної інноваційної компанії" (v1415600-01) , який на думку скаржника, підтверджує вищенаведені обставини справи і також є нововиявленою обставиною, про існування якої прокуратурі Волинської області стало відомо лише під час проведення перевірки. Крім того, зазначає про порушення місцевим господарським судом ч. 1 ст. 114 ГПК України, який розпочав розглядати подання одноособово, не враховуючи того, що ухвала арбітражного суду Волинської області від 23.04.2002 року була винесена колегіально.

Відповідач-1 –ВАТ "Луцький картонно-руберойдовий комбінат"у відзиві на апеляційне подання (б/н від 22.04.2009 року) зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України № 654 від 13.04.2000 року (654-2000-п) , положення про Волинське регіональне відділення Української державної інноваційної компанії, Статут Української державної інноваційної компанії та інформаційний лист Вищого господарського суду України № 01-8/1415 від 26.12.2001 року "Про деякі питання, пов’язані з діяльністю Української державної інноваційної компанії" (v1415600-01) не можуть вважатися нововиявленими обставинами, оскільки ці обставини були відомі прокуратурі на момент розгляду даної справи. На підставі наведеного просить в задоволенні апеляційного подання відмовити, а ухвалу господарського суду Волинської області від 19.02.2009 року у справі № 02/84-34 залишити без змін.

Відповідач-2 –Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"у відзиві на апеляційне подання (б/н і без дати) заперечує проти доводів апеляційного подання з огляду на те, що на його думку, жодна із наведених обставин, на які посилається прокурор як на підставу перегляду ухвали арбітражного суду Волинської області від 23.04.2002 року у справі № 02/84-34 в порядку ст. 112 ГПК України, в контексті вимог цієї статті не є нововиявленою. Крім того, вважає, що прокурор не мав права звертатися з поданням про перегляд вищевказаної ухвали за нововиявленими обставинами від імені Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Рівненського регіонального відділення, оскільки Волинське регіональне відділення Української державної інноваційної компанії не було юридичною особою. Враховуючи вищевикладене, просить оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційне подання –без задоволення.

В судовому засіданні 22.04.2009 року оголошувалась перерва до 20.05.2009 року.

Прокурор та представники сторін в судовому засіданні підтримали свої доводи та заперечення з підстав, викладених, відповідно, в апеляційному поданні та відзивах на нього.

Розглянувши апеляційне подання та відзиви на нього, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та невідповідність висновків, викладених в оскаржуваній ухвалі місцевого господарського суду, обставинам справи, виходячи з наступного.

В результаті дослідження матеріалів даної справи колегією встановлено, що 17.03.2000 року прокурор Волинської області звернувся до господарського суду Волинської області із позовом в інтересах Волинського регіонального відділення Державного інноваційного фонду (враховуючи заяву про уточнення позовних вимог –а. с. 221-222, Т. ІІ) про стягнення з ВАТ "Луцький картонно-руберойдовий комбінат"боргу в сумі 505000,00 грн. та пені в сумі 505452,06 грн., а з Національної акціонерної страхової компанії "Оранта"боргу в сумі 1000000,00 грн. та пені в сумі 65205,48 грн.

Рішенням господарського суду Волинської області від 13.07.2001 року у даній справі, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.09.2001 року, позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ВАТ "Луцький картонно-руберойдовий комбінат"1757726,00 грн. позики та пені, в частині позову про стягнення з НАСК "Оранта"1065205,48 грн. відмовлено. Постановою Вищого господарського суду України від 16-18.01.2002 року у цій справі зазначені вище рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасовано, а матеріали справи скеровано на новий розгляд до господарського суду Волинської області.

Постанова суду касаційної інстанції була мотивована, зокрема тим, що Волинське регіональне відділення Української державної інноваційної компанії згідно довідки Волинського обласного управління статистики № 1390 від 07.07.2000 року та п. 1.2 Положення про Волинське регіональне відділення Української державної інноваційної компанії створено без права юридичної особи, а тому відповідно до вимог ст. ст. 1, 21 ГПК України не може бути стороною у справі, у зв’язку з чим було скасовано п. 2 ухвали господарського суду Волинської області від 09.04.2000 року щодо заміни вибулого позивача на його правонаступника.

В результаті нового розгляду справи № 02/84-34 ухвалою господарського суду Волинської області від 23.04.2002 року провадження у даній справі припинено на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв’язку з тим, що Волинське регіональне відділення Державного інноваційного фонду, в інтересах якого прокурором Волинської області було заявлено позов, ліквідовано, а Волинське регіональне відділення Української державної інноваційної компанії не є юридичною особою і не може бути стороною у справі.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.07.2002 року у даній справі клопотання Волинського регіонального відділення Української державної інноваційної компанії про відновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги на ухвалу господарського суду Волинської області від 23.04.2002 року відхилено, а касаційну скаргу повернуто скаржнику без розгляду. Ухвалою Верховного Суду України від 10.10.2002 року відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду ухвали Вищого господарського суду України від 19.07.2002 року у справі № 02/84-34.

14.11.2008 року перший заступник прокурора Волинської області звернувся до господарського суду Волинської області в інтересах держави в особі Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Рівненського регіонального відділення з поданням про перегляд ухвали господарського суду Волинської області від 23.04.2002 року у справі № 02/84-34 за нововиявленими обставинами.

Обґрунтовуючи свої вимоги, заявник посилається на те, що за дорученням Генеральної прокуратури України (лист № 05/2/1-17942-08 від 08.10.2008 року) прокуратурою Волинської області було проведено перевірку щодо повернення ВАТ "Луцький картонно-руберойдовий комбінат"інноваційної позики, наданої з Державного бюджету України на виконання інноваційного проекту "Створення та впровадження технології по виробництву картону палітурного коробкового", за наслідками якої встановлено факти, які не були відомі прокуратурі Волинської області на момент прийняття господарським судом Волинської області ухвали від 23.04.2002 року у справі № 02/84-34. Зокрема, заявник покликається на те, що на момент прийняття зазначеної ухвали йому не були відомі відомості про правовий статус Волинського регіонального відділення Української державної інноваційної компанії, а також підстави процесуального правонаступництва Української державної інноваційної компанії, оскільки позов подавався в інтересах Волинського регіонального відділення Державного інноваційного фонду.

Проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює дані правовідносини, колегією встановлено, що відповідно до статті 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально правові факти, на яких ґрунтуються доводи і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору і необхідними ознаками нововиявлених обставин є: по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. На підставі ст. 112 ГПК України судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору і виявлення їх після прийняття судового рішення. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені.

З матеріалів справи вбачається, що інноваційний договір укладено 14.07.1995 року між Луцьким картонно-руберойдовим заводом та Державним інноваційним фондом України. Поряд з цим, 21.07.1997 року до вказаного договору було укладено додаткову угоду між Луцьким картонно-руберойдовим заводом та Волинським регіональним відділенням Державного інноваційного фонду України. Кошти до цього часу не повернуті, що не заперечується представниками сторін.

В результаті аналізу обставин, які були виявлені прокуратурою Волинської області під час проведення перевірки щодо повернення ВАТ "Луцький картонно-руберойдовий комбінат"інноваційної позики, колегією встановлено, що на момент винесення господарським судом Волинської області ухвали від 23.04.2002 року про припинення провадження у даній справі у зв’язку з тим, що Волинське регіональне відділення Державного інноваційного фонду, в інтересах якого прокурором Волинської області було заявлено позов, ліквідовано, а Волинське регіональне відділення Української державної інноваційної компанії не є юридичною особою і не може бути стороною у справі, правовий статус Української державної інноваційної компанії визначався постановою Кабінету Міністрів України № 654 від 13.04.2000 року "Про утворення Української державної інноваційної компанії" (654-2000-п) та Статутом Української державної інноваційної компанії, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 979 від 15.06.2000 року (979-2000-п) , згідно яких правонаступником майнових прав та обов’язків, у тому числі за договорами про надання інноваційних позик, Державного інноваційного фонду та його регіональних відділень було визнано Українську державну інноваційну компанію. Однак, як вбачається з ухвали від 23.04.2002 року, господарським судом Волинської області вищенаведені документи не досліджувались.

Зважаючи на те, що прокуратурі Волинської області на момент винесення вищезазначеної ухвали ці документи та обставини також не були відомі, вона не оскаржувала ухвалу господарського суду Волинської області від 23.04.2002 року. Про вказані обставини прокуратурі Волинської області стало відомо у 2008 році після проведення перевірки, що стверджується, зокрема, листом Генеральної прокуратури України № 05/2/1-17942-08 від 08.10.2008 року та подальшими діями прокуратури –зверненням із поданням про перегляд ухвали господарського суду Волинської області від 23.04.2002 року у справі № 02/84-34 за нововиявленими обставинами.

Проаналізувавши доводи апеляційного подання, колегія дійшла висновку, що виявлені прокуратурою Волинської області після прийняття ухвали від 23.04.2002 року обставини, які існували, але не були відомі їй на час розгляду даної справи в 2000-2002 р.р., мають істотне значення для вирішення спору, оскільки вони встановлюють належного правонаступника Державного інноваційного фонду та його регіональних відділень, в інтересах якого прокурором Волинської області було заявлено позов, з огляду на наступне.

У відповідності до вимог ст. 25 ГПК України у разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

В апеляційному поданні скаржник вірно зауважив, що сфера застосування інституту правонаступництва у цивільних та господарських відносинах не обмежується реорганізацією юридичної особи, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, постановою Кабінету Міністрів України № 654 від 13.04.2000 року (654-2000-п) правонаступником ліквідованого Державного інноваційного фонду та його регіональних відділень визнано Українську державну інноваційну компанію, в тому числі щодо повернення інноваційних позик. Однак, дана обставина місцевим господарським судом при винесенні ухвали від 23.04.2002 року залишилась поза увагою і їй не було надано належної правової оцінки.

Статтею 38 ГПК України передбачено, якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

Таким чином, проаналізувавши матеріали та обставини справи, колегія вважає, що місцевий господарський суд при винесенні ухвали про припинення провадження у даній справі з метою забезпечення захисту порушених прав та охоронюваних інтересів позивача і постановлення законного судового рішення не вчинив усіх передбачених законом дій щодо встановлення належного правонаступника ліквідованого Волинського регіонального відділення Державного інноваційного фонду, в інтересах якого прокурором Волинської області було заявлено позов, що поряд з іншим, свідчить про неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також допустив порушення норм процесуального права, розпочавши розгляд справи суддею одноособово, що є підставами для скасування ухвали господарського суду Волинської області від 23.04.2002 року у справі № 02/84-34.

Відтак, беручи до уваги те, що обставини, на які посилається перший заступник прокурора Волинської області в поданні про перегляд ухвали господарського суду Волинської області від 23.04.2002 року про припинення провадження у справі № 02/84-34 за нововиявленими обставинами, в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу цієї ухвали, і таким чином впливають на законність та обґрунтованість постановленого судового акта, колегія дійшла висновку, що наведені в поданні обставини в розумінні ст. 112 ГПК України слід вважати нововиявленими і подання першого заступника прокурора Волинської області про перегляд ухвали господарського суду Волинської області від 23.04.2002 року у справі № 02/84-34 за нововиявленими обставинами таким, що підлягає задоволенню, а висновки місцевого господарського суду, викладені в оскаржуваній ухвалі від 19.02.2009 року в цій частині –передчасними і такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвали господарського суду Волинської області від 19.02.2009 року та від 23.04.2002 року підлягають скасуванню. Зважаючи на те, що у разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами справа повинна розглядатись господарським судом за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , та враховуючи вимоги ст. 106 ГПК України, матеріали справи № 02/84-34 слід передати на розгляд по суті заявлених позовних вимог місцевому господарському суду для прийняття рішення по суті.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106, 112- 114 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд –

1. Апеляційне подання першого заступника прокурора Волинської області № 05-67 вих. від 27.02.2009 року про перегляд ухвали господарського суду Волинської області від 23.04.2002 року у справі № 02/84-34 за нововиявленими обставинами задоволити.

2. Ухвали господарського суду Волинської області від 19.02.2009 року та від 23.04.2002 року скасувати, а матеріали справи № 02/84-34 скерувати на розгляд господарському суду Волинської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.